Ігрові методи навчання та їх використання при вивченні курсу економіка (на прикладі вивчення питання «Сутність грошей. Їх види»

Дата добавления: 25 Февраля 2013 в 18:14
Автор: G*****@mail.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (62.00 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

KURSAK кроме титулки и заданий.docx

  —  64.58 Кб

Тема: Ігрові методи навчання та їх використання при вивченні курсу економіка (на прикладі вивчення питання «Сутність грошей. Їх види»»

 

 

ЗМІСТ

 

 

                 стор.

 

Вступ………………………………………………………………………………..4           

Розділ 1. Ігрові методи навчання як дидактична проблема

1.1. Сутність ігрових методів навчання в науковій літературі.……….6

1.2. Використання ігрових методів навчання при вивченні теми «Попит, пропонування, ринкова ціна та гроші у функціонуванні економіки»…………………………………………………………………13   

Розділ 2. Методика використання гри-змагання «Хто розумніше?» при вивченні теми «Попит, пропонування, ринкова ціна та гроші у функціонуванні економіки»

2.1. Методичне обґрунтування вибору імітаційно-ігрової форми організації навчання при вивченні питання «Сутність грошей. Їх види».......................................................................................................18

2.2. Розробка плану конспекту уроку з використанням гри-змагання «Бінго» при вивченні питання «Сутність грошей. Їх види»…………….22  

 

Висновки…………………………………………………………………………….30         

Список використаних джерел……………………………………………………...32      

Додатки……………………………………………………………………………...34ВСТУП

 

В сучасному  світі дуже важливим є  пошук ефективних шляхів і засобів розвитку особистості  школяра.  Вирішенню цієї проблеми сприяє впровадження у педагогічну  практику  ігрових методів, які  покликані активізувати діяльність учнів. Саме тому вивчення ігрових методів  навчання є актуальною проблемою  в наш час.

Гра є  природною діяльністю дитини, в якій вона отримує широкі можливості для  виявлення особистісної активності, творчості, демонстрації власних потенційних  можливостей. Саме у грі дитина усвідомлює власне  „Я”, виконує роль  „іншого”,  змінюючи позицію зі своєї індивідуальної і специфічно дитячої на нову позицію  дорослого. У процесі спілкування через цікавість, насолоду і захоплення дитина прагне до самоствердження.

Протягом  усієї історії людства феномен  гри привертав до себе увагу багатьох науковців, наприклад, відомих психологів ХХ століття – Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, С.Л.Рубінштейна, Д.Б. Ельконіна, В.В. Зіньківського, О.В. Запорожця, та ін. Ці вчені розробили теоретичні засади історичного походження гри, її соціальної сутності та психологічного механізму. Плідні думки про гру як метод  навчання і виховання учнів різних вікових категорій знаходимо  у науковій спадщині видатних педагогів, які працювали в історично  та соціально різних умовах – К.Д. Ушинського, П.Ф. Каптерева, П.П. Блонського, В.К. Сороки-Росинського, М.І.Демкова, А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського та ін. Вони дійшли висновку про виняткову її цінність для дитини і необхідність цілоспрямованого використання в школі.

Особливе  місце  в  розвитку  пізнавальної  активності  школярів відводяться  дидактичним іграм.  Дидактичні  ігри поєднують елементи навчання з  радісною  для дітей ігровою  діяльністю. Дидактична гра має сталу  структуру,  яка відрізняє її від  інших видів діяльності дітей. Сучасна  дидактика звертається до ігрових  методів навчання, бо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, безпосередності тощо.

Метою даної  роботи є: дослідити поняття про  гру як метод навчальної діяльності; здійснити характеристику ігрових  методів навчання; проаналізувати можливість використання ігрових методів навчання в економічній освіті.

Завдання, які були поставлені при написанні  даної роботи:

  1. Дослідити стан та проблеми в науковій літературі
  2. Проаналізувати можливості використання ігрових методів навчання при вивченні теми «Попит, пропонування, ринкова ціна та гроші у функціонуванні економіки»
  3. Обґрунтувати вибір форми організації навчання при вивченні питання «Сутність грошей. Їх види»
  4. Розробити план-конспект уроку з використанням ігрових методів навчання до теми «Сутність грошей. Їх види»

В ході дослідження  застосовувалися наступні методи і  прийоми:: аналізу і синтезу, індукції та дедукції, аналіз літератури з проблеми застосування ігрових методів навчання у школі тощо.

При написанні  роботи були в використані такі основні  джерела, як «Імітаційно-ігрове навчання у вищій школі» Л.В. Кондрашової, «Основи економіки: підручник для 10-11 класів середніх загальноосвітніх закладів» за ред. І.Ф. Радіонової, «Методика викладання економіки» О.В. Аксьонової.

 

РОЗДІЛ 1

ІГРОВІ  МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЯК ДИДАКТИЧНА ПРОБЛЕМА

    1. Сутність ігрових методів навчання в науковій літературі

 

Однією  з найважливіших проблем сучасної педагогічної науки є  пошуки ефективних шляхів і засобів розвитку особистості  школяра. Нинішньому навчально-виховному  процесу властиве переважання вербальних методів спілкування, недооцінка  значення комунікативної взаємодії, відсутність  цікавих форм організації навчальної діяльності тощо. Вирішенню цієї проблеми сприяє впровадження у педагогічну  практику  ігрових методів, які  покликані активізувати діяльність учнів.

Ігрове  навчання – це система взаємопов’язаних елементів, які являють собою  комплекс виборчого залучення складових, де взаємодіяльність і взаємовідношення набувають характер взаємного сприяння компонентів, направлених на досягнення запланованого дидактичного результату. [10]

Структурна  модель ігрового навчання об’єднує в  собі наступні складові:

1)суб’єкт  педагогічної взаємодіяльності;

2)об’єкт  педагогічної взаємодіяльності;

3)предмет  їх спільної діяльності;

4)цілі  навчання;

5)засоби  ігрової комунікації.

Багатокомплексність структури ігрового навчання забезпечує умови для відпрацювання педагогами всіх складових педагогічної діяльності.

Гра - одне із чудових явищ життя, діяльність начебто  марна і разом з тим необхідна. Мимоволі чаруючи й залучаючи  до себе як життєве явище, гра виявилася  досить серйозною й важкою проблемою  для наукової думки.

У російській педагогіці та психології проблему ігрової  діяльності розробляли К. Ушинський, П. Блонський, С. Рубінштейн, Д. Ельконін. Різні дослідники та мислителі зарубіжжя  нагромаджують одну теорію гри на іншу - К. Гросс, Ф. Шіллер, Г. Спенсер, К. Бюлер, З. Фрейд і Ж. Піаже та інші. Кожна з них начебто відбиває один із проявів багатогранного явища гри, і жодне, очевидно, не охоплює її справжньої сутності.

Гру як метод  навчання, передачі досвіду старших  поколінь молодшим люди використовували  з давніх-давен. Широке застосування гра знаходить у народній педагогіці, у дошкільних і позашкільних установах. У сучасній школі, що робить ставку на активізацію та інтенсифікацію навчального  процесу, ігрові методи навчання використовуються як окремий елемент, невелика частина уроку.

Місце і  роль ігрових методів в навчальному процесі, сполучення елементів гри та навчання багато в чому залежать від розуміння вчителем функцій педагогічних ігор. Функція гри - її різноманітна корисність. У кожного виду гри своя корисність.

Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних  особистостей школярів та рівня (його) їхнього розвитку, гру можна проводити  з одним учнем, групою або всім класом.

У процесі  застосування ігрових методів навчання у багатьох учнів підвищується інтерес  до навчального процесу. Ці ігри повніше  реалізують підготовку учнів до практичної діяльності, виробляють у них життєву  позицію, привчають до колективних  форм роботу.

Саме  в іграх розпочинається невимушене взаєморозуміння між учителем і  учнем. У процесі гри в школярів виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи  свою природну потребу в діяльності, в процесі гри школяр “добудовує”  в уяві все, що недоступне їй у навколишній  дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює  набуті раніше досвід, порівнює запас  уявлень, понять, розвиває фантазію.

У грі  найповніше проявляються індивідуальні  особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей.

До ігрових  методів навчання відносяться: ділові ігри, дидактичні ігри, ігри-змагання. Модифікаціями ділової гри можна  вважати бліц-гру, гру-вправу, рольову, операційну, імітаційну ігри тощо.

Дидактична гра, як метод навчання, має власне визначення. У словникових  джерелах поняття «дидактична гра» розглядається як різновид спеціально створених дорослими чи успадкованих від попередніх поколінь ігор, що використовуються в навчальному процесі під  безпосереднім керівництвом педагога.

У своєму дослідженні П. А. Рудик [17] обґрунтовував головну особливість дидактичної гри - її штучність, тобто спеціальне створення педагогами з дидактичною метою як в аспекті змісту, так і в аспекті методик та правил гри.

Схожі погляди знаходимо у М. В. Кларіна [7], який уважав суттєвою ознакою методу дидактичної гри наявність чітко поставленої мети і відповідного їй педагогічного результату. Автор під результатом убачав не тільки передачу нових знань, їх повторення чи закріплення, а й формування умінь спілкування, пошукової діяльності, які є для учнів емоційно та особистісно значущими.

Як бачимо, головною особливістю  дидактичної гри є наявність, крім ігрової (для учнів), чітко визначеної дидактичної мети (для педагога), регламентування ігрової діяльності спеціально визначеними правилами, а ігровий задум та ігрові дії  допомагають зберегти високу активність і самостійність дітей, наповнюючи навчання радісними позитивними  інтелектуальними емоціями.

Дидактична гра - явище багатогранне, складається з низки структурних  елементів. На думку Л. П. Борзової [5], основними компонентами дидактичної гри є діяльність та умовність. Під діяльністю вчена розуміла форму активного ставлення дитини до оточуючої дійсності, а умовність розглядалася як ознака відображення дійсності. Згідно з даними автора, не кожна діяльність в умовній ситуації є грою. Гра може стати дидактичною, якщо навчальний матеріал або його частина може лягти в основу змісту гри: як правило, освітній матеріал стає змістом умовної частини, а розвиваючий - змістом діяльнісного компонента.

У працях Н. В. Кудикіної, О. М. Мастюковї, О. І. Сорокіної, Є. І. Удальцової, О. П. Янківської можна виділити такі структурні елементи методу дидактичної гри: дидактичне завдання, ігрове завдання, ігрові дії, правила гри та результат.

Дидактичне завдання встановлюється метою навчального і виховного  впливу. Наявність дидактичного завдання підкреслює навчальний характер гри. Решта  елементів підпорядковуються цьому  завданню і забезпечують його виконання.

Класифікацію дидактичних ігор розробив К. О. Баханов, який пов'язував їх з методикою проведення, дидактичною метою та основними шляхами їх досягнення. Так, за методикою проведення гри автор виокремлював: сюжетні, рольові, ділові, імітаційні, ігри-змагання та ігри-драматизації. За дидактичною метою групував цей метод на: актуалізуючі, формуючі, узагальнюючі, контрольно-корекційні.

Дидактичні ігри нараховують велику кількість видів та підвидів і  залежно від ознак, які вважалися  дослідниками основними, розроблялися відповідні класифікаційні групи.

Аналіз праць 3. М. Богуславської, А. К. Бондаренка, Л. В. Лохвицької дають  змогу виділити основні функції  методу дидактичних ігор, а саме:

  • Активізуюча - полягає в активізації інтересу й уваги дітей до предмета вивчення.
  • Розвиваюча - сприяє розвитку пізнавальних здібностей, кмітливості, уяви у дітей.
  • Комунікативна - сутність полягає у формуванні навичок спілкування і міжособистісних взаємовідносин.
  • Інтегративна - ґрунтується на виробленні вмінь використання міжпредметних зв'язків.
  • Навчальна - полягає у формуванні нових знань, умінь і навичок.
  • Підсумково-узагальнююча - полягає у закріпленні, систематизації й узагальненні знань, умінь і навичок.
  • Самоконтролююча - формування навичок самоконтролю і самооцінки, сприяє виробленню адекватної самооцінки і навичок контролю за власними діями.
  • Виховна - підкреслює формування в особистості певних якостей, поглядів, переконань.

Дидактичній грі, яка самою своєю  суттю бере початок з рольової гри (Д. Б. Ельконін, Л. І. Смагіна), властиві й її функції, зокрема розважальна, ігротерапевтична, діагностична та ін.

Метод дидактичних ігор, виконуючи  різноманітні функції, сприяє мобілізації  особистості на вирішення завдань  за активної взаємодії з усіма  учасниками за установленими правилами  і конкретними педагогічними  умовами.

Ділова  гра сьогодні – це імітація професійної  діяльності. Характерні ознаки ділових  ігор наступні: наявність проблеми, мети, завдань; скорочення масштабу часу; розподіл та розігрування ролей; наявність  ситуацій, що послідовно розв’язуються, кількох ситуацій, кількох етапів гри; формування самостійних рішень студентів; наявність системи стимулювання; врахування можливих перешкод; об’єктивність  оцінки результатів гри; підбиття підсумків.

Страницы:1234следующая →
Описание работы
Метою даної роботи є: дослідити поняття про гру як метод навчальної діяльності; здійснити характеристику ігрових методів навчання; проаналізувати можливість використання ігрових методів навчання в економічній освіті.

Завдання, які були поставлені при написанні даної роботи:
1.Дослідити стан та проблеми в науковій літературі
2.Проаналізувати можливості використання ігрових методів навчання при вивченні теми «Попит, пропонування, ринкова ціна та гроші у функціонуванні економіки»
3.Обґрунтувати вибір форми організації навчання при вивченні питання «Сутність грошей. Їх види»
4.Розробити план-конспект уроку з використанням ігрових методів навчання до теми «Сутність грошей. Їх види»
Содержание
Вступ
Розділ 1. Ігрові методи навчання як дидактична проблема
1.1. Сутність ігрових методів навчання в науковій літературі
1.2. Використання ігрових методів навчання при вивченні теми «Попит, пропонування, ринкова ціна та гроші у функціонуванні економіки»
Розділ 2. Методика використання гри-змагання «Хто розумніше?» при вивченні теми «Попит, пропонування, ринкова ціна та гроші у функціонуванні економіки»
2.1. Методичне обґрунтування вибору імітаційно-ігрової форми організації навчання при вивченні питання «Сутність грошей. Їх види»
2.2. Розробка плану конспекту уроку з використанням гри-змагання «Бінго» при вивченні питання «Сутність грошей. Їх види»
Висновки
Список використаних джерел
Додатки