Аудит імпортної діяльності

Аудитор тестує засоби контролю у всіх випадках, крім тих, коли він оцінює ризик засобів контролю як високий. Чим більшою мірою аудитор збирається спиратися при підготовці своєї думки на певні засоби контролю, тим ретельніше він повинен перевіряти їх надійність і ефективність.

3) Ризик невиявлення

Під ризиком невиявлення розуміється суб'єктивно визначається аудитором ймовірність того, що застосовуються в ході перевірки аудиторські процедури не дозволять виявити реально існуючі порушення, які мають суттєве значення по окремо або в сукупності. Ризик невиявлення є показником ефективності і якості роботи аудитора і залежить від порядку проведення конкретної перевірки, а також від кваліфікації аудиторів і ступеня їх попереднього знайомства з діяльністю економічного суб'єкта.

Існують два основні методи оцінки аудиторського ризику - оцінний (інтуїтивний) і кількісний.

Оціночний (інтуїтивний) метод, полягає в тому, що аудитори, виходячи з власного досвіду і клієнта, визначають аудиторський ризик на підставі звітності в цілому або окремих груп операцій як високий, ймовірний і малоймовірний і використовують цю оцінку в плануванні аудиту.

Кількісний метод передбачає кількісний розрахунок численних моделей аудиторського ризику. Розглянемо найбільш поширену схему:

АР = СР * РК * РН

де АР - аудиторський ризик;

СР - власний ризик;

РК - контрольний ризик (ризик засобів контролю);

РН - ризик невиявлення (процедурний ризик).

Попередньо встановлена ​​величина аудиторського ризику відображає схильність аудитора до ризику, його уявлення про ту економічному середовищі, в якій він діє. Якщо, наприклад, ймовірність того, що клієнт зможе порушити судовий позов проти аудитора або вжити інших дій, які суттєво можуть позначитися на його репутації, досить мала, то попередньо встановлена ​​величина аудиторського ризику може бути великою. Крім того, аудиторський ризик є підприємницьким ризиком аудиторської фірми, тому його величина відображає положення фірми на ринку аудиторських послуг та ступінь конкурентності ринку, що також потрібно враховувати.

Для практичного застосування можна застосовувати чотири рівні ризику невиявлення:

1) Мінімальний ризик - у випадку, коли СВК клієнта попередньо була оцінена аудиторською фірмою як ефективна і аудитор покладається на неї, роблячи акцент на перевірці контролю, а не на детальних процедурах;

2) Низький ризик - у випадку, коли СВК клієнта була оцінена аудиторською фірмою як ефективна, але аудитор не покладається повністю на неї, плануючи детальні процедури, достатні для виявлення можливих значних помилок;

3) Середній ризик - у випадку, коли СВК клієнта була оцінена аудитором як неефективна і аудитор планує детальні процедури;

4) Високий ризик - у разі відсутності СВК клієнта планується практично суцільна перевірка.

Для зниження аудиторського ризику слід керуватися правилом: чим більше аудитор перевіряє елементів, призначених для повного вивчення, і чим більш переконливим є аналіз, тим меншим буде обсяг вибірки.

6. Розробка загального плану аудиту

Необхідною умовою кваліфікованого і якісного здійснення аудиторської діяльності, зниження її трудомісткості і аудиторського ризику є розробка аудиторською організацією планів і програм аудиторської діяльності. Планування аудитором своєї роботи сприяє тому, щоб важливих областей аудиту було приділено необхідну увагу, щоб були виявлені потенційні проблеми і робота була виконана з оптимальними витратами, якісно і своєчасно. Планування дозволяє ефективно розподіляти роботу між членами групи фахівців, що беруть участь в аудиторській перевірці, а також координувати таку роботу.

Отже, план аудиту - це документ, в якому відображається перелік які підлягають виконанню в ході аудиту робіт, виконавці робіт та терміни виконання. Аудитору необхідно скласти і документально оформити загальний план аудиту, описавши в ньому передбачувані обсяг і порядок проведення аудиторської перевірки. Загальний план аудиту повинен бути достатньо докладним для того, щоб служити керівництвом при розробці програми аудиту.

Федеральне Правило (Стандарт) Аудиту № 3 «Планування аудиту» розкриває основні поняття планування аудиту, викладає зміст принципів планування, вимоги до форм і змісту аудиторської діяльності, вказує фактори, що враховуються при плануванні та інші положення, які необхідно вивчити для відповідей на запитання та успішного виконання завдань.

Незважаючи на те, що форма і зміст плану аудиту стандартом другого покоління не визначається, але виходячи з рекомендацій стандарту першого покоління випливає, що в загальному плані аудиту в заголовній частині фіксуються відомості про перевіреній організації, періоді аудиту, про керівника та склад аудиторської групи; в табличної частини рекомендується відображати плановані види аудиторських робіт, період їх проведення, виконавців; загальний план підписується керівниками аудиторської організації й аудиторської групи.

7. Розробка програми аудиту

Програма аудиту є розвитком загального плану аудиту та являє собою детальний перелік змісту аудиторських процедур, необхідних для практичної реалізації плану аудиту. Програма служить докладною інструкцією для асистентів аудитора, а для керівників аудиторської організації й аудиторської групи - одночасно і засобом контролю якості роботи.

У процесі підготовки програми аудиту аудитор зобов'язаний брати до уваги отримані ним оцінки невід'ємного ризику і ризику засобів контролю, а також необхідний рівень впевненості, що повинен бути забезпечений при процедурах перевірки по суті, тимчасові рамки тестів засобів контролю та процедур перевірки по суті, координацію будь-якої допомоги , яку передбачається отримати від аудируемого особи, а також залучення інших аудиторів або експертів.

Висновки аудитора по кожному розділу аудиторської програми, документально відбиті в робочих документах, є фактичним матеріалом для складання аудиторського звіту (письмової інформації керівництву економічного суб'єкта) і аудиторського висновку, а також підставою для формування об'єктивної думки аудитора про бухгалтерську звітність економічного суб'єкта.

Після закінчення процесу планування аудиту загальний план і програма аудита повинні бути оформлені документально і підтверджені керівником перевірки.