Бухгалтерський облік

Витрати виробництва – вираження  в грошовій формі поточних витрат трудових, матеріальних, фінансових та інших видів ресурсів на виробництво  продукції. Ці поточні витрати обліковуються  та плануються як собівартість продукції.

Собівартість продукції – виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства  на виробництво та збут товарів, робіт і послуг. Розрізняють виробничу собівартість (яка відображає поточні витрати лише на виробництво продукції) та повну собівартість (яка включає разом із виробничою собівартістю та поточними витратами підприємства, витратами на збут).

Перелік поточних витрат, що входять  до собівартості регулюється нормативними актами, які відображають галузеву специфіку діяльності виробничих підприємств.

Визначати (калькулювати) повну собівартість доцільно, коли власник бажає знати скільки коштуватиме виробництво та збут одиниці продукції повного виду; яка рентабельність цього виду продукції.

Калькуляція – це спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних  матеріальних цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт в грошовому виразі.

Для успішного здійснення господарської  діяльності необхідно, щоб ціна кожної одиниці виготовленої підприємством  продукції покривала витрати.  Витрати класифікують за такими основними ознаками :    - За видами витрат : за економічними елемен6тами та статтями калькуляції.            - За видами продукції ;          - За місцем виникнення ; 

- За способами включення до собівартості на продукцію витрати поділяються на прямі і непрямі.         До прямих витрат належать витрати, пов’язані з виробництвом окремих видів продукції (сировина, основні матеріали, куповані вироби і напівфабрикати тощо), які можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості.

До непрямих витрат належать витрати, пов’язані з виробництвом кількох  видів продукції (витрати на утримання  та експлуатацію устаткування, загально виробничі), що включаються до собівартості за допомогою спеціальних методів.

-  За ступенем впливу  обсягу виробництва на рівень  витрат : умовно- змінні ; умовно –  постійні.          До умовно-постійних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням.

Умовно-постійні – це витрати, абсолютна  величина яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється.     - За періодичністю виникнення : поточні ; одноразові.

Поточні витрати  – це постійні звичайні витрати періодичність виникнення яких менша місяця.           Одноразові – це витрати, які здійснюються періодично і сприяють на забезпечення процесу виробництва впродовж тривалого періоду.  Планом рахунків для відображення процесу виробництва  продукції передбачені рахунки: 23, восьмого та дев’ятого класу. Найважливішим серед зазначених рахунків є рахунок 23 – це рахунок активний, калькуляційний за Дт накопичуються витрати на виробництво продукції протягом місяця, а за Кт списана собівартість виготовленої продукції  протягом місяця. На підставі даних цього рахунку визначають собівартість окремих видів продукції. Для чого використовується інформація аналітичних рахунків, які відкриваються на рахунку 23 однак не всі витрати, які мають місце в процесі виготовлення продукції, можна віднести на рахунок 23, а тим більше включити до собівартості продукції. Безпосередньо на рахунок 23 записуються лише прямі витрати, а не прямі витрати протягом місяця збираються на спеціальний рахунок, а в кінці місяця розподіляються пропорційно певній базі і включаються до собівартості продукції. До таких витрат належать загальновиробничі витрати, які включають:

• витрати на управління виробництвом;
• амортизація необоротних активів загально виробничого призначення;
• витрати на утримання, експлуатацію, ремонт основних засобів загальновиробничого призначення
• комунальні послуги;
• витрати на охорону праці і техніку безпеки та інші.

Такі  витрати протягом місяця збираються на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", а в кінці місяця розподіляються і списуються в дебет рахунку 23 "Виробництво".          Порядок розподілу загальновиробничих витрат регламентується ПС(Б)О "16" і залежать від їх виду: постійні чи змінні.      Змінні загальновиробничі витрати розподіляються з використанням бази розподілі при фактичній потужності і включаються до собівартості в повному обсязі.           Постійні загальновиробничі витрати розподіляються з використанням бази розподілу при нормальній потужності, нормальна потужність – очікуваний середній рівень діяльності, який може бути досягнутий підприємством за звичайних умов його роботи протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням обсягу виробництва.    Склад загальновиробничих витрат (постійні чи змінні) підприємство визначає самостійно, фактична сума загально виробничих витрат визначається за даними обліку. Оскільки постійні витрати розподіляються при нормальній потужності, їх сума не завжди може бути розподілена повністю. Нерозподілені загальновиробничі витрати включаються до собівартості реалізації в періоді їх виникнення. Сума постійних розподілених і нерозподілених витрат не може перевищувати їх фактичний розмір.       До непрямих витрат також належать адміністративні витрати, які обліковуються на рахунку 92 "Адміністративні витрати", вони включають:

• Загальні корпоративні витрати;
• Витрати на службові відрядження і утримання адміністративного персоналу;
• Витрати на оплату за професійні послуги.
• Витрати на врегулювання спорів у содових органах.
• Витрати на зв'язок
• Податки, збори, та інші платежі перед законодавством
• Плата за розрахункове касове обладнання та інші загальногосподарські витрати.

На відміну від загальновиробничих витрат адміністративні витрати  не включаються до складу виробничої собівартості протягом звітного періоду, вони збираються на рахунку 92 "Адміністративні витрати", а в кінці періоду списуються на фінансовий результат.        В залежності від переліку рахунків, які використовуються для обліку витрат підприємства можуть застосовувати одну з таких схем:    1. З використанням рахунків 8 класу. Така схема застосовується малими підприємствами і неприбутковими установами. При її використанні всі витрати збираються відповідно до економічного елементу на рахунках 8 класу, а в кінці звітного періоду списуються на фінансовий результат. Витрати за видами діяльності визначаються довідковим шляхом, якщо підприємство виготовляє кілька видів продукції при такій схемі доцільно застосовувати рахунок 23 "Виробництво". Тоді витрати зібрані на рахунках 8 класу списуються таким чином: прямі і загальновиробничі на рахунок 23 "Виробництво", адміністративні – на 69 "Доходи майбутніх періодів".      2. З використанням рахунків 9 класу і рахунку 23 "Виробництво" . В цьому випадку прямі витрати на виробництво продукції з рахунків обліку активів і зобов’язань списуються на рахунок 23 "Виробництво". Загальновиробничі витрати протягом місяця збираються на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати", а в кінці місяця розподіляються і включаються загальновиробничі розподілені до складу виробничої собівартості (рахунок 23), загальновиробничі нерозподілені – до складу собівартості реалізації (рахунок 90). Адміністративні витрати збираються на рахунку 92, а потім списуються на рахунок 79 "Фінансові результати".      3. З використанням рахунків 8 і 9 класу, можуть бути використані на буд ь – якому підприємстві. При їх застосування всі витрати з рахунків обліку активів і зобов’язань спочатку враховуються н6а рахунок 8 класу для накопичення інформації про витрати за економічним елементами, яка необхідна для складання про фінансові результати потім здійснюються перегрупування витрат за функціональними ознаками.

Практичне частина

Відобразити на рахунках бухгалтерського  обліку операції пов’язані з виробництвом продукції.         

Таблиця 5.1 - Господарські операції, пов’язані з виробництвом продукції

 

№	Зміст операцій	Сума	Кореспонденція
			Дт	Кт
1	Використані матеріали  за фактичною собівартістю :
	а) на виробництво продукції М;	6112	231	20
	б) на виробництво продукції Н;	5250	232	20
	в) на експлуатацію й обслуговування обладнання;	1036	91	20
	г) на загальногосподарські потреби.	1544	92	20
2	Нарахована заробітна  плата:
	а) робітникам, які виготовляють продукцію М;	3066	231	66
	б) робітникам, які виготовляють продукцію Н;	2131	232	66
	в) персоналу, зайнятому на експлуатації і обслуговуванні устаткування;	529	91	66
	г) адміністративно – управлінському персоналу.	1036	92	66
3	Нараховані внески на соціальні заходи :
	- до Пенсійного фонду;
	а) на виробництво продукції  М;	1017,91	231	65
	б) на виробництво продукції  Н;	707,49	232	65
	в) на експлуатацію й обслуговування обладнання;	175,62	91	65
	г) на загальногосподарські потреби	343,95	92	65
	-  до фонду соціального  страхування ;
	а) на виробництво продукції М;	42,92	231	65
	б) на виробництво продукції  Н;	29,83	232	65
	в) на експлуатацію й обслуговування обладнання;	7,40	91	65
	г) на загальногосподарські потреби.	14,50	92	65
	-  до фонду страхування  на випадок безробіття
	а) на виробництво продукції М;	49,05	231	65
	б) на виробництво продукції  Н;	34,09	232	65
	в) на експлуатацію й обслуговування обладнання;	7,40	91	65
	г) на загальногосподарські потреби.	14,50	92	65
	-  до фонду страхування  від нещасних випадків :
	а) на виробництво продукції М;	6,13	231	65
	б) на виробництво продукції  Н;	4,26	232	65
	в) на експлуатацію й обслуговування обладнання;	1,05	91	65
	г) на загальногосподарські потреби.	2,07	92	65

Продовження таблиці 5.1

1	2	3	4	5
4	Нарахована амортизація :
	а) виробничого устаткування ;	732	91	13
	б) основних засобів загальногосподарського призначення.	326	92	13
5	Нарахована заборгованість за електроенергію :
	а) при виробництві  продукції  ;	427	91	13
	б) на загальногосподарські потреби;	275	92	13
6	Витрати на експлуатацію машин і обладнання списані на собівартість :
	а) продукції М;	1719,995	231	91
	б) продукції Н;	1195,469	232	92
7	Адміністративні витрати  списані на фінансовий результат .	3556,02	79	92
8	Передано з основного  виробництва на склад :
	а) продукцію М;	12691,13	261	231
	б) продукцію Н.	9055,009	262	232

 

Дт                 91                 Кт
Кт 20- 1036 Кт 66- 529 Кт 65- 175,62 Кт65- 7,40 Кт 65 -7,40 Кт 65- 1,05 Кт 13- 732 Кт 68 - 427 Од = 2915,47	Дт 231 -2017,13 Дт 232 – 898,34             Ок =2915,47             =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вид продукції	База розподілу заробітна  плата	%відношення до бази  розподілу загальновиробничих витрат	Загальновиробничі витрати
М	3066		3066*56.099/100=1719.995
Н	2131		2131*56.099/100=1195.469
Разом	5197	56.099	2915.47

 

 

 

 

Дт                 92                               Кт
Кт 20- 1544 Кт 66- 1036    Кт 65- 343,95 Кт65- 14,50 Кт 65 -14,50 Кт 65- 2,07 Кт 13- 326 Кт 68 - 275 Од = 3556,02	Дт 79 – 3556,02               Ок =3556,02 =

 

Дт                   231                              Кт
Кт 20- 6112 Кт 66- 3066    Кт 65- 1017,91 Кт65- 42,92 Кт 65 -49,05 Кт 65- 6,13 Кт 91 – 1719,995 Од = 12014,005	Дт 261 -12014,005             Ок =12014,005 =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дт                       232                          Кт
Кт 20 - 5250 Кт 66 - 2131    Кт 65 - 707,49 Кт65 - 29,83 Кт 65 -34,09 Кт 65- 4,26 Кт 92 – 1195,469 Од = 9352,139	Дт 262 -9352,139             Ок =9352,139 =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 6 ПРОЦЕС РЕАЛІЗАЦІЇ

 

Процес реалізації продукції охоплює  господарські операції пов’язані з  одного боку з передачею продукції виробником споживачу, а з другого боку з оплатою цієї продукції споживачем.

Основними завданнями обліку процесу  реалізації є :

• Визначення кількості і вартості відвантаженої та реалізованої продукції ;
• Облік витрат і відношення їх до реалізованої продукції ;
• Визначення суми ПДВ акцизного збору по реалізованій продукції;
• Виявлення та відображення на рахунках фінансового результату від реалізації продукції.

Для обліку процесу  реалізації продукції планом рахунків передбачено такі рахунки як : 26 "Готова продукція", 90 "Собівартість реалізації", 93 "Витрати на збут", 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 70 "Доходи від реалізації", 79 "Фінансові результати", 44 "Нерозподілені прибутки"    Рахунок 26 „Готова продукція ” – призначений для відображення виробничої собівартості готової продукції, яка зберігається на складі чи відвантажена покупцеві;          Рахунок 93 „Витрати на збут ” – призначений для обліку витрат пов’язаних з реалізацією продукції (витрати на пакування матеріалів, ремонт тари, рекламу відрядження працівників зайнятих збутом тощо);    Рахунок  36 „Розрахунки з покупцями та замовниками ” – відображається виникнення і погашення дебіторської заборгованості покупців; Рахунок  90 „Собівартість реалізації ” – призначений для відображення собівартості реалізованої продукції, яка включає виробничу собівартість і нерозподілені загальновиробничі витрати;       Рахунок 70 „Доходи від реалізації ”. Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображається по Кт даного рахунку за відпускною вартістю відвантаженої продукції, виконаних робіт і послуг, що зазначена в оформлених для оплати покупцем розрахункових документах, а при розрахунках готівкою – за коштами, що надійшли в касу.    Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - один з головних вартісних показників фінансово-господарської діяльності підприємства, який є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а також використовується при визначенні валового прибутку. До складу виручки від реалізації включаються суми податку на додану вартість та акцизного збору по реалізованій продукції (товарах, роботах, послугах) тощо. Рахунок  79 „Фінансові результати ” – головний рахунок призначений для обліку процесу реалізації. В Дт даного рахунку відображаються витрати пов’язані з реалізацією, а в Кт – чистий доход. Шляхом співставлення оборотів за Дт і Кт виявляють фінансовий результат від реалізації. Якщо оборот за Дт (витрати) більше ніж оборот за Кт (доходи) фінансовий результат – збиток. Якщо оборот Кт більше обороту Дт результат від реалізації – прибуток. Фінансовий результат виявлений на рахунку 79 підлягає списанню в порядку його закриття на рахунку 44 „Нерозподілені прибутки ” на суму прибутку. Зобразимо порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку процесу реалізації (рис. 3) з використанням 9 класу.