Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2012 в 13:47, контрольная работа
Фондова біржа – це організаційно оформлений і регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.
Вона виконує такі основні функції :
.відкриває доступ підприємствам до позичкового банківського капіталу;
слугує важливим координатором розміщення державних цінних паперів;
забезпечує можливість переміщення капіталу з однієї сфери діяльності в іншу або переміщення капіталу з однієї країни до іншої;
Висновок: Проект Альфа і Бета є потенційно вигідними, оскільки забезпечують позитивну чисту теперішню вартість. Але проект Бета має більший чистий приведений дохід і є вигіднішим.
Індекс (коефіцієнт) доходності при одноразових інвестиційних витратах на реальний проект здійснюється за формулою:
де ІДо — індекс (коефіцієнт) прибутковості (доходності) з інвестиційного проекту при одноразовому здійсненні інвестиційних витрат.
Індекс доходності для проекту „Альфа”:
ІДо = 720143,4/654000 = 1,101137
Індекс доходності для проекту „Бета”:
ІДо = 929527,5/790000 = 1,176617
Висновок: Проект бета є прибутковішим, тому що має більший індекс дохідності і забезпечує більшу віддачу на інвестиції, тобто дає більше прибутку на одиницю вкладеного капіталу.
Індекс (коефіцієнт) бухгалтерської рентабельності здійснюється за формулою:
де ІРі — індекс рентабельності по інвестиційному проекту; ЧПі — середньорічна сума чистого інвестиційного прибутку за період експлуатації проекту; ІВ — сума інвестиційних витрат на реалізацію інвестиційного проекту.
Середній чистий прибуток визначають за формулою:
де ЧП - чистий прибуток; КР - кількість років.
Середній чистий прибуток за проектом „Альфа”:
ЧП і = (1160000 – 654000)/5 = 101200 грн.
Індекс рентабельності:
ІР і = 101200/654000 = 0,155(15,5%)
Середній чистий прибуток за проектом „Бета”:
ЧП і = (1100000 – 790000)/2 = 310000 грн.
Індекс рентабельності по інвестиційному проекту:
ІР і = 310000/790000 = 0,392(39,2%)
Висновок: За проектом Бета підприємство має більший інвестиційний прибуток. Але індекс рентабельності за цим проектом нижчий, тому підприємству вигідніше прийняти проект Бета.
Період окупності, за умов ануїтету, обчислюють як відношення суми інвестицій до річної суми грошових надходжень.
де ПОн - недисконтований період окупності інвестиційних витрат по проекту; ІВ — сума інвестиційних витрат на реалізацію проекту; ЧГПр — середньорічна сума чистого грошового потоку за період експлуатації проекту (при короткострокових реальних вкладеннях цей показник розраховується як середньомісячний).
Період окупності для проекту „Альфа” складає:
ПОн = 654000/((0+0+560000+420000+
Період окупності для проекту „Бета”:
ПОн = 790000/((550000+550000)/2) = 1,44 року
Висновок: Проект Бета вигідніший, тому, що він має менший період окупності.
Внутрішню норму прибутковості розраховується за формулою (ВСД = і, при якій ЧПД = 0):
де ЧГПt - сума чистого грошового потоку по окремих інтервалах загального періоду експлуатації інвестиційного проекту; ВСД - внутрішня ставка доходності (прибутковості) по інвестиційному проекту, виражена десятковим дробом; n - кількість інтервалів у загальному розрахунковому періоді t.
За умов ануїтету (серія рівновеликих платежів або надходжень, що здійснюються через однакові проміжки часу впродовж певного періоду) для визначення внутрішньої ставки доходності можна використати рівняння:
Перетворивши рівняння, отримаємо:
де fx — значення чинника дисконту при ставці, що є внутрішньою нормою прибутковості; ЧГПА - щорічна сума чистого грошового потоку за умов ануїтету.
Обчисливши у такий спосіб чинник дисконту, потім за таблицею теперішньої вартості ануїтету (Додаток 4) можемо приблизно визначити відповідну ставку дисконту, яка і є у цьому разі внутрішньою нормою прибутковості.
Якщо існує необхідність
у точніших розрахунках, тоді для
визначення внутрішньої норми
Формули, побудовані за цим методом, мають такий вигляд:
де і2 та і1 — відповідно верхня і нижня ставки дисконту інтервалу, в межах якого перебуває значення внутрішньої норми прибутковості; f2 , f1 — значення чинника дисконту відповідно при ставці дисконту і2 та і1; fx — значення чинника дисконту, якщо ставка є внутрішньою нормою прибутковості.
Якщо річна сума грошових надходжень величина непостійна, тоді ВСД розраховують за методом проб та помилок. Для цього необхідно послідовно обчислити чистий приведений доход із застосуванням різних ставок дисконту. В процесі розрахунків знаходиться два значення ставки дисконту і1<і2 таким чином, щоб в інтервалі [і1,і2] функція ЧПД = f(i) змінювала своє значення з плюса на мінус або навпаки. Далі за допомогою методу лінійної інтерполяції слід знайти більш точне значення внутрішньої ставки доходності за формулою.
або можна використати формулу
де ЧПД1 та ЧПД2 – відповідно, чистий приведений доход за ставок і1 та і2; і1 – ставка дисконту, за якої ЧПД має позитивне значення; і2 – ставка дисконту, за якої ЧПД має негативне значення;.
Додаткові дані по проектах, де сума грошових надходжень величина непостійна, можна знайти в Додатку 5. Вони отримані в результаті підбору ВСД з метою проведення інтерполяції.
Дані, отримані в результаті підбору ВСД з метою проведення інтерполяції.
Варіанти |
6 |
Альфа |
|
і1 |
17% |
ЧПД1 |
1,88054 |
і2 |
18% |
ЧПД2 |
-17,8557 |
Внутрішня ставка доходності проекту „Альфа”
ВСД = 18% - [-1,35128/(-17,8557-1,88054)]*
Або
ВСД = 17% + [1,88054/(1,88054-(-17,8557))]
Внутрішня ставка доходності проекту «Бета»
В даному випадку ми маємо ануїтет. Отже розрахунок матиме наступний вигляд.
f = 790000/550000=1,44.
При n = 2 чинник дисконту = 1,44 перебуває між значенням 1,45682 (24%) та 1,44000 (25%). (додаток 4)
ВСД = 25% - ((1,44-1,44000)/( 1,45682 -1,44000)(19%-18%)= 25%.
Отже для проекту Бета ВСД = 25%
Порівняємо дані проектів:
Альфа: 17,93% -14% = 3,93%
Бета: 25%-12% = 13%.
Бачимо, що проект Бета має більшу фінансову стійкість і він вигідніший для підприємства.
Висновок: При обчисленні ЧПД, ІД, ІР, ПО, ВСД виявлено, що проект Бета є вигіднішим ніж проект Альфа і тому підприємству рекомендовано вкладати кошти в проект Альфа.
Список використаних джерел