Бухгалтерський облік та його складові

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Апреля 2013 в 20:20, курсовая работа

Описание работы

На відміну від інших видів обліку бухгалтерський облік забезпечує суцільну реєстрацію всіх господарських операцій на підставі документів, первинного обліку.
Бухгалтерський облік базується на документуванні всіх господарських процесів і проведенні періодичних інвентаризацій, забезпечує виявлення та мобілізацію резервів підприємства з метою зниження собівартості продукції (робіт, послуг).

Содержание

ВСТУП
1. ПОНЯТТЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЙОГО ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ
1.1. Поняття і завдання бухгалтерського обліку
1.2. Вимоги до бухгалтерського обліку
1.3. Предмет та об’єкти бухгалтерського обліку
2. СУЧАСНА СИСТЕМА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
В УКРАЇНІ І ХАРАКТЕРИСТИКА ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ
2.1. Поняття системи бухгалтерського обліку та складових бухгалтерського обліку
2.2. Характеристика основних складових бухгалтерського обліку
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Работа содержит 1 файл

8229_бухгалтерський облик та його складови (курсова робота_).doc

— 161.50 Кб (Скачать)

б) Довгострокові  фінансові зобов'язання - це фінансові зобов'язання на придбання цінних паперів, термін погашення яких перевищує один рік; вкладення до Статутного або Пайового капіталів дочірніх підприємств, кошти, передані в борг.

Серед фінансових зобов'язань  значне місце посідають цінні папери, акції, облігації, ощадні сертифікати, векселі тощо, що є грошовими документами.

в) Інші довгострокові  зобов'язання - зобов'язання, що не можуть бути включені до інших статей.

4. Поточні зобов'язання.

До поточних зобов'язань належать:

а) Короткострокові кредити банків. Основні об'єкти короткострокового кредиту - це виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція, товари, кошти, вкладені у розрахунки. Короткострокові кредити - це кредити банків на строк не більше одного року в українській та іноземній валютах, отримані підприємством у банках на території України та за кордоном. Порядок кредитування, оформлення кредитів та їх погашення регулюється правилами банків та кредитних договорів.

б) Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями.

в) Векселі видані - видача векселів постачальникам, підрядчикам або іншим фізичним (юридичним) особам як оплата товарно-матеріальних цінностей. Векселем виданим забезпечується погашення заборгованості.

г) Розрахунки з кредиторами:

- кредиторська заборгованість  за товари, роботи, послуги, за  електроенергію, газ, пару, воду тощо, за всі види послуг зв'язку.

Поточні зобов'язання за рахунками:

- з одержаних авансів - сума  одержаного авансу, сума отриманої  оплати при частковій готовності продукції та робіт;

- з бюджетом (за видами  платежів до бюджету): з податку  на додану вартість, з податку на прибуток, з акцизного збору, з прибуткового податку, з відстрочених і розстрочених платежів і внесків до бюджету, з курсових різниць, з комунального податку, з єдиного податку, з інших платежів;

- з позабюджетних платежів - з відрахувань на ремонт і  будівництво автомобільних доріг,  з Фондом майна тощо;

- зі страхування - із  соціального страхування, з пенсійного  забезпечення, з індивідуального  страхування, зі страхування майна, з інших видів страхування;

- з оплати праці  - з нарахованої (належної до  виплати) заробітної плати, з депонентами та іншими видами оплати праці;

- з учасниками - з нарахованих дивідендів, з інших виплат;

- із внутрішніх розрахунків  - із засобів у порядку надання фінансової допомоги, з централізованих фондів і резервів, з інших операцій;

- з інших поточних  зобов'язань.

Кредиторська заборгованість як джерело  господарських засобів являє  собою вільні грошові кошти підприємства, які можна використовувати на будь-які потреби, доки не закінчиться термін погашення заборгованості постачальникам, бюджету, персоналу

працюючих,   органам   соціального   забезпечення,   за   векселями виданими,  за одержаними від клієнтів  авансами та  ін.

Знання об'єктів бухгалтерського обліку вимагає розгляду змісту і призначення окремих елементів методу бухгалтерського обліку.

 

 

 

 

 

 

2. СУЧАСНА СИСТЕМА  БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 

В УКРАЇНІ І  ХАРАКТЕРИСТИКА ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ

2.1. Поняття  системи бухгалтерського обліку  та складових бухгалтерського обліку

Cучасна система бухгалтерського  обліку в Україні орієнтована  на:

- міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, які містять опис загальних привил оцінки і подання інформації у фінансових звітах;

- Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 291 є законодавчим актом, яким визначені правові засади регулювання, організації і ведення  бухгалтерського обліку в Україні, орієнтовані на МСБО;

- положення (стандарт) бухгалтерського обліку;

Як відмічено в згаданому  Законі, національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам. П(С)БО можна умовно класифікувати наступним чином (таблиця 1).

- План рахунків бухгалтерського обліку – систематизований перелік інформаційних ознак відображення господарської діяльності суб’єкта господарювання. З його змістом та принципами побудови познайомимося при вивченні теми “Рахунки бухгалтерського обліку”, оскільки рахунки є способом поточного відображення і економічного групування облікової інформації.

Таблиця 1. Групування П(С)БО за призначенням

Група

Призначення

Перелік П(С)БО

1

Формування фінансової звітності

П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, П(С)БО 2 “Баланс”, П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”, П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”, П(С)БО 5 “Звіт про власний  капітал”, П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”, П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств”, П(С)БО 20 “Консолідовані фінансові звіти”, П(С)БО 25 “Фінансовій звіт суб’єкта малого підприємництва”

2

Визнання та оцінка активів  і зобов’язань

П(С)БО 7 “Основні засоби”, П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”, П(С)БО 9 “Запаси”, П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”, П(С)БО 11 “Зобов’язання”

3

Визначення доходів  та витрат

П(С)БО 15 “Дохід”, П(С)БО 15 “Витрати” 

4

Формування податку  на прибуток, фінансових активів та фінансових інструментів, відображення впливу зміни валютних курсів, цін та інфляції

П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”, П(С)БО 14 “Оренда”, П(С)БО 17 “Податок на прибуток”, П(С)БО 18 “Будівельні контракти”, П(С)БО 21 “Вплив зміни валютних курсів”, П(С)БО 22 “Вплив зміни цін та інфляції”, П(С)БО 23 “Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін”, П(С)БО 24 “Прибуток на акцію”


 

 

- Фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона регулюється відповідними П(С)БО і включає певні компоненти, що мають цільове призначення (таблиця 2).

Таблиця 2. Компоненти фінансової звітності  та їх призначення

Компоненти звітності

Призначення

П(С)БО, що регулює компоненти звітності

Баланс 

Надання інформації про  фінансовий стан підприємства на звітну дату

П(С)БО 2 “Баланс”

Звіт про фінансові  результати

Надання інформації про  доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний  період

П(С)БО 3 “Звіт про фінансові  результати”

Звіт про рух грошових коштів

Надання інформації про  надходження і  вибуття грошових коштів внаслідок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства протягом звітного періоду

П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”

Звіт про власний  капітал

Надання інформації про  зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду

П(С)БО 5 “Звіт про власний  капітал”

Примітки до фінансових звітів

Виклад облікової політики та пояснення інформації, наведеної у відповідних фінансових звітах

П(С)БО 2-5 та П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”


 

 

Таким чином, сучасна  система бухгалтерського обліку в Україні  ґрунтується на МСБО та регулюється вітчизняним чинним законодавством і нормативними актами П(С)БО.

2.2. Характеристика оснвоних складових  бухгалтерського обліку

Складові бухгалтерського  обліку частково вміщує в себе метод  бухгалтерського обліку, під яким слід розглядати сукупність способів і прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в обліку.

Він складається з  ряду елементів, головні з яких:

1) документація;

2) інвентаризація;

3) рахунки;

4) подвійний запис;

5) оцінка;

6) калькуляція;

7) баланс;

8) звітність.

Практичне використання кожного з них обумовлене відповідними положеннями, інструкціями, вказівками, розробленими і затвердженими державними органами.

Зупинимося на їхній  характеристиці.

Документація являє собою відображення господарських операцій у визначених носіях інформації - на паперових бланках або технічних носіях (магнітних стрічках, магнітних дисках, перфострічках, дискетах); це письмове свідчення про здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

Інвентаризація - це спосіб перевірки в натурі наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом перерахування, зважування, обміру й оцінки всіх залишків господарських засобів і порівняння з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація - це спосіб бухгалтерського обліку майна, коштів підприємства, що забезпечує відповідність облікових даних їх фактичній наявності.

Рахунки (бухгалтерські) - призначені для обліку наявності і руху господарських засобів, коштів та їх джерел.

Подвійний запис - це принцип тотожного відображення господарських операцій на рахунках, що зумовлює рівність оборотів по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків.

Подвійний запис випливає з економічної  суті відображення операцій. Кожна  господарська операція викликає зміни  у двох видах господарських засобів, грошових коштів, або у двох видах джерел, або в одному виді засобів чи коштів, і в тій же сумі змінюється відповідний вид джерел.

Розглянемо використання подвійного запису для відображення на рахунках початкового сальдо і визначення сальдо на активних, пасивних і активно-пасивних рахунках.

Приклад.

І. Сальдо на 1.03.00 р.:

на дебеті рахунка "Каса" - 30 гри.

на дебеті рахунка "Поточні  рахунки в національній валюті" - 1 500 000

на дебеті рахунка "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

(оптова база №  1)         - 200 000

на кредиті рахунка "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

(магазин № 5)               - 640 000

II. Господарські  операції за березень 2000 р.

1) 3 рахунка "Поточні  рахунки в національній валюті" надійшло до каси підприємства  на господарські потреби 600 грн. (грошей в касі збільшилося на 600 грн., на поточному рахунку в національній валюті зменшилося на 600 грн.).

2) Надійшло на склад  матеріалів від оптової бази  № 1 на 180 000 грн. (матеріалів на  складі збільшилося на 180 000 грн., заборгованість підприємства, на яке надійшли матеріали, збільшилася на 180 000 грн.).

3) Перераховано з рахунка  "Поточні рахунки в національній  валюті" магазину № 5 600 000 грн.  за товари (на рахунку грошей  зменшилося на 600 000 грн., й водночас  кредиторська заборгованість перед магазином № 5 зменшилася на 600 000 грн.).

III. Відображення  на бухгалтерських рахунках початкового сальдо   Оцінка - це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх в цілому по підприємству.

Для відображення бухгалтерського  обліку та звітності майно і господарські операції оцінюються у національній грошовій одиниці України способом підсумовування витрат.

Записи у бухгалтерському  обліку на валютних рахунках підприємства, а також операцій в іноземній валюті здійснюються в національній грошовій одиниці України (в гривнях) у сумах, які визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України, що діє на момент здійснення операцій. Водночас зазначені записи здійснюються у валюті розрахунків і платежів (за кожною іноземною валютою окремо).

Калькуляція - це латинський термін, що означає "набирати", тобто набирати витрати з метою визначення собівартості продукції та послуг як в цілому, так і поодинці. Собівартість є базою для визначення ціни виробничої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Бухгалтерський  баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає його активи, зобов'язання і власний капітал на певну дату.

Баланс - це не просто складова методу бухгалтерського обліку, його елемент; це найважливіший документ бухгалтерської звітності, суттєве джерело інформації для управління, планування, організації виробництва, нормування, аналізу, контролю. Баланс є обліковою категорією, синтезом облікових записів, а тому його треба вміти читати і критично оцінювати з погляду змісту, будови, раціонального використання даних.

Слово „баланс” походить від латинського слова „bіlаnх”, що означає „двошальковий”; bіlаnх  разом зі словом „libra” (терези) означало у римлян двошалькові терези (libra bilаnх). Відтак у багатьох мовах з’явились слова, близькі до слова „bіlаnх”, які означають „терези”: італійське - lа bіlаnсіа, французьке - lаbаlаnсе, англійське - balance і т. д.

Як обліковий термін слово „баланс” має два значення:

1) рівність, рівновага  двох підсумків протилежного  значення, що має місце в рахунках, відомостях і таблицях: рівність  сум чи кількості прибутку  і витрат, дебету і кредиту,  активу і пасиву. У цьому розумінні  слово баланс зберігає близький  зв'язок зі своїм первісним значенням: однакові підсумки ніби відповідають збалансованим шалькам терезів;

2) таблиця, яка відображає  результат облікової реєстрації, майновий стан підприємства в  грошовій оцінці на відповідний  момент, тобто стан його активів  і пасивів.

Информация о работе Бухгалтерський облік та його складові