Лекции по "Социальному страхованию"

 

Приклад.

На підприємстві «Солярне», яке віднесено до і 5 класу професійного ризику, річний розмір страхового внеску за минулий рік становив 500 тис. грн.

^{Річні витрати Фонду за цей період з відшкодування шкоди потерпілим на виробництві (як безпосередньо самим Фондом, так і підприємствами в рахунок страхових внесків) становили 300 тис. грн. 3 них 250 тис. гри витрачено на щомісячні страхові виплати та надання соціальних послуг потерпілим минулих років, а 50 тис. грн. — потерпілим у цьому році.}

^{Страховий тариф для 15 класу професійного ризику становить 2,55 від фонду оплати праці.}

Річний страховий внесок за 15 класом професійного ризику виробництва по всій країні становив минулого періоду 83 млн грн. Річні витрато Фонду на відшкодування шкоди потерпілим за даним класом професійного ризику — 63 млн грн.

Розрахувати розмір страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків.

Розв'язок.

1. Розрахунок знижки чи надбавки:

Ппідпр. = 300 / 500 = 0,6;

Пкл = 63 000 /83 000 =0,76.

2. Питома вага витрат підприємства менша від питомої ваги витрат за 15 класом професійного ризику на:

100 - (0,6 - 100 / 0.76) - 100-78,9 = 21,1 %.

Отже, підприємство має право на знижку на 10 % (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 р. № 1423, за умови, що показник Ппідпр. нижчий від показника Пкл на 20—39,9 %, знижки надаються на 10 %).

3. Страховий тариф: 2,55 -(2,55 -0,1) = 2,295.

4. Розрахунок страхового платежу:

Фонд оплати праці становив 19.6 млн грн., підприємство у поточному році буде сплачувати на 50 тис. грн. менше.

500 - (19 600 / 100 х 2,295) = 500 - 450 =50 тис. грн.

Примітка: в разі приховування нещасних випадків від розслідування та обліку Фонд має право відмовити у наданні знижки.

 

 

^{6.3.Система  фінансування та  джерела коштів  Фонду соціального  страхування від  нещасних випадків}

У результаті запровадження соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, з 2001 року потерпілі на виробництві отримують поточні виплати.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачені соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Нерозв'язаними проблемами Фонду були:

• незбалансована тарифна політика (доходи не покривають статутні витрати);
• стале зростання боргів Фонду;
• дефіцит бюджету Фонду на 2004 рік близько 0.5 млрд. грн.;
• низька забезпеченість автоматизованими системами, комп'ютерною технікою.

Основна частина виплат за страховими випадками припадає на щомісячні страхові виплати потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та особам, які мають на це право у разі смерті потерпілого, а також на виплату одноразової допомоги потерпілим на виробництві та особам, які мають на це право у разі смерті потерпілого.

Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, згідно зі статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» спрямовуються на:

1. відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, особам, які перебували на його утриманні, а саме на виплату:

 

• допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
• одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
• щомісячної грошової суми в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
• пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
• пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
• грошової суми за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;
• допомоги дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності;

2. організацію поховання померлого, відшкодування вартості пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

3. сприяння створенню умов для своєчасного надання першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;
4. організацію лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;
5. забезпечення потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги;
6. впровадження всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;
7. організацію робочих місць для інвалідів з компенсуванням при цьому витрат виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;
8. у разі невідкладної потреби надавання інвалідам разової грошової допомоги або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь допомоги у вирішенні соціально-побутових питань;
9. сплату внесків на медичне та пенсійне страхування за потерпілого;
10. організацію залучення інвалідів до участі в громадському житті.

Усі види соціальних послуг та виплат надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, зареєстровано підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків чи ні.

 

План  семінарського заняття

 

1.Сутність соціального  страхування від нещасного випадку  на виробництві.

2.Соціальні  послуги та виплати, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

3.Система фінансування  та джерела коштів Фонду соціального  страхування від нещасних випадків.

4.Визначення ступеня втрати працездатності потерпілим.

5.Страхові виплати потерпілому під час його професійної реабілітації.

 

^{Перелік питань до самостійної  роботи}

1. 1.Документи для розгляду справ про страхові виплати.
2. 2.Відмова та припинення страхових виплат і надання соціальних послуг.
3. 3.Права та обов’язки застрахованого.
4. 4.Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.

 

Індивідуальні завдання

 

1.Платники страхових  внесків соціального страхування від нещасних випадків.

2.Розміри страхового  тарифу за класами професійного  ризику виробництва.

3.Обов’язки  Фонду соціального страхування  від нещасних випадків, пов’язані з координацією страхової діяльності.

 

[ 1 ], [ 11 ], [ 26 ], [ 32 ], [ 36 ], [ 37 ], [ 76], [ 91 ], [ 114 ], [ 116], [ 127 ],

[ 128].

 

 

Тема 7. Страхування на випадок безробіття

 

План  лекційного заняття

 

7.1.Характеристика сучасного стану ринку праці в Україні

7.2.Сутність та види соціальне страхування на випадок безробіття

7.3.Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

7.4.Перерахування страхових внесків до Фонду, облік та звітність платників страхових внесків

7.5.Управління страхуванням на випадок безробіття через Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

7.6.Тенденції розвитку системи обов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

 

7.1.Характеристика  сучасного стану ринку праці  в Україні

 

Проблема безробіття є однією з головних серед глобальних проблем сучасності. Для деяких держав вона є фактором, що сприяє збільшенню продуктивності праці.

Ринок праці — сукупність соціально-економічних відносин щодо зайнятості та використання працівників у суспільному виробництві.

Значення ринку праці полягає у:

• використанні потенційних можливостей для підвищення ефективності економіки;
• забезпеченні працюючих доходами, що дають можливість задовольняти їх соціально-економічні потреби та посилюють соціальну захищеність;
• зменшенні розшарування й соціальної напруги в суспільстві;
• забезпеченні соціально-економічної стабільності. Методи стимулювання попиту на робочу силу:
• прямі інвестиції у створення і реконструкцію робочих місць;
• пільгове оподаткування та кредитування галузей і регіонів, де бажано збільшити попит на робочу силу:
• відшкодування підприємству витрат на пошук, навчання та найм на роботу працівників;
• сприяння забезпеченню підприємств матеріальними ресурсами, гарантування збуту продукції за умови розширення робочих місць;
• прямі виплати підприємствам за кожного найнятого працівника;
• стимулювання підприємств у забезпеченні зайнятості інвалідів, молоді, інших не конкурентоздатних груп населення. Методи скорочення попиту на робочу силу:
• встановлення додаткових податків за залучення робочої сили;
• жорстка кредитна політика;
• встановлення підприємству одноразових виплат в бюджет за найм працівників певної категорії;
• зниження інвестицій;
• скорочення або відміна гнучких форм зайнятості.

Безробітними визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до прийнятної роботи.

Безробіття поділяють на 3 основних типи: фрикційне, структурне і циклічне.

Фрикційне безробіття пов'язане з пошуками або чеканням роботи в найближчому майбутньому. При наявності вибору професії, роду і виду діяльності деякі працівники виявляються в положенні «між роботами». Одні добровільно змінюють місце роботи, інших звільняють, і вони шукають нову роботу, треті втрачають сезонну роботу. Цей тип безробіття є неминучим, і навіть бажаним, тому що багато працівників змінюють вид діяльності на більш кваліфікований і, таким чином, відбувається більш раціональний розподіл трудових ресурсів.

Структурне безробіття виникає у зв'язку з падінням попиту на робочу силу в різних галузях. Наприклад, коли з розвитком технологій або змін споживчого попиту відпадає потреба у виробництві будь-якого товару. Різниця між структурним і фрикційним видами безробіття: фрикційне безробіття більш довгострокове, тому що потрібен час для придбання нових знань або зміни місця проживання, тому воно вважається більш серйозним. Фрикційний і структурний види безробіття є неминучими. У зв'язку з цим 100 % зайнятість населення є недосяжною. Звідси виникає термін природній рівень безробіття, який дорівнює сумі рівнів фрикційного і структурного безробіття. Такий рівень установлюється, коли ринки робочої сили перебувають у рівновазі, тобто кількість тих, що шукають роботу, дорівнює числу робочих місць.

В умовах високого рівня безробіття, що свідчить про наявність надлишку робочої сили порівняно з попитом, можливості реалізації закону щодо формування ціни робочої сили залежно від попиту й пропозиції реально відсутні. В економічній науці розрізняють такі рівні заробітної плати: мінімальна, номінальна, реальна.

 

7.2.Сутність та види соціальне страхування на випадок безробіття

^{Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття — це система прав, обов'язків яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування і України на випадок безробіття.}

^{Суб'єктами страхування на випадок безробіття є застраховані особи (у випадках, передбачених законодавством, також члени їх сімей та інші особи), страхувальники та страховик.}