Аудит розрахунків з оплати прац

Вступ

 

1. Загальні поняття аудиту  обліку праці та її оплати

 

2. Аудит документів відділу  кадрів з прийому, руху та  звільнення працівників

 

3. Аудит обліку робочого  часу

 

4. Складення аудиторського  висновку

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

 

Праця робітників є необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеного матеріального та духовного  блага виражається у вигляді  заробітної плати, яка повинна відповідати  кількості та якості затраченої ними праці.

 

Заробітна плата -- один з  найважливіших засобів підвищення зацікавленості працюючих у результатах  своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту. Це один з  основних стимулів та мотиваторів праці.

 

Збільшення суспільної продуктивності обумовлено, насамперед, збільшенням  виробництва та поліпшенням якості роботи.

 

В умовах переходу економіки  України до ринкового механізму  функціонування, дуже важливими задачами є прискорення науково-технічного прогресу, зменшення використання “живої” праці, механізація трудомістких робіт, оптимізація використання трудових ресурсів, зменшення втрат робочого часу.

 

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад, форми і системи  оплати праці, преміювання. Облік праці  і заробітної плати -- одна з найважливіших  і складних ділянок роботи, що потребує точних і оперативних даних, у  яких відбиваються зміни чисельності  робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

 

Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних  місць у всій системі обліку на підприємстві. Заробітна плата є  основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства. Трудові прибутки робітника визначаються його особистим  трудовим внеском з урахуванням  кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками  і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

 

Дуже важливо відображати  економічно достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміку показників про працю, нагляд за дотриманням співвідношення росту  продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві. На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного  співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати.

 

На підприємстві облік  чисельності робітників та службовців, їх заробітної плати повинен бути документальним, достовірним та однаковим  у всіх галузях господарювання. Робітники  реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору на підприємстві у відповідності з  Законом України, що конкретизує  права та обов'язки робітників, а  також оплату за виконану роботу, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку. У зв'язку з цим на підприємстві організується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата.

 

З метою виконання задач, що стоять перед обліком, на підприємстві обов'язково повинен бути контроль:

 

– за чисельністю персоналу  та використанням робочого часу;

 

– за правильністю документального  оформлення виробки робочих та службовців;

 

– за своєчасним нарахуванням заробітної плати та допомог, а також їх видаванням;

 

– за своєчасним утриманням сум податків та перерахування їх до бюджету;

 

– планування звітів про  працю.

 

1. Загальні поняття аудиту  обліку праці та її оплати

 

виробництво аудит працівник

 

Перевірка розрахунків щодо оплати праці є однією з найважливіших  і складних ділянок контролю, оскільки безпосередньо зачіпає економічні інтереси усіх без винятку працівників  підприємства.

 

Головними завданнями аудиту розрахунків щодо оплати праці є:

 

- перевірка дотримання  штатного розкладу на підприємстві;

 

- вивчення організації  і нормування праці, використання  робочого часу;

 

- оцінка системи оплати  праці та її відповідності  умовам праці;

 

- перевірка правильності  та своєчасності розрахунків  з працівниками, а також цільового  використання коштів, призначених  на оплату праці;

 

- контроль за правильністю  відрахувань із заробітної плати  та нарахувань у державні цільові  фонди.

 

Аудитору слід пам'ятати, що в умовах реформування економіки  України найчастіше змінюється нормативно-правова  база з питань оплати праці. Тому він  має постійно стежити за цими змінами  і враховувати їх у своїй практичній діяльності.

 

Джерелами інформації під  час аудиту розрахунків з оплати праці є:

 

- накази і розпорядження  про прийом на роботу, звільнення  і надання відпусток, договори, контракти, документи обліку персоналу,  особисті картки працівників;

 

- документи з обліку  виробітку готової продукції  та здачі її на склад, рапорти,  наряди, табелі обліку робочого  часу;

 

- документи, які дають  право на отримання додаткової  оплати праці, нарахування премій, надання допомоги, субсидій та  компенсацій;

 

- розрахункові та платіжні  відомості;

 

- регістри аналітичного  та синтетичного обліку заробітної  плати;

 

- звітність підприємства  про трудові показники та розрахунки  з державними цільовими фондами.

 

Більшість працівників підприємства оформляється на роботу на підставі договорів. Укладається трудовий договір, як правило, шляхом оформлення наказу чи розпорядження  власника про прийняття працівника на роботу. Тому аудитору на першому  етапі перевірки розрахунків  з оплати праці слід виявити, чи є  такі накази про зарахування всіх робітників і службовців до штату  підприємства.

 

Згідно з чинним законодавством України, для деяких категорій працівників  підставою для прийняття на роботу або зарахування на певну посаду є контракт. Перелік посад, на які  працівники зараховуються (наймаються) за контрактом, на підприємствах, де контрактна форма трудового договору дозволена  законодавством, визначається колективним  договором. Цей перелік має бути оформлений як додаток до колективного договору.

 

Під час аудиту необхідно  перевірити, чи з усіма такими особами  укладено контракт -- особливу форму  трудового договору в письмовій  формі на визначений сторонами строк  або на час виконання певної роботи. При цьому слід пам'ятати, що власник (уповноважений ним орган) може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту  тільки у тому разі, коли працівник  належить до категорії осіб, які  згідно із законами працюють за контрактами. Інакше умови праці за контрактом можуть бути визнані недійсними.

 

2. Аудит документів відділу  кадрів з прийому, руху та  звільнення працівників

 

 

Для контролю за використанням  трудових ресурсів ведеться поточний облік чисельності персоналу  та затрат робочого часу. Ці показники  є об'єктами оперативного обліку та статистичного узагальнення, в той  же час вони органічно пов'язані  з обліком заробітної плати і  тому обробляються та контролюються  бухгалтерією.

 

Основою обліку чисельності  робітників є кваліфікація персоналу:

 

— по сфері застосування праці -- промислово-виробничого персонал, персонал непромислового господарства;

 

— по категоріях персоналу -- робочий (основного та додаткового  виробництва), інженерно-технічні робітники, службовці, молодший обслуговуючий  персонал, робітники охорони.

 

Робочий персонал враховується по професіях та кваліфікації. Оперативний  облік чисельності персоналу  ведеться у відділі кадрів та допомагає  контролювати склад та рух чисельності  робітників по підприємству та його структурних  підрозділах. Для цього використовується єдина документація по прийому, звільненню та переміщенню робітників та уніфіковані  регістри обліку особистого складу.

 

Регістром обліку особистого складу є особиста картка робочого та службовця. Повідомлення про прийом та звільнення, чи перевід на іншу роботу реєструється у особистій картці на основі приказу. За даними картотеки  особистого складу ведеться облік зміни  чисельності та складу робочих та службовців підприємства. Облік робочого часу та контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється табельним  методом.

 

Кожному робітнику на підприємстві, якого беруть на роботу присвоюється табельний номер і у його трудовій книжці робиться відмітка про зарахування  на роботу. На знов прийнятого робітника  відкривається особиста картка, в  якій вказуються необхідні анкетні  дані, і всі зміни, які відбуваються по службі.

 

Бухгалтерія на кожного робітника  відкриває особовий рахунок. Табельний  облік може вестись наступними способами:

 

— жетоном -- з використанням  табельних марок;

 

— картковим -- при використанні контрольних годинників пропуску, шляхом здачі та видачі пропусків; за допомогою  контрольно-пропускних засобів.

 

На багатьох підприємствах  безпосередній контроль передається  в ведення виробничих підрозділів, що сприяє укріпленню дисципліни. Табельні номери встановлюються на підприємстві в цілому, при чому кожному виробничому  підрозділу відводиться своя серія  номерів. Оперативний облік явок робітників та облік їх перебування  на роботі ведеться в цілому по підприємству або по кожному виробничому підрозділу в спеціальній книзі обліку використання робочого часу (форма № Т-12 або  форма № Т-13). По формі № Т-12 крім обліку використання робочого часу проводиться розрахунок заробітної плати, а форма № Т-13 - тільки для  обліку робочого часу. В табель вносять  прізвища всіх робітників, незалежно  від форм оплати праці. Відображаються в ньому тільки відхилення від  нормального використання робочого часу (хвороба, прогул тощо). У верхній  частині строки відповідний робітник, у якого є відхилення від нормального  використання робочого часу, записують  кількість годин відхилення, а  в кожній частині строки - повне  зазначення відхилення. У кінці місяця у табелі по кожному робітнику  підраховується та зазначається загальний  календарний фонд робочого часу, кількість  неявок по різних причинах, інші втрати, а також фактично відпрацьований час. Все це робиться за допомогою  комп'ютера. Пізніше повністю оформлений табель передається в бухгалтерію, де використовується для розрахунку заробітної плати робітникам підприємства.

 

3. Аудит обліку робочого  часу

 

 

Для контролю за використанням  трудових ресурсів ведеться поточний облік чисельності персоналу  та затрат робочого часу. Ці показники  є об'єктами оперативного обліку та статистичного узагальнення, в той  же час вони органічно пов'язані  з обліком заробітної плати і  тому обробляються та контролюються  бухгалтерією.

 

Основою обліку чисельності  робітників є кваліфікація персоналу:

 

— по сфері застосування праці -- промислово-виробничого персонал, персонал непромислового господарства;

 

— по категоріях персоналу -- робочий (основного та додаткового  виробництва), інженерно-технічні робітники, службовці, молодший обслуговуючий  персонал, робітники охорони.

 

Робочий персонал враховується по професіях та кваліфікації. Оперативний  облік чисельності персоналу  ведеться у відділі кадрів та допомагає  контролювати склад та рух чисельності  робітників по підприємству та його структурних  підрозділах. Для цього використовується єдина документація по прийому, звільненню та переміщенню робітників та уніфіковані  регістри обліку особистого складу.

 

Регістром обліку особистого складу є особиста картка робочого та службовця. Повідомлення про прийом та звільнення, чи перевід на іншу роботу реєструється у особистій картці на основі приказу. За даними картотеки  особистого складу ведеться облік зміни  чисельності та складу робочих та службовців підприємства. Облік робочого часу та контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється табельним  методом.

 

Кожному робітнику на підприємстві, якого беруть на роботу присвоюється табельний номер і у його трудовій книжці робиться відмітка про зарахування  на роботу. На знов прийнятого робітника  відкривається особиста картка, в  якій вказуються необхідні анкетні  дані, і всі зміни, які відбуваються по службі.

 

Бухгалтерія на кожного робітника  відкриває особовий рахунок. Табельний  облік може вестись наступними способами:

 

— жетоном -- з використанням  табельних марок;

 

— картковим -- при використанні контрольних годинників пропуску, шляхом здачі та видачі пропусків; за допомогою  контрольно-пропускних засобів.

 

На багатьох підприємствах  безпосередній контроль передається  в ведення виробничих підрозділів, що сприяє укріпленню дисципліни. Табельні номери встановлюються на підприємстві в цілому, при чому кожному виробничому  підрозділу відводиться своя серія  номерів. Оперативний облік явок робітників та облік їх перебування  на роботі ведеться в цілому по підприємству або по кожному виробничому підрозділу в спеціальній книзі обліку використання робочого часу (форма № Т-12 або  форма № Т-13). По формі № Т-12 крім обліку використання робочого часу проводиться розрахунок заробітної плати, а форма № Т-13 - тільки для  обліку робочого часу. В табель вносять  прізвища всіх робітників, незалежно  від форм оплати праці. Відображаються в ньому тільки відхилення від  нормального використання робочого часу (хвороба, прогул тощо). У верхній  частині строки відповідний робітник, у якого є відхилення від нормального  використання робочого часу, записують  кількість годин відхилення, а  в кожній частині строки - повне  зазначення відхилення. У кінці місяця у табелі по кожному робітнику  підраховується та зазначається загальний календарний фонд робочого часу, кількість неявок по різних причинах, інші втрати, а також фактично відпрацьований час. Все це робиться за допомогою комп'ютера. Пізніше повністю оформлений табель передається в бухгалтерію, де використовується для розрахунку заробітної плати робітникам підприємства.