Бухгалтерський облік в системі управління діяльністю підприємства

Вступ

В теорії бухгалтерського  обліку значне місце займають питання  суті обліку та його ролі в суспільстві. Ці питання мають актуальне значення для визначення перспектив наукового пошуку в галузі теорії і практики бухгалтерського обліку, створення такої моделі облікового процесу, яка б в найбільшій мірі відповідала об'єктивній реальності, була простою і зрозумілою для тих, хто обирає професію бухгалтера.

В найбільш загальній формі  можна зазначити, що бухгалтерський облік є складовою частиною інформаційної  системи підприємства і з цих  позицій його завданням є постійний  розвиток методологічних елементів. Облік повинен розглядатись не як самоціль, а як засіб за допомогою якого вирішується завдання управлінського апарату підприємства. Бухгалтерська інформація досягає 70 % в загальній економічній системі інформації підприємства і вона є точною, повною, оперативною, достовірною на відміну від іншої інформації - оперативної і статистичної.

Призначенням інформаційної  системи є фіксація в документах, збір, передача, обробка, трансформація, зберігання даних про господарську і фінансову діяльність підприємства.

Для успішного дослідження  проблем інформації, моделювання  процесів, що відбуваються в господарській  діяльності, необхідно уяснити завдання інформаційних систем і їх роль в  процесі управління.

Бухгалтерський облік  повинен описати процеси, що відбуваються на підприємстві (постачання, виробництво, збут), стан та використання ресурсів, розрахункові взаємовідносини з  покупцями, постачальниками, бюджетом, банком, персоналом, використання грошових коштів та ін.

Бухгалтерська інформація потрібна для апарату управління з метою  регулювання розвитку підприємства, а також для зовнішніх користувачів: інвесторів, банків, податкових служб, постачальників тощо.

Процес управління дозволяє стабілізувати економічну систему, зберегти ЇЇ функціональну визначеність, підтримати в динамічній рівновазі  з середовищем, забезпечити удосконалення системи. Іншими словами процес управління є не що інше, як упорядкування системи.

Виходячи з вищесказаного, була обрана тема курсової роботи.

Мета роботи - визначити  облік не як самоціль, а як засіб  за допомогою якого вирішується  завдання управлінського апарату підприємства, розглянути та проаналізувати організацію  бухгалтерського апарату та знайти шляхи вдосконалення організації  його роботи.

Ціль роботи - визначення перспектив наукового пошуку в галузі теорії і практики бухгалтерського  обліку, створення такої моделі облікового процесу, яка б в найбільшій мірі відповідала об'єктивній реальності, була простою і зрозумілою для  тих, хто обирає професію бухгалтера.

Об’єктом дослідження було обрано бухгалтерський облік в системі управління діяльністю підприємства.

В роботі використані законодавчі  акти Уряду України, науково –  методична література, публікації видатних українських економістів в періодичній  печаті.

1. Сутність, цілі та завдання бухгалтерського обліку

Бухгалтерський  облік - це упорядкована система збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організації і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій.

Відповідно до даного визначення обліковий процес можна відобразити у вигляді такої процедури (рис.1).

Рис.1 Процедура облікового процесу 

Головною метою  бухгалтерського обліку є забезпечення обліковою інформацією власних і сторонніх користувачів відповідно до закону та (або) потребами в інформації. Класифікація користувачів облікової інформації наведена на рис.2. Інформація, яка надається власним користувачам, повинна бути своєчасною, достовірною і достатньою для прийняття рішень з ефективного управління підприємством, аналізу його діяльності, для цілей планування, контролю, при прийнятті рішень в нестандартних ситуаціях і при виборі політики організації, при прийнятті інвестиційних рішень та ін

Рис.2 Користувачі облікової інформації

Об'єктами бухгалтерського  обліку є:

1. Майно, організації - нематеріальні активи, основні засоби, фінансові вкладення, виробничі запаси, грошові кошти;
2. Права, вимоги до сторонніх організацій та фізичним особам (дебіторська заборгованість);
3. Обов'язки по відношенню до сторонніх організацій і фізичних осіб (кредиторська заборгованість);

Господарські операції, що викликають зміни у майні та зобов'язання організації. Господарські операції можуть відбуватися:

1) між об'єктами обліку всередині  організації; 

2) між організацією і сторонніми організаціями та фізичними особами.

Власні джерела формування коштів організації - статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, фонди, прибуток.

До основних завдань, що вирішуються в процесі бухгалтерського обліку, відносяться наступні:

• формування повної та достовірної інформації про діяльність організації та її майновий стан;
• забезпечення інформацією користувачів для контролю за дотриманням законодавства при здійсненні господарських операцій і їх доцільності, наявністю і рухом майна і зобов'язань, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до затверджених норм, нормативами і кошторисами;
• запобігання негативних результатів господарської діяльності і виявлення внутрішньогосподарських резервів забезпечення її фінансової стійкості.

Бухгалтерський облік є однієї з найважливіших функцій управління (рис.3).

Рис.3 Бухгалтерський облік як функція управління

 

Бухгалтерський облік містить  в собі дві складові:

1) фінансовий облік,

2) управлінський облік.

Фінансовим обліком є облік, спрямований на формування звітної інформації для сторонніх користувачів, правила ведення фінансового обліку суворо регламентовані законодавчими та нормативними актами, форми звітності та порядок її подання також встановлені нормативними актами.

Управлінський облік - це облік, який організація встановлює для своїх внутрішніх цілей, для формування облікової інформації, необхідної при прийнятті управлінських рішень.

Бухгалтерський облік займає особливе місце в системі господарського обліку і на відміну від інших видів обліку:

• жорстоко документальний - підставою для будь-якої бухгалтерської запису повинен служити спеціально оформлений документ;
• є суцільним і безперервним у часі, так як при веденні бухгалтерського обліку необхідно фіксувати всі без винятку факти господарської діяльності;
• відображає всі об'єкти і господарські операції крім натуральних і трудових вимірників в єдиній грошовій оцінці;
• ведеться на будь-якому підприємстві, що здійснює господарську діяльність, тобто він обмежений рамками окремого підприємства;
• здійснюється спеціальною службою підприємства - бухгалтерією;
• строго регламентований законодавчими та нормативними документами.

Таким чином, бухгалтерський облік  здійснює збір, реєстрацію та узагальнення інформації про господарську діяльність підприємства шляхом суцільного, безперервного  і документального обліку всіх господарських  операцій в єдиному грошовому  вимірнику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Інформаційна і контрольна функція бухгалтерського обліку

 Свою назву система бухобліку отримала від німецьких слів: das Buch - книга і halten - мати, тримати, вести, тобто вести облік у книгах. Однак білоруською, російською, іспанською та деяких інших мовах використовуються й інші назви цієї системи обліку, заснованої на слові "рахунок", "рахунак", "conto" - рахівництво, рахункаводства, contabilidad .

Інформаційна функція операється поставкою всієї необхідної інфції: про активи організації, їх русі, джерела формування, господарських процесах, результати діяльності підприємства. Інформація повинна бути достовірною, об'єктивною, своєчасною, оперативної, повинна задовольняти вимогам максимальній кількості користувачів і служити основою для прийняття рішень. Інформаційна функція - одна з головних функцій бухобліку. Бухоблік явлєтьсяся основним джерелом інформації, що поставляється різним рівням управління. На її основі приймаються відповідні рішення. Інформація, що отримується в системі бухобліку, широко використовується всіма видами господарчого обліку. Для того щоб отримувана інформація задовольняла всіх користувачів, вона повинна бути достовірною, об'єктивною, своєчасною та оперативною. Інформація повинна містити лише необхідні дані, що дозволяє швидше вивчати їх, приймати оптимальні управлінські рішення.

Контрольна функція оцінює досягнення цілей підприємством, виявлення  відхилень, причин, пов'язаних з цим, і вжиття заходів щодо їх усунення. Контрольна функція полягає в запобіганні негативних результатів господарської діяльності організації і виявлення внутрішньогосподарських резервів, забезпечення її фінансової стійкості. Організації зобов'язані надавати у складі річної бухгалтерської звітності аудиторський висновок, який підтверджує достовірність звітних даних. У облікову політику введені нові об'єкти обліку - нематеріальні активи, фінансові вкладення, позики, орендні відносини. Контрольна функція має велике значення в умовах розвитку ринкових відносин та наявності різних форм власності. Працівники бухгалтерії, аудиторських фірм, податкових служб здійснюють контроль за збереженням, наявністю та рухом майна підприємств та організацій, правильністю та своєчасністю розрахунків з державою та іншими суб'єктами господарських взаємин. За допомогою бухобліку здійснюються три види контролю - попередній, поточний і наступний.

Основна функція бухобліку - дати інформацію керівнику про стан керованого об'єкта - підприємства, організації, установи; які засоби виробництва є на цьому підприємстві, де вони знаходяться або використовуються, і кому і скільки, які суми заплатити повинно підприємство, що мають сплачувати йому, скільки та чого вироблено, скільки витрачено на нього коштів, скільки продано продукції, товарів і виручено грошей. Всі ці та багато інші дані наводяться у вартісному, грошовому вираженні. Заключна і найбільш важлива інформація Системи бухобліку - це узагальнюючий показник економічної ефективності роботи всього підприємства; прибутки або збитки. Дані бухобліку подаються не тільки керівництву всередині підприємства, а й за його межами. Перш за все - це власники, власники підприємства (держава, засновники, акціонери) або їх представники (органи держ. Влади - для державної або представницькі громадські органи - для суспільної власності).

В інформації про роботу підприємства зацікавлені також державно статистичні органи, банки, податкові інспекції, постачальники і покупці, страхові організації та інші. Дані бухгалтерської звітності можуть публікуватися і в пресі для населення, з метою залучення їх вільних грошових коштів у виробництво.

Бухоблік, будучи складовою частиною системи управління, здійснює цілий  ряд контрольних функцій безпосередньо в процесі обліку або надає фактично дані для наступного контролю. Так, наприклад, бухгалтерія не повинна приймати до реєстрації документи з тим господарським подіям і фактам, які суперечать чинному законодавству, статуту або внутрішнім правилам. Такі операції будуть вважатися незаконними та відповідальні за їх вчинення особи повинні нести кримінальну або адміністративну відповідальність. Багато операцій не реєструються, якщо на їх здійснення немає попереднього дозволу керівника або порушені діючі норми витрат. Дуже важливим прийомом контролю в бухобліку є інвентаризація, тобто перевірка даних обліку в натурі.

Сам облік - це відображення фактично даних про події, факти; а контроль - це порівняння цих даних з тим, що повинно було бути по раніше прийнятих рішень або що очікувалося при нормальному, звичайному ході економічних процесів (якщо дотримується чинне законодавство, технологія, внутрішні економічні та технічні норми і нормативи). Але найголовніший прийом економічного контролю, який використовується в бухгалтерському обліку, заснований на порівнянні, зіставленні фактичної виручки за реалізовану продукцію з витратами на її виробництво в одному і тому ж грошовому вимірнику. Якщо виручка більша, ніж витрати - підприємство працює прибутково, якщо навпаки - збитково. У цьому і полягає основна контрольна функція бухобліку.

Економічний контроль на підприємстві здійснюють, крім бухгалтерії, інші відділи та служби заводоуправління чи дирекції: плановий, фінансовий, праці і зарплати, збуту, постачання . Технічний чи технологічний контроль здійснюють відділи технічного контролю, лабораторії та ін служби. Зовнішній контроль можуть здійснювати ревізійні служби вищестоящих організацій - представників власника, державні контрольні та судово-слідчі органи, а також незалежні аудиторські організації, які проводять перевірки за договором з власником або його представниками за плату. Результатом будь-якого контролю, ревізії або аудиту є виявлені відхилення від нормального ходу економіч. діяльності. Ці відхилення піддаються детальному вивченню, дослідженню в процесі економічного аналізу, вказуються їх причини і винуватці, а також шляхи усунення (якщо відхилення негативні) або способи подальшого закріплення (якщо відхилення покладе. характеру).

Завдяки обліку, контролю та аналізу готується вся інформація, необхідна для прийняття нових управлінських рішень. За межами підприємства - це зміни в законах і підзаконних актах, в нових рішеннях вищих організацій, банків, підприємств-партнерів, акціонерів та інших осіб, що мають або мають намір мати договірні або інші відносини з підприємством. Усередині підприємства - ці рішення можуть стосуватися, наприклад, майбутніх короткострокових або довгострокових планів і прогнозів, виробничої або ринкової політики, оперативного реагування на перебіг процесів у економіч. діяльності. За формою ці внутрішні рішення можуть бути прийняті у вигляді затверджених планів, наказів, розпоряджень керівників різних рангів, перегляду норм і нормативів, змін в організації, прийнятті або звільненні працівників

 
Рис. 2.1. Бухгалтерський облік, контроль та аналіз (рахунковедення) 
як в системі управління діяльністю підприємством

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Місце бухгалтерського обліку на підприємстві.