Фінансовий облік основних засобів підприємства "Зоря Поділля"

     Облік основних засобів відрізняється  від обліку, наприклад, запасів вже  тим, що запасами в період між моментом прийняття їх на облік і моментом списання з балансу бухгалтер  може собі дозволити не цікавитися, а основні засоби (фонди) потребують уваги протягом усього терміну, в  якому ці активи такими називаються. 
 
 
 
 
 

     1.2. Класифікація і оцінка основних засобів

     При організації обліку основних засобів  і нематеріальних активів в Україні  підприємствам, їх об'єднанням, госпрозрахунковим  організаціям (крім банків), представництвам  іноземних організацій, які здійснюють діяльність в Україні, а також  підприємствам, діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, необхідно  керуватися такими законодавчими та нормативними документами.

     1.Указом Президента України "Про перехід України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системи обліку й статистики" № 303 від 23.05.92 р.

     2. Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 7 "Основні засоби". Затверджено наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за № 288/4509).

     3. Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 8 "Нематеріальні активи". Затверджено наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 750/4043).

     4. Планом рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій № 291 від 30.11.99 р.

     5. Інструкцією із застосування  Плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій № 291 від 30.11.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 893/4186 від 21.12.99 p.).

     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за № 288/4509), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

     Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами всіх форм власності (крім бюджетних установ).

     Положення (стандарт) 7 не поширюється на відтворювані природні ресурси та операції з основними  засобами, особливості яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського  обліку.

     Основні засоби - це матеріальні активи, які  підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

     Об'єкт  основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і  приладдям для нього або окремий  конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений  комплекс конструктивно з'єднаних  предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно. [2]

     Якщо  один об'єкт основних засобів складається  із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

     Об'єкт  основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

     Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.

     Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом.

     За  функціональним призначенням розрізняють:

• виробничі - основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;
• невиробничі - основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.

     За  галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку тощо.

     Більша частина основних засобів належить до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво", підсобного сільського господарства - до галузі "Сільське господарство" тощо.

     У зв'язку з цим у бухгалтерському  обліку основні засоби промислових підприємств поділяються на промислово-виробничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства та невиробничі.

     До  промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

     Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

     За  використанням основні засоби поділяються  на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються). [3, с. 25-28]

     Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

     Орендовані  основні засоби показуються у  балансі орендодавця, тим самим  виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

     Класифікація  основних засобів України була розроблена відповідно до постанови Кабінету Міністрів "Про концепцію побудови національної статистики України" і Державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок визначення амортизації" № 1075 від 06.09.96 р. і поділу на 3 групи.

     Класифікація  поділялася на такі групи:

     група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування);

     група 2 - автомобільний транспорт і  вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи  електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, інше конторське (офісне) обладнання, пристрої та приладдя до них;

     група 3 - інші основні засоби, що не увійшли  до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу й продуктивну  худобу та багаторічні насадження. [8, c. 70]

     Згідно  з Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 7 "Основні засоби" № 92 від 27.04.2000 р. основні засоби за натурально-матеріальним складом і для потреб бухгалтерського обліку класифікуються за дев'ятьма групами (рахунками).

     Підприємства можуть встановлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних активів, термін експлуатації яких перевищує один рік, відображаються на субрахунку № 112 та по яких нараховується знос. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  2 Організація фінансового обліку основних засобів

2.1 Облік надходження  основних засобів на підприємстві "Зоря Поділля"

      Як  відомо, саме первинні документи є  основою бухгалтерського обліку. І тільки та інформація, що міститься  в первинних документах, потім  попадає в регістри синтетичного й аналітичного обліку і систематизується на рахунках бухгалтерського обліку. Більш того, саме первинними документами  повинні бути підтверджені дані податкового  обліку.

       Одиницею  бухгалтерського обліку основних засобів  є окремий об'єкт.

Об'єкт  основних засобів - закінчений пристрій із усіма пристосуваннями і приналежності  до нього чи окремий конструктивно  відособлений предмет, призначений  для виконання визначених самостійних  функцій, або відособлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів  однакового чи різного призначення, що мають для їхнього обслуговування загальні пристосування, приналежності, керівництво і єдиний фундамент, у результаті чого кожен предмет  може виконувати свої функції, а комплекс - визначену роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

       Визначення  об'єкта основних засобів для цілей  бухгалтерського обліку важливо  ще і тому, що первинні документи  складаються окремо на кожен такий  об'єкт (за винятком деяких випадків).

       Типові  форми первинних документів по обліку основних засобів (далі -ОЗ) затверджені  наказом Міністерства статистики України  від 29.12.95 р. № 352.

       Порядок застосування і зразки заповнення цих  первинних документів при надходженні  ОЗ і їхньому обліку можна розглянути прикладі підприємства "Зоря Поділля".

       "Зоря  Поділля" – приватне підприємство, що надає послуги у таких напрямах:

       - поставка канцелярського приладдя  та паперу;

       - поставка широкого асортименту  шкільної продукції, бізнес-сувенірів;

       - надання поліграфічних послуг;

       - послуги по ремонту та обслуговуванню  офісної техніки.

       При надходженні ОЗ на кожен об'єкт  складається типова форма № ОЗ-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів". Причому  цей документ складається незалежно  від причини, по якій ОЗ надходять  на підприємство "Зоря Поділля": договір  закупівлі-продажу, безкоштовна передача, розпорядження і т.д.

       Форма № ОЗ-1 заповнюється комісією, що призначена наказом керівника підприємства, у двох екземплярах: один - для приймаючої, другий - для передавальної сторони, і затверджується керівником. Після  затвердження форма повинна бути передана в бухгалтерію підприємства разом з технічною документацією  на об'єкт ОЗ.