Інформація її роль і види у менеджменті

      - розробка інструкцій з експлуатації програмного забезпечення, техніч-них засобів, посадових інструкцій для персоналу.

      4. Введення інформаційної системи  в експлуатацію

      - введення в досвідчену експлуатацію технічних засобів;

      - введення в досвідчену експлуатацію програмних засобів;

      - навчання і сертифікація персоналу;

      - проведення досвідченої експлуатації всіх компонентів і системи в цілому;

            - здача в експлуатацію і підписання актів приймання-здачі  робіт.

      5. Експлуатація інформаційної системи

- повсякденна  експлуатація;                                                                                                            - супровід програмних, технічних засобів і всього проекту.

   Життєвий  цикл носить ітеративний характер: реалізовані етапи життєвого циклу, починаючи з самих ранніх, циклічно повторюються відповідно до нових вимог і змін зовнішніх умов. На кожному етапі життєвого циклу формується набір документів і технічних розв’язань, які є початковими для подальших вирішень.

  Найбільше розповсюдження отримали три моделі життєвого циклу інформаційної системи:

      - каскадна модель - перехід на наступний етап після повного закінчення робіт по попередньому етапу.

      - поетапна модель з проміжним контролем - ітераційна модель розробки інформаційної системи і інформаційних технологій з циклами зворотних зв’язків між етапами. Тут між етапні коректування забезпечують меншу трудомісткість розробки в порівнянні з каскадною моделлю, але кожний з етапів розтягується на весь період розробки.

      - спіральна модель – береться до уваги  початкові етапи життєвого циклу: аналіз вимог, проектування специфікацій, попереднє і детальне проектування. На цих етапах перевіряється і обґрунтовується реалізація технічних розв’язань шляхом створення прототипів. Кожний виток спіралі відповідає поетапній моделі створення фрагмента інформаційної системи і інформаційної технології. На ньому уточнюються цілі і характеристики проекту, визначається його якість, плануються роботи наступного витка спіралі. Відбувається послідовне поглиблення і конкретизація деталей проекту інформаційної системи, формується його обґрунтований варіант, який доводиться до реалізації. [19, с. 322] 

Рис. 5. Схема інформаційних потоків у системі менеджменту організації

[24, с.344] 
 

      При використанні спіральної моделі відбувається накопичення і повторне використання проектних розв’язань, засобів проектування, моделей і прототипів інформаційної системи і інформаційної технології; здійснюється орієнтація на розвиток і модифікацію системи і технології в процесі їхнього проектування; проводиться аналіз ризику і витрат в процесі проектування систем і технологій.

      Особливості проектування інформаційної технології. Сучасна інформаційна технологія реалізації в умовах спроектованої інформаційної системи.

      Аспекти проектування: технічний (апаратно-комунікаційний комплекс), програмно-математичний (моделі і програми), методичний (сукупність засобів реалізації функцій управління), організаційний (опис документообігу і регламенту дій апарату управління), післяопераційний (сукупність технологічних, логічних, арифметичних дій, реалізація в автоматичному режимі).

      Типи  інформаційних систем.

      Для задоволення потреб різних організаційних рівнів і функціональних сфер менеджменту  використовують такі типи інформаційних систем:

• операційно - виконавчі системи;
• офісні автоматизовані системи ;
• управлінські інформаційні системи;
• системи підтримки рішення;
• системи виконання рішень.

      Операційно - виконавча система. Це комп’ютерна інформаційна система, що виконує рутинні поточні операції, забезпечуючи пряму підтримку організації на операційному рівні . Є головним джерелом інформації , яка використовується іншими типами комп’ютерних систем організацій. Прикладом такої системи є автоматичні сканери у торговельних мережах фірми, які дають інформацію про обсяги й асортимент проданої продукції.

    Офісна автоматизована система. Має завданням полегшити зв’язок і підвищити продуктивність менеджерів і офісних працівників через удосконалення документообігу і передавальних процесів. Це електронне передавання інформації , електронний календар, телеконференція, графіки тощо.

        Управлінська інформаційна система.  Вона постачає повсякденну інформацію менеджерам середнього і нижчого рівнів; збирає дані, систематизує їх у формі, зручній для роботи менеджерів відповідних функціональних відділіів, і забезпечує їх нею. Орієнтована на поточні, операційні напрями діяльності. Особливо важлива в плануванні, прийнятті рішень , контролюванні. Як правило, система підсумовує інформацію з операційно-виконавчих систем для підготовки поточних звітів, для оперативного керування процесами. Наприклад, працівник служби маркетингу може з цієї системи довідатись про підготовку для клієнта замовлення та дату його відвантаження; операційний менеджер може відстежувати використання матеріальних ресурсів у процесі виготовлення продукції та її кількість тощо. [15, с. 254]

    Система підтримки рішень (СПР). Вона підтримує процес  прийняття рішень в нечітко структурованих ситуаціях. Такі системи не вказують, які саме рішення є оптимальними , але спрямовують процес прийняння рішень у правильне русло за допомогою спеціальних прийомів, які допомагають менеджерам детальніше аналізувати ситуацію. Зокрема, якщо менеджера цікавлять наслідки зростання ціни на продукцію фірми, він може це перевірити за допомогою СПР, оскільки у ній уже закладені відповідні тенденції та закономірності зміни ринкових цін під впливом дій  конкурентів, інфляційних процесів, сезонних коливань тощо. СПР дає змогу підрахувати обсяги продажу і прибутки на кожен рівень можливого підвищення цін, на основі чого менеджер може прийняти відповідне рішення. Спеціалізованим типом інформаційної системи підтримки рішень є експертна комп’ютерна  система, яка використовує реальні знання експерта для вирішення спеціальних проблем. Такі системи інколи називають інтенсивно - науковими, оскільки вони зорінтовані на об’єднання знань великої групи для вирішення проблем у їх сфері.

        Системи підтримки виконання рішень. Вони підтримуються виконання рішень і ефективне функціонання організацій на вищих рівнях. Такі системи розроблені недавно і їх інколи називають виконавчо - інформаційними.  

2.3. Сучасний стан інформаційних технологій 

      Сучасний стан інформаційних технологій можна охарактеризувати наступними тенденціями:

      1. Наявність великої кількості  промислово функціонуючих баз  даних великого об’єму, що містять інформацію практично по всіх видах діяльності суспільства.

      2. Створення технологій, що забезпечують інтерактивний доступ масового користувача до цих інформаційних ресурсів. Технічною основою даної тенденції з’явилися державні і приватні системи зв’язку і передачі даних загального призначення і спеціалізовані, об’єднані в національні, регіональні і глобальні інформаційно-обчислювальні мережі.

      3. Розширення функціональних можливостей інформаційних систем, що забезпечують паралельну одночасну обробку баз даних з різноманітною структурою даних, мультиоб’єктів документів, гіперсередовищ, у тому числі реалізуючих технології створення і ведення гіпертекстових баз даних. Створення локальних, багатофункціональних проблемно-орієнтованих інформаційних систем різного призначення на основі могутніх персональних комп’ютерів і локальних обчислювальних мереж ( рис. 3 ).

Рис.3. Інтегрована система інформаційного забезпечення [20, с.148] 
 

      4. Включення в інформаційні системи елементів інтелектуалізації інтерфейсу користувача, експертних систем, систем машинного перекладу, автоіндексації і інших технологічних засобів.

      У 2004 р. було проведено дослідження  де визначалось ступінь інформаційної  насиченості (ступінь повноти накопиченої  інформації для ефективного здійснення ефективної діяльності підприємства) на підприємствах ВТК “Шахтар”, ЗАТ “Донецький ЦУМ”, ЗАТ “Кураховоенерготорг”, ТОВ “Алекс”, ТОВ “1000 мелочей” .

      Для оцінки ступеня інформаційного забезпечення використовують поняття інформаційної  насиченості  маркетингової діяльності підприємства, під яким пропонується розуміти ступінь повноти накопиченої інформації для ефективного здійснення маркетингової діяльності підприємства, тобто товарної, цінової, збутової, комунікаційної, кадрової політики підприємства. Для аналізу інформаційної насиченості використовувалася запропонована матриця інформаційної насиченості маркетингової діяльності підприємств, в якій усі види інформації розглядалися в контексті їхнього використання на етапі планування (П), на етапі організації (О), на етапі контролю (К) і на етапі регулювання (Р)  основних напрямків маркетингової діяльності підприємства, зокрема товарної, збутової, цінової, комунікаційної і кадрової політики . [ 21, с.123]

     Найбільший  ступінь інформаційної насиченості  має ВТК “Шахтар” (22,4%) у 1-й групі  досліджуваних підприємств і  ЗАТ “Донецький ЦУМ” (16,7%) у 2-й групі досліджуваних підприємств, хоча в цілому ці показники занадто низькі.

     Аналіз  якості інформації, яка використовувалась  на досліджуваних підприємствах, показав, що в більшості підприємств якість інформації оцінюється як середня, на одному підприємстві - як низька. Найбільш якісну інформацію підприємства мають про внутрішнє середовище, про постачальників; менш якісну - про конкурентів і споживачів і низької якості –  про макросередовище підприємства.

      Інформаційний ризик підприємства характеризується відсутністю інформації, необхідної для ефективного здійснення маркетингової діяльності підприємства за окремими напрямками і  низькою якістю інформації. У зв'язку з цим для оцінки інформаційного ризику було використано матрицю оцінки інформаційного ризику. За результатами оцінки рівня інформаційного ризику більшість підприємств характеризуються середньою якістю інформації і низьким     ступенем насиченості інформацією, а одне підприємство характеризується  низьким рівнем якості інформації  і низьким ступенем інформаційної насиченості.

     Опитування  фахівців досліджуваних підприємств  показав, що найбільшу питому вагу мають  внутрішні джерела інформації на підприємстві (78,9%), найменшу питому вагу мають підприємства інформаційної  індустрії (1,9%)  і опубліковані джерела ( 2,0%).