Міжнародний науково-технічний університет

імені академіка  Ю. Бугая

Полтавський інститут бізнесу 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота

з дисципліни :

 Кредитування та контроль

на тему:

       Депозитні операції комерційних банків

на матеріалах підприємства АБ « Полтава-банк » 
 
 
 
 
 
 

                                                    Виконав:

                                                    студент 5-го курсу,

                                                    групи ЕФ-51

                                                    Авраменко Руслан

                                                    Науковий керівник:

                                                    Жорник С.А. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Полтава-2010 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

I. Депозитні операції як різновид банківських операцій……………………….5

1.1 Виникнення грошей……………………….……......................................5

1.2Виникнення депозитних операцій, сутність та класифікація……….…8

II. Банківська діяльність АБ «Полтава-банк»………….....................................12

2.1 Загальна  характеристика банку………………………..…...….………12

2.2 Облік депозитних операцій АБ« Полтава-банк »…….........................18

2.3 Переваги  та недоліки депозитних операцій банку……….……..……21

ІІІ. Шляхи удосконалення депозитної політики на сучасному

етапі АБ «Полтава-банк»……………………………………………....………..23

Висновки і пропозиції………………………………………………………...…29

Список  використаної літератури……………………………………..……....…31

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

       Головним  завданням банківської системи  будь-якої країни є підтримка економічного зростання шляхом підкріплення економіки  необхідними фінансовими ресурсами. Банки є ключовою ланкою економічної системи країни, оскільки саме банківська система виконує одну з найважливіших економічних функцій з акумуляції тимчасово вільних коштів підприємств та населення з їх подальшим спрямуванням на забезпечення виробництва грошовими коштами.

       Сукупність  коштів, які є в розпорядженні  банків і використовуються ними для  проведення активних операцій є банківськими ресурсами, які в залежності від  джерел формування поділяються на власні кошти, залучені і позичені ресурси. Більша частина банківських ресурсів формується за рахунок залучених та позичених коштів, а не власних. В економічній літературі залучені та позичені кошти поєднано у зобов'язання. Найбільшу частину в банківських зобов'язаннях складають залучені (депозитні) кошти, які є основним джерелом формування ресурсів банку, що спрямовуються на проведення активних операцій. До залучених ресурсів належать залишки коштів на поточних рахунках клієнтів, депозитні вклади юридичних та фізичних осіб, рахунки і депозити інших банків, цінні папери власного боргу.

       Формування  банківських ресурсів реалізується шляхом здійснення банками пасивних операцій. Національним банком України  пасивні операції визначено як "операції, за допомогою яких банки формують свої фінансові ресурси для проведення кредитної, інвестиційної та інших активних операцій банків. Шляхом пасивних операцій банків формуються власні, залучені та запозичені кошти. Грошові кошти, які банки залучають на вклади, утворюють залучені кошти банків". В структурі зобов'язань банків України найбільша питома вага належить депозитним вкладам фізичних та юридичних осіб. 

       Отже, на сьогодні кошти населення та юридичних  осіб, залучені у депозити вітчизняних  банків є найважливішою складовою  депозитних фінансових ресурсів, необхідних для надання кредитів; фінансування інвестиційних проектів, підтримки національного товаровиробника. Таким чином, процес ефективного формування та оптимального використання залучених коштів необхідно розглядати як базовий об’єкт регулювання банківської діяльності. Українська банківська система відрізняється значною мірою ризику, особливо в сучасних умовах збільшення масштабів банківської діяльності, розширення спектру банківських операцій, підвищення складності банківських технологій та посилення банківської конкуренції. Ризикованість банківської діяльності значною мірою впливає на обсяги залучення вітчизняними банками тимчасово вільних коштів суб’єктів господарювання, фізичних осіб та інших банків, що обмежує можливості українських банків формувати свої банківські депозитні ресурси, необхідні для розвитку економіки та забезпечення виробництва грошовими коштами. 

       Широкий спектр ризиків банківської діяльності обумовлює необхідність в їх всебічному аналізі, систематизації, та розробці ефективного механізму їх  регулювання. Виходячи з того, що найбільшу частину в банківських зобов’язаннях складають депозитні кошти, значної актуальності набуває питання формування банками стабільної ресурсної бази шляхом ефективного залучення тимчасово вільних коштів суб’єктів господарювання, фізичних осіб та інших банків на банківські депозитні рахунки. Це обумовлює необхідність дослідження процесу здійснення депозитних банківських операцій, з метою виявлення, характеристики, класифікації та систематизації ризиків депозитних операцій банків та розробки механізму їх регулювання, який забезпечить формування стабільної ресурсної бази банку при забезпеченні економічних інтересів суб’єктів депозитних операцій, з метою чого, перш за все, необхідно чітко визначитися із тлумаченням та етимологією поняття “депозит”.

Розділ 1.  Депозитні операції як різновид банківських операцій 

1.1 Виникнення грошей 

       В економічній науці традиційно виділяються  дві основні концепції походження грошей:

       1)раціоналістична  - гроші виникли як результат певної раціональної угоди між людьми, через необхідність виділення спеціального інструмента для обслуговування сфери товарного обігу і підвищення ефективності її функціонування. Конкретна грошова форма виникає тоді, коли люди усвідомлюють її необхідність і організаційно забезпечують її впровадження у господарський оборот. Прихильник - Арістотель.

       2)еволюційна  - об’єктивний характер виникнення грошей, які виділяються із загальної товарної маси, оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару. Виділяється загальна маса окремих товарів, які і стають грошима в межах певної суспільної форми товарного виробництва й обігу. Прихильник - А.Сміт.

       Гроші - це особливий товар, всезагальний еквівалент.

       Етапи розвитку видів грошей:

       1) поява грошей з виконанням  їх функцій випадковими товарами;

       2) закріплення за золотом ролі  всезагального еквіваленту;

       3) перехід до паперових і кредитних  грошей;

       4) поступове витіснення готівкових  грошей з обігу. 

       Гроші в своєму розвитку виступали в  двох видах: реальні гроші та знаки вартості (замінники реальних грошей).

       Реальні гроші - це гроші, у яких номінальна вартість відповідає реальній вартість, тобто вартості металу, із якого вони виготовлені. Металічні гроші мають різну форму: спочатку штучні, потім вагові. Монету більш пізнього етапу розвитку мала встановлені законом відмінні ознаки (зовнішній вигляді, ваговий вміст). Найбільш зручною для обігу виявилась кругла форма монети (менше стиралась)

       Повноцінні  монети - реальний зміст відповідає їхній номінальній вартості. Вважалося, що емісія монет, які мають номінальну вартість меншу, ніж їхній металевий зміст, є обманом населення. Скарбниці окремих країн не мали права отримувати прибуток від випуску монет. За цих умов грошова одиниця могла бути масштабом цін на основі власного вагового виміру.

       З другої половини XIX ст. становище змінилося. В обігу з'явилися розмінні монети, номінальна вартість яких значно перевищувала їхню вагову вартість (Неповноцінні монети). Емісія таких монет стала прибутковою  справою. Цей прибуток присвоювався скарбницями або центральними банками, що здійснювали грошову емісію.

       Паперові  гроші є знаками, представниками повноцінних грошей. Історично паперові гроші виникли з металевого обігу  срібних або золотих монет. Об'єктивна  можливість обігу замісників дійсних грошей виникла з особливостей функцій грошей як засобу обігу, де гроші є посередником в обміні товарів.

       Паперові  гроші - грошові знаки, які випускаються для бюджетного дефіциту та звичайно не розмінні на метал, але наділені державою примусовим курсом. Не маючи самостійної вартості, приймають представницьку вартість в обігу та виконують роль купівельного та платіжного засобу.

       З середини 70-х років конвертованості  паперових грошей на золото повністю припинилися і на рівні міжнародних валютних відносин. Благородний метал був повністю витіснений з сфери грошових відносин. Золото втратило грошові функції цей процес дістав назву демонетизації золота. Остаточний перехід до епохи паперових грошей. Гроші втратили свою внутрішню вартість, що безпосередньо втілювалося у монетарному товарі як носієві грошових відносин. Сутність грошей, їхню внутрішню природу почали уособлювати в собі паперові, а не товарні гроші. Паперові гроші перестали бути знаком вартості монетарного товару.  

       Кредитні гроші. Розширення комерційного та банківського кредиту в господарстві в умовах, коли товарні відносини прийняли всеохоплюючий характер, привело до того, що всезагальним товаром контрактів стають кредитні гроші, які належать до найвищої сфери суспільно-економічного процесу та керуються іншими законами.

       Функції грошей:

       1. Міра вартості - це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Виражає відношення товару до грошей як до загального еквіваленту.

       2. Гроші як засіб обігу - це процес товарного обігу, який породжує потребу в грошах як засобу обігу. Його ціна реалізується лише при обміні товару на гроші в процесі товарного обігу "Т-Г-Т".

       3. Засіб платежу - це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.

       4. Засіб нагромадження - це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості. У цій функції гроші не є посередником в обміні, а стають метою продажі.

       5. Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

       Функція світових грошей зумовлена інтернаціоналізацією економічних зв'язків, поглибленням міжнародного поділу праці, зовнішньої торгівлі та появою світового ринку.

       Світові гроші є синтезом попередніх функцій  і мають трояке призначення: міжнародного платіжного засобу; міжнародного купівельного засобу і формою матеріалізації суспільного  багатства. Це значить, що світові гроші - комплексна функція, що повторює по суті всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку. 
 

1. 2. Виникнення депозитних операцій, сутність депозитів та їх класифікація 

       Початковою формою депозитних операцій було збереження на монетних дворах у міняйлів золотих монет. За збереження цих монет власник платив тому, хто зберігав, певну винагороду, а останній гарантував, на бажання клієнта, повернення саме тих монет, які було передано на зберігання. Отож, на таких умовах міняйли не могли здійснювати позичкові операції з отриманими монетами, на могли мати прибутку, з якого вони виплачували б власникам грошей проценти. Надалі історично склалося так, що власники грошей перестали вимагати повернення власне монет, поверталася тільки сума грошей, що їм відповідала. Міняйли отримали можливість до власного капіталу додати залучені на збереження кошти і надавати за їх рахунок кредити. Так з'явилися перші депозити. У наш час джерела коштів, які розміщують на депозити, різноманітні: це - кошти на рахунках підприємств, установ усіх форм власності, організацій, кошти на ощадних вкладах і на рахунках кредитно-фінансових установ.