Фінансовий облік основних засобів підприємства "Зоря Поділля"

    УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    ФІНАНСІВ  ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ 
 

    КАФЕДРА ОБЛІКУ, АУДИТУ І СТАТИСТИКИ 
 
 

    Курсова робота

    з теорії бухгалтерського обліку

    (з  фінансового обліку)

    на  тему: Фінансовий облік основних засобів  підприємства "Зоря Поділля" 

                      

       

                                          

      
 
 

    Київ  – 2010 рік

     ПЛАН 

Вступ 

Розділ  1 Загальна характеристика основних засобів 

1.1 Поняття  основних засобів та завдання  обліку 

1.2 Класифікація  і оцінка основних засобів 

Розділ  2 Організація фінансового обліку основних засобів

2.1 Облік  надходження основних засобів на підприємстві "Зоря Поділля"

2.2 Облік  вибуття основних засобів на підприємстві "Зоря Поділля"

2.3 Амортизація  (знос) основних засобів на підприємстві "Зоря Поділля"

Розділ  3 Проблеми та методи вдосконалення фінансового обліку основних засобів 

3.1 Основні проблеми обліку основних засобів на підприємстві "Зоря Поділля"

3.2 Шляхи  вдосконалення обліку основних засобів "Зоря Поділля"

Висновки 

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Матеріально-технічна база є однією з основних умов поступового  розвитку будь-якого суспільства  і його удосконалення. Тому на сучасному  етапі розвитку української економіки  все більше уваги приділяється питанням дослідження чинників, що призводять до зберігання серед діючих засобів  праці значної частки не тільки морально застарілого, але і фізично зношеного  устаткування. Одним з ключових завдань, що стоять перед підприємствами України, є ефективне використання та відновлення основних фондів. Вирішення цього завдання призупиняється у зв'язку з кризою платежів, катастрофічною нестачею оборотних коштів і дефіцитом інвестицій. Крім того, слід зазначити, що вітчизняний і зарубіжний ринки пропонують достатню кількість машин та устаткування, життєво необхідних підприємствам, але вони не мають коштів для їх придбання. В цьому плані фінансовий облік основних засобів повинен забезпечити:

• своєчасне і повне документальне оформлення руху основних засобів;
• контроль за збереженням і ефективним використанням основних засобів, ліквідацією знеосібки у використанні їх;
• правильну оцінку і визначення амортизаційних відрахувань на відновлення і ремонт основних засобів відповідно до встановлених норм;
• своєчасне відображення в обліку зносу основних засобів, збитків від списання неповністю амортизованих об'єктів, повноту відшкодування вартості ліквідованих об'єктів;
• контроль за використанням коштів на капітальні вкладення і капітальний ремонт.

     В теперешній час по обліку і контролю наявності та руху основних засобів  є значна кількість наукових розробок. Однак вони потребують подальшого вдосконалення. Тому тема цієї курсової роботи є актуальною.

     Метою написання курсової роботи являється аналіз обліку та контролю наявності та руху основних засобів та розробка шляхів їх вдосконалення.

     Інформаційною базою дослідження є: закони, постанови, укази, дані первинного, синтетичного та аналітичного обліку, періодичної та річної бухгалтерської звітності, акти ревізій та перевірок.

     

     

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Розділ 1. Загальна характеристика основних засобів

     1.1 Поняття основних засобів та завдання обліку

     Ріст  масштабів виробничих фондів та обсягів  інвестицій, вдосконалення структури  і раціональне їх використання має  стати вирішальним чинником зростання  виробництва, підвищення його ефективності і соціального прогресу.

     Дослідження та узагальнення різних визначень основних фондів підприємства дозволяє нам стверджувати, що основні фонди - це частина засобів  виробництва, яка в речовій формі  відображена в засобах праці, зберігає протягом тривалого часу свою форму, переносить частинами свою вартість на вартість продукції та відшкодовується  тільки після проведення декількох  виробничих циклів.

     В інструктивному плані, згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 року, поняття "Основні  фонди" трактується як матеріальні  цінності, що використовуються у господарській  діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних  днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у  зв'язку з фізичним або моральним зносом.

     З введенням в дію 1 січня 2000 року Закону України "Про бухгалтерський облік  і фінансову звітність" в Україні  почалася реалізація Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням  міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року №1706. Цей Закон законодавчо  закріпив основи ведення бухгалтерського  обліку і складання бухгалтерської фінансової звітності, які і зараз  є базисними в системі нормативного регулювання бухгалтерського обліку. Згідно Наказу про виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів та рішення Урядового комітету економічного розвитку від 3 березня 2000 року затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі - Положення (стандарт) 7), схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України.

     Об’єкт  основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і  приладдям до нього або окремий  конструктивно відокремлений предмет, що призначений для використання певних самостійних функцій, чи відокремлений  комплекс конструктивно з’єднаних  предметів одного або різного  призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування  та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

     По  своєму складу і функціональній ролі основні засоби неоднорідні, тому розроблена їх класифікація.

     Згідно  Положення (стандарту) 7, підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, а основні засоби класифікуються за такими групами:  основні засоби; земельні ділянки; капітальні витрати  на поліпшення земель; будинки, споруди  та передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); робочі і продуктивні  тварини; багаторічні насадження; інші основні засоби; інші необоротні матеріальні  активи; бібліотечні фонди; малоцінні  необоротні матеріальні активи; тимчасові (нетитульні) споруди; природні ресурси;  інвентарна тара.

     Для здійснення виробничої діяльності сільськогосподарським  підприємствам потрібні основні  засоби або, інакше кажучи, засоби праці. Від предметів праці вони відрізняються  тим, що беруть участь у виробництві  протягом кількох років, зберігаючи при цьому свою натуральну форму  і фізичні властивості. Засоби праці  зношуються поступово, а отже, переносять свою вартість на виробництво продукції  частинами.

     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (затверджене  наказом Міністерства фінансів України 27 квітня 2000 р. № 92) містить таке визначення основних засобів: "Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)". [2]

     При визначенні основних засобів необхідно  виходити з того, що вони є частиною активів, тобто ресурсів, контрольованих підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

     П(С)БО № 7 при встановленні критеріїв віднесення матеріальних активів до основних засобів  надає перевагу їх призначенню і  не висувають обмеження щодо їх вартості.

     Бухгалтерський  облік основних засобів повинен  забезпечити:

     - узагальнення інформації про  наявність та рух власних або  отриманих на умовах фінансового  лізингу об'єктів і орендованих  цілісних майнових комплексів, які  віднесені до складу основних  засобів;

     - достовірне визначення вартості (оцінки) основних засобів;

     - визначення економічних вигод від використання основних засобів;

     - контроль за наявністю і збереженням основних засобів з моменту придбання і до вибуття із підприємства;

     - правильне і своєчасне нарахування  зносу;

     - контроль за правильністю та  ефективним використанням коштів  на реконструкцію, модернізацію  відповідно до наявних джерел  фінансування;

     - контроль за ефективним використанням  основних засобів залежно від  їх потужності;

     - точне визначення результатів  від ліквідації основних засобів.

     Для обліку й узагальнення інформації про  наявність та рух основних засобів, інших необоротних активів, їх зносу  передбачені рахунки: 10 "Основні  засоби"; 11 "Інші необоротні матеріальні  активи"; 13 "Знос необоротних активів"; 18 "Інші необоротні активи".

     Витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), які призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісне очікуваних від його використання, будуть відображатися на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

     Основні засоби — активи, що потребують особливого підходу для їх оцінки. Оцінка основних засобів - вельми динамічна облікова категорія. Прийняти об'єкт на баланс за історичною собівартістю (або за справедливою вартістю) — на цьому не завершується "оціночна" робота, а радше — лише починається, і власне, бухгалтерський облік основних засобів — це, у певному розумінні, і є безперервний процес їх оцінки. [1]

     Первісна  вартість основних засобів роздвоюється: одна її частина протягом терміну  експлуатації поступово збільшується і капіталізується в інших  активних формах, а інша тим часом  поступово зменшується до рівня  ліквідаційної. Крім того, первісна вартість об'єктів основних засобів може далі формуватися й після введення їх в експлуатацію. Тобто може змінюватися  під впливом обставин: збільшуватися  на вартість робіт з реконструкції, модернізації, збільшуватися на суму дооцінки у випадках виявлення значних  відхилень балансової вартості від  справедливої (ринкової) вартості і  зменшуватися на суму уцінки з тієї ж причини. Для досягнення мети бухгалтерського  обліку (надання користувачам фінансової звітності правдивої, повної і неупередженої  інформації) дуже важливо, щоб уся  ця вартісна динаміка чітко простежувалася.