Інвестиційний проект у сфері виробництва склотари в Чеській Республіці

      Разом з тим, в окремих країнах регіону існує також низка обмежень стосовно володіння і управління інвестиціями іноземними інвесторами. Основні обмеження для іноземного володіння стосуються землі й споруд.

     Наприклад, володіння нерухомим майном іноземними компаніями обмежене в Чехії та Литві. У таких країнах як Чехія, Угорщина і Польща, обмежено право власності на сільськогосподарські землі. В Словенії тільки компанії з країн ЄС мають право володіти землею, у той час як у Словаччині тільки компанії з країн ЄС і ОЕСР мають право набувати власність на нерухомість. Проте оренда нерухомого майна звичайно дозволяється у цих країнах усім іноземцям (наприклад, на термін до 99 років у Латвії й Польщі).

     Позитивні зміни інвестиційного клімату в країнах  регіону відображає позитивна динаміка міжнародних рейтингів.

• Інвестиційний ризик. Після спалаху світової валютно-фінансової кризи восени 2008 р. Польща і Чехія зберегли високі інвестиційні рейтинги, тоді як провідні міжнародні агентства дещо знизили рейтинги Угорщини: агентство Standard & Poor’s – з ВВВ+ до ВВВ-; агентство Moody’s – з А2 до Ваа1; – агентство Fitch-IBCA – з ВВВ+ до ВВВ (табл. 1).

     Таблиця 1

Рейтинги  інвестиційних ризиків, травень 2009 року* 

 

*Джерело:  www.standardandpoors.com, www.fitchrating.com, www.moodys.com

• Захист прав власності. За оцінкою Property Rights Alliance, за останні три роки відбулося значне покращення ситуації в країнах регіону, що стосується правового та політичного середовища, сприятливого для інвесторів, захисту матеріальної та інтелектуальної власності (табл. 2).
• Легкість ведення бізнесу. Згідно з останнім звітом Світового банку “Ведення бізнесу в 2009 р.”, за ступенем легкості підприємницької діяльності Угорщина посіла 41 місце, а Чехія і Польща розташувались, відповідно, на 75 і 76 місцях (Україна перебуває на 145 позиції) (табл. 3).

Таблиця 2

Міжнародний індекс захисту прав власності* 

 

*Джерело:  International Property Rights Index (IPRI) 2007 Report. – Washington, DC: Property Rights Alliance, 2006; International Property Rights Index (IPRI) 2009 Report. – Washington, DC: Property Rights Alliance, 2008. 

     Таблиця 3

Рейтинги “Легкості ведення бізнесу” в 2009 р.* 

 

*Джерело:  The World Bank. Doing Business 2009 // www.doingbusiness.org/EconomyRankings 

     Стимули для інвестицій. Більшість країн ЦСЄ мають системи інвестиційних стимулів. Це є ознакою досить інтенсивної конкуренції за іноземні інвестиції серед країн регіону. Лідерами за таким стимулюванням є Чехія і Словаччина. Крім субсидій на національному рівні, місцеві органи влади пропонують додаткові стимули, які не координуються централізовано й інколи надаються інвесторам на індивідуальній основі. У відповідності до регуляторних норм ЄС інвестиційні стимули усе більше й більше інтегровані в ринок праці, місцевий розвиток і політику в сфері наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР).

     Стимули або визначаються спеціальним законом, або “розкидані” в низці законів. В Хорватії стимули визначені в спеціальному законі про стимулювання інвестицій (2000 р.), в Македонії – є складовою державної програми (1999 р.), в Румунії – формулюються щорічно в бюджеті, в Болгарії – в Законі про іноземні інвестиції, в Чехії Закон про стимули для інвестицій діє з 1 травня 2000 р. Румунія ввела в 2001 р. нову систему стимулювання і створила агентство стимулювання інвестицій в 2002 р., аналогічне до тих, що тривалий час функціонують в інших країнах.

     Угорщина  має найбільш складну систему  стимулів, що передбачає надання податкових і митних пільг для НДДКР і субсидій для інфраструктури.

     Згідно  з практикою ЄС, фіскальне заохочення інвестування може надаватися в одній  з трьох форм: відтермінування  сплати податків, зменшення оподаткування, податкові кредити (табл. 4).

     Таблиця 4

Податкові стимули відповідно до норм ЄС* 

 

*Джерело:  ITD Hungary // www.itdh.com 

     Стимули розвитку виробництва. Податкові пільги. Податкові пільги з корпоративного податку в Угорщині для інвестицій можуть надаватися з 1 січня 2004 р. для інвестицій в проекти: 1) пов’язані з виробництвом продукції; 2) які передбачають розширення і оновлення (розвиток); 3) для створення робочих місць; 4) інші інвестиції.

     В Угорщині інвестор має право претендувати на зменшення у сплаті податку розвитку, якщо обсяг інвестицій перевищує 3 млрд форинтів (12 млн євро), або 1 млрд форинтів (4 млн євро) для територій з низьким рівнем розвитку, у разі здійснення інвестицій, що передбачають створення нового заводу, або розширення вже існуючих підприємств та призводять до змін характеристик продукції, що випускається, або зміни процесу виробництва. Така податкова знижка надається у розмірі 80 % на період максимум до 10 років для інвестицій, здійснених до 31 грудня 2002 р., якщо виконуються наступні умови: у загальній сумі інвестицій на частку нового заводу повинно припадати не менше 30 %; сума, яка припадає на розширення існуючих підприємств, не може перевищувати 20 % від суми інвестицій (ця вимога не стосується регіонів, які відстають). Зменшення у сплаті податку розвитку може використовуватися протягом 10 податкових років після закінчення проекту, але не пізніше, ніж на чотирнадцятий податковий рік з моменту отримання дозволу на таку пільгу в оподаткуванні від Міністерства фінансів Угорщини. Інвестиції повинні бути вкладені у виробництво і використовуватися принаймні протягом 5 наступних років.

     В Чехії підтримка надається проектам в галузі виробничої діяльності в обробній промисловості (заохочення інвестицій) та інвестиціям у прогресивні технології, впровадження яких має великий експортний потенціал. Фактичний обсяг підтримки залежить від регіону інвестицій, для малих підприємств бонус становить 20 %, для середніх – 10 %. Загальний обсяг вищезгаданих інвестиційних стимулів (за винятком грантів на підготовку і перепідготовку) не повинен перевищувати 40 % (50 % для середніх, 60 % для малих підприємств) від обсягу інвестицій, вкладених у довгострокові активи.

     До  стимулів для інвесторів, які впроваджують нову продукцію або розширюють наявне виробництво в переробній промисловості Чехії, належить звільнення від податку з доходу юридичних (фізичних) осіб терміном на 5 років повністю для новостворених підприємств і часткове в разі розширення виробництва. Право на таку пільгу мають інвестори, що здійснюють інвестиції у нове виробництво, або розширення існуючого виробництва в переробній промисловості в розмірі 100, 60 або 50 млн чеських крон (приблизно 3,5, 2,1 або 1,7 млн євро) у довгострокові активи і задовольняють критерії, визначені законом (60 % обсягу інвестицій повинні спрямовуватися на придбання устаткування, машини повинні бути новими, принаймні 50 % мінімальних розмірів інвестиційних повинна бути покрита капіталом інвестора). Загальна сума інвестиційних стимулів (за винятком субсидії для підготовки й перепідготовки) не повинна перевищувати 40 % інвестиції у випадку великих підприємств, 50 % для середніх і 60 % для малих підприємств. Вказані умови повинні бути виконані протягом трьох років з дати надання стимулів. Одержувач стимулів повинен зберігати інвестицію протягом принаймні 5 років з дати виконання загальних критеріїв.

     Рівень  державної допомоги на Південному заході Чехії не може бути більше 36 % (у 2007-2010 рр.) і 30 % (у 2011-2013 рр.). Для певних районів Праги рівень державної допомоги не може перевищувати 10 %, а загалом в столиці Чехії такої допомоги не надається.

     Стимули для створення  робочих місць. Створення нових робочих місць стимулюється за допомогою грантів або повного чи часткового зменшення видатків на навчання / перенавчання працівників, безкоштовною допомогою в пошуку потрібного персоналу, іншими пільгами з боку як структурних фондів ЄС, так і місцевих органів влади.

     Особливістю стимулювання інвестицій для створення нових робочих місць в Угорщині є відсутність мінімального обсягу інвестицій. Податкова пільга надається в розмірі 80 %, якщо штат працівників збільшено на 300 осіб (в Будапешті або в Західній Угорщині), або 150 – в регіонах з низьким рівнем розвитку, і лише 20 – в 48 найменш розвинутих районах. Крім того, 20 % нових працевлаштованих працівників повинні бути випускниками поточного року. Ці дві зазначені умови повинні виконуватися компанією протягом п’ятирічного періоду, починаючи з третього податкового року після року, в якому вперше було використано зменшення у сплаті податку розвитку.

     Безповоротні  кредити для створення нових  робочих місць у найдепресивніших районах Чехії можуть сягати 50 000 чеських крон (2000 євро) на працівника і / або 35 % від вартості підготовки і перепідготовки фахівців.

     У Польщі розмір таких грантів може дорівнювати до 4000 євро, або 50 % видатків на перенавчання працівників.

     Субсидії  на навчання надаються в Угорщині у формі готівкових коштів незалежно від інтенсивності максимальних субсидій. Рівень субсидій залежить від розмірів компанії, місцезнаходження інвестиційного проекту і характеру навчання. Субсидія може досягати від 25 % до 90 % від витрат на навчання.

     У Чехії 10-50 % від загальної суми витрат на навчання може бути компенсовано державними субсидіями в залежності від рівня безробіття в районі, де було здійснено інвестиції.

     Стимули для НДДКР. Найголовнішою рисою режиму залучення інвестицій у Польщі, Угорщині й Чехії є його інноваційна спрямованість. Велика увага приділяється розвитку перспективних секторів економіки, які спроможні надати потужний імпульс економічному зростанню, поліпшенню структури економіки, створенню нових конкурентних продуктів і технологій. До п’ятірки пріоритетних інноваційних галузей в Центральній Європі зараховують автомобілебудування, біотехнологію, електроніку, інформаційні технології, фармакологію та створення нового медичного обладнання.