Аналіз та опис типових форм первинного обліку основних засобів розроблених для різних галузей економіки

МІНІСТЕРСТВО  ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Дніпропетровська  державна фінансова академія 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ 

З дисципліни  «Бухгалтерський облік» 
 

За темою:    «Аналіз та опис типових форм первинного обліку основних засобів розроблених для різних галузей економіки» 

Курс______________________________________________________________ 

Шифр  групи_______________________________________________________ 

Студент___________________________________________________________

                                                     (прізвище, ім’я, по батькові)

_____________________________________________________________________________ 
 

Дата  реєстрації_____________________________________________________ 

Дата  повернення викладачем_________________________________________ 

Оцінка____________________________________________________________

                                                    (зараховано, не зараховано) 
 

Підпис  викладача___________________________________________________ 
 
 
 
 

Дніпропетровськ - 2011 

ЗМІСТ 

Вступ

1. Облік основних засобів в енергопостачальних компаніях України

2. Економічний зміст та правове забезпечення організації обліку основних засобів

3. Сутність, кваліфікація і оцінка основних засобів

4. Аудит основних засобів

5. Зарубіжний досвід обліку основних засобів

Висновки

Список літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

         Фінансова звітність складається по закінченні кожного звітного періоду, тому протягом кожного звітного періоду облікова система повинна збирати та обробляти економічну інформацію про всі господарські операції, які мають місце на підприємстві. Збір та обробку облікової інформації називають циклом обробки облікової інформації, оскільки цей процес повторюється з новими даними кожного облікового періоду. В циклі обробки облікової інформації виділяють декілька фаз, починаючи з факту здійснення господарської операції, обробки інформації в обліковій системі протягом облікового періоду, до кінцевої фази – складання фінансових звітів.

          В. Сопко, О. Сопко виділяють три фази обробки облікової інформації:

          1) первинне спостереження – виявлення господарських фактів;

          2) вторинне спостереження – дослідження стану, зміни стану кожного господарського факту;

         3) третинне спостереження – узагальнення господарських фактів за принципом двоїстості [1, с.65].

          Початковим етапом циклу обробки облікової інформації є збір первісної інформації щодо кожної господарської операції, що має вплив на підприємство. Дана економічна інформація збирається постійно протягом усього облікового періоду. У кожному випадку факт первинного спостереження має бути зафіксований на матеріальному носії, що знаходить своє відображення в первинних документах, які містять всі необхідні дані щодо здійсненої операції.

          Типові форми первинних документів затверджуються наказами Міністерства статистики України, а спеціалізовані форми – іншими Міністерствами та відомствами України. Первинна облікова документація про наявність, склад та інші операції, що здійснюються з основними засобами, затверджена наказом Мінстату України від 29.12.95 р. №352 “Про затвердження типових форм первинного обліку” [2].

          Згідно з даним наказом первинний облік наявності та руху основних засобів забезпечується такими типовими формами документів:

          1) ОЗ-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів";

          2) ОЗ-2 "Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів";

          3) ОЗ-3 "Акт списання основних засобів";

          4) ОЗ-4 "Акт списання автотранспортних засобів";

          5) ОЗ-5 "Акт про встановлення, пуск та демонтаж будівельних машин";

          6) ОЗ-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів";

          7) ОЗ-7 "Опис інвентарних карток по обліку основних засобів";

          8) ОЗ-8 "Картка обліку руху основних засобів";

          9) ОЗ-9 “Інвентарний опис основних засобів”.

          Первинні документи є підставою для записів в регістрах бухгалтерського обліку та відображення фактів здійснення господарських операцій в фінансовому та податковому обліку. Кожна типова форма використовується відповідно до здійснюваних господарських операцій. Необхідно відмітити, що форми первинних документів щодо основних засобів були затверджені ще в 1995 році, тобто до реформуваннябухгалтерського обліку на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. В сучасних умовах господарювання енергопостачальні компанії деякі реквізити зазначених форм не використовують, а деякі необхідні реквізити в них відсутні. 
 
 
 
 
 

   1. Облік основних засобів в енергопостачальних компаніях України 

          В енергопостачальних компаніях обліковуються специфічні об’єкти, які складаються з частин, що мають різний строк корисного використання.             Прикладом таких об’єктів є лінії електропередачі різної потужності.

          Лінія електропередачі – це споруда, що складається з проводів та кабелів, ізоляційних елементів, утриманих конструкцій та інших допоміжних пристроїв і призначена для передавання електричної енергії між двома пунктами енергосистеми з можливим проміжним відбором [3]. Даний об’єкт складається з окремих ділянок – ліній, які є відхідними від трансформаторних підстанцій напругою 6-20/0,4 кВ. Строк корисного використання кожної ділянки на поточну дату є різним. На це впливають різні роки введення в експлуатацію окремих ділянок, проведені ремонтні роботи, природнокліматичні умови. Досить часто в бухгалтерському обліку енергопостачальних компаній взагалі відсутня інформація про ділянки ліній електропередачі, а саме, їх кількість, довжину, найменування, дані про первісну, залишкову вартість, суму нарахованого зносу по кожній ділянці, строк корисного використання, натомість є інформація про повітряну лінію в цілому. Це є негативним моментом, оскільки така інформація потрібна внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень. Окремі ділянки ліній електропередачі мають ознаки окремого інвентарного об’єкта основних засобів. Але, незважаючи на це, вважаємо недоцільним виділяти в окремий інвентарний об’єкт кожну ділянку ліній електропередачі, адже такий крок призведе до нагромадження в бухгалтерському обліку зайвої інформації, яку буде важко впорядкувати.

          Пропонується інформацію по лініях електропередачі накопичувати в запропонованому додатку до Економічні науки інвентарної картки обліку основних засобів.

     

   2. Економічний зміст та правове забезпечення організації обліку основних засобів 

          У кожному господарстві закріплені засоби здійснюють безперервний кругообіг. В залежності від характеру перенесення вартості на готовий продукт засоби господарства поділяються на основні та оборотні.

      Якщо  оборотні засоби цілком споживаються у виробничому процесі протягом одного циклу виробництва та при цьому вони, як правило, змінюють свою натуральну форму, а їх вартість цілком включається у вартість готової продукції, то основні засоби беруть участь у кругооберті по іншому.

          Основні засоби обслуговують виробництво протягом декількох виробничих циклів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, та переносять свою вартість на готовий продукт частинами, за мірою свого зносу. Після реалізації готового продукту частина його вартості в грошовій формі, відповідно зношуванню основних засобів, накопичується в господарстві та складає амортизаційний фонд.

          Вартість основних засобів набуває подвійної форми: одна частина залишається в натуральній формі та складає залишкову вартість, а інша відокремлюється у формі грошей. По мірі зносу основних засобів перша частина поступово зменшується, а друга відповідно збільшується.

   При кінцевому зносі основних засобів  їх вартість повністю буде відтворена в амортизаційному фонді.

          Основні засоби у процесі виробництва виконують роль засобів праці. Засоби праці використовуються людиною як провідник її впливу на предмети праці з ціллю пристосування їх до задоволення своїх потреб. [16]

          Однак слід мати на увазі, що не всі засоби праці в практиці обліку, фінансування та планування відносяться до основних засобів. Частина знарядь праці в системі їх використання у виробництві повністю зношується протягом одного виробничого циклу, до того ж значна їх частина має невелику вартість. Ці засоби праці отримали назву малоцінних та швидкозношуваних предметів і їх прийнято відносити до оборотних засобів.

      Група основних засобів також дуже різноманітна. Це перш за все основні засоби виробничого  призначення, до яких відносяться знаряддя праці (машини механізми, обладнання, тощо); засоби, які використовуються для збереження та переміщення предметів та продуктів праці (наприклад, транспортні засоби), а також виробничі приміщення, споруди необхідні для створення нормальних виробничих умов (виробничі будівля, склади, тощо). [15]

          До складу основних засобів відносяться також дорослий робочий та продуктивний скот ( крім мілких тварин ), багаторічні насадження, а також капітальні витрати в земельні ділянки на меліоративні, іригаційні роботи без споруд тощо. [11]

          Виробничі основні фонди поділяються також на дві підгрупи – фонди сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення.

          До виробничих основних фондів сільськогосподарського призначення відносять виробничі сільськогосподарські будівля, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, робоча та продуктивна худоба, капітальні вкладення ті інші основні засоби.

          До виробничих основних фондів несільськогосподарського призначення включають будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання промислово-виробничих об’єктів, будівництва, торгівлі та громадського харчування.[15]

          Своєрідну групу основних засобів складають основні засоби невиробничого характеру – це будівлі, споруди та інші предмети багато річного використання. Вони призначенні для задоволення культурно-побутових потреб населення, а також використовуються в лікувальних заходах, клубах, школах, тощо. Особливістю їх є те, що вони по суті не є засобами праці, але вони також слугують довгий час, зберігають свою натуральну форму та поступово виражають свою вартість по мірі зношування.

          Основні засоби потрібно ефективно використовувати та забезпечити їх повне збереження. В цьому важливу роль відіграє бухгалтерський облік.

      Бухгалтерський  облік основних засобів повинен  забезпечувати вирішення ряду проблем, поставлених перед ним:

          а) контроль за збереженням всіх основних засобів господарства;

          б) правильне документальне оформлення надходження, переміщення в господарстві та їх вибуття;

          в) своєчасне та точне відображення в облікових регістрах руху основних засобів та їх використання;

          г) правильне нарахування амортизації у відповідності з встановленими нормами та своєчасне відображення в бухгалтерських регістрах;

          д) своєчасне та правильне відображання сум зносу основних засобів;

          е) правильне відображання витрат на ремонт основних засобів;

          є) виявлення фінансових результатів від ліквідації основних засобів тощо. [8]

          Поняття “основні засоби” подають в НП(С)БО 7 “Основні засоби”, а поняття “основні фонди” – в Законі про оподаткування прибутку господарств. [2]

          НП(С)БО 7 визначає основні засоби, як матеріальні активи, котрі підприємство тримає з цілю використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, задачі о оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікувальний строк корисного використання (експлуатації) яки більше одного року (або операційного циклу, якщо він довше року) (п.4 НП(С)БО 7).