Фондова біржа

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА:

1. Фондова біржа.

Фондова біржа – це організаційно оформлений і регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Вона  виконує такі основні функції :

• .відкриває доступ підприємствам до позичкового банківського капіталу;
• слугує важливим координатором розміщення державних цінних паперів;
• забезпечує можливість переміщення капіталу з однієї сфери діяльності в іншу або переміщення капіталу з однієї країни до іншої;
• виступає своєрідним економічним барометром ділової активності. 
  Основними операціями, які здійснює фондова біржа, є :
• перевірка якості та надійності цінних паперів ;
• обмін цінних паперів, їх приймання, надання рекомендацій щодо встановлення початкової котирувальної ціни ;
• встановлення на основі аукціонної торгівлі єдиного курсу на однакові цінні папери одного емітента ;
• оформлення угод щодо купівлі продажу цінних паперів ;
• виконання централізованих взаєморозрахунків у межах біржового ринку цінних паперів ;
• забезпечення централізованого інформування (гласності біржових операцій) і курсового контролю ;                           . 
  Фондова біржа (ФБ) — це організований ринок, на якому власники цінних паперів через членів ФБ, які є посередниками, укладають угоди купівлі-продажу. Ціни на ці цінні папери визначаються попитом і пропозицією, а власне процес купівлі-продажу регламентований правилами і нормами. Отже, фондові біржі — це спеціалізовані установи, які створюють умови для постійно діючої централізованої торгівлі цінними паперами шляхом об'єднання попиту і пропозиції на них, надання місця, системи і засобів для обігу цінних паперів (переважно на вторинному ринку). Як особливий інститут вторинного РЦП фондові біржі сприяють накопиченню, розподілу та перерозподілу капіталу, а також контролю за інвестиціями та інфляцією. На етапі приватизації майна державних підприємств через фондові біржі може відбуватися первинне розміщення частки акцій найбільших підприємств, що реалізуються за грошові кошти, для визначення через котирування ринкової вартості акцій.

Основні завдання фондової біржі:

• мобілізація і концентрація капіталів з метою організації ліквідного РЦП;
• надання організованого місця для укладення угод;
• виявлення збалансованої біржової ціни, забезпечення високого рівня ліквідності вкладень в цінні папери, що котируються;
• забезпечення гласності й відкритості біржового торгу, надання інформації про ціни та умови обігу фінансових інструментів;
• забезпечення арбітражу як механізму вирішення спірних питань;
• забезпечення гарантій виконання біржових угод; розробка стандартів і кодексу поведінки учасників біржової торгівлі.

Згідно  з нормативними актами різних країн  до основних елементів біржової торгівлі цінними паперами належать такі:

• допуск і вилучення цінних паперів до (з) обігу на фондовій біржі;
• визначення способів біржової торгівлі, тобто способів укладення угод купівлі-продажу цінних паперів між учасниками біржової торгівлі;
• визначення видів угод, які можуть укладатися на біржі;
• встановлення кола учасників біржової торгівлі;
• встановлення порядку оформлення біржових угод;
• визначення порядку виконання доручень клієнтів щодо продажу чи купівлі цінних паперів, які котируються на фондовій біржі.

Нині фондові біржі, що зародились у структурі товарної біржі, посідають центральне місце  в інвестиційній інфраструктурі. Для порівняння: щорічні обсяги товарних біржових операцій досягають 4 трлн дол. США, щоденні обсяги фондових і валютних бірж — сотні трильйонів доларів США. У світі налічується близько 200 фондових бірж, об'єднаних у Міжнародну Федерацію фондових бірж.

Фондові біржі поділяються на групи:

1. найрозвиненіші — Нью-Йоркська, Токійська, Лондонська (на них припадає до 60 % загальносвітового обсягу торгівлі акціями), Паризька (3 %), Франкфуртська (10 %), що посідають провідне місце за торговельним оборотом цінних паперів;
2. розвинені — Цюрихська (4 %), Амстердамська, Міланська, Торонт-ська, Австралійська, що характеризуються високими оборотами цінних паперів, розвиненою структурою процедур допуску до участі в біржових торгах та котируванні, широким застосуванням комп'ютерних засобів, розвиненим механізмом здійснення клірингових та розрахункових операцій;
3. перспективні — Сингапурська, Сеульська (2 %), Гонконгська (2 %), Манільська, Бангкокська), що створені кілька десятиліть тому; з певних причин вони не досягли рівня оборотів та комп'ютерного оснащення, притаманних попереднім групам; кількість цінних паперів, що перебувають в обігу, незначна і переважно місцевого походження;
4. щойно створені — Варшавська, Будапештська, Українська; виникли кілька років тому в умовах недостатньої розвиненості національних фондових ринків, коли ринкові відносини у країнах лише почали складатися; при їх створенні враховувався досвід розвинених країн щодо використання електронної форми торгівлі.

Біржовий сегмент в  Україні становлять Українська фондова біржа 
(УФБ, з 1991 p.), Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ), Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ), Донецька фондова біржа (ДФБ).

Фондова біржа створюється  без мети отримання прибутку і  займається виключно організацією укладення  угод купівлі-продажу цінних паперів  та їх похідних.

Організовуються ФБ, як правило, у вигляді приватних акціонерних товариств (США, Великобританія) або публічно-правових інститутів (Франція, Італія, Швейцарія, Німеччина), у яких уряд не тільки бере участь у розробці правил біржової торгівлі, а й забезпечує порядок на торгах, контролює виконання норм і правил при укладенні та реалізації біржових фондових угод.

За чинним законодавством України фондова біржа може бути створена щонайменше 20 засновниками —  торгівцями цінними паперами, які  мають дозвіл на здійснення комерційної  і комісійної діяльності з цінними  паперами за умови внесення ними до статутного фонду не менше 10000 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян. Фондова  біржа набуває прав юридичної  особи з дня її реєстрації Державною  комісією з цінних паперів та фондового  ринку.

Діяльність біржі та її членів регламентується статутом, внутрішніми  правилами та інструкціями. У статуті  ФБ визначаються найменування та місцезнаходження ФБ; найменування та місцезнаходження засновників; розмір статутного фонду; умови і порядок прийняття  у члени і виключення з членів ФБ; права і обов'язки членів ФБ; організаційна  структура ФБ; компетенція і порядок  створення керівних органів ФБ; порядок  і умови відвідування ФБ; порядок  і умови застосування санкцій, встановлених ФБ; порядок припинення діяльності ФБ.

Для того щоб стати членом біржі, необхідно купити місце на біржі у її власника.

 

 

 

Залежно від виду торговельної діяльності члени  біржі поділяються на групи:

• брокер-комісіонер — збирає у брокерських фірм заявки клієнтів, доставляє їх у торговий зал біржі й відповідає за їх виконання;
• біржовий брокер — виконує доручення інших брокерів;
• біржовий трейдер — здійснює операції лише за власний рахунок; правилами біржі йому заборонено виконувати розпорядження клієнтів;
• спеціаліст — виконує три основні функції: виконує заявки з певними групами цінних паперів, діючи при цьому як брокер; діє як дилер, тобто купує та продає цінні папери за власний рахунок; підтримує стабільність на ринку певних цінних паперів шляхом компенсації тимчасових дисбалансів попиту та пропозиції.

Акції нових випусків зазвичай реалізуються на первинному ринку і  тільки за умови їх вдалого розміщення можуть потрапити в перелік цінних паперів, що продаються на біржі. Процедура  внесення акцій компанії до переліку цінних паперів, що котируються на біржі, називається лістингом і здійснюється через біржовий Комітет з лістингу.

Умови допуску передбачають вимоги, згідно з якими в офіційному котируванні мають перебувати цінні  папери, емітенти яких відповідають певним економічним та фінансовим критеріям, що встановлюються біржею, і регулярно  надають інформацію про свою діяльність.

Ці  вимоги (за законодавством України) передбачають такі кількісні показники: 
•   мінімальний розмір активів має становити суму, еквівалентну 400000 евро; 
• прибуток за останній балансовий рік та за два попередні роки, еквівалентний 80000 евро, за умови, що кожний рік має бути прибутковим; 
• в обіг випущено не менше 1000000 акцій;

• кількість акціонерів, які володіють не менше як 100 акціями, — 2000 осіб, або загальна кількість акціонерів не менше 2200 осіб. Порядок допуску передбачає подання емітентом заяви з проханням допустити до офіційного котирування на фондову біржу, згідно з якою емітент бере на себе зобов'язання: 
• подавати на біржу звіти загальних зборів акціонерів;

• негайно інформувати  біржу про внесення змін до статутних  документів та про рішення емітента, що стосуються цінних паперів;

• узгоджувати з біржею графік випуску та підписки (розміщення) пінних паперів; 
• узгоджувати з біржею графік проведення технічних процедур будь-якої операції з власниками цінних паперів, зокрема, виплати дивідендів та відсотків; 
• інформувати біржу про будь-який новий факт, здатний помітно вплинути на біржовий курс, на майнове або фінансове становище емітента та його діяльність; 
• надсилати біржі всі поширені ним офіційні повідомлення або публікації, а також будь-який матеріал, що містить економічну і фінансову інформацію, яку емітент має намір оприлюднити;

• періодично повідомляти  біржу про загальну кількість  голосів для наступної публікації, повідомлення про це в офіційному виданні біржі; 
• публікувати в офіційному виданні біржі інформаційні повідомлення про перший та наступні випуски своїх цінних паперів;

• виконувати накази, що видаються  Комісією з пінних паперів та іншими органами державної влади щодо захисту  інтересів інвесторів та їх прав на інформацію.

Переваги  перебування цінного папера в  лістингу:

• підвищення престижу й  інтересу інвесторів до компанії;

• отримання кращих умов кредитування, бо кредитори мають  можливість порівняти балансову  вартість активів з ринковою (біржовою) оцінкою;

• полегшення облігаційного  фінансування (перебування в лістингу надає компанії можливість випускати  облігації, тобто використовувати  дешевші джерела фінансування);

• можливість акціонерів слідкувати за котируванням цінного папера.

Можливі недоліки перебування цінного папера в лістингу:

• додатковий контроль за компанією;

• додаткові витрати (біржовий збір, щорічні комісійні);

• слабке реагування на маловідому компанію може призвести до низької  активності її акцій і відповідно до падіння інтересу до неї інвесторів.

Цінний папір може бути вилучений з офіційного котирування (процедура делістингу) через незначне співвідношення щоденного обсягу операцій з цим цінним папером до загальної кількості цінних паперів, що перебувають в обігу, і до кількості котирувань за рік; невиплату відсотків, дивідендів чи погашень останніх трьох років; порушення емітентом своїх зобов'язань щодо інформування власників цінних паперів та біржі про свою діяльність; порушення правил біржі; подання заяви про неплатоспроможність емітента; ліквідацію емітента.

Розрізняють такі форми замовлень (наказів) на купівлю-продаж цінних паперів, які клієнти передають  своїм брокерам для виконання  на біржі: 
• "ринкове" замовлення — це замовлення на купівлю чи продаж певного виду і кількості цінних паперів за найкращою ціною ринку;

• лімітоване замовлення — це замовлення, в якому клієнт вказує конкретну ціну, за якою повинна відбутися операція;

• стоп-замовлення (буферне) — це замовлення, яке підлягає виконанню як "ринкове" у тому разі, якщо курс цінного паперу падає нижче або піднімається вище за вказані ціни.

 

За  терміном дії лімітовані та буферні  накази поділяються на такі: 
• відкрите замовлення — залишається в силі доти, поки не буде виконано або відмінено;

• денне замовлення — з денним терміном виконання.

Біржові накази можуть відображати й стандартні додаткові умови:

• "виконати чи відмінити" — негайно виконати в повному обсязі чи відмінити;

• "тільки в повному обсязі" — наказ повинен бути виконаний у повному обсязі або анульований (при операціях з великими партіями цінних паперів);

• "у визначеній послідовності" — угоди замовлення повинні реалізовуватися в певній послідовності (наприклад, спочатку продаж одного цінного паперу, потім придбання іншого).