Діловий етикет в менеджменті та бізнесі

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

Актуальність теми. Бізнес і ділову етику не можна розглядати роздільно протягом  довгого часу. У своїй повсякденній роботі й діяльності люди (на будь-якому рівні) неминуче зіштовхуються з необхідністю прийняття етичних рішень. Етичні питання виникають в області керування, маркетингу, виробництва, дослідницької роботи, людського капіталу, фінансового керування, ділової стратегії, а також керівництва підприємством.

Етична  відповідальна діяльність сприяє створенню  нової компетенції, оскільки вона залучає  членів організації в переділах  всієї організації, спонукає до орієнтованого на майбутнє на цілісний підхід стиль керівництва й краще підготовляє підприємство як до зовнішніх, так і внутрішнім змінам, хвилюванням, кризам. Так створюється довіра, поліпшується репутація, налагоджуються й зберігаються гарні відносини з різними зацікавленими групами, у т.ч. зі членами, клієнтами, партнерами, власниками, інвесторами організації, а також з банками й ЗМІ. Етична відповідальна діяльність допомагає поліпшувати привабливість підприємства при пошуку гарних працівників, підтримувати добру волю членів організації й підвищувати цінність і благонадійність підприємства, забезпечувати послідовний і постійний розвиток підприємства. Етична відповідальна діяльність впливає не тільки на людей і зацікавлені групи, те також на інтереси й довгострокову рентабельну діяльність організації. Тобто, іншими словами, просто допомагає краще управляти підприємством.

Мета роботи полягає в тому, щоб на основі доступної літератури проаналізувати та з’ясувати основні риси ділових етичних норм в бізнесі.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд задач:

• визначити етичні норми та правила їх використання в управлінській діяльності;
• охарактеризувати етичні норми ділового спілкування в організаціях, із діловими партнерами, конкурентами;
• дослідити соціальну відповідальність як добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації;
• виявити особливості етикету у ділових міжнародних відносинах бізнесменів;
• проаналізувати підходи українських компаній з забезпечення етичної поведінки.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі аналізу різнопланових джерел розглядається проблема спорідненості бізнесу, етики та менеджменту.

Об’єктом дослідження є основи та загальні риси ділової етики бізнесу.

Предметом дослідження виступають етичні норми в бізнесі, їх роль та значення.

 

 

Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДІЛОВИХ ЕТИЧНИХ НОРМ

1.1. Етичні норми: правила їх  використання в управлінській  діяльності

Факторами, що найбільше впливають  на зацікавлення економістів етикою бізнесу визначають зростання боротьби за інвестиції, розвиток інформаційних технологій, релігійний та культурний плюралізм.

В світовій літературі питанню етичного ведення бізнесу приділяється багато уваги, зокрема його досліджували такі відомі науковці як А. Сміт, М. Фрідмен,  П. Друкер, Г. Кессем. Варто зазначити, що саме поняття етичного ведення бізнесу є результатом наукових праць, а не практичних напрацювань підприємців, як це зазвичай буває. 

Зокрема Г. Кессем сформував 5 аксіом ведення бізнесу, найперша з яких стосується питання етики бізнесу. Він сказав: чистий бізнес переживе менш чистий, і чесність отримає більший доход, ніж шахрайство. Тому жодна компанія не змогла б за допомогою шахрайства та неетичної поведінки протриматися довгий час. Однієї спритності для ведення бізнесу недостатньо.

Однак найпоказовішим прикладом етичних  норм є, безумовно, Біблія, її заповіді. Адже саме в них сконцентровано ті основні постулати, дотримання яких визначає етичну поведінку.

Етика бізнесу являє собою систему моральних принципів, яка зобов’язує відрізняти правильну поведінку від неправильної. Як видно з цього визначення, розуміння ділової етики багато в чому залежить від системи загальних і особистих цінностей менеджерів компаній. Тому важливою є підготовка вітчизняних менеджерів, які усвідомлюють всю важливість етичного ведення бізнесу.

В Україні процес підготовки до роботи менеджерів у нових умовах іде  з великими труднощами. Наші менеджери  в реальних умовах намагаються діяти  за стандартами бізнесової етики, яка є у світі, і, звичайно, з урахуванням вітчизняних особливостей. Поступово складається певний етичний кодекс українського бізнесу[12, c. 57-58].

Домогтися розуміння, а тим більше дотримання етичних принципів надзвичайно  складно, заважають цьому різноманітні бар'єри.

Внутрішні:

• скептичне ставлення до етики в бізнесі;

• песимізм (нічого тут не зміниш; крали і красти будемо);

• фаталізм (зло всесильне, воно перемагає завжди і всюди);

• перекладання відповідальності на інших (я б із задоволенням, але ось інші...);

• невпевненість у своїй моральній послідовності;

• моральна нестриманість;

• страх стати неконкурентоспроможним;

• завищена самооцінка. Зовнішні:

• закони, суспільна думка;

• підкуп чиновників;

• недобросовісність ділових партнерів;

• застосування силових методів у стосунках із партнерами;

• необов'язковість у ділових комунікаціях. У сфері торгівлі:

• порушення зобов'язань по платежах;

• порушення строків постачання;

• закупівля та продаж товарів із простроченими термінами реалізації;

• непрофесійність персоналу;

• операції з контрабандним товаром. У сфері виробництва:

• виробництво товарів низької якості;

• підробка торгових знаків;

• створення підставних фірм та перекачування коштів. У сфері фінансів:

• затримка операцій з метою "прокручування" грошей;

• нечесність персоналу;

• розголошення   комерційної   таємниці,   крадіжки,   змова   з конкурентами;

• підробки документів тощо.

Ділові люди намагаються знайти відповідь на питання, що важливіше - правові (офіційні) норми, які регламентують  економічне життя суспільства, або етичні? Якою має бути їх взаємодія?

Практика багатьох країн (наприклад  Венесуели, Італії) свідчить, що чітке, детальне правове регулювання далеко не завжди забезпечує високій рівень етики ділових відносин. В Японії, навпаки, етика, ділова культура, роблять непотрібними більшість формальних норм[3, c. 98-101].

Що необхідно і можливо зробити  аби етичні норми бізнесу стали  реальністю в наших умовах?

Як свідчать результати соціологічних  досліджень, для встановлення етичних  принципів необхідно наступне:

• розумна податкова політика;

• чітке та стабільне правове регулювання економіки;

• ліквідація організованої злочинності, корупції;

• політична стабільність;

• професійність підприємців;

• рівні умови для всіх для ведення бізнесу;

• формування у суспільстві позитивного іміджу підприємця;

• формування корпоративної етики підприємців;

• навчання етичним основам бізнесу.

Вочевидь, що становлення етичних  норм має починатися з конкретної організації, фірми. Світовим діловим  суспільством накопичено певний досвід у цій справі. Все частіше фірми, організації запроваджують кодекси поведінки або корпоративні кодекси, іншими словами правила, якими керуються окремі організації, фірми. Проаналізуємо роль та місце кодексів поведінки[9, c. 578-579].

1.2. Етичні норми ділового спілкування в організаціях

Етичні норми службових відносин ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, нормах і правилах поведінки, але  мають деякі особливості.

Ділова етика в широкому розумінні  — це сукупність етичних принципів  і норм, якими повинна керуватись діяльність організації, у сфері управління й підприємництва.

Вона включає елементи різного  порядку: етичну оцінку як внутрішньої, так і зовнішньої політики організації  в цілому; моральні принципи членів організації: професійну мораль; моральний клімату колективі; норми ділової етики — ритуальні зовнішні норми поведінки.

Рівень морального розвитку як окремої  особистості, так і організації  в цілому вданий час визначається орієнтацією на сформовані в XX столітті універсальні принципи справедливості, рівності людських прав і повагу гідності людини; принцип благочинності життя.

Виходячи з цього, від організації  вимагається вирішення таких  соціальних проблем: покрашення якості життя найманих працівників; захист навколишнього середовища; благодійна діяльність. Загальною основою професійної етики є розуміння праці як моральної цінності на відміну від стародавнього уявлення про працю як про міру покарання, прокляття.

Праця стає моральною цінністю, якщо вона сприймається не як джерело існування, а як спосіб формування людської гідності. Індивідуальна мораль у професійній сфері передбачає також усвідомлення професійного обов'язку. Досягнення успіху в будь-якій професії пов'язано з визначенням самообмеження, без чого неможлива професійна реалізація особистості і виражається в бажанні сформувати в собі такі якості, як дисциплінованість, організованість, діловитість, охайність, наполегливість. Керівники організації відповідають за реалізацію професійних можливостей працівників, їх кар'єру, а значить — за соціальний статус[14, c. 98-99].

Моральні та ділові якості людей  для менеджера з управління персоналом є об'єктом професійної діяльності. Вони повинні сприяти формуванню у своїх працівників таких  якостей:

професійних — професійний рівень знань, навиків, умінь, знання іноземних мов;

морально-психологічних як професійних  — цілеспрямованість, витримка, чесність, принциповість, вимогливість;

моральних—доброта, гуманність, гідність, повага інших, порядність, мужність, чесність, справедливість.

Адміністрації потрібно знати, які норми складаються в колективі. Від їх якості залежить робота організації. Головне завдання полягає втому, щоб працівників сприймали не як робочу силу, а як особистість, однаковими правами і гідністю, як керівників, а трудові відносини формувались як партнерство. Трудові відносини вимагають від людини напруження розуму, фізичних і духовних сил. Багато керівників не враховують душевного стану своїх працівників. У таких випадках працювати довго й ефективно працівник не може. Всі транснаціональні корпорації світу приділяють значну увагу питанням ділової етики, і це не випадково, оскільки корпоративна мораль дозволяє посилити самоорганізацію і самодисципліну працівників[17, c. 14].

 

1.3. Етичні норми у взаємовідносинах  із діловими партнерами, конкурентами

Етика є моральною категорією, що охоплює різноманітні форми діяльності фірми, і не може бути викладена за допомогою певного переліку правил поведінки і спілкування. Етика  свою закінчену форму набуває  у вигляді ділового етикету, який в цілому можна охарактеризувати як основу кодексу поведінки, прийнятого у бізнес-середовищі.

Етика відносин із партнерами:

- дотримання зобов’язань;

- недопущення маніпулювання інвестиціями;

- урахування інтересів партнерів  під час розподілу прибутку.

Етика взаємовідносин із конкурентами:

- запобігання таємних угод на  ринках;

- використання соціально прийнятних  пріоритетів і критеріїв для  оцінки конкурентних стратегій;

- вихід із сумнівних ринків  під час виникнення значних  етичних проблем.

Використовуючи норми і правила ділового етикету, ми можемо прогнозувати поведінку колег і самі стаємо передбачувані, що допомагає ефективно організувати процес управління. особливо важливо вивчати всі складові ділового етикету в м/н бізнесі, так як крім єдиних норм і правил у ньому існує велика кількість національних і культурних поправок, досить значних у ділових відносинах. Як не заблукати в цьому морі національних відмінностей? Як уникнути посмішок, пов’язаних із сліпим копіюванням чужих манер? Кращі помічники тут - такт і вірність національному менталітету і бізнес-етикету (благо в теперішній час превалює м/н бізнес-етикет, породжений зближенням національних ділових кодексів хорошого тону).

Причини неетичної поведінки:

- недостатність законодавчої та  нормативно-правової бази;

- значний обсяг “тіньової” економіки;

- конкурентна  боротьба, що відсуває на дальній  план етичні міркування;

- зростаюче  прагнення звітувати про рівень  прибутковості за дедалі коротші  періоди, тобто у кожному квартальному  звіті;

- відсутність  належного стимулювання етичної поведінки керівників;

- загальне  зниження ролі етики в суспільстві;

- певний  тиск на рядових працівників  з боку організації з метою  пошуку компромісів між їхніми  цінностями вищого керівництва;

- низькі моральні якості членів  суспільства[16, c. 544-546].

Ефективне, результативне керування  не можливо забезпечити без етики, заради успіхів самого підприємства важливо ставитися до інших з  повагою, цінувати інших людей і  зважати на те, що відбувається усередині  й навколо підприємства. Кожна  організація є частиною суспільства (суспільств) і більше великого середовища, ігнорування суспільства й середовища може привести до ситуації, при якій підприємство більше не зможе продовжувати свою діяльність. Суспільство й середовище можуть існувати й без якого-небудь конкретного підприємства, але підприємство без навколишнього його середовища й суспільства не виживе.

Люди створюють організації, і  організація створюється, у першу  чергу, саме для людей. Всі вироби й послуги, які виготовляються й  пропонуються, створюються саме для людей і для задоволення їхніх потреб. Люди формують організації, суспільства й країни, тому не можна забувати про людину, її потреби і бажання[21, c. 18].