Будь-які  дані та рекомендації чітко відокремлюються від висновку аудитора щодо інформації про предмет перевірки. Аудитор може використати заголовки, номери параграфів, друкарські засоби, наприклад, виділення тексту напівжирним шрифтом та інше, для більшої якості та зручності читання аудиторського висновку. 
 
 
 
 
 

     4. Інші підсумкові документи за наслідками аудиту

     Виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації, які узгоджуються із замовником або з користувачем звіту аудитора, та виконання завдань з підготовки фінансової інформації, наприклад, складання фінансової звітності або податкової декларації на підставі бухгалтерського обліку клієнта, - не передбачають, що аудитор буде висловлювати свою думку стосовно них. У зв'язку з цим МССП 4400 «Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації» описує підсумкові документи щодо виконання цих завдань, як складання Звітів.

     У цих звітах треба зазначити мету й погоджені процедури завдання, для того щоб надати користувачеві можливість зрозуміти характер і обсяг виконаної роботи.

     Метою МССП 4410 «Завдання з підготовки фінансової інформації» є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно професійних обов'язків "бухгалтера" при виконанні завдань з підготовки фінансової інформації, а також щодо форми і змісту висновку, який "бухгалтер" надає у зв'язку з такою підготовкою.

     Стандарт  використовує термін "бухгалтер", а не "аудитор" з метою проведення розмежування між аудиторською перевіркою й виконанням завдання з підготовки інформації, при якому аудитор вважається професійним бухгалтером-практиком.

     Додаткова підсумкова документація не є обов'язковою і надається замовникові тільки в тому випадку, коли аудитор вважає це необхідним, або у випадку, коли це обумовлено в договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом.

     Додаткова документація оформлюється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ. Як додаток до аудиторського висновку додаткова підсумкова документація оформлюється, якщо аудитор у висновку посилається на неї. В іншому випадку додаткова підсумкова документація є самостійним документом. Аудитор може не посилатися у висновку на додаткову документацію в тому разі, якщо викладене в ній не настільки істотне, щоб вплинути на зміст аудиторського висновку. Зміст та форми додаткової підсумкової документації аудиту визначає сам аудитор.

     Додаткова підсумкова документація аудиту може оформлюватися під одною з таких назв: "Аудиторський звіт", "Звіт про проведення аудиту", "Звіт про результати проведення аудиту", "Звіт про експрес-огляд", "Експертний огляд", "Зауваження та рекомендації за результатами аудиторської перевірки", "Лист-інформування клієнта" тощо.

     Після завершення аудиту один примірник підсумкової  документації (аудиторський висновок та додаткова документація) залишається в аудитора (аудиторській фірмі). З урахуванням забезпечення зберігання та конфіденційності аудиторська фірма (аудитор) встановлює порядок зберігання підсумкової документації. Заборонено її вимагати або вилучати в аудитора (аудиторської фірми), за винятком випадків, передбачених законодавством. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     висновки

     Завершальним  етапом аудиту є складання аудиторського  висновку, тобто аудитор оформляє результати своєї перевірки у  вигляді висновку і звіту. Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений  підписом та печаткою аудитора, аудиторської фірми, який складається у встановленому порядку і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

     Заголовок аудиторського висновку містить  запис про те, що аудиторську перевірку  здійснює незалежний аудитор (аудитори), та назву фірми або аудитора, який проводив аудит. Це є свідченням того, що під час аудиту не було жодних причин, які могли б призвести до порушення принципу незалежності перевірки. Незалежність міркувань аудитора - обов'язкова вимога об'єктивності аудиторського дослідження. Якщо цю умову порушено, аудитор не має права робити висновок про перевірену звітність, зібрана інформація не є достатньою і доказовою.

     В аудиторському висновку має бути чітко визначено, кому він адресується, та споживач інформації, яка наведена в аудиторському висновку.

     Економічний зміст банківських та кредитних  операцій визначається фінансовими  відносинами, що виникають у різних ланках економіки між підприємствами, банками, бюджетом, підприємцями, працівниками, власниками. Коло цих взаємовідносин досить широке, зокрема, у підприємств виникають розрахунки з постачальниками і споживачами сировини, продукції, товарів; з фінансовими та кредитними установами; внутрішньовідомчі та внутрішньогосподарські розрахунки; розрахунки з пов'язаними особами та інші. Від якості та своєчасності розрахунків неабиякою мірою залежить успіх у здійсненні усієї виробничої та фінансової діяльності будь-якого підприємства, організації чи установи.

     список  використаної літератури

1. Закон України " Про аудиторську діяльність"від 22.04.93р. зі змінами і доповненнями.// Відомості Верховної Ради України. -1993.-№23.-С.224.
2. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність": Закон України від 14.09.06р. № 140-V.
3. Актуальні питання застосування Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики (видання 2006 року). Навч.-метод. матеріал. - К.: ТОВ "ІАМЦ АУ "СТАТУС" - 2007. -188с.
4. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підруч. для студ. спеціальності "Облік і аудит" вищих навч. закл. - 3-тє вид., доп. і перероб. - Житомир: Рута, 2005.-512с.
5. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року: Пер. з англ. - К.: ТОВ "ІАМЦ АУ "СТАТУС", 2006. - 1152 с
6. Петрик О. Аудиторський висновок і його види // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - №2. - С.56-62.
7. Пшенична А.Ж. Аудит: навч. Посіб.- Київ: Центр учбової літератури, 2008. – 329 с.