Лекции по "Социальному страхованию"

 

План семінарського  заняття

1.Огляд систем  соціального страхування зарубіжних країн

2.Проблеми розвитку системи  соціального страхування  за  кордоном та в Україні

3.Розвиток пенсійного  страхування в зарубіжній та  вітчизняній практиці.

4.Особливості соціального  страхування у Швеції

5.Соціальна політика в системі соціального страхування Росії

 

Перелік питань для  самостійної роботи

1.Оцінка розвитку соціального  забезпечення робітників у Німетчині.  Соціальні технології США.

2.Роль місцевого  свмоврядування в реалізації  соціальних гарантій населення  у Польщі.

3.Пенсійна система  Чілі.

 

Індивідуальні завдання

1.Описати систему  соціального страхування в одній  із країн світу.

2.Медичне соціальне  страхування в Ізраїлі.

 

 

Рекомендована література:

[ 11 ], [ 42 ], [ 49 ], [ 51 ] [ 52 ], [ 53 ], [ 61 ], [ 121], [ 133 ].

 

 

 

 

Тема 3. Державне регулювання соціального страхування

 

План  лекційного заняття

3.1.Загальні положення про нагляд та контроль у системі соціального страхування.

3.2.Соціальні послуги та їх матеріальне забезпечення.

3.3.Органи нагляду та контролю в системі державного пенсійного забезпечення.

3.4.Органи нагляду та контролю в системі недержавного пенсійного забезпечення.

3.5.Державне регулювання рівня та якості житгя населення.

 

 

3.1. Загальні положення про нагляд та контроль у системі соціального страхування

Правовою основою всієї політики і практичних заходів, що здійснюються Фондом соціального страхування України, є Конституція України, Кодекс законів про працю та інші акти законодавства, відповідні урядові постанови і власні постанови Фондів.

^{У Конституції України (розділ II «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина», ст. 46) зазначено: «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення..».}

^{Нагляд за діяльністю цільових страхових фондів загальнообов'язкового соціального страхування здійснює Спостережна рада. Державний нагляд здійснює спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади.}

^{Нагляд за виконанням страховиками та страхувальниками законів Україні з ЗДСС, інших нормативно-правових актів здійснює держава.}

^{Згідно з затвердженим Положенням ФССУ є єдиним органом в Україні, який у межах наданих йому повноважень здійснює керівництво і управління обов'язковим державним соціальним страхуванням. Найвищим органом фонду є його правління, яке працює на громадських засадах.}

^{Основними завданнями фонду є:}

^{1) забезпечення надходження та акумуляція збору на обов'язкове соціальне страхування та інших коштів, призначених для фінансування видатків на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, інших видів допомоги, встановлених законодавством, а також на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих і членів їх сімей;}

2. контроль за цільовим використанням коштів, що знаходяться на рахунку фонду;
3. здійснення організаційно-управлінських заходів щодо забезпечення виплати допомоги з соціального страхування, оплати витрат на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих і членів їх сімей; повне або часткове фінансування дитячих оздоровчих таборів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, студентських оздоровчо-спортивних таборів і позашкільне обслуговування, часткове утримання санаторіїв-профілакторіїв, що належать професійним спілкам.

^{Контроль за цільовим використанням коштів соціального страхування здійснює Наглядова рада Фонду соціального страхування України, до складу якої входять представники від держави, профспілок і роботодавців.}

^{Наглядова рада фонду діє на громадських засадах, а її члени не можуть бути одночасно членами правління зазначеного фонду.}

^{Наглядова рада фонду:}

1. заслуховує звіти правління та виконавчої дирекції фонду про підготовку та виконання бюджету фонду, дає рекомендації з цих питань;
2. заслуховує інформацію правління та виконавчої дирекції з питань виконання завдань, покладених на Фонд, та цільового використання цих коштів;
3. порушує питання щодо відповідності займаній посаді директора виконавчої дирекції відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, обласних відділеннях, місті Києві тощо у разі виявлення грубих порушень у діяльності Фонду.

Виконавча дирекція страхового фонду є виконавчим органом правління фонду, який забезпечує виконання рішень правління.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню фонду, вона здійснює діяльність від імені страхового фонду у межах та в порядку, визначеному його статутом та положенням про виконавчу дирекцію, яке затверджується правлінням страхового фонду.

3.2. Соціальні послуги та їх матеріальне забезпечення

 

В Україні діє Закон України «Про соціальні послуги». Покращення якості послуг має забезпечуватися не шляхом збільшення витрат, а за рахунок більш ефективного використання існуючих ресурсів, впровадження інновацій та нових методів управління та участі у ринку надання соцпослуг підприємств різних форм власності опис якості соціальних послуг (згідно зі ст. 5 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії») має зазначатися у Державному класифікаторі соціальних стандартів та нормативів. Проте у згаданому класифікаторі відсутні показники якості більшості соціальних послуг, зокрема в сфері соціального обслуговування, медичної допомоги, освіти і культури, соціальної роботи з дітьми та молоддю тощо.

Міністерство праці та соціальної політики, Пенсійний фонд і місцеві органи виконавчої влади розробляють бланк соціальної картки потреб та соціального становища ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та жертв нацистських переслідувань. Така соціальна картка дасть можливість отримати реальну картину потреб та проблемних питань ветеранів війни, а також надати державну підтримку означеній категорії громадян

^{Період, за який обчислюється середня заробітна плата. Окрім всіх інших випадків збереження середньої заробітної плати і забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або за вагітністю та пологах, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.}

^{Призначаються такі види державної допомоги:}

1. допомога з вагітності та пологів;
2. одноразова допомога при народженні дитини;
3. допомога з догляду за дитиною;
4. грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років;
5. допомога з догляду за дитиною-інвалідом;
6. допомога за тимчасовою непрацездатністю у зв'язку з доглядом за хворою дитиною;
7. допомога на дітей віком до 16 років (учнів до 18 років);
8. допомога на дітей одиноким матерям;
9. допомога на дітей військовослужбовців строкової служби;
10. допомога на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням;
11. тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, коли їх батьки ухиляються від сплати аліментів або коли стягнення аліментів неможливе.

^{Державна допомога, що надається сім'ям з дітьми, не підлягає оподаткуванню.}

^{Умови призначення допомоги. Підставою для призначення одноразової допомоги при народженні дитини є довідка про народження дитини, видана органами РАГС для одержання допомоги, а для додаткової допомоги матерям, крім того, — довідка медичного закладу.}

^{Органи, що призначають і здійснюють виплату допомоги. Одноразова допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків. Одноразова допомога при народженні дитини виплачується сім'ї, якщо звернення про її призначення надійшло не пізніше шести місяців від дня народження дитини.}

 

^{3.3. Органи нагляду та контролю в системі державного пенсійного забезпечення.}

^{Постанови правління та інші документи нормативного характеру Пенсійного фонду, які стосуються прав та обов'язків громадян, належать державній реєстрації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.}

^{Виконавча дирекція Пенсійного фонду Виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй органи. Вона є постійно діючим виконавчим органом, який організує та забезпечує виконання рішень правління, діє від імені Пенсійного фонду в межах і в порядку, які визначаються його статутом та Положенням про виконавчу дирекцію Пенсійного фонду, та підзвітна правлінню Пенсійного фонду.}

^{Виконавчу дирекцію Пенсійного фонду очолює директор. До посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду належать: директор, заступники директора, керівники структурних підрозділів виконавчої дирекції Пенсійного фонду та начальники територіальних органів, які затверджуються правлінням Пенсійного фонду з поданням директора виконавчої дирекції Пенсійного фонду.}

^{Наглядова рада Пенсійного фонду. Наглядова рада Пенсійного фонду створюється з метою здійснення контролю за виконанням Пенсійним фондом законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, статутних задач та цільового використання коштів Пенсійного фонду. В Спостережну раду, яка складається з 15 чоловік, входять представники від держави, застрахованих осіб та роботодавців.}

^{Представники від держави призначаються і відкликаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб та роботодавців обираються (делегуються) та відкликаються сторонами самостійно. Строк повноважень членів Наглядової ради складає шість років .}

 

3.4. Органи нагляду та контролю в системі недержавного пенсійного забезпечення

 

Для здійснення контролю за поточною діяльністю недержавного пенсійного фонду та вирішення основних питань його діяльності створюється рада фонду в кількості не менше п'яти чоловік. З числа членів ради фонду обираються голова та секретар ради фонду простою більшістю голосів.

Члени ради будь-якого фонду обираються на три роки з правом переобрання на наступний строк з числа осіб, які:

1. дієздатні;
2. відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та статутом недержавного пенсійного фонду;
3. не були засуджені за навмисні злочини;
4. не були в останні сім років керівниками юридичних осіб, визначених банкрутами або які підлягали процедурі примусової ліквідації в період прибуття цієї особи на посаді керівника та ін.

Рада фонду проводить свою діяльність у порядку, визначеному статутом Пенсійного фонду, та відповідно до вимог Закону України «Про недержавне пенсійне страхування». Питання, віднесені нинішнім законом та статутом пенсійного фонду до компетенції ради фонду, не можуть бути передані у компетенцію виконавчих органів в засновника (засновників) фонду, професійного адміністратора або будь-яких інших осіб.

Рада фонду має право здійснювати свої повноваження, якщо в його засіданні беруть участь більше половини загальної кількості його членів.

Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів здійснює спеціальний уповноважений орган — Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг).

 

3.5.Державне регулювання рівня та якості життя населення.

Соціальна сфера — підсистема національної економіки, тобто явища, процеси, види діяльності та об'єкти, які пов'язані з забезпеченням життєдіяльності суспільства, людини, задоволенням їхніх потреб та інтересів.

Соціальна політика держави виступає елементом життєздатності суспільства, його стабілізації та розвитку, а також консолідації, вона включає:

• регулювання соціальних відносин у суспільстві, регламентацію умов взаємодії суб'єктів економіки в соціальній сфері (в тому числі між роботодавцями і найманою робочою силою вирішення проблеми безробіття та забезпечення ефективної зайнятості;
• розподіл і перерозподіл доходів населення;
• формування стимулів до високопродуктивної суспільної праці й надання соціальних гарантій економічно активній частині населення;
• створення системи соціального захисту населення;
• забезпечення розвитку елементів соціальної інфраструктури (закладів освіти, охорони здоров'я, науки, культури, спорту, житлово-комунального господарства);
• захист навколишнього середовища тощо.