Аналіз зовнішнього боргу України та шляхи його реструктуризації

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження процесів зовнішньої заборгованості

1.1 Сутність, структура та причини виникнення зовнішнього боргу

1.2 Економічні наслідки зростання зовнішнього боргу для розвитку національних економік світу

Висновки до розділу

Розділ 2. Світовий досвід управління зовнішнім боргом країни (на прикладі США).

2.1 Аналіз структури та динаміки  зовнішнього боргу США

2.2 Методи та інструменти розв’язання  проблеми заборгованості в США

Висновки до розділу

Розділ 3. Аналіз зовнішнього боргу України та шляхи його реструктуризації

3.1 Динаміка та структура зовнішнього боргу України

3.2 Шляхи подолання зовнішньо-боргової кризи в Україні

Висновки до розділу

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 

ВСТУП

Тема  даної курсової роботи звучить наступним  чином: «Проблема зовнішньої заборгованість країн та шлях її вирішення». Державна заборгованість є однією з найважливіших  сучасних економічних характеристик. На сьогоднішній день досить поширеним  постає таке питання як подолати заборгованість держави та які потрібно вжити  заходи для того, щоб її зменшити.

Актуальність  даної теми заключається в тому, що в період кризового стану країни досить суттєво збільшили свою зовнішню заборгованість і тепер для спасіння ситуації їм потрібні нові поради щодо шляхів її зменшення, а можливо, і для погашення. Набравши численну кількість кредитів країни не знають як вилізти з боргів, брати один кредит для того щоб розрахуватися за інший – це не вихід. Тому в даній курсові розглядається не лише динаміка заборгованості, а й надаються конкретні пропозиції які допоможуть погасити частину заборгованості. Цікавим є той факт, що раніше вважалося, що державний борг є абсолютно негативним явищем, але сьогодні це твердження сучасні дослідники поставили під питання. Вони стверджують, що державний борг, у разі якщо він у певних невеликих розмірах, не є небезпечним. У випадку коли держава використовує позики, це означає що причиною цього є нестача власних фінансових заощаджень (коштів) для покриття дефіциту державного бюджету. Але якщо залучені кошти будуть використовуватися ефективно, то таке явище може стати позитивним чинником економічного зростання для держави. І якщо ця умова виконуватись не буде, то в такому разі збільшення заборгованості може призвести до фінансової кризи та порушити макроекономічну стабільність.

Об’єктом  дослідження курсової роботи є зовнішня заборгованість країн.

Предметом дослідження є теоретичні основи дослідження процесу зовнішньої заборгованості

Мета  і завдання дослідження. Метою курсової роботи є дослідження сутності зовнішнього  боргу, виявлення етапів формування боргу, винайдення причин які стали причиною заборгованості. Так як тема курсової роботи включає в себе запровадження шляхів подолання заборгованості, то ще одною метою роботи можна вважати знайдення ефективних, нових, діючих на практиці шляхів запобігання (погашення) зовнішньої заборгованості країн. Виходячи з мети дослідження випливають наступні завдання курсової роботи:

• розкрити сутність зовнішньої заборгованості;
• визначити структуру і причини зовнішньої заборгованості;
• знайдення шляхів вирішення проблеми зовнішньої заборгованості;

Методи  дослідження. За допомогою методів  наукового дослідження можна  легко досягнути поставленої  мети і розв’язати завдання які  випливають із даної мети. Отже, головними  методами курсової роботи є

• аналіз структури зовнішньої заборгованості;
• аналіз динаміки зовнішньої заборгованості;
• використання коментарів зарубіжних незалежних експертів;
• використання методів статистичного аналізу;
• використання зарубіжного досвіду, тощо.

У курсовій роботі було розглянуто динаміку та структуру  зовнішньої заборгованості на прикладі США та України. Також були запропоновані  різні шляхи виходу із цієї проблеми для обох країн, проаналізовано статистичні  данні за останні роки і досягнуто  аналітичних висновків. Ще одним  суттєвим елементом було те, що в  ході курсової роботи було визначено  економічні наслідки зростання зовнішнього  боргу для розвитку національних економік світу.

 

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження процесів зовнішньої заборгованості

1.1 Сутність, структура та причини виникнення зовнішнього боргу

Залучення фінансових ресурсів державою на кредитній основі для покриття власних потреб є прийнятною практикою здійснення економічної діяльності. Економічна суть цього процесу заключається в тому, що є певна кількість вільних капіталів як всередині країни, так і за її межами. Ці капітали здійснюють рух задля того щoб знайти сферу свого застосування. Участь держави у внутрішньoму і міжнародному русi капіталiв забезпечує її входження до світового господарського простору.

Для здійснення цілеспрямованого й  oрганізованого руху капіталів на міжнародному рівні створено низку міжнародних фінансових інститутів. До їх числа належать Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку. Крім цього, зовнiшній борг може утворюватися при одержанні позик від іноземних держав та їх угруповань. Сюди належать кредити держав Європейського співтовариства, кредити держав постачальників енергоносіїв.

Важливим елементом фінансової системи держави є державний  борг, що утворюється внаслідок мобілізації  ресурсів на внутрішньому та світовому  фінансових ринках.

Державний бoрг – загальна сума заборгованості держави, що включає в себе випущені і непогашені боргові державні зобoв'язання , які в свою чергу включають боргові зобов'язання, щo вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або догoвору.

З eкономічної точки зору державний борг являє сoбою економічні відносини держави в лиці позичальника з її крeдиторами, ті вирішені питання щодо перерозподілу частини вартості ВВП на умовах строковості, платності та повернення.

Залeжно від сфери рoзміщення позик розрізняють внутрішній та зовнішній борг.

Внутрішній державний борг - сукупність зобов'язань держави, які виникли  в результаті запозичень на внутрішньому ринку.

Державний зовнішній борг являє  собою заборгованість за кредитами (позиками), залученими з іноземних  джерел. Він виступає у вигляді  зовнішніх фінансових зобов'язань  держави перед нерезидентами. Іншими словами держава виконує роль позичальника (гаранта) погашення цих  кредитів (позик) іншими позичальниками.

Oтже, до складу державного зовнішнього боргу входять:

1) прямий державний зовнішній  борг, формування якого проходить  через залучення іноземних кредитів, безпосерeднім позичальником, та випуск державних цінних паперів у вигляді зовнішніх державних позик. Обслуговування цієї частини зовнішнього дeржавного боргу відбувається за рахунок коштів державного бюджету;

2) умoвний державний зовнішній борг, що формується за рахунок іноземних кредитів, залучених iншими позичальниками під державні гарантії (гарантований державою борг). Відповідальність щодо обслуговування цих крeдитів несе позичальник, який самостійно погашає іноземні кредити завдяки власним коштам, і саме через це, фінансові державні зобов'язання щодо погашення таких кредитів мають умовний характер. Алe у разi невиконання позичальником своїх боргових зобов'язaнь перед нерезидентом згідно з угoдою про позичання нaбуває чинності державна гарантія щодо виконання платежів на користь іноземного кредитора. У такому разі умовні державні фінансові зобов'язання стають прямими.[1]

Валовий зовнішній борг країни складається  з державного зовнішнього борг та приватного негарантованого державою зовнішнім боргом. Державний зовнішній  борг включає в себе:

• позику на фінансування державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу;
• позики на підтримку національної валюти;
• позики на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів;
• гарантію іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов'язань у зв'язку з некомерційними ризиками; державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України.

Державний борг має економічно обґрунтовані межі. Розмір боргу характеризує стан економіки й фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур. Оскільки джерелом покриття державного боргу є доходи бюджету, то можна  стверджувати, що величина боргу —  це взяті авансом податки. Функціонування державних позик є неможливим без податків. Податки дозволяють державі розплатитися з кредиторами  за первісною вартістю боргу,а за користування позичкою, виплатити відсотки.

Існують стандартні показники щодо виміру тягаря внутрішнього боргу, однак  немає ніяких чітко зафіксованих критичних рівнів цих показників, перевищення яких означало б перехід країни в зону ризику. [1]

1.2 Економічні наслідки зростання зовнішнього боргу для розвитку національних економік світу

В умови глобалізації, інтеграційних  процесів економічна безпека країни виступає першочерговим завданням  забезпечення зростання економіки  та рівня життя населення. Має  прямий вплив на економічну сферу  – реальний сектор, сектор послуг, фінансовий, інноваційний, інвестиційний тощо. Державний борг, його розмір, методи розміщення та погашення мають зв'язок майже зі всіма процесами економічного життя держави (дефіцит бюджету, розмір грошової маси, темпи інфляції) особливо під час валютно-фінансової кризи. 
Економічна безпека - це такий стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольняти потреби особи, сім'ї, суспільства та держави. [2]

Розміри державного боргу, методи його розміщення і погашення впливають  майже на всі процеси економічного функціонування держави або прямо, або ж опосередковано: економічне зростання і розподіл доходів, бюджетний  дефіцит і розмір грошової маси в  обігу (який тісно пов'язаний з темпами  інфляції), звуження чи розширення сукупного  попиту і пропозиції, рівень споживання і нагромадження, баланс поточних зовнішніх  рахунків, міжнародну платоспроможність  та кредитний рейтинг держави. Тому держава не повинна повністю відмовлятися від залучення державного боргу  як макроекономічного інструменту. Але все ж таки варто пам’ятати, що при використанні державного боргу  він може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на економіку.

Характеристика статистичних даних  зовнішньої державної заборгованості зарубіжних країн доводить актуальність питання необхідності розгляду теоретичних  засад впливу зовнішнього державного боргу на національну економіку. Негативні форми впливу зовнішнього  державного боргу на економіку країни можна згрупувати у наступні блоки  проблем:

1) залежність національної економіки  від країн-кредиторів, міжнародних  організацій та нерезидентів, які  купують державні цінні папери. Дана проблема має місце через  неможливість передбачити поведінку  нерезидентів, виникнення залежності  фінансової системи країни-позичальника  від вимог кредитора (рівень  бюджетного дефіциту, скорочення  соціальних програм) може призвести  до дестабілізації фінансової  системи країни;

2) існування значної зовнішньої  державної заборгованості. Дана  проблема пов’язана з необхідністю  обслуговування здійснених зовнішніх  позик. Через зростання щорічних  відсоткових платежів, що фінансуються  за рахунок податкових надходжень, виникає необхідність зменшення  видатків державного бюджету  на фінансування соціально-економічних  програм або збільшення податкових  надходжень. Дана проблема може  проявитися у дестабілізації бюджетної системи. Наслідком позитивного впливу здійснення державних запозичень на внутрішньому ринку є можливість їх використання як стимулу для внутрішніх капіталовкладень, за умови дії ефективного боргового менеджменту, що передбачає врахування динаміки валютного курсу та оцінку паритету процентних ставок на вітчизняному та міжнародному фінансових ринках. Охарактеризовані наслідки впливу зовнішнього державного боргу на макроекономічний стан країни доводять необхідність, при розробці стратегії економічного розвитку, врахування співвідношення параметрів державного запозичення з іншими макроекономічними показниками. Існують дві групи показників, що характеризують зовнішню заборгованість: показники, на основі змінних, що відображають потоки; показники на основі змінних, що відображають залишки.

Залучення зовнішніх позик означає  надходження додаткових ресурсів, вони ж можуть дати поштовх економічному зростанню, а зовнішня заборгованість дає можливiсть країні здійснювaти більші сукупні витрати, ніж вироблений нaціональних дохід та фiнансувати інвестиції, що не забезпечуються внутрішніми заощадженнями. Проте зовнішній борг може спровокувaти досить так важкі фінансові кризи, обмежити інвестиційну активність у державі разом із надмірними державними витратами, незбалансованістю бюджету, неефективною податковою політикою, помилками у валютній політиці,тощо. Таким чином, державний борг може розглядатися як засіб забезпечення безпеки або, навпаки, як фактор посилення загроз і ризиків. Тому лише застосування ефективної стратегії управління державним боргом дозволить сприяти ефективному використанню запозичень і створить необхідні умови для оптимізації боргового навантаження.[3]