Угода про застосування ст.VII ГАТТ (Женевський кодекс ) 1979р

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський  національний університет ім. І.Франка

Юридичний факультет 
 
 
 

Кафедра: адміністративного та

фінансового права 
 
 
 
 
 

Наукова робота  на  тему:                                  «Угода про застосування ст.VII ГАТТ (Женевський кодекс ) 1979р. 
 
 
 
 

                                                                             Виконала:

                                                                                         ст.гр. ЮРД- 66з

                                                                                   Заяць Ольга

                                                                                   Перевірив:

                                                                                     ас. Мостовий А.С. 
 
 
 
 
 
 

Львів 2011

Зміст

Вступ

1. Історія ГАТТ. Торговельні переговори  в рамках ГАТТ
2. Митна вартість: теорія і практика, проблеми визначення

    3.Технічний комітет із митного оцінювання: повноваження,      робота і склад комітету

Висновки

Список використаних  джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Визначення  митної вартості є предметом постійної  дискусії представників комерційних  кіл  міжнародної спільноти, як найбільш зацікавлених в розвитку міжнародної  торгівлі, та контролюючих органів, зокрема митних адміністрацій, зацікавлених у зростанні товароруху при здійсненні  зовнішньоторговельних операцій і поповнені надходжень до державної казни.

     Актуальність  питання визначення митної вартості імпортних товарів в Україні  спричиняє розгляд на колегіях Держмитслужби України шляхів посилення контролю за правильністю визначення митної вартості  товарів, оскільки одним з основних пріоритетних напрямів діяльності  митної служби на 2010 рік є забезпечення єдиного підходу до визначеня митної вартості  товарів, а також приведення окремих положень законодавства України у відповідність з  міжнародними нормами щодо визначення  митної вартості товарів.

     Як  відомо, базовими угодами міжнародної  торгівлі щодо оцінювання товарів для  митних цілей є Генеральна угода з тарифів торгівлі 1947року  та Угода про застосування статті  VII ГАТТ.

     Саме   Угоду про застосування статті  VII ГАТТ я буду розглядати в даній роботі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Історія ГАТТ

 
 

   Після закінчення Другої світової війни у  світі під егідою ООН почалися переговори про створення Міжнародної торговельної організації (МТО). У ході Конференції ООН у 1948 р. була прийнята Гаванська хартія, якою затверджувався Статут МТО. Однак Гаванська хартія так і не набрала чинності, оскільки парламенти деяких країн, у тому числі США, відмовилися ратифікувати Угоду про Статут МТО.

   У ході роботи над Статутом МТО представники 23 країн почали шукати можливості зменшення протекціонізму в міжнародній торгівлі. Результатом такої роботи було прийняття 45 тисяч тарифних знижок, а також затвердження правил міжнародної торгівлі, що стали називатися Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (англ.: «General Agreement on Trade and Tariffs» — GATT). GATT набрала сили з 1 січня 1948 року. Умовами GATT спочатку не передбачалося створення міжнародної організації. Норми GATT діяли як звичайний міжнародний договір. Зміни і доповнення норм могли здійснюватися винятково в рамках міжнародних конференцій, що іменувалися раундами. Завдяки запровадженого зазначеною угодою механізму обмеження тарифів, процес лібералізації торгівлі просувався повільно, проте, впевнено. 

     ГАТТ  ґрунтувалася на наступних  принципах:  
1. Торгівля без дискримінацій;  
2. Захист за допомогою митних зборів;  
3. Стабільна основа для торгівлі шляхом заморожування митних ставок;  
4. Заохочення справедливої конкуренції;  
5. Кількісні обмеження на імпорт;  
6. Консультації і вирішення спорів;  
7. Регіональні торгові угоди;  
8. Пільговий режим для країн, що розвиваються

Усього  з 1946 по 1994 р. було проведено вісім раундів багатосторонніх торговельних переговорів у рамках GATT:  
 

 

   
    

     Результатом кожного з раундів було прийняття  нових угод, що регулюють різні  аспекти міжнародної торгівлі, зокрема, зменшують митні ставки.

     Серйозним недоліком системи GATT була відсутність інституційної основи, тобто міжнародної організації як такої. Угоди GATT не носили обов'язкового характеру для країн-учасників GATT. У подальшому кодекси, присвячені регулюванню субсидій і компенсаційних заходів, технічних бар'єрів у торгівлі, ліцензуванню імпорту, митної оцінки й антидемпінгових заходів, стали складовою частиною Угоди про утворення Світової організації торгівлі. Вони стали обов'язковими для всіх її членів. 

2.Митна  вартість товарів: теорія і практика, проблеми визначення

     Правила визначення митної вартості товарів викладені в Розділі XI Митного кодексу України (МКУ). В цілому ці правила відповідають вимогам СОТ, зокрема, - Угоді про застосування статті VII ГАТТ.

Загальні положення щодо визначення митної вартості товарів, що ввозяться в Україну, такі:

• Митна вартість товарів визначається декларантом;
• Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в тому числі методом аудиту після пропуску товарів;

Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості;Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант

зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки;

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.3

     Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Наступні методи визначення митної вартості застосовуються таким чином:

Якщо митна  вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до методу 2 і 3. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності;

     У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до методу 2 і 3 за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до методу 4, або обчислена відповідно до методу 5 вартість товарів.При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу;

     Методи на основі віднімання (метод 4) та додавання вартості (метод 5) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта;

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом (метод 6).

Теорія застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (метод 1)

Як зазначено вище, основним є метод визначення митної вартості товарів за методом 1, який застосовується таким чином:

Митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби на деякі витрати, визначені МКУ;

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті,  - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо);

     Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості;Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню;

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються  деякі подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.Найбільш поширені додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті,