Бухгалтерський облік у галузях народного господарства

Тут величезну роль відіграє те, що підштовхнуло замовника до демонтажу власного об'єкта. Наприклад, бажання звести на ділянці, що звільнилася, нову будівлю, необхідність продати ділянку тощо. При цьому причина демонтажу диктує правила його обліку. Тому наведемо варіанти обліку демонтажних робіт у розрізі найпоширеніших причин.

Демонтаж для будівництва нової  будівлі, призначеної для госпдіяльності.

У цьому разі демонтаж старої будівлі логічно розглядати як складову процесу зведення – будівельних робіт із розчищення земділянки під будівництво. А отже, вартість робіт підрядника з демонтажу сформує ціну будівлі, що зводиться. А якщо роботи з демонтажу старої будівлі – будівельні, їх обліковують як капітальні незавершені інвестиції. Тобто відносять у дебет субрахунку 151 "Капітальне будівництво", збільшуючи заборгованість перед підрядником – Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними покупцями та підрядниками".

Після введення в експлуатацію нової будівлі, зведеної на місці старої, ціна демонтажу серед інших витрат на будівництво та доведення до придатного до використання стану сформує її первісну вартість – Дт 103 "Будівлі та споруди" Кт 151. [20]

За статтею «Підприємство отримало сертифікат інженера технагляду - працівника: як відобразити в обліку»  газети «Все про бухгалтерський облік» № 73 08.08 2012р. У бухобліку такі витрати потрібно втиснути до складу інших операційних, а в податковому вони потривожать лише податок на доходи. Чому? Давайте разом розплутаємо обліковий клубок, почавши з суті таких витрат.

Замовник повинен забезпечити технагляд за будівництвом Причому реалізувати це йому до снаги двома шляхами, на що неодноразово вказували фахівці Держархбудінспекції.. А саме: власними зусиллями чи руками третіх осіб на договірних засадах.

Водночас для здійснення замовником самостійного технагляду відповідний фахівець повинен мати кваліфікаційний сертифікат.

Виходить, оплатити сертифікат законодавство зобов'язує саме працівника, адже саме він одержує сертифікат. А підприємство-замовник може зробити це виключно у вигляді акту доброї волі. Це й приймемо за точку облікового відліку.

Оскільки сертифікат прямого відношення до підприємства не має, сплачені за нього  замість працівника гроші правильно віднести до дебету рахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності".

Податок на прибуток. З описаних вище причин оплата замість співробітника його кваліфікаційного сертифіката не пов'язана з госпдіяльністю підприємства. А це означає, що сплачені гроші за сертифікат прокрокують повз податкові витрати.

Податок на доходи. Оплата сертифіката – не що інше, як додаткове благо для працівника. А це значить,що підприємство з неї повинно заплатити 15% податку на доходи.

Єдиний внесок. Ним вартість сертифіката, оплаченого підприємством, не обкладають. Адже вона жодним чином не пов'язана з винагородою за виконану роботу – зарплатою (основною, додатковою зарплатою, іншими заохочувальними та компенсаційними виплатами). [19]

Стаття 19. Закон України Про охорону праці. Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах. ( Дію частини другої статті 19 зупинено на 2005 рік в частині виділення видатків на охорону праці окремим рядком згідно із Законом N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 ) Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції. ( Дію частини четвертої статті 19 зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 ) На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці. 

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України. [18]

За статтею «Виправлення будівельних дефектів замовником: цікавинки в його обліку»  газети «Все про бухгалтерський облік» № 119 27.12 2010р.

Будівельні роботи, на жаль, не завжди виконуються якісно, і тому може виникнути необхідність усунення відповідних дефектів і недоліків.

Як правило, ці витрати бере на себе той, із чиєї вини допущено будівельні погрішності. Найчастіше це підрядник, адже він гарантує відповідність об'єкта будівництва показникам, визначеним у проектно-кошторисній документації, а також можливість його експлуатації протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором підряду (ст. 884 ЦКУ і п.п. 103 – 109 Загальних умов). Однак є ситуації, коли підрядник відповідальності за дефекти не несе, отже, їх усунення – обов'язок замовника. Розглянемо ці випадки окремо, починаючи з останнього. Причому опишемо операції усунення дефектів замовником на всіх етапах виконання будробіт.

Відповідальність за дефекти покладено на замовника.

Опираючись на законодавство, можна виділити декілька ситуацій, за яких виправити буддефекти зобов'язаний замовник:

1. це безпосередньо передбачено договором підряду (ч. 1 ст. 884 ЦКУ);
2. підрядник довів, що дефекти, виявлені в межах гарантійного строку, виникли внаслідок (ч. 2 ст. 884 ГКУ):

а) природного зносу об'єкта або його частин;

б) неналежної його експлуатації або неправильної інструкції з його експлуатації, розробленої самим замовником або залученими ним третіми особами;

в) неналежного ремонту об'єкта, здійсненого самим замовником або залученими ним третіми особами;

3. підрядник у межах гарантійного строку

довів, що виявлені недоліки (п. 106 Загальних умов):

а) були відомі або могли бути відомими замовнику в момент їх прийняття, але не зазначені в акті;

б) виникли через неналежну підготовку проектної документації (якщо за договором підряду забезпечувати нею будівництво повинен замовник);

в) обумовлені не залежними від підрядника обставинами. [21]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ ПРИ ПІДРЯДНОМУ СПОСОБІ БУДІВНИЦТВА

2.1 Основні завдання обліку будівельно-монтажних робіт

 

Оскільки витрати некапітального характеру виділені із загального складу витрат будівельних підприємств, то для їх відображення в бухгалтерському  обліку передбачено рахунок 153.

Будівельно-монтажні роботи (БМР), які планується завершити не раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу, можна віднести до довгострокових договорів.

Будівництво, порівнянно з іншими галузями народного господарства, має  ряд особливостей, які необхідно  врахувати при організації облікових процедур. Зокрема: час будівництва може займати кілька звітних періодів; замовник заздалегідь відомий і контрактна ціна завчасно з ним погоджена; зазвичай продавець-підрядник не може реалізувати продукт іншому покупцеві; покупець (замовник) найчастіше здійснює періодичні платежі в межах загальної контрактної вартості як оплату процесу будівництва; роботи з будівництва провадиться не по місцю розміщення виробника – виконавця, а на окремій ділянці, зазначеній замовником; об’єкт будівництва, зазвичай, має досить високу вартість; для виконання будівельно-монтажних робіт генеральний підрядчик, зазвичай залучає субпідрядників.

Бухгалтерський облік у будівництві, так само як і в будьякій іншій  галузі повинен забезпечувати процес керування підприємством повною, правдивою і своєчасною економічною інформацією.

Предметом бухгалтерського обліку в будівництві є фінансово-господарська діяльність будівельного підприємства.

Одне з основних завдань бухгалтерського  обліку полягає в забезпеченні контролю за виконанням договорів замовників по зведенню, реконструкції будинків і споруджень, робіт з ремонту і експлуатації будівельної техніки, монтажу встаткування, мереж каналізації, газифікації, енергозабезпечення, мостів і т.д. Водночас, бухгалтерський облік вирішує такі завдання: відбиття надходження та наявності матеріальних цінностей, контроль за їхньою схоронністю в місцях зберігання; своєчасне, повне, достовірне документальне відбиття всіх зрблених витрат по виробництву будівельно-монтажних робіт, продукції, послуг і по окремих об’єктах; контроль за ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; визначення витрат (калькулювання) робіт, послуг і незавершеного будівельного виробництва; облік розрахунків із замовниками, постачальниками, фондами, бюджетом, працівниками підприємства; визначення фінансових результатів; складання звітності.

 

2.2 Особливості документування  операцій й обліку будівельно-монтажних  робіт

 

До статті «Прямі матеріальні витрати» включають: вартість сировини, матеріалів, будівельних конструкцій, комплектувальних виробів і напівфабрикатів; вартість допоміжних та інших матеріалів, придбаних у сторонніх організацій та виготовлених у допоміжних і другорядних виробництвах будівельної організації, які в подальшому безпосередньо використовують для виконання будівельно-монтажних робіт; вартість паливних і мастильних матеріалів, пари, води, енергії усіх видів, запасних частин тощо.

Вартість матеріальних ресурсів включають  у виробничу собівартість будівельно-монтажних  робіт за їх первинною вартістю. Вартість продукції, виготовленої у допоміжних і другорядних виробництвах будівельної організації, включають у виробничу собівартість будівельно-монтажних робіт за собівартістю виготовлення їх.

Приймання і відпуск матеріалів у будівництві оформлюють первинними документами, аналогічними використанню у промисловості. У будівництві доцільно ширше використовувати лімітні й лімітно-заборні карти.

Відпуск матеріалів зі складу здійснюють на підставі первинних  документів, якими є: накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. № М-11) , лімітно-заборна карта (ф. № М-8, № М-9 додаток Д, № М-28(Додаток Д), № М-28а (Додаток Е), акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (ф. № М-10), сигнальні вимоги (ф. № М-11а), акт про виявлений дефект устаткування (ф. № М-17), акт про залишки та на списання матеріалів відкритого зберігання (ф. № М-22), акт про приймання – передання обладнання до монтажу (ф. № М-15а), товарно-транспортна накладна (ф. № 1-Т). Інформацію первинних документів накопичують і групують у облікових реєстрах: матеріальних звітах (ф. № М-19 (Додаток Г) , № М-19а), звітах про обіг основних матеріалів (ф. № М-29).

Фактичні витрати матеріалів на виконання будівельно-монтажних робіт за об’єктами обліку відображають в облікових регістрах на підставі матеріальних звітів.

Вартість  використаних матеріалів включають  до дебету рахунків 23 «Виробництво», 24 «Брак у виробництві», до виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт з кредиту рахунків:

• 80 «Матеріальні витрати» для будівельних організацій, які застосовують 8-й клас рахунків;
• 20 «Виробничі запаси», для організацій, що застосовують 9-й клас рахунків;
• 23 «Виробництво», вартість продукції допоміжних і другорядних виробництв;
• 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми організаціями.

Обладнання, що придбане забудовником і надійшло на будівельний  майданчик, підрядна організація приймає  й обліковує на позабалансовому  рахунку 021 «Устаткування, прийняте для  монтажу». Після монтажу обладнання підрядна організація списує його у позабалансовому обліку з рахунка 021.

До статті «Прямі витрати  на оплату праці» включають витрати  на основну й додаткову заробітну  плату та інші грошові виплати  працівникам (включно із нештатними) та працівникам лінійного персоналу (начальникам дільниць, виконавцям робіт, майстрам, механікам дільниць тощо) у разі включення їх до складу бригад, зайнятих на будівельно-монтажних роботах (включно із розвантаженням на приоб’єктному складі будівельних матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання та переміщення їх вручну від приоб’єктного складу до робочої зони), нараховані згідно із формами й системами оплати праці, застосовуваними у будівельній організації.

Витрати на оплату праці працівників  включають до виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт із кредиту рахунка 81 «Витрати на оплату праці» за видами оплати праці для організацій, що застосовують 8-й клас рахунків, або відповідно із кредиту рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» для організацій, що застосовують 9-й клас рахунків, і відносять на витрати за окремими об’єктами калькулювання за прямою ознакою на підставі документів, що визначають витрати праці. Якщо неможливо віднести окремі види надбавок, доплат, заохочувальних і компенсувальних виплат за прямою ознакою, розподіл їх за об’єктами здійснюють пропорційно сумі заробітної плати без цих надбавок, доплат і компенсувальних виплат або іншими методами, застосовуваними у будівельній організації.

Облік заробітної плати у будівництві  оформлюють первинними документами, аналогічними тим, що використовують у промисловості. Для обліку виробітку зазвичай використовують бригадні наряди. За кожною бригадою працівників заповнюють щомісячний табель – розрахунок для обліку використаного робочого часу і визначення заробітної плати. За відрядно-преміальної оплати праці в будівництві за акордні роботи (за будівельним циклом загалом або за видом виконаної роботи: на цегельну кладку поверху або секції, на штукатурні або мулярні роботи, на квартиру тощо) використовують наряди за укрупненими розцінками, згідно з типовими або складеними до акордного наряду калькуляціями, в яких наводять розцінки на кожну окрему операцію.