Угода про застосування ст.VII ГАТТ (Женевський кодекс ) 1979р

включають:

• витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
• витрати на страхування товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
• роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав.

До ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені МКУ. 

Метою прийняття Угоди про застосування статті VII ГАТТ, в тому числі, є:

1.Вироблення правил для їх застосування  положень статті VII ГАТТ  з тим, щоб надати більшої однорідності та певності при їх застосуванні;

      2.Визнання потреби в справедливій, однорідній та нейтральній системі оцінювання товарів для митних цілей, яка запобігає використанню довільних або надуманих митних вартостей;

    3.Визнання, що основою для оцінювання товарів для митних цілей більшою мірою має бути контрактна вартість товарів, які оцінюються

     Угодою про застосування статті VII ГАТТ встановлено:

Первинний метод митного оцінювання визначений у Статті 1 (тобто, за ціної угоди з товарами, які ввозяться), і імпортні товари повинні оцінюватися відповідно до положень цієї Статті, коли умови, передбачені в ній, виконано;

Митна вартість імпортних товарів є контрактною вартістю, тобто ціною, фактично сплаченою або що підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту, скоригованою відповідно до положень Статті 8 за умови, що:

(a) немає жодних обмежень стосовно розпорядження або використання товарів покупцем;6

(b) продаж або ціна не підпадають під якусь умову або міркування, відповідно до якого вартість не може бути визначена відносно товарів, що оцінюються;

(c) жодна частина виручки за будь-який подальший перепродаж, розпорядження або використання товарів покупцем не перейде прямо або опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблене відповідне коригування відповідно до положень Статті 8;

(d) покупець і продавець не пов'язані між собою або якщо покупець і продавець пов'язані, то контрактна вартість прийнятна для митних цілей згідно з положеннями параграфа 2 Статті 1.

Якщо згадані мови не виконуються, митна вартість не може бути визначена відповідно до ціни угоди з товарами, які ввозяться, послідовно застосовуються інші методи митної оцінки.

У доповнення  треба згадати  Рішення 6.1  Технічного комітету з митної оцінки СОТ «Випадки, коли митні адміністрації мають підстави для сумнівів щодо точності або достовірності задекларованої вартсті». Згідно з цим рішенням:

У разі, якщо після подання декларації митний орган має підстави для  обгрунтованого сумніву щодо точності та достовірності даних, зазначених у декларації або в документах, що додаються до неї, митний орган має право витребувати від декларанта додаткові пояснення, включаючи документи та інші докази того, що заявлена митна вартість відповідає загальній сумі коштів, що була сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари, скорегованій відповідно до положень статті 8 Угоди про застосування статті VII ГАТТ;

Якщо після отримання додаткової інформації митний орган все одно має сумнів щодо точності або достовірності заявленої митної вартості, а також у разі відсутності відповіді він може вважати, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена відповідно до ціни угоди з товарами, які ввозяться.Рішення 6.1 Технічного комітету з митної оцінки СОТ застосовується перш за все для попередження митного шахрайства. Ключовим моментом є наявність у митного органу обгрунтованого сумніву щодо точності та достовірності задекларованої митної вартсті.Діючим митним законодавством  України згадане Рішення 6.1 імплементоване неповністю.

Зокрема, незрозумілим лишається, коли у митного органу можуть виникати обгрунтовані сумніви. Виходячи із світовою практики такі сумніви можуть виникати в таких випадках:

• Наявні ознаки підробки документів;
• Неточності у документах;
• Арифметичні помилки в документах;
• Розбіжності між документами, тощо.

Що стосується визначення митної вартості товарів, що ввозяться в Україну, то воно має суттєве значення, перш за все, для цілей оподаткування. Крім податкових цілей відомості про митну вартість товарів використовуються для ведення митної статистики, а також у відповідних випадках  – для розрахунків у разі застосування штрафів і санкцій, передбачених законами України.

     Наслідки неправильного визначення митної вартості

Неправильне визначення митної вартості товарів може мати наслідком:

• Суттєву затримку митного оформлення, оскільки митний орган вимагатиме надання додаткових документів;
• Недоплату податків, або їх переплату, в разі коли митний орган виявляє невірне визначення митної вартості після пропуску товарів. Недоплата податків, які стягуються під час митного оформлення товарів, тягне за собою штрафні санкції до 100% недоплати. А переплату ввізного мита практично неможливо повернути.

Проблема  визначення митної вартості та уникнення  зменшення її обсягів має кілька головних складових. До того ж вона характерна не лише для України. З  проблемою визначення митної вартості стикаються й інші держави.

     Негативні наслідки заниження митної вартості розгортаються за принципом доміно: одне падіння породжує цілу серію  структурних падінь. На основі митної вартості з цієї суми митники нараховують  ПДВ, мито, акцизний збір та митні збори.

     Отже, як свідчить досвід, саме це негативне явище призводить до значних помилок та прорахунків і в інших сферах регулювання. Існують дві основні причини свідомого заниження митної вартості – підприємці-імпортери уникають оподаткування, іноземні компанії ввозять товари за демпінговими цінами з метою захоплення ринку. Як відомо, одним із способів зменшення податкового навантаження при імпорті товарів на територію України є подання митним органам документів із заниженою вартістю вантажу.

     Чинні на сьогодні законодавчі акти у сфері  визначення митної вартості та митної оцінки формувалися в перші роки формування державності, на рубежі 80-90 років. Інтеграція української економіки в європейську і світову системи, наміри України приєднатися до Угоди ГАТТ/СОТ потребувала трансформації вітчизняного законодавства у напрямку імплетації окремих норм і положень до світових. З 1 січня 2004 року набуває чинності Митний кодекс України.

     Інтеграція  української економіки в європейську  і світову, наміри України приєднатися  до Угоди ГАТТ/СОТ потребувала трансформації вітчизняного законодавства у напрямку імплементації окремих норм і положень до світових. З 1 січня 2004 року набуває чинності новий Митний кодекс України.

     Нова  редакція Митного кодексу повністю узгоджується із нормами міжнародного права, закріплює в національному законодавстві основні положення низки міжнародних конвенцій та угод з питань митної справи, у тому числі й тих, до яких Україна на даний час лише має намір приєднатись.

     Правові норми Кодексу:

• регулюють процедурні питання експортно-імпортних операцій;
• здійснення спільного з митними службами суміжних держав митного контролю товарів, які переміщаються через митний кордон, незалежно від країни – власника товарів, вантажів і транспортних засобів;
• законодавчо закріплюють види митних режимів;
• визначають особливості здійснення митних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України морським, річковим, авіаційним, залізничним та автомобільним транспортом;
• деталізують процесуальні норми провадження у справах про порушення митних правил тощо.

До того ж кодекс розширює правову базу для  функціонування системи захисту  прав інтелектуальної власності  в Україні.

     Проблема  визначення митної вартості та уникнення  зменшення її обсягів має кілька головних складових. До того ж вона характерна не лише для України. З проблемою визначення митної вартості стикаються й інші держави. Над її розв’язанням працюють фахівці в галузі міжнародної торгівлі вже не одне десятиліття. Адже вона пов’язана з багатьма чинниками й напрямами політики державного регулювання.

Від визначення митної вартості безпосередньо залежить і посилення фіскальної спрямованості  митних платежів, і стимулювання й  спрямування у певному напрямі  товаропотоків, і, за потребою, додатковий протекціоністський бар’єр на шляху  імпортних товарів.

     В цілому ж процес визначення митної вартості можна умовно розділити  на три основні складові: економічну, правову, та організаційно-технологічну. Економічна складова включає в себе поняття митної вартості і її призначення, систему визначення митної вартості, цінову інформацію, а також порядок нарахування, сплати та стягнення митних платежів. Правова складова містить нормативно-правову базу, правила використання інформації, а також права та обов’язки декларанта і митного органу.

     Організаційно-технологічна складова визначає процедуру декларування та форму декларації митної вартості, порядок визначення та декларування митної вартості, а також технологію контролю митної вартості та її коригування. Новацією Митного кодексу є положення, які встановлюють методи визначення митної вартості товарів.

     Первинною основою для визначення митної вартості відповідно до положень нового Митного  кодексу є контрактна ціна, тобто  ціна, яка фактично сплачена або  підлягає сплаті за товари з урахуванням  певних конкретних елементів, що формують частину вартості для митних цілей (наприклад, витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію). Це застосовується у разі, коли такі витрати відбулися, але не включені до вартості, що підлягає сплаті згідно з контрактом. Якщо митна вартість не може бути визначена на підставі контрактної вартості, кодексом передбачено визначення митної вартості із застосуванням одного з п’яти методів шляхом їхнього послідовного застосування.

     Запроваджується й декларування митної вартості. Заповнивши декларацію та поставивши на ній свій підпис, декларант несе відповідальність за правильність визначення митної вартості. Як довела практика розв’язання проблеми заниження митної вартості в ХХ столітті, усунути це негативне явище найефективніше можна шляхом усунення надмірних митних бар’єрів та стимулювання торгівлі.

      3.Технічний комітет із митного оцінювання: повноваження, робота і склад комітету

      Технічний комітет створюється під егідою  ЦЦЦ з метою забезпечення на технічному рівні однорідності у тлумаченні та застосуванні цієї Угоди.

     Обов'язки Технічного комітету:

     (a) вивчення конкретних технічних  проблем,  що виникають  при  повсякденному  застосуванні  системи  митного оцінювання  членів та надання консультативних  висновків стосовно відповідних  рішень  на підставі представлених фактів;

     (b) вивчення   на  вимогу  законів,  процедур  та  практичних методів  оцінювання у тому плані,  в   якому  вони  стосуються  цієї  Угоди, та підготовка звітів  про результати таких досліджень;

     (c) підготовка   і   розповсюдження   щорічних   звітів  щодо технічних аспектів дії та статусу цієї Угоди;

     (d) надання такої  інформації  та  консультацій  з  будь-яких  справ,  що  стосуються  оцінювання  імпортних  товарів  для  митних цілей, як може вимагатися  будь-яким Членом СОТ або Комітетом.  Така інформація  та  консультації можуть набувати форми консультативних висновків, коментарів чи пояснювальних приміток;