Розрахунки по виготовленню фотоформ (друкарських  форм  за технологією ctp)

Розрахунки  витратних матеріалів.

Розрахувати кількість паперу, що потрібна на траж можна за формулою:

Qп = AxB x m x Vф.а. x T x Kп / 2x 1000, де

 А і В — розміри паперового аркуша, м;

 m - маса 1 м2 паперу, г;

Vф.а. - об'єм видання в друкованих аркушах;

Т — тираж  видання, тис. екз.;

Кп — коефіцієнт відходу паперу (1.01-1.10), що враховує невідворотні виробничі втрати паперу - залежить від тиражу та фарбовості замовленя. Він тим більший, чим менший тираж та більша фарбовість.

2 - перевідний  коефіцієнт друкованих аркушів  у паперові (при односторонньому друці цифра 2 до знаменника не вводиться);

1000 - коефіцієнт  переведення ваги в кг. 

Об'єм видання Vф.а в друкованих аркушах визначається за формулою:

Vф.а.= Св / d, де

Св – кількість  сторінок видання,

 d – формат видання, що виражений долею паперового аркуша. 
 

Qп = 60x90 x 80 x 0,1 x 1000x 1 / 2x 1000 = 2,16кг 

Розрахунок  потреби друкарської  фарби Q в кг можна виконати за формулою:

Qф = Vф.а. x n x T x  q ,

де Vф.а. - об'єм видання в друкованих аркушах;

n - фарбовість видання;

Т — тираж  видання, тис. екз.;

q - норма витрат фарби, кг на 1000 фарбопрогонів.

  Встановлена  норма витрат фарби (кг) на 1000 фарбопрогонів  складає для формату 600х900мм від 0,065кг чорної фарби для тексту, до 0,9кг кольорової – для друкування фону.

Qф = 0,1 x 0,9 x 1000 x  4 = 0,36кг

12. Заходи з охорони праці.

 

   Статистичні дослідження показують, що з загальної  кількості нещасних випадків, які  мали місце при роботі на поліграфічному устаткуванні, близько 50% випадків припадає на друкарські машини.

   Робота  на аркушевих офсетних машинах характеризується цілою низкою небезпечних та шкідливих  виробничих факторів. Найбільшу небезпеку  травмування обслуговуючого персоналу становлять рухомі частини машини. Поширені випадки травматизму в зоні друкарського апарата, де циліндри обертаються назустріч один одному з великою швидкістю. Небезпеку становлять також циліндри та валики фарбової і зволожувальної груп. Можливі також випадки травматизму друкарів при регулюванні та обслуговуванні самонакладу та приймально-вивідного пристрою.

   Аналіз  роботи друкарів на аркушевих офсетних машинах показує, що виконувані ними виробничі операції мають циклічний  характер, а "щільність" робочого дня досить висока (основна робота складає від 75% - до 90% всього робочого часу).

   Друкар - працює стоячи та переміщується в  просторі під час спостереження  за роботою друкарської машини та регулювання її вузлів і механізмів. Слід також відзначити значні фізичні навантаження, характерні для роботи на аркушевих друкарських машинах (завантаження самонакладу та вивільнення зони прийомки віддрукованої продукції). За енерговитратами та фізичними зусиллями робота друкарів на аркушевих офсетних машинах відноситься до категорії фізичних робіт середньої важкості II б.

   Необхідно також врахувати, що для роботи друкаря  характерне значне напруження уваги  та зору, особливо при друкуванні багатоколірної продукції. 

   До  шкідливих виробничих факторів, що пов'язані з умовами праці і можуть мати місце в цехах офсетного друку належать:

• шум та вібрація;
• запилення повітря робочої зони і забрудненість його хімічними речовинами, що входять до складу фарб, змивальних та мастильних матеріалів;
• мікроклімат виробничих приміщень (підвищена чи знижена температура та вологість повітря, швидкість його руху);
• підвищений рівень статичної електрики; небезпечний рівень напруги в електричному полі, при замиканні якого струм може пройти через тіло людини; фактори, що визначають умови роботи органів зору.

     Для офсетних цехів не характерні  значні тепловиділення, які б  позначалися на стані мікроклімату. Однак при незадовільній роботі  системи опалення, або у сонячні  літні дні можуть мати місце  перевищення оптимальних показників  мікрокліматичних умов в цеху. Приміщення офсетних цехів можуть забруднюватись паперовим та фарбовим пилом, а також пилом противовідмарювальних речовин. Причому концентрація пилу та розмір його частинок в основному залежить від якості використовуваних речовин і матеріалів та самого процесу друкування. В робочих зонах офсетних друкарських машин спостерігається забруднення повітря випарами та аерозолями змивальних та мастильних речовин, а також речовин, що входять до складу зволожувального розчину.

   Виконання роботи в умовах дії несприятливих виробничих факторів може призвести до виникнення професійних захворювань. Так, для друкарів, що працюють на аркушевих офсетних машинах найбільш характерним є захворювання опорно-рухового апарата, органів дихання, зниження слуху (туговухість), гостроти зору (короткозорість), хвороби шкіри. 

Вимоги  виробничої санітарії  та особистої гігієни

   Запобігання або зниження негативного впливу виробничих факторів досягяється забезпеченням  безпеки виробничих процесів, робочих  операцій та технологічного обладнання, виконання вимог норм та правил з охорони праці.

   У комплексі попереджувальні заходи забезпечують безпеку умов праці. Істотне  значення має правильне влаштування  та утримання виробничих приміщень  та робочих місць. Відповідно до нормативних  вимог об'єм виробничих приміщень та площа на одного працюючого повинні складати відповідно не менше 1,5 м3 та 4,5 м2. Розміщення обладнання та організація робочих місць повинні забезпечити правильну, ефективну організацію виробничого процесу і створити безпечні умови праці виконавців. Вільний простір в робочій зоні біля друкарської машини має складати не менше 1,0 м, а в неробочій зоні - не менше 0,6 м. Відстань між сусідніми друкарськими машинами по довжині - не менше 3,0 м. Ширина основних проходів всередині цеху повинна бути не менше 1,5 м, а ширина проїзду - 2,5 м.

   В приміщенні друкарського цеху категорично  забороняється:

• зберігати продукти харчування та приймати їжу;
• підігрівати фарби, розчинники, розріджувачі на відкритому вогні чи біля нього;
• палити, запалювати сірники та користуватися відкритим вогнем.

   Генеральне  прибирання приміщень з очищенням  від пилу стін, стелі, вікон, опалювальних приладів потрібно проводити не рідше  одного разу на місяць, а фарбувати  панелі, стіни, колони та стелю - не рідше  одного разу на рік.

     Робоче місце, обладнання, інструмент  повинні зберігатися у справному  стані, чистоті та порядку.  Не слід захаращувати його  банками з фарбою чи сторонніми  предметами. Пролиті на підлогу  фарбу, змивальні речовини необхідно  відразу витирати.

   Безпека виробничих процесів значною мірою залежить від правильності та повноти проведення організаційних заходів щодо охорони праці. Завдання адміністрації - забезпечити робітникам належні умови праці. В свою чергу, робітники обов'язково повинні знати і виконувати вимоги з охорони праці та правила особистої гігієни і вміти користуватися засобами індивідуального захисту. Друкарі повинні мати професійну підготовку, що відповідає характеру праці, а їх знання охорони праці повинні перевірятися, як при допуску до роботи, так і періодично. До самостійної роботи на аркушевих офсетних машинах допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли попередній медичний огляд, вступний та первинний інструктаж з охорони праці. Повторні інструктажі

   Як  вже було сказано вище суттєвий вплив на працездатність працівників створює мікроклімат у виробничих приміщеннях. В табл. 13.2 наведені оптимальні та допустимі параметри мікроклімату в офсетних цехах.

     

   на  робочому місці проводяться не рідше  одного разу на квартал, а навчання з охорони праці - один раз на три роки. Періодичні медичні огляди друкарі проходять один раз на два роки.

   Законодавством  про охорону праці передбачені  норми піднімання та переміщення  вантажів вручну: для чоловіків - 50 кг, для жінок -10 кг (постійно протягом робочої  зміни - 7 кг). 

   Слід  також мати на увазі, що аркушеві офсетні  машини необхідно розташовувати  таким чином, щоб забезпечити  оптимальне природне освітлення основної робочої зони (прийомки). Для створення  оптимальних умов зорової роботи кількість та якість освітлення потрібно пов'язувати з кольоровим оточенням: відповідний світлий інтер'єр за рахунок відбитого світла дозволяє підвищити рівень освітленості на 20-50 % за умови незмінної потужності джерел освітлення. Надмірна яскравість джерел світла та довколишніх предметів викликає напруженість органів зору та уваги.

   В друкарському цеху та у місцях контролю багатофарбової продукції потрібно застосовувати газорозрядні лампи  денного світла з покращеною кольоропередачею (ЛДЦ). Потрібно пам'ятати, що під час експлуатації освітлювальних установок з часом лампи "старіють" та світловий потік зменшується на 20-30 %. Тому лампи розжарювання міняють тоді, коли їх світловий потік зменшується на 20 %, а люміні-сцентні - на ЗО %. 

   З метою зменшення рівнів шуму (допустима  норма 80 дБА) та вібрації в цехах під друкарські машини необхідно готувати спеціальні фундаменти, що не стикуються з несучими конструкціями будівель та інших машин, в результаті чого рівень шуму знижується приблизно на 10 дБА та зникають шкідливі вібрації. Можна орієнтовно визначити рівень виробничого шуму. Голос людини має рівень звуку близько 70 дБА. Якщо в умовах виробництва можна без напруги розмовляти, рівень шуму не перевищує 65-70 дБА; якщо необхідно підвищити голос - 80-85 дБА; надмірно підвищувати - 90-100 дБА; якщо розмовляти неможливо, то рівень шуму перевищує 100 дБА.

   Під час роботи аркушевих офсетних машин  виникає шум з максимальною звуковою енергією на частотах 1000 та 2000 Гц. В окремих випадках рівень шуму може на 2-7 дБА перевищувати допустимий рівень. Для роботи на аркушевих офсетних машинах характерною є також дія локальної місцевої вібрації.