Управління торгівельними процесами у магазині

У разі невідповідності маси брутто окремих місць масі, вказаній у супровідних документах або  на трафареті, працівники магазину не повинні розкривати тару та упаковку, а для участі в остаточному  прийманні запросити представника місцевого відправника; якщо ж товари отримані в оригінальній упаковці або  в непорушеній тарі виробника, який не є відправником даної партії, то потрібно викликати представника місцевого виробника (представник  іногороднього виробника викликається лише у випадках, прямо передбачених договором сторін).

У разі встановлення розбіжностей за кількістю товарів у тарному  місці приймання призупиняється, вся партія товарів поміщається  у відокремлене приміщення, а про  виявлену невідповідність у кількості  товарів складається односторонній  акт за підписами осіб, які брали  участь у прийманні товарів. Акт  передається адміністрації торговельного  підприємства.

Повідомлення про виклик представника постачальника (виробника) необхідно направити не пізніше  ніж через 24 години після виявлення  нестачі (надлишку) товарів. У повідомленні про виклик представника вказується: найменування продукції, її кількість, якість, дати і номери рахунків і  транспортних документів, характер нестачі, основні виявлені недоліки, стан пломб, час, на який призначене приймання. Виклик представника постачальника здійснюється такими способами: місцевого постачальника  — телефонограмою; іногороднього  — телеграмою.

Для участі в остаточному  двосторонньому прийманні представник  місцевого постачальника (виробника) зобов'язаний прибути, як правило, наступного дня, немісцевого (іногороднього) —  не пізніше ніж через 3 дні з  моменту отримання виклику (не беручи часу на дорогу), якщо інший строк  не встановлений договором; для приймання  товарів з обмеженими термінами  зберігання представник постачальника  зобов'язаний прибути протягом 4 годин. У разі неявки представника постачальника, а також у випадках, коли виклик представника не є обов'язковим, запрошується представник незацікавленої організації  або представник громадськості.

Остаточне приймання товарів  за кількістю має бути проведене  в такий строк:

а) товари з обмеженими термінами  зберігання — не пізніше ніж через 24 години;

б) усі інші товари — не пізніше ніж через 10 днів після  їх надходження. Остаточні результати приймання товарів за кількістю  оформляються Актом про встановлення розбіжностей за кількістю під час  приймання товарів, який складається  в день закінчення приймання. До акту повинні бути прикладені копії супровідних  документів, документ, який засвідчує  повноваження представника постачальника, тощо. Акт повинен бути підписаний всіма особами, котрі брали участь у прийманні товарів за кількістю, і затверджений керівником підприємства-одержувача не пізніше від наступного дня  з моменту його складання.

в акті про встановлення розбіжностей за кількістю під час  приймання товарів вказують такі дані: найменування продукції (вантажу), адреси відправника і отримувача; дата і номер: акта про нестачу, телеграми  і телефонограми про виклик представника відправника (виготівника), рахунка-фактури  і транспортної накладної, комерційного акта (якщо його склали); місце і час  приймання товарів; дані про осіб, котрі брали участь у прийманні  товарів, їх посвідчення; дату відправлення і прибуття товарів, час видачі вантажу, розкривання вагона чи контейнера, Його доставки на склад отримувача; стан тари й упаковки в момент огляду товару, а також маркування тари; умови зберігання товарів на складі отримувача до приймання, відомості  про способи визначення кількості  продукції, якої не вистачає, і підтвердження  про користування справними вагами та іншими вимірювальними приладами, вивіреними в установленому порядку; ким  зважені, опломбовані та відправлені  товари, справність пломб, фактичну масу товарів згідно зданими документів та трафарету; точну кількість товарів, яких не вистачає, і їх ціну; детальний  висновок про причини і місце  виникнення нестачі (надлишків) товарів.

Окремий порядок приймання  товарів передбачений у разі постачання їх у магазини в тарі-обладнанні. Він регламентується вимогами Інструкції про особливості приймання товарів  народного споживання, які доставляються  в тарі-обладнанні.

Деякі товари, надіслані  магазину поштовими посилками, приймають  у відділеннях зв'язку відповідно до чинної Інструкції про приймання  товарів від підприємств зв'язку. Порядок приймання товарів у  посилках аналогічний до порядку  приймання товарів у тарі. У  разі виявлення розбіжностей по масі і порушень цілісності упаковки у  відділеннях зв'язку її розкривають  і складають акт за формою, встановленою Мінзв'язку, за участі представника відділення зв'язку.

Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки, маркування з вимогами стандартів, ТУ, договорів  з даними супровідних документів постачальника. Приймання товарів  за якістю повинно проводитися з  точним дотриманням вимог стандартів, ТУ, інших обов'язкових для сторін правил, а також за супровідними документами, які посвідчують якість і комплектність товарів, — технічного паспорта, сертифіката, специфікації та ін.

Перевірка товарів за якістю може бути суцільною або вибірковою, а для визначення якості товарів  можуть застосовуватися методи лабораторної або органолептичної оцінки. За органолептичними показниками (зовнішній вигляд, запах, смак, консистенція) товари перевіряють  попередньо — в місці отримання, а в магазині проводять остаточне  приймання.

У разі якщо угодою роздрібного  торговельного підприємства та постачальника  передбачене проведення приймання  товарів за якістю на основі норм зазначених вище Інструкцій, остаточне приймання  товарів за якістю проводиться в  такі терміни: а) при місцевому постачанні товари з обмеженими термінами зберігання повинні бути прийняті за якістю протягом 24 годин з моменту отримання, а  всі інші товари — не пізніше  ніж через 10 днів; б) при іногородній  поставці товарів відповідно 24 години та 20 днів з моменту надходження  товарів на склад товароодержувача.

Товари у транспортній тарі приймають за якістю одночасно  з розкриттям тари, зразу ж після  приймання товарів за кількістю  одиниць у тарному місці. У  разі виявлення невідповідності  товарів за якістю, комплектністю, маркуванням  вказаним вимогам одержувач зобов'язаний повідомити відправника (виготівника) про необхідність участі його представника у двосторонньому прийманні.

Одночасно з перевіркою якості товарів перевіряють зміст і  правильність їх маркування (за даними маркування визначають виготівника  виробу, найменування, сорт товару, дату виготовлення та інші дані, передбачені  стандартами або ТУ; маркування повинне  бути нанесене або безпосередньо  на товар (виріб) або на прикріплений на нього ярлик).

Перевірка тари й упаковки передбачає визначення відповідності  її вимогам стандартів або ТУ та здатності забезпечувати збереження кількості та якості товарів під  час перевезення (у договорі поставки можуть вказуватись номери стандартів і ТУ на тару та/або упаковку, в  яких повинен поставлятись товар).

Терміни прибуття місцевих та іногородніх представників виготівника (відправника) для участі в прийманні  товарів за якістю та комплектністю  аналогічні термінам приймання товарів за кількістю. Однакові також порядок призначення представника постачальника (відправника) і характер посвідчення, яке йому видається. Якщо представник постачальника в установлені терміни не прибув, то перевірка якості товарів здійснюється експертом Бюро товарних експертиз ТПП.

За підсумками приймання  товарів за якістю та комплектністю  з участю осіб, які брали участь у ньому, у день закінчення приймання  складається двосторонній акт, зміст  якого регламентується Інструкцією. В цьому акті мають бути сформульовані  висновки про характер виявлених  дефектів у товарах, причини та винуватців їх виникнення. Товари, щодо якості яких складено такий акт, магазин повинен  прийняти на відповідальне зберігання до отримання рішення постачальника  щодо їх дальшого використання. Акт  приймання затверджує керівник підприємства-одержувача не пізніше ніж через 3 днів після  складання. Затверджений акт служить  підставою для оформлення претензії  до постачальника, порядок подання  якої визначений законодавством України.

Важливою особливістю  процесів приймання товарів за якістю в магазинах є те, що чинним законодавством передбачено право підприємств  роздрібної торгівлі документально  оформляти і висувати відповідні претензії до виробників товарів  у зв'язку з виявленням виробничих вад товарів навіть за межами встановлених термінів приймання за якістю.

Працівники роздрібного  торговельного підприємства мають  право документально оформити акт  про виявлення виробничих вад  у товарах, якщо вони виявлені під  час підготовки товарів до роздрібного  продажу або під час роздрібного  продажу протягом 4 місяців після  отримання товарів.

У разі виявлення прихованих вад у товарах відповідний  акт повинен бути оформлений протягом 5 днів після виявлення, але не пізніше  від 4 місяців від дня надходження  товарів на склад підприємства, котре  виявило ці недоліки (якщо інші терміни  не встановлені договором сторін). При цьому під прихованими  вадами розуміють такі" що не можуть бути виявлені лід час звичайної  для даного товару перевірки і  можуть виявитися в процесі зберігання, підготовки до продажу або використання товарів.

Якщо на товари встановлені  гарантійні терміни експлуатації або  зберігання, то акт про приховані  вади повинен бути складений протягом 5 днів, але в межах установленого  гарантійного терміну. Якщо ж гарантійний  термін на товари встановлюється з  моменту їх роздрібного продажу, то акт про приховані вади товарів  може складатися також у період зберігання перед продажем незалежно від  часу отримання товарів.

Особлива роль процесів приймання  товарів за кількістю та якістю в  забезпеченні збереження товарно-матеріальних цінностей обумовлює необхідність їх якісної організації, зокрема  через дотримання певних рекомендацій та здійснення відповідних організаційно-технічних  заходів.

4. УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

Основою управління процесами продажу товарів є мерчендайзинг

Мерчендайзинг як організаційно-управлінський  метод виконує такі основні завдання:

- забезпечує сумісність  внутрішньо-магазинних технологій  з особливостями поведінки покупців;

- створює атмосферу в  магазині, підвищує культуру торгівлі, імідж підприємства;

- підтримує баланс між  структурою потреб і асортиментом, а також споживчими характеристиками  товарів;

- стимулює процес продажу  товарів при збалансованому розподілі  пізнавальних ресурсів покупців.

Спеціалісти умовно виділяють  чотири основні напрямки комплексу  діяльності з мерчендайзингу (т.зв. "основні осі мерчендайзингу"):

• асортимент товарів (як складова частина торговельної стратегії  магазину, що пов'язується із вивченням  попиту населення зони діяльності підприємства роздрібної торгівлі, визначенням зони концентрування потенційних покупців для даного магазину, формуванням  товарного профілю магазину і  його формату, проведенням переговорів  з постачальниками товарів і  організацією постачання товарів);

• представлення товарів (базується на забезпеченні наявності  у магазині товарів визначеного  асортименту і подальшому його розміщуванні в торговому залі, викладанні на торгово-технологічному обладнанні, застосуванні найбільш ефективних прийомів і способів показу цих товарів з врахуванням  їх специфіки, оптимізації кількості  одиниць товарів у викладці);

• анімація (активізація  і стимулювання продажу товарів  у магазині на основі рекламно-інформаційної  роботи, проведення презентацій, дегустацій та ін.);

• управління продажем товарів (як комплекс заходів з аналізу  рентабельності торгівлі окремими товарами чи товарними групами, визначення ефективності використання торгової площі, управління запасами, оптимізації рівня торговельних надбавок та ін.).

Загальна логіка комплексу  мерчендайзингової діяльності передбачає, що для забезпечення ефективної реалізації товарів і отримання бажаного розміру прибутку необхідно забезпечувати  постійну наявність товару в асортименті  та представляти його у викладці магазину, найбільш привабливо показувати цей  товар і ефективно керувати доходами від торгівлі цим товаром.

Сучасне тлумачення суті мерчендайзингу пов'язане із розширенням його змісту та завдань, внаслідок чого мерчендайзинг  розглядається як загальний процес управління продажем товарів, що пов'язано  із розробкою товарної політики, формуванням  каналів постачання товарів для  роздрібної торгівлі, управлінням товарними  запасами та асортиментом товарів, організацією внутрішньо-магазинних операцій та процесів (насамперед — розміщуванням, викладанням товарів і організацією обслуговування покупців), а також — розробкою дизайну магазину та рекламно-інформаційною роботою.

Організаторами системи  мерчендайзингу у вітчизняній та зарубіжній практиці традиційно є виробники (на основі власного штату мерчендайзерів), дистрибутора (через своїх торгових агентів) або спеціалізовані агентства.

Мерчендайзинг як складний процес організації та управління продажами  здійснюється на планових засадах. План мерчендайзингу включає низку базових складових: