Аналіз кредиторської заборгованості на підприємстві

Незважаючи  на  розгалужену  структуру  нормативних  і  договірних санкцій,  їхній  сумарний  афект  може  бути  менше  тієї  економічної  вигоди, що   розраховує   одержати   організація-дебітор   у   наслідок   використання чужих  коштів.  Наприклад,  за  договором  на  виготовлення  й  постачання складного серійного устаткування замовник перелічує виконавцю аванс по підписанні договору, а потім робить попередню оплату двох-трьох перших етапів  робіт.  Дана  схема  розрахунків  за  договором  дозволяє  організації-виконавцю  тимчасово  використовувати  отримані  від  замовника  фінансові ресурси  на  інші  мети,  "прокручивать"  їхній, наприклад,  на  ринку  цінних паперів. Якщо при цьому терміни  виготовлення і здачі об'єкта зрушаться і виконавцю  прийдеться  заплатити  неустойку,  а  може  бути,  і  повернути замовнику   отримані   від   нього   аванси,   суми   санкцій   будуть   погашені виконавцем-боржником  за  рахунок  прибули,  отриманої  від  використання чужих фінансових ресурсів.

Дана  практика  підтверджена  численними  судовими  суперечками  про стягнення     кредиторської     заборгованості.     Одним     із     стимулів     до добровільного  повернення  боргів  служить  плата  за  користування  чужими коштами.   Тим   часом   законодавець,   дорівнюючи   розміри   плати   до дисконтної  ставки  банківського  відсотка  на  день  пред'явлення  позову, значно  послабив  стимулююче  вплив  цієї  санкції.  Варто  було  б  установити розмір   плати   за   користування   чужими  коштами   рівним   дворазовій дисконтній ставці банківського відсотка. Тоді вплив санкції на несправних дебіторів  було  б  більш  відчутним  і  стимулювало  б  їх  до  добровільного погашення боргів.

Будь-які  боргові  зобов'язання  організація-дебітор  може  виконати  в добровільному  порядку.  Самий  елементарний  і  найбільш  розповсюджений шлях  для  цього  -  перерахування  суми  боргу  на  банківський  рахунок кредитора.  Якщо  реквізити  банківського  рахунка  кредитора  невідомі  і довідатися  їхній неможливо, боржник, вправі внести  належні з його гроші чи цінні папери в депозит нотаріуса, а у випадках, передбачених законом, у депозит  суду.  Внесення  грошової  чи  суми  цінних  паперів  у  депозит  чи  нотаріуса   суду   стане   виконанням   зобов'язання   і,   отже,   погашенням кредиторської заборгованості.

1.4. Склад і показники кредиторської заборгованості

У  тих  випадках,  коли  організація-дебітор  не  приймає  ніяких  заходів щодо      добровільного   повернення   боргів,   у   кредиторів   залишається можливість   примусового   стягнення,   що   у   залежності   від   характеру кредиторської  заборгованості  здійснюється  одним  із  двох  способів:  1)  у судовому чи 2) у позасудовому порядку.

Поняттям     кредиторської     заборгованості     охоплюються     боргові зобов'язання організації-дебітора, що мають різне походження, а отже, різні юридичну  природу  і  правовий  режим,  що,  власне  кажучи,  обумовлює практичну    необхідність    використання    погодженого    на    рівні    закону понятійного апарата. Оскільки кредиторська заборгованість служить одним із джерел засобів, що знаходяться в розпорядженні організації-дебітора, неї показують  у  пасиві  балансу.  Облік  кредиторської  заборгованості  ведеться, природно,  по  кожнім  кредиторі  окремо  ("розрахунки  з  кредиторами"  чи просто  "кредитори"),  а  в  узагальнюючих  показниках  відбивають  загальну суму кредиторської заборгованості і дають її, розбиваючи на вісьмох груп.

За  діючими  правилами  в  поясненнях  до  бухгалтерського  балансу  і звіту  про  фінансові  результати  в  числі  інших  додаткових  даних  указують зведення "про наявність на початок і кінець звітного періоду окремих видів кредиторської  заборгованості".  До  складу кредиторської  заборгованості входять показники по наступним позиціях:

      постачальники і підрядчики;

      векселя до сплати;

      заборгованість перед дочірніми і залежними суспільствами;

      заборгованість перед персоналом організації;

      заборгованість перед бюджетом і соціальними фондами;

      заборгованість учасникам (засновникам) по виплаті доходів;

      аванси отримані;

      інші кредитори.

У  залежності  від  юридичної  природи  і  правового  режиму  зазначені позиції можуть бути зведені до трьох груп.

Перша - це заборгованість організації перед бюджетом і соціальними фондами. Заборгованість перед бюджетом - це, недоїмки, тобто не сплачені своєчасно  податки;  нараховані  податковими  органами  фінансові  санкції; заборгованість по платежах прирівняним з погляду їхньої обов'язковості до податків, наприклад, по платежах у дорожні фонди, митним зборам і іншим видам  платежів,  що  надходять  безпосередньо  на  казначейські  рахунки  у федеральний,  регіональний  чи  місцевий  бюджет  (наприклад,  платежі  по державному   зборі   зараховують   у   федеральний   бюджет   на   рахунки федерального казначейства). До цієї ж групи відноситься заборгованість по обов'язкових платежах у позабюджетні фінансові фонди.

Друга група - заборгованість організації перед її персоналом: борги по виплатах працівникам заробітної плати, компенсаціям, платежам у порядку відшкодування   шкоди,   заподіяного   здоров'ю   чи   працівників   унаслідок смерті працівника на виробництві.

Третя  група  -  заборгованість  перед  партнерами  і  контрагентами  по договірних     і     корпоративних     зобов'язаннях:     борги     по     платежах постачальникам  за  поставлені  товари,  підрядчикам  -  за  виконані  роботи  з повернення отриманих, але невідпрацьованих авансів, оплата векселів. Тут же заборгованість організації перед учасниками (засновниками) по виплаті їм  доходів  (дивідендів)  і  заборгованість  чи  холдингу  фірми-засновника перед  дочірніми  суспільствами  по  оплаті  внесків  у  статутний  капітал,  по компенсації  збитків,  заподіяних  дочірньому  суспільству  з  вини  основного суспільства. Борги третьої групи досить різноманітні, тому далеко не всі їх види  зазначені  в  Положенні  по  бухгалтерському  обліку  (вони  охоплені одним відверненим терміном - "Інші кредитори").

За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2) можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості.

До цих показників належать:

1)     Оборотність дебіторської заборгованості:
Од=В:Д                                                                                                     (1.1)
де Од - оборотність дебіторської заборгованості;
В - виручка від реалізації продукції;
Д - середня дебіторська заборгованість.

2)     Період погашення дебіторської заборгованості:
Пд =360 днів : Од                                                                                     (1.2)
де Пд - період погашення дебіторської заборгованості;
Од - оборотність дебіторської заборгованості.

3)     Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів:
Да=[Дз:Па]100,                                                                                       (1.13)
де Да - частка дебіторської заборгованості в поточних активах;
Дз - дебіторська заборгованість;
Па - поточні активи (2+3 розділ активу балансу).

4)     Відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації визначається за формулою:
Дз=Д:В                                                                                                      (1.4)
Де Д - середня величина дебіторської заборгованості;
В - виручка від реалізації продукції.

5)     Частка сумнівної дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборгованості, %.

Показник сумнівної дебіторської заборгованості може бути взятий з балансу              (рядок162ф.1).
 

1.5. Планування кредиторської заборгованості

Планування погашень по зобов'язаннях здійснюється фінансовими чи менеджерами   безпосередньо   центрами   фінансової   відповідальності   по статтях бюджету,  установлених регламентом. У рамках своєї компетенції  і доцільності   фахівці   можуть   визначати   можливі   варіанти   планування заборгованості,       використовуючи       як       прогнози       "Розрахунки       з постачальниками",    визначаючи    відстрочки    платежів    по    конкретних контрактах      і      "Кредиторська      заборгованість      минулих      періодів", установлюючи  графіка  погашення  заборгованості  по  клієнтах,  так  і  на основі  бізнес-прогноз  "Графік  фінансування",  що  є  спрощеною  формою формування кредиторської заборгованості.

Прогноз    призначений    для    планування    величини    кредиторської заборгованості  і  кількості  днів  її  рівномірного  погашення,  суми  авансів  і відстрочки поточних платежів по статтях і елементам бюджету. 

Основою  для  складання  видаткової  частини  бюджету  руху  коштів повинні  бути  операційні  бюджети  всіх  напрямків  діяльності  компанії  і графік погашення заборгованості, що визначають наступні групи платежів, встановлені в прогнозі "Графік фінансування":

      планові платежі по усіх видах податків і зборів перед бюджетом позабюджетними фондами; 

      обслуговування  кредитів,  що  містять  план  виплат  по  основному боргу і відсоткам; 

      витрати по оплаті праці; 

      зобов'язання     перед     постачальниками     за     матеріали,     що поставляються, забезпечення енергоресурсами; 

      зобов'язання перед замовниками за виконані роботи; 

      фінансування управлінських і комерційних витрат;  

      графік інвестиційних виплат за придбання і модернізацію основних засобів;  

      інші витрати. 

По    визначенню,    кредиторська    заборгованість    -    це    тимчасово притягнуті  підприємством  і  підмети  поверненню  фізичним  і  юридичним особам   кошти.   Кредиторська   заборгованість   відбиває   вартісну   оцінку фінансових     зобов'язань     підприємства     перед     різними     суб'єктами економічних відносин і визначається, як:

Кз = РАС x Оп / Р,  де

РАС - матеріальні витрати + величина відкладених виплат стороннім

організаціям;

Оп - відстрочка платежів у днях,

P - тривалість періоду в днях.

Для  планування  кредиторської  заборгованості  на  короткостроковий період можна умовно приймати, що погашення заборгованості виробляється рівними   частками   протягом   запланованої   кількості   днів   додатково   до поточного платежам, з урахуванням суми виданих авансів. При розрахунку витрати   коштів   сума   платежу   поділяється   на  кількість   днів   місяця   і зміщається щодо місяця в обсязі, що приходиться на період відстрочки.  Прогнозний   розрахунок   кредиторської   заборгованості   є   одним   з основних етапів формування бюджету руху коштів і прогнозного балансу, а також для виконання фінансового аналізу. 

Для  аналізу  стану  кредиторської  заборгованості  використовуються коефіцієнти  оборотності  кредиторської  заборгованості,  що  відносяться  до групи показників ділової активності. 

Коефіцієнт      оборотності      кредиторської      заборгованості,      що виражається в числі оборотів за період, можна розрахувати:

Кокз = Рп / Кз,  де 

Рп - вартість реалізованої продукції (собівартість);

Кз - середньорічна кредиторська заборгованість.

Період      обороту      (погашення)      кредиторської      заборгованості, розраховується в днях:

Покз = 360/ Кокз 

Важливість   аналізу   і   керування   кредиторською   заборгованістю обумовлюється  її  значною  часткою  в  поточних  пасивах  підприємства,  її зміни      помітно      позначаються      на      динаміку      показників      його платоспроможності і ліквідності. 

Поточне   фінансове   благополуччя   підприємства   значною   мірою залежить  від  того,  наскільки  вчасно  воно  відповідає  по  своїх  фінансових зобов'язаннях.

Фінансове  планування  бюджету,  організація  керування  фінансовими потоками  є  підставою  для  складання  платіжного  календаря  підприємства, що  є  інструментом  оперативного  планування і  складається  на  невеликий проміжок часу з детально можливою точністю. 

Розділ 2. Аналіз кредиторської заборгованості на підприємстві

2.1 Характеристика підприємства ВАТ "ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР"

Вiдкрите акцiонерне товариство "ГАДЯЦЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" знаходиться за адресою Полтавська обл.Гадяцький р-н  м. Гадяч вул.Ленiна, буд. 75. Свідоцтво про державну реєстрацію було видано 15.05.1998р. Липоводолинською районною державною адмiнiстрацiєю Сумської областi. Зареєстрований та сплачений капітал становить 5893600грн.

Основними видами діяльності є:складське господарство, оптова торгiвля зерном, насiнням та кормами для тварин, виробництво продуктiв борошномельно-круп'яної промисловості.ВАТ має відповідні документи що дозволяють йому здійснювати таку діяльність, а саме: Сертифiкат вiдповiдностi послуг iз зберiгання зерна та продуктiв його переробки, Торговий патент, Ліцензію на перевезення пасажирiв.

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу (осiб) - 293, середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв - 4 та осiб, якi працюють за сумiсництвом (осiб) -0, чисельнiсть працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осiб) – 1

Фонд оплати працi - 4363,7 тис.грн. Кадрової програми, спрямованої на забезпечення рiвня квалiфiкацiї працiвникiв операцiйним потребам емiтента - немає.