Використання цікавих завдань на уроках інформатики на розвиток учнів

     Між навчально-виховною роботою, проведеної на уроках, і позакласною роботою  існує тісний взаємозв'язок: навчальні  заняття, розвиваючи в учнів інтерес  до знань, сприяють розгортанню позакласної  роботи, і навпаки, позакласні заняття, що дозволяють поглиблювати ці знання, підвищують успішність учнів і їхній  інтерес до навчання. Однак позакласна робота не повинна дублювати навчальну  роботу в класі, інакше вона перетвориться  у звичайні додаткові заняття.

     Говорячи  про зміст  роботи з учнями, що цікавляться інформатикою, відзначаємо  наступне:

• Традиційна тематика занять звичайно розглядає такі питання, які хоча й виходять за рамки офіційної програми, але й мають багато точок дотику з розглянутими в ній питаннями.
• Різноманітна подача матеріалу емоційно впливає на учнів. Додаткові відомості пізнавального характеру сприяють активності учнів, що є рішенням основної проблеми в одержанні якісних знань.[6 ,с.158]

     Широтою й розманітністю змісту  роботи обумовлене й багатство її форм.

     Форми роботи - це ті умови, у яких реалізується її зміст. Форм роботи величезна кількість. Це різноманіття створює складності в їхній класифікації, тому єдиної класифікації немає. Існують класифікації по об'єкту впливу й по напрямках, завданням навчання й виховання.

     Будь-яка  форма  роботи тією чи іншою мірою  сприяє рішенню завдань морального, розумового, фізичного, екологічного, економічного, естетичного навчання, виховання й розвитку. У цьому зв'язку будемо розглядати класифікацію форм класної роботи з об'єкта впливу.

     Індивідуальна робота - це самостійна діяльність окремих  учнів, спрямована на самовиховання, на виконання завдань вчителя й  доручень колективу, що виходять за рамки  навчальних програм.

     Крім  індивідуальної виділяють гурткові (групові), що поєднують і масові форми позакласної роботи. До об'єднуючих форм роботи ставляться клуби, шкільні музеї, суспільства, тимчасові колективи, тощо.

     У діяльності варто широко використати такі форми масової роботи, як змагання, конкурси, олімпіади, огляди. Вони стимулюють активність, розвивають ініціативу, зміцнюють колектив. Масова робота містить у собі більші можливості активізації учнів, хоча ступінь її може бути різної. Так, конкурс, олімпіада, змагання, гра вимагають безпосередньої активності кожного.

     Деякі види заходів :

     - Вечір інформатики

     - Вікторина по інформатиці

     - Класна година

     - Клубна діяльність

     - Конкурс

     - Гурткові заняття по інформатиці

     - Предметні тижні, декади, місячники

     - Усний журнал

     - Шкільна печатка

     Варто розрізняти два види класної роботи з інформатики: робота з учнями, що відстають від інших у вивченні програмного матеріалу ; робота з учнями, що проявляють до вивчення інформатики підвищений, у порівнянні з іншими, інтерес і здатності. Говорячи про перший напрямок класної роботи, відзначимо наступне. Цей вид роботи з учнями по інформатиці в цей час має місце в кожній школі.

     Разом з тим підвищення ефективності навчання інформатиці повинне привести до зниження значення додаткової навчальної роботи з відстаючими. В ідеальному випадку перший вид  роботи повинен  мати яскраво виражений індивідуальний характер і проявлятися лише у  виняткових випадках (наприклад, у випадку  тривалої хвороби, переходу зі школи  іншого типу). Однак у цей час  ця робота вимагає ще значної уваги  з боку вчителя інформатики. Основною метою її є своєчасна ліквідація (і попередження) наявних у прогалинах, що вчаться, у знаннях і вміннях  за курсом інформатики.

     Передовий досвід роботи вчителів інформатики  свідчить про ефективність наступних  положень, пов'язаних з організацією й проведенням  роботи з відстаючими.

     1. Заняття по інформатиці доцільно проводити з невеликими групами відстаючих (по 3-4 чоловік у кожній); ці групи учнів повинні бути досить однорідні як з погляду наявних у школярів прогалинах у знаннях, так і з погляду здатностей до навченості.

     2. Варто максимально індивідуалізувати  ці заняття (наприклад, пропонуючи  кожному з таких учнів заздалегідь  підготовлене індивідуальне завдання  й роблячи в процесі його  виконання конкретну допомогу  кожному).

     3. Заняття з відстаючими в школі  доцільно проводити не частіше  одного разу в тиждень, сполучаючи  цю форму занять із домашньою  роботою учнів за індивідуальним  планом.

     4. Після повторного вивчення того  або іншого розділу інформатики  на додаткових заняттях необхідно  провести підсумковий контроль  із виставлянням оцінки по  темі.

     5. Додаткові заняття з інформатики,  як правило, повинні мати навчальний  характер; при проведенні занять  корисно використати відповідні  варіанти самостійних або контрольних  робіт з дидактичних матеріалів, а також навчальні посібники  (і завдання) програмового типу.

     6. Вчителеві інформатики необхідно  постійно аналізувати причини  відставання окремих учнів при  вивченні ними інформатики, вивчати  типові помилки, що допускають  учнями при вивченні тієї або  іншої теми. Це робить додаткові  заняття по інформатиці більше  ефективними. 

     Друге із зазначених вище напрямків роботи з інформатики - заняття з учнями, що проявляють до її вивчення підвищений інтерес, відповідає наступним основним цілям:

     1. Пробудження й розвиток стійкого  інтересу до інформатики. 

     2. Розширення й поглиблення знань  з програмового матеріалу. 

     3. Оптимальний розвиток здатностей  учнів і прищеплювання їм певних  навичок науково-дослідного характеру. 

     4. Виховання культури мислення.

     5. Розвиток в уміння, що вчиться,  самостійно й творчо працювати  з навчальної й науково-популярною  літературою. 

     6. Розширення й поглиблення подань  знань про практичне значення  інформатики в житті суспільства. 

     7. Розширення й поглиблення знань  учнів про культурно-історичну  цінність інформатики, про ролі  інформатики у світовій науці. 

     8. Виховання почуття колективізму  й уміння сполучити індивідуальну  роботу з колективною. 

     9. Установлення більш тісних ділових  контактів між вчителем інформатики  й учнями й на цій основі  більш глибоке вивчення пізнавальних  інтересів і запитів школярів.

     10. Створення активу, здатного надати  вчителеві інформатики допомогу  в організації ефективного навчання  інформатиці всього колективу  даного класу (допомога у виготовленні  наочного приладдя, заняттях з  відстаючими, у пропаганді знань  по інформатиці серед інших  учнів).

     Передбачається, що реалізація цих цілей частково здійснюється на уроках. Однак у  процесі класних занять, обмежених  рамками навчального часу й програми, це не вдається зробити з достатньою повнотою. Тому остаточна й повна реалізація цих цілей переноситься на заняття цього виду.

     Разом з тим між навчально-виховною роботою, проведеної на уроках, і цікавою роботою існує тісний взаємозв'язок: навчальні заняття, розвиваючи в учнів інтерес до знань, сприяють розгортанню класної роботи, і, навпаки, заняття, що дозволяють учнем застосувати знання на практиці, що розширюють і поглиблюють ці знання, підвищують успішність учнів і їхній інтерес до навчання. Однак цікава робота не повинна дублювати навчальну роботу, інакше вона перетвориться у звичайні додаткові заняття.

     Говорячи  про зміст класної роботи з  учнями, що цікавляться інформатикою, відзначимо наступне. Традиційна тематика класних занять обмежувалася звичайно розглядом таких питань, які хоча й виходили за рамки офіційної програми, але мали багато точок дотику з розглянутими в ній питаннями. Так, наприклад, традиційними для розгляду на класних заняттях по інформатиці були історичні відомості, завдання підвищеної складності по програмуванню, елементи математичної логіки, системи числення й т.д. [21, с.11-13]

     За  останні роки в інформатиці виникли  нові напрямки, що мають практичне  значення й великий пізнавальний інтерес - комп'ютерні технології обробки  інформації, зокрема, мультимедіа, гіпертекст, Інтернет. Ці питання вже знайшли  своє відбиття в програмі по інформатиці, однак практика показує, що кількість  відведених годин явно недостатньо.

     Відновлення, що відбувається у змісті курсу інформатики  призвело до виникнення тенденції відновлення змісту класних занять по інформатиці, наповнення його цікавими завданнями, однак це не означає, що варто відмовитися від тих або інших традиційних питань, які становили дотепер зміст класних занять і викликають в учнів незмінний інтерес.

     Значення  роботи з використанням цікавих завдань з інформатики в початковій школі.

     Значення  роботи з використанням цікавих завдань з інформатики з молодшими школярами полягає в наступному:

1. Різні види цієї роботи в їхній сукупності сприяють розвитку пізнавальної діяльності учнів: сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мови, уяви.
2. Вона допомагає формуванню творчих здатностей учнів, елементи яких проявляються в математичній або логічній кмітливості, при проведенні на заняттях відповідних ігор.
3. Деякі види роботи дозволяють дітям глибше зрозуміти роль комп'ютера в житті людини.
4. Така робота сприяє вихованню колективізму й товариства (у зв'язку з роботою з випуску стінгазет за допомогою комп'ютера й відповідного програмного забезпечення, при організації командних змагань по проведенню ігор і т.д.)
5. Головне ж значення різних видів роботи полягає в тому, що вона допомагає підсилити інтерес учнів до вивчення комп'ютера, сприяє підвищенню пізнавальної діяльності учнів.

 

 

2. Реалізація  «цікавого» навчання на уроках інформатики  в початкових класах.

 

Комп'ютер, упевнено і надійно зайняв своє місце  в житті сучасної людини,

активно входить в шкільні будні. При  цьому віковий кордон зустрічі з  комп'ютером, його оволодінням нестримно  знижується. З простими ігровими комп'ютерними пристроями дитина взаємодіє вже  з 3 - 4 років. До моменту вступу до школи (6-7 років ) у дітей, як правило, є деякий досвід спілкування з комп'ютерними пристроями і тоді виникають питання: як працює комп'ютер; з чого він складається; що у нього усередині; чому він  виконує команди. На ці та інші питання  і покликаний відповісти шкільний курс інформатики. Починати навчання доцільно з молодшого шкільного віку, оскільки відомо, що найміцніші і довічні  знання і навики чоловік отримує  в початковій школі.

     Це  пов'язано з тим, що:

     - молодший шкільний вік більш  сприятливий до навчання;

     - знання і навики, отримані в  початковій школі, стають основою  і засобом всієї подальшої  пізнавальної діяльності.

     Проте методика початкового навчання багато років була пов'язана в основному  з теорією емпіричного мислення, що мало сприяло формуванню у молодших школярів повноцінної учбової діяльності і основ теоретичного мислення. Виникла  необхідність в нових підходах до навчання в початковій школі. І саме таким новим підходом є система  розвиваючого початкового навчання. Навчання, яке, забезпечує повноцінне засвоєння знань, формує учбову діяльність і тим самим безпосередньо  впливає на розумовий розвиток, і  є розвиваюче навчання.

     З врахуванням особливостей учбової  діяльності в молодшому шкільному  віці  була складена програма з інформатики для учнів 1-4 класів.

     У основу занять покладені наступні принципи:

     - формування основ інформаційної  культури, тобто опанування основних  понять інформатики, такими, як  команда, алгоритм, виконавець;

     - розвиток логічного і образного  мислення, що можливо завдяки  широкому використанню графічних  і звукових засобів; 

     - вживання ЕОМ для вирішення  творчих завдань конструювання  і проектування;