Структурная функциональность особенностей английских электронных текстов

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Сентября 2012 в 01:20, диссертация

Описание работы

Мета дослідження полягає в розкритті особливостей англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів шляхом встановлення їхніх структурних і функціональних властивостей, а також у визначенні комунікативних стратегій і тактик створення досліджуваних персональних веб-сторінок.
Для досягнення цієї мети потрібно вирішити такі конкретні завдання:
1) уточнити зміст й обсяг термінів “електронний текст” і “гіпертекст” з урахуванням здобутків сучасної лінгвістики;
2) визначити принципи структурно-композиційної та комунікативної організації англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів;
3) виявити вплив фактора електронної маніфестації текстів на їхню структуру й функціонування;
4) установити критерії поділу англомовних персональних веб-сторінок лінгвістів на комунікативні блоки та виокремити такі блоки;

Содержание

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .........................................................
ВСТУП .………………………………………………….……………….....
РОЗДІЛ 1. ТЕКСТИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ВЕБ-СТОРІНОК ЛІНГВІСТІВ ЯК РІЗНОВИД ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ .........................
1.1. Сутнісні характеристики англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів .................................
1.1.1. Природа електронних текстів ..........................................
1.1.2. Визначальні ознаки електронних текстів .......................
1.2. Типологія англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів ..........................................................
1.3. Персональні веб-сторінки як засіб професійного спілкування ............................................................................
1.4. Стратегії створення англомовних персональних веб-сторінок лінгвістів ..........................................................
1.4.1. Комунікативна стратегія привернення уваги .................
1.4.2. Комунікативна стратегія інформування .........................
Висновки до розділу 1 ..................................................................................
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ПЕРСОНАЛЬНИХ ВЕБ-СТОРІНОК ЛІНГВІСТІВ .................
2.1. Особливості семантичної структури англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів .................................
2.1.1. Семантичне структурування електронних інформаційно-довідкових текстів ...................................
2.1.2. Семантичне структурування електронних наукових текстів ................................................................................
2.2. Особливості композиційної структури англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів ....................
2.2.1. Композиційне структурування електронних інформаційно-довідкових текстів ...................................
2.2.2. Композиційне структурування електронних наукових текстів ................................................................................
2.3. Лексико-семантичні характеристики композиційної будови англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів ..........................................................
2.3.1. Уживання лексичних одиниць в електронних інформаційно-довідкових текстах ..................................
2.3.2. Уживання лексичних одиниць в електронних наукових текстах ..............................................................
Висновки до розділу 2 ..................................................................................
РОЗДІЛ 3. КОМУНІКАТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ПЕРСОНАЛЬНИХ ВЕБ-СТОРІНОК ЛІНГВІСТІВ ..................................................
3.1. Проблема успішності спілкування в мережі Інтернет ........
3.2. Мовленнєва діяльність комунікантів в електронному середовищі ..............................................................................
3.2.1. Діяльність адресанта ........................................................
3.2.2. Діяльність адресата ...........................................................
3.3. Функціональні характеристики англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів .................................
3.3.1. Особливості функціонування електронних інформаційно-довідкових текстів ...................................
3.3.2. Особливості функціонування електронних наукових текстів ................................................................................
3.4. Графічні засоби в англомовних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів ..........................................................
Висновки до розділу 3 ..................................................................................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ..............................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..............................................
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ........................
ДОДАТКИ .....................................................................................................
Додаток А. Персональні веб-сторінки лінгвістів ..................
Додаток Б. Уривки з електронних текстів персональних веб-

Работа содержит 1 файл

Дисертація (Данилюк).doc

— 3.32 Мб (Скачать)

г) видання, редактором яких є науковець (Computational Linguistics       (83-93); Presidential Young Investigator (84-89);

д) наукові праці, написані лінгвістом (Natural Language Understanding, Benjamin Cummings (87), 2nd edition (1995); Reasoning About Plans, Morgan Kaufmann (91); Readings in Planning, Morgan Kaufmann (90)).

У частині ЕТ, що належить до наукового блоку, повідомляється про:

а) сферу наукових інтересів лінгвіста (natural language understanding, discourse, knowledge representation, common-sense reasoning and planning);

б) науковий проект, яким керує мовознавець (These areas of research are combined in the TRAINS project, a long term effort co-directed with Len Schubert. The TRAINS system is an intelligent planning assistant that can converse in spoken natural language with a person to create, discuss and evaluate various plans involving freight shipments by train).

У науковому блоці міститься інформація про:

а) два основні напрями наукових досліджень Джеймса Ф. Аллена           (In particular, Allen’s research breaks down into two main subareas, broadly classified as research in discourse and research in plan reasoning);

б) сутність першого напряму (The research in discourse is focused on      two-person extended dialogs in which the speakers have specific tasks to accomplish. An emphasis in this work is the representation and use of the context of the dialog to solve problems in semantic interpretations and the recognition of the intentions underlying the speakers’ utterances. Work in this area has included developing the first computational model of speech acts, the development of a multi-level plan-based analysis involving discourse-level plans as well as domain-level plans, and the development of several different discourse-plan recognition algorithms. In addition, we are exploring how prosody and intonation signals discourse intentions and how this interacts with the plan-based dialog model. While it is important for work to be formally well-defined and understood, it is equally important that computational theories can lead to effective implementations. As a result, a considerable amount of effort has also been made in developing an expressive hybrid knowledge representation system that can support complex reasoning about plans and actions).

в) сутність другого напряму (The research in plan reasoning draws much of its motivation from the dialog work. In particular, the representation of plans must support a wide range of different forms of reasoning: plan construction                  (i.e. traditional planning), plan recognition, plan evaluation, and the communication of plans between agents. Much of our work in this area has focused on the representation of time and action, and we have reformulated the planning problem as a problem in temporal reasoning. Within this framework, we have developed             a representation of plans that is temporally explicit and supports plan construction, recognition and communication. We are also exploring methods of temporal reasoning that are viable even with large data sets of temporal information).

Наведена в електронних текстах кожного зі згаданих комунікативних блоків інформація надає змогу адресатові ознайомитися з біографією       лінгвіста, його професійною діяльністю, напрямом наукових досліджень тощо й задовольнити інформаційний запит через отримання за допомогою наведеного тексту необхідної інформації.

Щодо текстів, спрямованих на констатування, то метою        адресанта таких текстів є введення адресата в курс наукових експериментів, ознайомлення з результатами експерименту (позитивними чи негативними). Згадані тексти представлені такими підтипами: 1) тексти, що констатують теоретичні положення наукового дослідження; 2) тексти, що констатують результати експериментів.

Тексти, що констатують теоретичні положення наукового дослідження, забезпечують ознайомлення адресата з певними теоретичними постулатами, що має своєю метою привернення максимальної кількості науковців на бік викладеної теорії. Як приклад електронного тексту, що констатує теоретичні положення, розглянемо уривок із розташованого під гіперпосиланням Text Grammar Revisited [194] англомовного наукового ЕТ “Text Grammar Revisited” (див. Додаток Б.10) персональної ВС професора Роберта де Богранда [190]. У цьому електронному тексті викладено основні теоретичні позиції, що визначають кожний із трьох кроків, які необхідно зробити для вирішення проблеми аналізу речення як основного об’єкта лінгвістичного дослідження (For the purposes of the present paper, I shall highlight just three of these steps. In the first step, notwithstanding its already quoted status as “the ideal type of syntagm”, Saussure (1916/1966, 106) did not accept the “widely held theory making sentences the concrete units of language”, because the “totality of sentences that could be uttered” would reveal “immense diversity”; and “in no way do they resemble each other” (1916/1966, 106). [...] Our second step was in some ways the dialectical antithesis of the first. Reflecting his own training in fieldwork, Bloomfield counselled “the linguist” to “observe all speech forms impartially” (1933, 22). This counsel led him to define the sentence as an observable entity, namely: “a linguistic form” that is “spoken alone” and “not included in any larger (complex) linguistic form” (1933, 170, 179). [...] Our third step might resemble a dialectical antithesis to the other two. Far from seeing only “immense diversity” in the “totality of sentences that could be uttered” (Saussure), Chomsky (1957, 48, 54) proposed a “grammar” to “reconstruct formal relations among utterances in terms” of “structure” and to “generate exactly the grammatical sentences”). За рахунок висвітлення в згаданому ЕТ цих трьох кроків, власне,    й розкривається теоретична сутність поставленої в дослідженні проблеми.

Тексти, що констатують результати експериментів, розкриваючи сутність проведених наукових експериментів, значною мірою підкріплюються графіками, схемами, рисунками, які мають інформативний характер. Наведемо приклад електронного тексту, що констатує результати експериментів. Ним      є уривок з англомовного наукового ЕТ Critical Discourse Analysis and Citizenship [176] (див. Додаток Б.16) персональної ВС професора Нормана Феарклафа [178]. У згаданому електронному тексті пропонуються положення, отримані     в результаті експериментального дослідження громадянства як комунікативного феномена (From our experience of attending the participatory events, our experience of talking to people in the interviews, and our initial analysis of the texts and transcripts from these, we suggest there are four practical and fundamental strands for our empirical analysis of citizenship as a communicative achievement [...]. They are intended, in combination, to offer a coherent practical and theoretical framework for the analysis [...]. As the arrows indicate, these four analytic strands are clearly inter-related and complementary. Moreover, “subject positioning” is located in the centre of the diagram in order to keep in mind the intended focus of this empirical analysis of citizenship, and therefore the common focus of these strands). У тексті науковець наголошує на експериментально доведеній наявності чотирьох фундаментальних практичних аспектів емпіричного дослідження громадянства як комунікативного феномена та їхній взаємопов’язаності, в чому й може переконатися будь-який адресат, ознайомившись безпосередньо з ЕТ.

Полеміко-гіпотетичні електронні тексти викладають нову теорію або положення й ознайомлюють із ними адресатів-спеціалістів. Для адресанта ці процеси зумовлюють низку труднощів психологічного характеру, які вимагають від нього забезпечити адекватне сприйняття викладеної інформації. Зокрема, в поданні гіпотези для адресанта важливим є донесення її сутності до адресата з найменшими інформаційними втратами. Полеміко-гіпотетичні тексти, в свою чергу, поділяються на: 1) гіпотетичні; 2) дискутивно-полемічні (до них належать і суто полемічні тексти, й рецензії).

Прикладом гіпотетичного наукового електронного тексту є уривок           з англомовного ЕТ [208] (див. Додаток Б.22) персональної ВС Дженніфер Арнолд, доцента Стенфордського університету [210] (див. Додаток А.11).         У згаданому електронному тексті подано запропоновану науковцем гіпотезу (The hypothesis that I investigated with the corpus analysis was that both subjects and the focus of clefts signal that there is a high likelihood that their referents will be mentioned again in the subsequent discourse). У подальшому викладі розкривається сутність висловленої гіпотези (In a „normal”, nonclefted utterance, the best bet for the topic of the following utterance is the topic of the current one, since speakers usually talk about the same thing for extended periods of time. On the other hand, a clefted utterance is a marked construction that the speaker may employ to indicate that the topic will shift to the referent of the focus). Таким чином, прочитавши наведений ЕТ, адресат має змогу ознайомитися з гіпотезою            й погодитися чи не погодитися з нею, сформувавши власну позицію.

Наведемо також приклад електронного тексту, що належить до дискутивно-полемічних текстів. Ним є уривок з англомовного наукового ЕТ “Language as a dynamical system” [211] (див. Додаток Б.21) персональної ВС професора Джеффрі Елмена [214]. Ілюстрацією дискутивно-полемічного характеру наведеного уривка є його перший абзац. У ньому безпосередньо вказано на розбіжності серед теорій, присвячених проблемі створення людьми мови. Однак відзначається також і наявність низки припущень, які поділяються більшістю таких теорій (Despite considerable diversity among theories about how humans process language, there are a number of fundamental assumptions which are shared by most such theories). Саме факт наявності й розбіжностей, і спільних положень, власне, й вказує на полеміку, яка відбувалася між представниками різноманітних теорій, запропонованих для вирішення поставленої в електронному тексті проблеми.

Разом із тим, у тексті подано також і положення, які висвітлюють два підходи до трактування мозку (So although many cognitive scientists are fond of referring to the brain as a ‘mental organ’ (e.g., Chomsky, 1975) – implying               a similarity to other organs as the liver or kidneys – it is also assumed that the brain is an organ with special properties which set it apart). Ці положення, власне,              й спричинюють полеміку, опосередковано закликаючи адресата взяти участь     в обговоренні, висловивши свою власну думку з дискусійного питання.

Таким чином, проведена нами систематизація та побудова типології англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів була зумовлена появою електронних текстів як нового різновиду писемного мовлення, що вимагають ретельного лінгвістичного дослідження, в тому числі й побудови їхньої типології.

 

1.3. Персональні веб-сторінки як засіб професійного спілкування

 

Створюючи власні веб-сторінки й розташовуючи їх у мережі Інтернет, лінгвісти наповнюють такі ВС різноманітною інформацією, починаючи від особистих відомостей і завершуючи науковими статтями, уривками з наукових монографій тощо. Під час ознайомлення з веб-сторінками лінгвістів, власне,            й відбувається акт комунікації. Під мовленнєвою комунікацією розуміється процес спілкування між партнерами, в результаті якого відбувається передавання повідомлення від адресанта до адресата. Мовленнєва комунікація як особливий вид діяльності передбачає практичну мету, що реалізується за межами тексту.

Такою практичною метою, що ставлять перед собою лінгвісти на власних веб-сторінках, є, насамперед, ствердження себе як науковців-професіоналів, самопрезентація в певній соціальній професійній ролі. Для досягнення цієї мети на веб-сторінках лінгвісти подають відомості, які здатні переконати адресата    в їхньому професіоналізмі.

Розглянувши, наприклад, персональну ВС професора Джеффрі Ліча [181]                (див. Додаток А.6), ми доходимо висновку про великий професійний досвід цього науковця. Про такий досвід свідчить:

а) перелік отриманих ученим наукових ступенів (PhD, FilDr, Dlitt,  M.A.E., F.B.A.);

б) посад, які займав дослідник (із зазначенням років і місця роботи) (Professor of Linguistics and Modern English Language at Lancaster University from 1974 to 1996; Research Professor in English Linguistics; Emeritus Professor in the Department of Linguistics and Modern English Language, Lancaster University, since 2002);

в) галузей наукових інтересів лінгвіста (English grammar, literary stylistics, semantics, computational linguistics, corpus linguistics and pragmatics).

Окрім того, подано перелік наукових праць, а також докладні відомості про проведені в різних галузях лінгвістики наукові дослідження. Такі відомості містяться в рубриках (A. Corpus Compilation and Annotation; B. Corpus-based Study of English Grammar; C. Other Research Interests). Наведені вище   відомості безпосередньо вказують на активну професійну діяльність дослідника, в результаті якої науковець і набув такий досвід.

Ще однією з поставлених на досліджуваних веб-сторінках цілей               є встановлення професійних контактів між лінгвістами. Розташовуючи на таких ВС докладну інформацію про сферу власних наукових інтересів, а також подаючи тексти статей та уривки з монографій тощо, лінгвісти намагаються ознайомити наукову громадськість з отриманими в дослідженнях здобутками, що мають знайти певний відгук у колег, які проводять наукові пошуки й у тих самих, і в суміжних галузях лінгвістики.

Прикладом веб-сторінки, на якій виражено бажання лінгвіста   встановити професійні контакти, є персональна ВС професора Тойна ван Дейка [155] (див. Додаток А.2). Саме на цій веб-сторінці містяться електронні тексти Elite Discourse and Racism in Latin America [159]; Discourse, Knowledge and Ideology: Reformulating Old Questions [160]; Knowledge and News [161]; Specialized Discourse and Knowledge [162]; On the Analysis of Parliamentary Debates on Immigration [163]. Усі ці електронні тексти приховано під гіперпосиланням Unpublished recent work [223]. У згаданих ЕТ лінгвісти пропонують висловити свої думки щодо цих текстів. Така пропозиція, власне, й є прагненням установлення професійних контактів.

Таким чином, відомості, які наводяться на персональних веб-сторінках лінгвістів, стосуються їхньої професійної діяльності. Ключовим, домінуючим фактором є професійна самопрезентація науковців. Іншими словами, й будова,     й комунікативна спрямованість таких веб-сторінок націлені на реалізацію лінгвістами себе як професіоналів.

 

1.4. Стратегії створення англомовних персональних веб-сторінок лінгвістів

 

Англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів, як       і будь-які інші тексти, є фрагментом комунікації, в якому реалізовано стратегічні й тактичні завдання спілкування. Зосереджуючись на комунікативних стратегіях, ми маємо на увазі комплекс мовленнєвих дій, спрямованих на досягнення комунікативної мети. Щодо ЕТ персональних ВС, то такою комунікативною метою є надання біографічної інформації про того чи іншого лінгвіста, ознайомлення науковців з його / її професійними здобутками, привернення уваги до особистості певного лінгвіста тощо.

У праці [31, с. 110] відзначається, що реалізація комунікативних стратегій відбувається за допомогою комунікативних тактик. Складниками таких комунікативних тактик є комунікативні ходи (методи й прийоми), які окремо або   в комплексі ведуть до вирішення надзавдання. Комунікативний хід є основною одиницею дискурсу, мінімально значимим елементом, який розвиває взаємодію, просуває спілкування до досягнення комунікативних цілей (див., напр., [94, с. 69; 104, с. 6; 137, с. 31; 14, с. 123]). Головною специфічною рисою комунікативного ходу є його функція відносно продовження розвитку дискурсу в цілому.              В зв’язку з цим вирізняють (див., напр., [14, с. 123; 63, с. 100; 138, с. 33;            151, с. 293-294]): 1) ініціальні; 2) континуальні; 3) підтримувальні; 4) обрамлювальні; 5) завершальні та інші комунікативні ходи.

Як відзначається в праці [31, с. 57], ефективність мовленнєвих стратегій багато в чому зумовлена результатами або наслідками соціальної взаємодії, незалежно від передбачуваності, свідомої спланованості таких результатів. Але комунікативні стратегії тісно пов’язані з мотивами, що керують мовленнєвою поведінкою особи, так само, як і з потребами й бажаннями цієї особи. При створенні англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, як і при будь-якій іншій мовленнєвій діяльності, адресант ставить перед собою певну мету, яка значною мірою визначає вибір тієї чи іншої стратегії, що реалізується в тактиках через комунікативні ходи. У лінгвістичній літературі (див., напр., [14, с. 124]) розрізняють два типи цілей, які відображають мотиви людської поведінки:

Информация о работе Структурная функциональность особенностей английских электронных текстов