Аналіз використання прибутку підприємства

Приведені данні свідчать про те, що на підприємстві в фонд накопичення (на виробничо-технічний розвиток) спрямовано 2734,8 тис. грн., що становить 40 % чистого прибутку при плановому обсязі фінансування 1561,7 тис. грн. (35 % до чистого прибутку). Це свідчить про збільшення витрат за цим напрямком на 1173,1 тис. грн.. на виплату дивідендів спрямовано 1367,4 тис. грн. (20 %) при запланованих 892,4 тис. грн. (20 %). Відсоткові відрахування у фонд споживання (на матеріальне заохочення і соціальний розвиток) і резервний фонд не змінились (25 % і 10 % відповідно), але абсолютні відрахування за цими статтями збільшились на 593,75 тис. грн. у фонд споживання і на 237,5 тис. грн. в резервний фонд. Скорочення витрат (як за абсолютною сумою проти плану, так і відносно загальної суми чистого прибутку) має місце за відрахуваннями на інші цілі, а саме 341,85 тис. грн. проти планових 446,2 тис. грн. за рахунок зниження відсоткової частки на 5 %. Це свідчить про те, що підприємство скоротило обсяг коштів на приріст власних коштів, що негативно вплине на його ліквідність і поточну платоспроможність.

Аналіз формування фондів повинен показати, наскільки і за рахунок яких факторів змінився їх розмір.

Основними факторами, які визначають розмір відрахувань в фонди підприємства, можуть бути зміни суми чистого прибутку (ЧП) і коефіцієнта відрахування чистого прибутку у відповідні фонди (). Сума відрахувань чистого прибутку у фонди підприємства дорівнює їх добутку:

Розрахуємо вплив факторів зміни чистого прибутку та зміни коефіцієнта відрахувань, на розмір відрахувань у фонди підприємства.

Для визначення відхилення від плану за рахунок:

1)  зміни чистого прибутку потрібно

Фонд накопичення: ΔФі = +2375 × 0,35 = +831,25(тис. грн.);

Фонд споживання: ΔФі = +2375 × 0,25 = +593,75(тис. грн.);

Резервний фонд: ΔФі = +2375 × 0,1 = + 237,5(тис. грн..);

Виплата дивідендів: ∆Фі = +2375 × 0,2 = +475(тис. грн..);

Відрахування на інші цілі: ∆Фі = +2375 × 0,1 = +237,5(тис. грн..).

2)  зміни коефіцієнта відрахувань потрібно

Фонд накопичення: 6837 × 0,05 = +341,85(тис. грн..);

Фонд споживання: фактичний коефіцієнт не змінився.

Резервний фонд: фактичний коефіцієнт не змінився.

Виплата дивідендів: фактичний коефіцієнт не змінився.

Відрахування на інші цілі: 6837 × (-0,05) = - 341,85(тис. грн..).

Отже, відрахування в фонд накопичення збільшилися на 831,25 тис. грн.. за рахунок збільшення чистого прибутку і на 341,85 тис. грн.. за рахунок зростання коефіцієнта відрахувань. Відрахування в фонд споживання збільшилися на 593,75 тис. грн.. за рахунок збільшення чистого прибутку. Резервний фонд збільшився на 237,5 тис. грн.. за рахунок збільшення чистого прибутку. Фонд виплати дивідендів зріс на 475 тис. грн. за рахунок збільшення чистого прибутку. Відрахування на інші цілі зменшилися на 104,35 тис. грн. за рахунок зменшення коефіцієнта відрахувань на 341,85 тис. грн [13].

ВИСНОВКИ

Одержаний підприємством прибуток є об’єктом розподілу між державою, підприємством і його власниками. Держава привласнює частину одержаного підприємством доходу у формі податків і зборів на етапі формування фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування, а ткаож у формі податку на прибуток від звичайної діяльності та податків з надзвичайного прибутку на етапі формування чистого прибутку підприємства. За рахунок чистого прибутку підприємства формуються фінансові ресурси самих підприємств, що використовуються для забезпечення їх економічного та соціального розвитку. Чистий прибуток є також джерелом формування доходів власників підприємства.

На підприємстві чистий прибуток розподіляється згідно зі спеціальною розробленою політикою, основою якої є дивідентна політика.

У розподілі прибутку можна виділити 2 етапи. Перший етап – це розподіл балансового прибутку. Другий етап – це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів в бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди. У процесі розподілу чистого прибутку формуються грошові фонди цільового призначення:

1)                 фонд коштів, які спрямовуються на розвиток і вдосконалення виробництва;

2)                 фонд коштів, які спрямовуються на соціальні потреби;

3)                 фонд коштів для матеріального заохочення;

4)                 резервний фонд;

5)                 фонд коштів, які спрямовуються на виплату дивідендів;

6)                 відрахування на інші цілі.

Спеціфіка завдань, які ставить перед собою кожне конкурентне підприємство в процесі розвитку, відмінності умов господарювання надають змоги виробити єдину, спільну для всіх підприємств модель розподілу прибутку. Тому основу механізму управління розподілом прибутку конкретного підприємства становить аналіз розподілу чистого прибутку і врахування процесів цього розподілу окремих факторів, що впливають на його пропозицію і пов’язують процес рощподілу з поточною та майбутньою діяльністю цього підприємства.

Методика аналізу розподілу чистого прибутку підприємства полягає у порівнянні фактичних даних за звітний період з плановими значеннями прибутку; виявленні тенденцій зміни пропорцій розподілу; встановленні причин відхилення від плану (бюджету) за кожним напрямом використання прибутку.

За результатом аналізу розробляють рекомендації щодо зміни пропорції у розподілі прибутку та найраціональнішого його використання.

Аналіз формування і розподіл чистого прибутку був проведений на прикладі ВАТ «Металовиріб» за даними «Звіту про фінансові результати» за 2010 рік.

Прибуток товариства формується з надходжень від реалізації основної товарної продукції, операційної діяльності та від фінансових операцій. Чистий прибуток підприємства залишається в повному розпорядженні товариства.

За даними аналізу сума фактичного чистого прибутку більша за заплановану, а його використання було проведено за всіма передбаченими напрямками.

Основна сума чистого прибутку підприємства формується за рахунок прибутку від реалізації товарної продукції.

Чистий прибуток розподіляються згідно зі статутом підприємства. За рахунок чистого прибутку виплачуються дивіденди акціонерам підприємства, створюються фонди накопичення, споживання, резервний фонд і на інші цілі.

ВАТ «Металовиріб» може використовувати зазначені в курсовій роботі шляхи вдосконалення використання чистого прибутку, а саме може вкладати (інвестувати) частину свого прибутку, що залишається у їх розпорядженні після сплати всіх податків і обов’язкових платежів, на придбання акцій акціонерних товариств, облігацій (таких, які емітують інші юридичні особи, або державних). Альтернативними формами інвестування вільного прибуткує є вкладання коштів у спільні підприємства (з участю іноземного капіталу або без нього), розміщення їх на банківських депозитах, що також приносить дохід.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                  Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами від 1.07.2004.

2.                  Андрєєва Г. I. Економічний аналіз: Навч.-метод. посіб. / Г.І. Андреєва — К.: Знання, 2008. — 263 с.

3.                  Баканов Н. И. Теория экономического анализа: учебное пособие / Н. И. Баканов, А. Д. Шеремет – М.: Финансы и статистика, 2001, с.176-190.

4.                  Болюх В. З. Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. 3. Бурчевський, М. I. ,  Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.

5.                  Гадзевич О. I. Основи економічного аналізу і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємств. Навчальний посібник./ О.І. Гадзевич — К.: Кондор, 2007. — 180 с.

6.                  Глухарев С. М. Економічна діагностика. Конспект лекцій/ С. М. Глухарєв. — Харків: ХНАМГ, 2008. — 118 с.

7.                  Грабовецький Б. Є. Економічний аналіз: Навч. посіб./ Б.Є. Грабовецький — Вінниця: ВНТУ, 2007. — 191 с.

8.                  Загородній В. Г., Облік, аналіз та аудит. Навчальний посібник/ В.Г. Загородній, Є. В. Мних, В. С. Рудніцький — К.: Кондор, 2009. — 618 с.

9.                  Івахненко В. М. Теорія економічного аналізу: Навчальний посібник/ В. М. Івахненко. — К.: КНЕУ, 2006. — 232 с.

10.             Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник / В. М. Івахненко. — 5-те вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2006. — 261 с.

11.             Кармазін В. А. Економічний аналіз: Практикум/ В.А. Кармазін, О. М. Савицька — К.: Знання, 2007. — 255 с.

12.             Кіндрацька Г. I., Білик М. С, Загородній А. Г. Економічний аналіз: Підручник / За ред. проф. А. Г. Загороднього. — К.: Знання, 2008. — 487 с.

13.             Ковальчук М. I. Економічний аналіз діяльності підприємств АПК: Підручник./ М.І. Ковальчук  — К.: КНЕУ, 2005. — 390 с.

14.             Костенко Т. Д. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: навчальний посібник / Т. Д. Костенко [та ін.]. — 2-ге вид., перероб. и доп. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 400 с.

15.             Купалова Г. I. Теорія економічного аналізу: навчальний посібник / Г. I. Купалова. — К.: Знання, 2008. — 639 с.

16.             Партин Г. О., Фінанси підприємств: Навчальний посібник/ Г.О. Партин, А. Г. Загородній А. Г. – Львів: ЛБІНБУ,2003. – 265 с.

17.             Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток».

18.             Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. — 3-ге вид., стер./ Н. В.Тарасенко  — К.: Алеута, 2007. — 485 с.

19.             Циглик I. I. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства: Навч. посібник/ І. І. Циглик, С.О. Кропельницька — Київ: Центр навч. літератури, 2004. — 124 с.

20.             Шубіна С. В. Конспект лекцій з курсу «Економічний аналіз» для студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання. – Харків: ХФУАБС, 2003. – 118 С.

21.             Яцків Т.І. Теорія економічного аналізу. – Львів: Світ, 2004, с.190-198.

ДОДАТКИ

Додаток А

Види прибутку