Аналіз зовнішнього боргу України та шляхи його реструктуризації

Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Сентября 2013 в 00:58, курсовая работа

Описание работы

Актуальність даної теми заключається в тому, що в період кризового стану країни досить суттєво збільшили свою зовнішню заборгованість і тепер для спасіння ситуації їм потрібні нові поради щодо шляхів її зменшення, а можливо, і для погашення. Набравши численну кількість кредитів країни не знають як вилізти з боргів, брати один кредит для того щоб розрахуватися за інший – це не вихід. Тому в даній курсові розглядається не лише динаміка заборгованості, а й надаються конкретні пропозиції які допоможуть погасити частину заборгованості. Цікавим є той факт, що раніше вважалося, що державний борг є абсолютно негативним явищем, але сьогодні це твердження сучасні дослідники поставили під питання. Вони стверджують, що державний борг, у разі якщо він у певних невеликих розмірах, не є небезпечним.

Содержание

ВСТУП
Розділ 1. Теоретичні основи дослідження процесів зовнішньої заборгованості
1.1Сутність, структура та причини виникнення зовнішнього боргу
1.2Економічні наслідки зростання зовнішнього боргу для розвитку національних економік світу
Висновки до розділу
Розділ 2. Світовий досвід управління зовнішнім боргом країни (на прикладі США).
2.1 Аналіз структури та динаміки зовнішнього боргу США
2.2 Методи та інструменти розв’язання проблеми заборгованості в США
Висновки до розділу
Розділ 3. Аналіз зовнішнього боргу України та шляхи його реструктуризації
3.1 Динаміка та структура зовнішнього боргу України
3.2 Шляхи подолання зовнішньо-боргової кризи в Україні
Висновки до розділу
Висновки
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Курсова.docx

— 574.45 Кб (Скачать)

США нарощує борг за допомогою випуску  державних цінних паперів. Аналітики  міжнародного рейтингового агентства  Moody's прогнозували, що до осені 2010 року обсяг зовнішнього боргу США досягне 9 трлн. дол, або 62% від ВВП країни.

Щоб розплачуватися за старими боргами, американці постійно влазять у нові. Коли підходить час погашувати облігації, вони випускають і продають нові боргові зобов'язання. За статистикою, кожну хвилину американський борговий сніговий ком приростає на 12,5 мільйона доларів.[]

Борг США росте по 1,4 млрд. дол на день, або майже по одному мільйону доларів за хвилину. За експертними оцінками, в 2050 році борг США складе 350 відсотків від річного ВВП.

Далі ситуація буде ставати все  гіршою і гіршою так як кількість  працездатного населення в процентному  співвідношенні буде поступово зменшуватися. За чверть століття американців, які  старші 65 років стане у двічі  більше. Крім того, також збільшиться  й кількість дітей. Борг США буде рости за рахунок поточних воєнних  операцій на Близькому Сході. Десятирічне  обслуговування обійдеться бюджету в 2,4 трлн. дол.

США можуть собі дозволити таку «розкіш» «Жити в борг» на відміну від  інших країн, завдяки Федеральній  резервній системі, яка є емітентом  основної резервної валюти світу. США  вже зараз не можуть обслуговувати  свій борг. З точки зору простого економічного аналізу, Америка - абсолютно  ненадійний боржник. В іншій ситуації ніхто б не позичав цій країні. Але всі розуміють, що якщо це припинити, то великі проблеми будуть не тільки в  Америки, зупиниться світова економіка.

Таким чином, до тих пір поки американський  долар є світовою резервною валютою, США фактично зможуть продовжувати фінансувати програми підтримки  своєї економіки за рахунок фінансових ресурсів решти світу.

При цьому аналітики приходять  до висновку, що незважаючи ні на що, економіка  США залишається досить стабільною. У США ще жодного разу не відмовлялися платити і жодного разу не оголошували  дефолту. Попит на американські боргові  облігації залишається високим, що відстежується за котируваннями  їх прибутковості, а значить,що і вартість залучення коштів для США низька. Цінні папери держказначейства інвестори зараз вважають найбезпечнішим активом. Таким чином, їх надійність забезпечується не стільки стійкістю економіки США, скільки довірою світу до неї.

Ще одним інструментом розв’язання  проблеми заборгованості в США можна  вважати підвищення планки державного боргу. За оцінками деяких аналітиків, загроза економічної кризи в  країні на початок 2006 року була досить велика [10]. Перевищення державного боргу повинні були компенсувати кошти пенсійного фонду. Про це йшлося в листі, направленому в конгрес  главою міністерства фінансів США Джоном Сноу. Крім того було відзначено, що вже до 20 березня 2006 можливе перевищення встановленого раніше стелі в $ 8,2 трильйона. У зв'язку з цим Сноу звернувся до законодавців з проханням негайно підвищити цей поріг.

Міністром фінансів США Тімоті Гайтнером був направлений в конгрес офіційний запит на збільшення законодавчого межі федерального боргу Сполучених Штатів понад чинного на той момент значення в 12,1 трлн дол Гайтнер прогнозував, що держборг США міг упертися в «стеля» вже в середині жовтня 2009 року [11].

17 грудня 2009 Конгрес підвищив планку  держборгу на 290 млрд дол - до 12,4 трлн дол для фінансування витрат уряду США протягом ще шести тижнів. Дане підвищення дозволить уникнути дефолту за зобов'язаннями США в найближчому майбутньому [12].

21 січня 2010 сенатори від демократичної  партії внесли законопроект про  підвищення планки державного  боргу США на 1,9 трлн дол - до 14,3 трлн дол Законопроект був прийнятий. Планка даного розміру боргу була досягнута на початку травня 2011. Верхня планка державного боргу США з 1940 року піднімалася близько ста разів.

Всім відомо те, що щорічне стрімке  збільшення заборгованості США мало не призвело до дефолту у 2011році, тому для його запобігання уряд США  запровадив низку заходів.

16 травня 2011 міністр фінансів США  Т. Гайтнер повідомив конгрес, що державний борг країни досяг максимального встановленого законом рівня. За словами міністра, йому доводиться використовувати «різні бухгалтерські виверти» в якості заходів для запобігання дефолту [13]. 12 липня 2011 президент США Б. Обама заявив, що незабаром у федеральній казні може виявитися недостатньо грошей для своєчасної виплати пенсій 27 мільйонам пенсіонерів, якщо держборг не буде збільшений. 15 липня того ж року Обама заявив, що, якщо до ранку 16 липня Конгрес не збільшить ліміт держборгу, США можуть оголосити технічний дефолт.

29 липня Палата представників  відмовилася голосувати з питання  про борг США по законопроекту,  що передбачав збільшення його  планки до 15,2 трильйонів доларів. 30 липня Сенат США відхилив  республіканський законопроект  щодо підвищення стелі держборгу і скорочення бюджетного дефіциту: 59-ма голосами «проти», 41 «за». Останнім днем ​​для законодавчого підвищення планки держборгу було 2 серпня 2011, оскільки 3 серпня були передбачені великі виплати за державними видатками, які нічим було обслуговувати.

2 серпня 2011 за 12:00 до можливого оголошення  дефолту Сенат США проголосував  за збільшення держборгу на 2,4 трильйона доларів, тим самим дефолт був відкладений. Держборг склав в той день більше 14,3 трлн дол . В той же день, 2 серпня, президент США Барак Обама встиг підписати прийнятий закон про держборг, запобігши технічний дефолт [14]. В той же і на наступний день були розміщені нові державні облігації США на кілька сот мільярдів доларів.

Незважаючи на домовленість між  республіканцями (більшість у Конгресі) і демократами (президент), «підвішена»  протягом з 16 травня по 2 серпня ситуація зі збільшенням стелі боргу привела  в результаті побоювань інвесторів дефолту США [21] до нестабільності фондових ринків; ціна золота ще 18 липня встановила світовий рекорд, перевищивши 1600 доларів  за унцію, а кредитний рейтинг  США був знижений [15] S & P 4 серпня з максимального «ААА» до «АА +» із прогнозом «негативний» на тлі проблем з держборгом і зростанням дефіциту держбюджету.

3 серпня 2011 в результаті нових  запозичень, згідно агентству S & P, державний борг Сполучених Штатів  Америки перевищив валовий внутрішній  продукт США.

4 серпня 2011 рейтингове агентство  Standard & Poor's вперше (з 1860-х років) знизило кредитний рейтинг США як держави. Це обвалило світові фондові ринки, а ціна на золото поставила новий світовий рекорд, перевищивши 1700 доларів за унцію [15].

Висновки до розділу 2:

Америка винна світові… багато. Зовнішній  борг США перевищив показник внутрішнього валового продукту. Такого не було від  часів Другої світової. Нині борг складає понад 15 трильйонів доларів.

Ще влітку 2011-го наближення до цієї позначки називали технічним дефолтом і занепадом національної валюти. Цього разу експерти зійшлися на тому, що це становище суто політичне і кінця економічної системи США не очікують.

 

Розділ 3. Аналіз зовнішнього боргу України та шляхи його реструктуризації

3.1 Динаміка та структура зовнішнього боргу України

Зовнішній борг України почав формуватись вже на початковому етапі своєї незалежності у 1991 році. Саме формування державного боргу пройшло 6 етапів, а саме:[16]

  1. Перший етап формування проходив з 1991року по 1994рік. В цей період до фінансування дефіциту бюджету залучаються виключно прямі кредити Національного банку та утворення зовнішнього боргу шляхом надання урядових гарантій за іноземними кредитами. Політика у сфetрі зовнішніх позик характеризувалась хаотичністю та неузгодженістю. На цьому eтапі Україна не вдавалась до позик у міжнародних фінансових організацій та комерційних позик.
  2. Другий етап – 1995 – 1996 рр. Зoвнішній державний борг зростав висoкими темпами і формувався за рахунок отримання зовнішніх позик від міжнародних фінансових організацій
  3. Третій етап сформувався в період 1997 – перша половина 1998 року. Цей період характеризувався активним урядoвим позичанням як на внутрішньoму, так і на зовнішньому ринках капіталу, на який Україна вийшла в серпні 1997 року. Також Україна почала залучати зовнішні комерційні позики. Сильно зменшились надходження від міжнародних фінансових організацій, через гальмування Україною реформування економіки.
  4. Четвертий етап це друга половина 1997 року – 2000 рік. На цьому етапі був обмежений доступ України до іноземних ринків капіталів. Загроза настання неплатоспроможності країни. В цeй період вперше було здійснено низку операцій щодо реструктуризації частин внутрішнього та зовнішнього боргу України. Успішне проведення реструктуризації комерційного боргу в квiтнi 2000 року дозволило не лише скоротити державний борг на 152 млн дол. США, а й зменшити загальний обсяг виплат в 2000 році на 900 млн дол. США. Міністерствo фiнансів здiйснило реструктуризацію боргових зобов’язань перед НБУ. Державні цінні пaпери, які були випущені у 1998-2000 рoках та підлягали погашенню у 2000-2004 роках, були замінені на процентні облігації з терміном погашення протягом 2002-2010 років.
  5. П’ятий етап проходив нa протязі 2001-2007 років. Цей період ще називають періодом економічного зростання. Прямий державний та гарантований державою борг поступово зменшується до 12,2% від валового внутрішнього продукту України. Упрaвління державним боргом в цей період характеризується переходом від антикризового управління до проведення виваженої боргової політики, націленої на зменшення боргового навантаження на економіку держави. Укрaїна прaгне реалізувати на практиці довгострокові механізми вирішення бoргових прoблем. Здійснено 6 суверенних випусків ОЗДП на зовнішніх ринках капіталу задля фінансування державного бюджету.
  6. Шостий етап формування державного боргу (2008-2009рр.) Глобальна фінансова криза ліквідності. Падіння експортної виручки, відновлення співпраці з МВФ, зростання прямого державного боргу до 29,8% від ВВП. Цей етап можна назвати періодом загрози втрати боргової безпеки.

Боргова зобов’язаність і надалі продовжує збільшуватись, і тому на сьогоднішній день дослідники виділити наступний, сьомий етап формування державного боргу України (2009 – 2011 рр.) Всі економічні негаразди в Україні, спричинені світовою фінансовою кризою та політичною нестабільністю. У 2010 році МВФ виділив Україні стабілізаційний кредит задля допомоги економіці країни. Сьогодні Україна стоїть на порозі значного зростання боргового тягаря, здатного вже в найближчому майбутньому істотно підвищити фiнансові ризики й посилити депресивний тиск на всіх економічних агентів.

 

 

 

Таблиця 3.1.

Етапи формування зовнішнього боргу в Україні

І етап

1991 – 1994 рр

ІІ етап

1995 – 1996 рр

ІІІ етап

1997р – І пол. 1998 р

IV етап

ІІ пол. 1997р – 2000 р

V етап

2001 – 2007 рр.

VI етап

2008 – 2009 рр.

VII етап

2009 – 2011 рр.


Структурнo дeржавний борг України складaється з внутрішнього і зовнішнього. У 1992 рoці прийнято Закон "Про дeржaвний внутрішній борг України", яким визначeно, що дeржавним внутрішнім боргом України є строкові боргові зoбов'язання уряду України у грошовій формі. Дeржавний внутрішній бoрг гарантується всім майном, щ пeребуває у загальнодержавній власності.

Державний зовнішній бoрг — це бoргові зoбов'язання держави перед нерезидентами щoдо пoвернення пoзичених кoштiв (основна сума боргу) та вiдсотків за ними.

До складу зовнішнього державного боргу України включаються такі основні види заборгованості (за джерелами  фінансування)[17]:

  • Зобов'язання за позиками, які надані міжнародними фінансовими організаціями (МВФ, ВБ, ЄС, ЄБРР);
  • Заборгованість перед зарубіжними державами (Росії, Туркменістану, Японії, ФРН, США та ін.);
  • Зобов'язання за позиками, наданими закордонними комерційними банками (фідуціарні кредити);
  • Заборгованість фізичним та юридичним особам-нерезидентам з обслуговування та погашення внутрішніх і зовнішніх позик.
  • Виходячи з критеріїв мети залучення і використання коштів, зовнішній борг України поділяється на такі групи:
  • Кредити, залучені з метою фінансування дефіциту державного бюджету та підтримку платіжного балансу країни;
  • Пов'язані кредити, надані в рамках міждержавних та міжурядових домовленостей;
  • Інвестиційні кредити, залучені суб'єктами господарської діяльності під державні гарантії;
  • Довгострокові негарантовані кредити, залучені недержавними позичальниками в рамках власних проектів розвитку.

Загальна сума українського боргу  перед МВФ зросла до 12 млрд 660 млн  доларів.[18] Затверджена 28 липня програма stand by для України загальним обсягом понад 15 мільярдів доларів стала четвертою за обсягом серед програм допомоги МВФ, які діють нині. Вона поступається за розмірами лише Греції, Румунії та Угорщині. Нині на Україну припадає кожен п'ятий долар заборгованості всіх країн перед МВФ за стандартними кредитними програмами. [19]

Нещодавно свою кредитну статистику оприлюднив також Світовий банк.[20] Україна у списку боржників СБ – на десятому місці. Вона винна  банку більше, ніж Росія, - понад 3 мільярди доларів. Світовий банк заявляє  про ризик розірвання угоди «stand by» між Україною і Міжнародним Валютним Фондом через велику суму заборгованості та невиконання Україною вимог поставлених МВФ.

Україна реструктуризувала 18,96 млн євро свого боргу Франції. Про це повідомило Міністерство фінансів. Борг реструктуризовано терміном на 12 років із 3-річним пільговим періодом із процентною ставкою 5,8% річних,.

Сума в 18,96 млн. євро є частиною українського боргу Франції, а загальна сума 35,5млнєвро.

В результаті підписання угоди з  Урядом Японії загальна сума сплачених  штрафних відсотків за несвоєчасне здійснення платежів склала 45,75 млн. ієн, загальна сума нарахованої та сплаченої пені за відстрочення платежів із сплати відсотків за оригінальними контрактами - 12,6 млн. ієн, а додаткові витрати на обслуговування реструктуризованого боргу перед цією країною становитимуть 1357,2 млн. ієн. [21]

Валовий зовнішній борг країни включає  всі види заборгованості резидентів України перед нерезидентами, які  класифікуються за чотирма основними  секторами економіки:

  • сектор державного управління;
  • органи грошово-кредитного регулювання;
  • банки;
  • інші сектори.

Динаміку валового обсягу зовнішніх  зобов’язань України в І півріччі 2011 року характеризували:

  • розміщення урядом облігацій зовнішньої державної позики на 2.8 млрд. дол. США;
  • випуск під гарантії уряду єврооблігацій інших секторів економіки (на 0.7 млрд. дол. США); накопичення короткострокового боргу інших секторів за торговими кредитами та простроченою заборгованістю (2.9 млрд. дол. США);
  • подальше скорочення зовнішньої заборгованості банківського сектору (0.6 млрд. дол. США).

Информация о работе Аналіз зовнішнього боргу України та шляхи його реструктуризації