Амортизація

1.4 Методи нарахування  амортизації нематеріальних активів

    Нематеріальні активи за характером функціонування і дією на кінцеві результати виробництва ідентичні основним виробничим засобам. Вони споживаються і використовуються тривалий час з метою одержання додаткового доходу в перспективі. Сказане і є економічною підставою для нарахування на них амортизації. В іншому разі, коли не здійснювати таке нарахування, буде порушений принцип відповідності між доходами і витратами на їх одержання. Доходи при цьому завищуватимуться, а витрати занижуватимуться. І це зрозуміло, адже підприємство одержуватиме за однакових інших умов більший прибуток завдяки позитивній дії нематеріального ресурсу, але витрати на його придбання при цьому не будуть враховані. Слід зазначити, що в окремих

    випадках  нарахування амортизації на нематеріальні  активи породжує, на думку окремих економістів, повторний рахунок витрат, оскільки водночас з нарахуванням спрацювання підприємство несе поточні витрати на підтримку активної дії цих нематеріальних ресурсів. У даному випадку, очевидно, доцільно навести аналогію з основними виробничими фондами, коли для підтримки їх функціонування здійснюється ремонт, але це зовсім не означає, що відпадає необхідність у нарахуванні на них амортизації.

    Амортизація нематеріальних активів нараховується  протягом строку їх корисного використання, але не більше 20 років . Кожне підприємство самостійно визначає цей строк, враховуючи при цьому моральний знос нематеріальних активів, правові обмеження щодо тривалості використання, а також можуть братися до уваги строки корисного використання подібних нематеріальних активів. Особливістю визначення вартості нематеріального активу, яка амортизується, є те, що ліквідаційна вартість, як правило, не передбачається[1Ліквідаційна вартість  нематеріального активу  передбачається як виключення, наприклад, коли  існує  безвідмовне зобов’язання іншої особи щодо  придбання цього активу наприкінці строку його корисного використання.]. Отже, вартість, що амортизується по даному ресурсу, дорівнює первісній або переоціненій вартості. Підприємства, згідно з П(С) БО 8, самостійно вибирають метод нарахування амортизації на нематеріальні активи, враховуючи при цьому динаміку одержання економічної вигоди по роках строку їх корисного використання. В разі, коли неможливо передбачити таку динаміку, використовується прямолінійний метод.

    В кінці  кожного звітного року підприємства можуть переглядати термін корисного  використання нематеріального активу, а також метод нарахування  амортизаційних відрахувань, але така дія можлива в тому разі, коли передбачається зміна вказаного терміну або зміна обставин отримання майбутньої економічної вигоди. Умови, за яких починається і припиняється нарахування амортизацій на нематеріальні ресурси, ідентичні тим, що притаманні для основних засобів. Важливо також пам’ятати, що в процесі використання нематеріального активу можливе зменшення його корисності. В цьому випадку втрати від такого зменшення включаються до складу витрат звітного року з одночасним збільшенням у балансі суми зносу такого нематеріального активу.

Згідно з вимогами закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (1997 р.) податкова амортизація на нематеріальні активи нараховується лінійним методом протягом строку їх корисного використання, але не більше 10 років безперервної експлуатації або терміну діяльності підприємства.

    Приклад №1

    Наведемо  наступний приклад нарахування  амортизації на нематеріальний ресурс прямолінійним методом. Підприємство придбало патент на виготовлення певного  харчового продукту відповідно до результатів  оцінки його корисності. Підприємство вирішило використовувати цей патент 6 років, після чого планує перейти на виробництво інших видів харчових продуктів. Використовуючи ці дані, визначаємо річну норму амортизації:

    100% : 6 = 16,7 %, звідки місячна норма зношеності  становитиме 16,7 : 12 = 1,39 %. За умови, що вартість придбання патенту становить 11200 грн, річна сума амортизації дорівнюватиме 1867 грн, а місячна — 156 грн.

    У практиці господарської діяльності не виключені  випадки, коли нематеріальний ресурс перестає приносити користь підприємству ще до повного погашення його балансової вартості. В такому разі одноразово донараховують амортизацію до рівня первісної вартості певного нематеріального ресурсу і цю донараховану суму відносять на валові витрати підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    2. СТАН ОБЛІКУ ЗНОСУ НЕОБОРОТНИХ  АКТИВІВ 

2.1 Завдання обліку  зносу необоротних активів

Завдання амортизації (зносу)- розподілити вартість матеріальних активів тривалого користування на витрати протягом передбачуваного  терміну експлуатації на основі застосування систематичних і раціональних записів, тобто це процес розподілу, а не оцінки. У даному визначенні є декілька істотних моментів.

По-перше, всі матеріальні  активи тривалого використання, окремі землі, мають обмежений термін експлуатації. Із-за обмеженості терміну служби вартість цих активів повинна розподілятися на витрати протягом всі років їх експлуатації.

Двома основними  причинами обмеженості терміну  служби активів є фізичний і моральних  знос (застарівання). Фізичний знос матеріальних активів є результатом їх використання, експлуатації, а також дії природних чинників (вітер, сонце, тощо). Періодичний ремонт і ретельний відхід можуть зберегти будівлі і устаткування у хорошому стані і значно продовжити термін його служби, але зрештою, і кожна будівля, і машина повинні прийти непридатність.

Моральний знос представляє  процес, в результаті  якого активи не відповідають сучасним вимогам унаслідок  прогресу в розвитку техніки і  по іншим причинам. Навіть будівлі  часто стають морально  застарілими, не встигнувши зноситися фізично. Бухгалтери зазвичай не роблять різниці між фізичним і моральним зносом, незпаважаючи на можливий термін їх служби.

По - друге, термін «амортизація», використовується в обліку, розуміється  не як фізичний знос або зниження ринкової вартості об’єкту протягом даного часу. А як списання вартості виробничих актів протягом часу їх корисного функціонування. Термін вживається для віддзеркалення поступового списання вартості основних засобів на витрати.

По – третє, амортизація  не є процесом оцінки вартості. Бухгалтерські записи ведуть відповідно до принципів визначення собівартості і, таким чином, вони не можуть служити індикаторами змін рівня цін. Навіть якщо в результаті вигідної операції і специфічних  особливостей кон’юктури ринкова ціна будівлі або іншого активу може піднятися, не дивлячись на це амортизація повинна продовжувати нарахування (враховуватися), бо є наслідком розподілу раніше понесених витрат, а не оцінки.

За новим  «Податковим  кодексом України» ст. 144  Об'єкти амортизації

144.1 Амортизації підлягають:

• витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;
• витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;
• витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;
• витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;
• капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу;
• сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу;
• вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.

144.2. Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:

• утримання основних засобів, що знаходяться на консервації;
• ліквідацію основних засобів;

придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами - платниками податку;

витрати на виробництво  національного фільму та придбання  майнових прав інтелектуальної власності  на національний фільм.

144.3. Не підлягають  амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування: витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних  доріг загального користування;

витрати на придбання  та збереження Національного архівного  фонду України, а також бібліотечного  фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів; вартість гудвілу; витрати на придбання самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів. Термін "невиробничі основні засоби" означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

Стаття 145. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів. Методи нарахування амортизації

145.1. Класифікація  груп основних засобів та інших  необоротних активів і мінімально  допустимих строків їх амортизації.(Таб.2.1.1)

Таблиця 2.1.1

145.1.1. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу, протягом таких строків(Таб 2.1.2)

Таблиця 2.1.2

Облік вартості, яка  амортизується, нематеріальних активів  ведеться за кожним з об'єктів, що входить  до складу окремої групи.