Бухгалтерський облік та його складові

Баланс як облікове поняття  існує вже понад 500 років. Перші  достовірні відомості про застосування цього слова в бухгалтерській практиці подаються в розрахунковій  книзі певного італійського банкірського дому в 1408 р. У літературі слово „баланс” уперше з'являється в праці відомого італійського математика Луки Пачолі, що побачила світ в 1494 р., та в книжці Бенедикта Котрульї, яку було написано в 1458 р., але видано тільки 1573 року у Венеції. У законодавстві про баланс уперше згадує Торговий кодекс Наполеона, який було видано 1807 року.

У своєму другому значенні, тобто як таблиця, що відображає майнову  статику, а інколи й динаміку підприємства, баланс є тісно пов'язаним із поточним обліком господарської діяльності, його організацією, формами і методами. Але існують ще й інші підходи та погляди, коли баланс розглядають як принципово незалежне від системи бухгалтерського обліку поняття. Проте в прихильників такого напряму втрачається баланс як облікова категорія, як облікове поняття.

Крім того, баланс розглядається як сукупність конкретних властивостей підприємства, притаманних йому реально, незалежно від того, наскільки і як вони відображуються рахівництвом. Такий баланс репрезентує на кожному підприємстві сукупність усього обчисленого, усього того, що підлягає грошовій оцінці.

Такій оцінці підлягають основні й оборотні засоби, самі гроші, що перебувають на даний момент у господарстві, його юридичні відносини  до третіх осіб і до власника господарства: інакше кажучи - це права й обов'язки господарства, його витрати й доходи. Сукупність виражених у грошовій формі матеріальних засобів і його витрат - з одного боку, і сукупність зобов'язань та доходів господарства з другого - на кожний момент перебувають у рівновазі, тобто балансуються, незалежно від того, як обліковуються ці об'єкти.

Слово „баланс” має ще й третє - цілком інше значення, коли його застосовують для кількісних зіставлень певних економічних явищ. У таких  балансах може і не бути рівності активу й пасиву: їх називають активними, наприклад, активний торговий баланс, коли вивіз перевищує ввіз, чи пасивними, коли потреби перевищують наявність відповідних ресурсів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів.

Кожне підприємство повинно  здійснювати фінансово-господарську діяльність відповідно до свого статуту. Для цього йому необхідно мати основні й оборотні засоби, нематеріальні активи, певні кошти, здійснювати фінансові вкладення тощо. Інформація про наявність і рух майна та джерела його утворення має надходити своєчасно, а періодично її треба узагальнювати для більш ефективного використання в управлінні, для здійснення контролю за збереженням засобів виробництва, вивчення складу та цільового використання господарських засобів. З цією метою засоби господарства та джерела їх утворення на підприємствах об’єднують в економічно однорідні групи, що знаходить відображення в бухгалтерському балансі.

Формування бухгалтерського  обліку пройшло тривалий еволюційний  шлях. Мого зміст і будова змінювались  залежно від форм власності, рівня  продуктивних сил та розвитку виробничих відносин суспільства. Кожному етапу розвитку суспільства властива своя побудова балансу, який поділявся за відповідними ознаками. До найтиповіших ознак (починаючи з 1925 року) в Україні відносили: джерела складання; строки складання; обсяг даних; зміст; форму

 

Бухгалтерська фінансова звітність - це система взаємопов'язаних і взаємозумовлених показників, що відображають господарсько-фінансову діяльність підприємства, організації, установи за визначений період і є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

Бухгалтерська фінансова  звітність має відображати наростаючим підсумком (за перший квартал плюс за другий, третій і четвертий - одержуємо за рік) майновий та фінансовий стан підприємства, установи, результати господарської діяльності за звітний період і грунтуватися на даних синтетичного та аналітичного обліків.

Типові форми бухгалтерської звітності  та інструкції про порядок їх заповнення розробляються і затверджуються Міністерством фінансів України  за погодженням з Державним комітетом  із статистики України, які є керівними органами бухгалтерського обліку в управлінні економікою. Міністерство фінансів України також розробляє Національні стандарти бухгалтерського обліку на виконання програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів з обов'язковою реєстрацією їх у Міністерстві юстиції України.

Міністерства й відомства за погодженням з Мінфіном і Держкомстатом  України можуть встановлювати додаткові  спеціалізовані форми бухгалтерської звітності. Забороняється вимога подання бухгалтерської звітності за формами, не затвердженими в установленому порядку, а також за невстановленими адресами. Місячну, квартальну і річну бухгалтерські звітності складають підприємство, організація, установа, в яких відображається склад майна та джерела їх формування, включаючи майно виробництв, філій, представництв та інших відокремлених підрозділів, виділених на окремий баланс. Об'єднання, до яких належать підприємства, складають самостійний баланс. Централізована бухгалтерія, що обслуговує підприємства, установи, складає фінансову звітність, у якій відображаються результати господарської діяльності, склад майна цих підприємств, установ та джерела його формування. Міністерства, до сфери управління яких належать підприємства, установи загальнодержавної власності, а також органи, у віданні яких перебувають підприємства, установи республіканської (Республіка Крим) та комунальної власності, складають зведену квартальну і річну бухгалтерську звітність. Для всіх підприємств звітним роком вважається період з 1 січня по 31 грудня включно.

Для підприємств, організацій, установ, що створюються, першим звітним  роком вважається період з дати набуття  прав юридичної особи по 31 грудня включно, а для тих, що набули цього  права після 1 жовтня, - по 31 грудня наступного року включно.

Дані наступного балансу мають  відповідати даним затвердженого заключного балансу за період, що передує звітному, розбіжності мають бути пояснені. Зміни даних бухгалтерської звітності внаслідок їх перекручення, що належать як до поточного, так і до минулого років (після затвердження цієї звітності), здійснюються у тому звітному періоді, в якому були виявлені перекручення. Виправлення помилок у бухгалтерській звітності (стандарт б) підтверджується підписом посадових осіб, які підписали її раніше, із зазначенням дати виправлення. У формах звітності з'явилися зміни, що відповідають вимогам зовнішніх користувачів (кредиторів, інвесторів, акціонерів), податкових інспекцій і міжнародній практиці.

Підприємство (за винятком спільних підприємств з іноземними інвестиціями) подає квартальну та річну бухгалтерську звітність:

- органам, у сфері  управління яких перебуває підприємство;

- учасникам, засновникам  - відповідно до установчих документів;

- органові державної  статистики.

Міністерство фінансів може визначити інші державні органи, яким подається бухгалтерська звітність.

Квартальна бухгалтерська  звітність подається підприємством  не пізніше 17-го числа місяця, наступного за звітним періодом, річна - не пізніше 5 лютого наступного за звітним року, а підприємствами, до складу яких входять філії, представництва, відділення, інші відособлені підрозділи, що перебувають на окремому балансі, - відповідно 20-го числа та 10 лютого. Терміни подання бухгалтерської звітності в зазначених межах встановлюють органи, у сфері управління (віданні) яких перебувають підприємства або засновники підприємства.

Спільне підприємство з іноземними інвестиціями подає річну бухгалтерську звітність до 15 березня наступного за звітним року:

- учасникам спільного підприємства, якщо це передбачено установчими документами;

- державній податковій  інспекції;

- органові державної  статистики.

Установа, що утримується  за рахунок бюджету, подає місячну, квартальну і річну бухгалтерські звітності про виконання кошторисів витрат вищому органові у встановлені ним терміни.

Датою подання бухгалтерської звітності для підприємства, установи у межах одного міста вважається день фактичної передачі її за належністю, а для іногороднього - дата його відправлення, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку.

Якщо дата подання  звітності припадає на неробочий  день, то термін подання звітності  переноситься на перший після вихідного  робочий день.

Бухгалтерські звіти  підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, установи, а за відсутності на підприємстві, в установі бухгалтерської служби - спеціалістом, який веде облік. _ч

Річна фінансова  звітність підприємства, установи до подання її вищезазначеним органам, організаціям і учасникам розглядається й затверджується у порядку, визначеному установчими документами.

Звітність на підприємствах, в організаціях, установах використовується для контролю за виконанням планів, аналізу господарської діяльності, формування прогнозів, бізнес-планів тощо.

Звітність необхідна вищим організаціям для контролю за виконанням роботи підлеглими організаціями, виявлення недоліків у роботі, аналізу їх господарської діяльності, а також для керівництва їх роботою.

Звітність підприємств використовують фінансові органи для контролю за правильністю та своєчасністю розрахунків з бюджетом.

Звітність підприємств  використовують також кредитні та банківські установи при розгляді питання видачі кредитних коштів та при страхуванні  майна підприємства.

Органи статистики зводять  показники діяльності підприємств (на основі статистичних даних звітності) і таким чином формують загальнодержавну статистику.

З метою забезпечення доступності, гласності та відкритості для  зацікавлених користувачів (бірж, покупців, постачальників, інвесторів тощо) річна фінансова звітність про наслідки фінансово-господарської діяльності, майновий та фінансовий стан є відкритою для опублікування, крім випадків, передбачених законодавством.

Міністерства й відомства, до сфери  управління яких належать підприємства, установи загальнодержавної власності, а також органи, у віданні яких перебувають установи республіканської (Республіки Крим) та комунальної власності, зведену бухгалтерську звітність про виконання кошторису витрат подають Мінфіну, фінансовим органам у встановлені ними терміни.

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Метою складання  фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Фінансова звітність  складається з: Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до звітів.

Звітним періодом для  складання фінансової звітності  є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня  звітного періоду.

Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

Для того щоб фінансова звітність  була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про; дату звітності та звітний період; валюту звітності та одиницю виміру; відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду; облікову політику підприємства та її зміни; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; обмеження щодо володіння активами; участь у спільних підприємствах; виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування; іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Таким чином, під методом  бухгалтерського обліку потрібно розуміти систему способів і прийомів, за допомогою якої відображають об'єкти бухгалтерського обліку з метою контролю і управління ними.

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, можна зробити  наступні висновки:

Бухгалтерський облік  здійснюється в усіх ланках народного  господарства - на підприємствах, в організаціях, установах як виробничої, так і невиробничої сфери і служить для спостереження і контролю за їхньою діяльністю. Кожне підприємство (організація, установа) має певне майно - господарські засоби (будівлі, споруди, устаткування, матеріальні та інші ресурси), які утворюються за рахунок певних джерел (сукупності вкладень засновників, прибутку, позикових коштів тощо).

Контроль за наявністю  і рухом, а також доцільним  використанням засобів у кожному  господарстві здійснюється за допомогою  бухгалтерського обліку. Отже, господарські засоби, що перебувають у розпорядженні окремих підприємств, і джерела їх формування є об'єктом бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета.

Об'єктами бухгалтерського  обліку в процесі виробництва  є затрати підприємства на виробництво продукції, що дає змогу визначити її собівартість, а також обсяг виготовленої продукції (в натуральних і вартісному вимірниках).

Компонентами звітності  у бухгалтерському обліці є:

баланс - надання інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату

звіт про фінансові  результати - надання інформації про  доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний  період