Аналіз депозитного портфелю ПАТ АБ «Укргазбанк»

 

РЕФЕРАТ

 

Дипломна робота містить 88 сторінок, 15 таблиць, 12 рисунків, список літератури з 44 найменувань, 5 додатків.

 

ЗАОЩАДЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯ  ТА ЇХ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ РЕСУРСНОЇ  БАЗИ БАНКІВ (НА БАЗІ ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»)

 

Предметом дослідження є відносини, що виникають між банком та населенням в процесі залучення коштів на депозити.

Об’єкт дослідження – діяльність ПАТ АБ «Укргазбанку» щодо залучення заощаджень населення.

Мета дипломної  роботи полягає в дослідженні теоретичних та практичних аспектів залучення заощаджень населення, виявлення проблем та шляхів їх вирішення.

Завданнями  роботи є:

• визначення сутності заощаджень населення;
• обґрунтування ролі грошових заощаджень у формуванні ресурсної бази банків;
• проаналізувати сучасний стан заощаджень населення ;
• провести аналіз депозитного портфелю ПАТ АБ «Укргазбанк» та напрямки підвищення його ефективності;
• запропонувати шляхи підвищення ефективності діяльності ПАТ АБ «Укргазбанку» по залученню заощаджень населення.

За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо удосконалення залучення банком заощаджень населення для формування ресурсної бази банків.

Одержані результати можуть бути використані як ПАТ АБ «Укргазбанком», так і іншими комерційними банками.

 

 Рік виконання дипломної роботи – 2013

Рік захисту роботи – 2013

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАОЩАДЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯ……...8

1. Економічна сутність заощаджень…………………………………..8
2. Класифікація, мотиви та чинники заощаджень…………………..15
3. Роль заощаджень населення у формуванні ресурсної бази              банків………………………………………………………………………24

РОЗДІЛ 2. ЗАЛУЧЕННЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ НАСЕЛЕННЯ В ФОРМУВАННІ РЕСУРСНОЇ БАЗИ НА ПРИКЛАДІ ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК………………29

1. Аналіз депозитного портфелю ПАТ АБ «Укргазбанк»…………29
2. Аналіз процентних ставок та види депозитних програм ПАТ АБ «Укргазбанк»……………………………………………………………...41

РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН, ПРОБЛЕМИ ЗАОЩАДЖЕНЬ НАСЕЛЕННЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ………………………………………………….54 

1. Ринок депозитних коштів в сучасних економічних умовах як основна складова ресурсної бази банків………………………………...54
2. Оптимізація діяльності банків на ринку депозитних послуг в Україні……………………………………………………………………..63
3. Шляхи вдосконалення залучення заощаджень населення до банківської системи України……………………………………………..75

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...84

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………….86

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..89

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Функціонування банківської  системи будь – якої країни просто не можливо без грошових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні домогосподарств та суб’єктів господарювання. Ці грошові кошти є реальною основою функціонування усіх банків, оскільки вони створюють базу для проведення усіх видів операцій, що їх здійснюють банки. Саме тому дослідження механізму та умов залучення банками грошових коштів фізичних та юридичних осіб є досить важливим та актуальним, особливо у посткризовий період, коли довіра до банків лише починає відновлюватися, а грошові ресурси повертатися в банківську систему.

У цьому зв¢язку дослідження питань забезпечення умов для залучення коштів населення набуває особливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.

Проблема заощаджень упродовж багатьох років залишається однією з центральних в економічній науці. Вона всебічно досліджувалась у класичному економічному вченні, зокрема в працях Л. Вальраса, Ю.К. Вікселля, К. Маркса, Ж.Б. Сея, А. Сміта, І. Фішера та багатьох інших авторів. Особливо помітний внесок у теорію заощаджень зробив Дж.М. Кейнс. Серед сучасних західних економістів заощадження широко розглядаються у працях Ф. Модільяні, Ф.С. Мишкіна, П. Самуельсона, М. Фрідмена та інш.

Українська економічна наука також приділяє увагу розглядові ролі заощаджень населення в економічному розвитку і, зокрема, питанню залучення цих заощаджень у банківську систему. За останні роки ця проблема знайшла відображення в багатьох публікаціях вітчизняних дослідників – М.Д. Алексеєнка, О.І. Барановського, З.Г. Ватаманюка, Н.В. Дорофєєвої, В.М. Геєця, Б.Є. Кваснюка, В.С. Марцина, А.М. Мороза, С.М. Панчишина, Є.М. Романіва, М.І. Савлука, Т.С. Смовженко та ін..

Сьогодні в Україні  інвестиційний потенціал домашніх господарств фактично не реалізовано. Банківські заощадження населення  у 2010-2012 рр. Не перевищують 15% ВВП. Між тим у країнах із розвиненою ринковою економікою чверть національних заощаджень формується саме за рахунок заощаджень формується саме за рахунок заощаджень громадян. Тому більш поглибленого вивчення  заслуговують питання, пов’язанні із залученням заощаджень фізичних осіб банківськими установами України та їх роллю у формуванні ресурсної бази банків. З огляду на необхідність дослідження зазначених питань визначимо напрям, тему, мету і структуру магістерської роботи.

 

Мета і завдання роботи. Мета дипломної роботи полягає в дослідженні теоретичних та практичних  аспектів залучення заощаджень населення, виявлення проблем та шляхів їх вирішення.

Реалізація  мети зумовила необхідність розв’язання  таких завдань:

• визначення сутності заощаджень населення;
• обґрунтування ролі грошових заощаджень у формуванні ресурсної бази банків;
• проаналізувати сучасний стан заощаджень населення ;
• провести аналіз депозитного портфелю ПАТ АБ «Укргазбанк» та напрямки підвищення його ефективності;
• запропонувати шляхи підвищення ефективності діяльності ПАТ АБ «Укргазбанку» по залученню заощаджень населення.

Об’єктом дослідження є діяльність ПАТ АБ «Укргазбанку» щодо залучення заощаджень населення.

Предметом дослідження є відносини, що виникають між банком та населенням в процесі залучення коштів на депозити.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження послужили фундаментальні положення економічної теорії щодо заощаджень, ґрунтовні наукові праці вчених-економістів, критичне осмислення праць сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників, що стосуються ролі заощаджень населення у формуванні ресурсів фінансово-кредитних установ; чинне законодавство України з питань регламентації залучення заощаджень фізичних осіб банками та небанківськими інститутами.

Інформаційна  база. Інформаційною базою для написання дипломної роботи є: нормативно-правові акти НБУ та комерційних банків, статистичні дані Державного комітету статистики, наукові праці вчених-економістів, матеріали періодичних видань, матеріали досліджуваного банку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАОЩЕДЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ В ЕКОНОМІКУ КРАЇНИ

 

1.1 Сутність вкладів та депозитів банків

 

Одним із основних джерел залучення коштів в економіку  країни є заощадження населення, які в економіці здобули назву «тимчасово вільних коштів». Виходячи з основних постулатів економічної теорії заощадженнями називається частина грошового доходу, яка не використовується на поточне споживання, а призначена для задоволення майбутніх потреб. Заощадження, що зберігаються в готівковій формі, функціонують поза банківською системою та не становлять для неї великого інтересу, оскільки банківська система скористатися такими грошовими ресурсами не здатна. А от заощадження, які знаходяться в безготівковій формі, тобто є депозитними, становлять для неї досить великий інтерес, адже вони є певними вливаннями в економіку країни та можуть з легкістю використовуватися банками для забезпечення його поточних потреб та проведення банківських операцій. Вклади населення та депозити юридичних осіб – це той ресурсний фундамент, на який спираються комерційні банки у своїй діяльності.

Терміни «вклади» та «депозити» є тотожними коли йдеться про  кошти фізичних осіб, тому термін депозити будемо застосовувати як до вкладів  фізичних осіб, так і до депозитів суб’єктів господарської діяльності.

Депозит (від латинського - річ, віддана на збереження) – це економічні відносини щодо передачі коштів клієнта в тимчасове користування банку. Правила здійснення операцій із банківськими депозитами визначаються постановою Правління НБУ № 250 від 30.06.1998 року з відповідною назвою та Положенням “Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами”, затверджене постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 р. № 516 зі змінами та доповненнями [5].

Особливість депозиту полягає  в його роздвоєності в практичному  застосуванні. По-перше, депозит є для вкладника потенційними грошима, вкладник може виписати чек і спрямувати відповідну суму в обіг. Але в той же час «банківські гроші» приносять вкладникові дохід, виступають уже в ролі капіталу. Перевага депозиту перед готівкою в тому, що депозит приносить дохід у формі процента, а недолік у тому, що процент депозиту нижчий порівняно з тим, який виплатять на капітал, якщо його позичити. Тому саме при депозитних операціях дуже виразно виступає сутність комерційної діяльності банків — платити за депозит дешевше, а розміщувати його за вищу плату.

В економічній науці, а відповідно й у практиці фінансової діяльності досі не вироблено єдиних методичних підходів до визначення суті банківських депозитів як окремої економічної категорії. Багато вчених пропонують власні підходи щодо визначення сутності депозитів та їх ролі у вирішенні фінансово-економічних та соціальних проблем, розвитку банківської системи та обґрунтовують різноманітні класифікаційні ознаки і видові відмінності.

Проаналізувавши усі наявні підходи  вітчизняних та зарубіжних учених до визначення депозитів як економічної  категорії, а також сучасну практику банківської діяльності, слід розглядати банківські депозити як сукупність усіх можливих видів та форм внесення грошових коштів суб’єктами економіки на банківські рахунки незалежно від суми, терміну та виду валюти для зберігання на відповідних умовах – повернення в кінці терміну зберігання і, як правило, з виплатою процентів.

На основі аналітичного огляду депозитів, що використовуються в різних країнах світу, нижче розглянуто методичні підходи до їх класифікації, які зведені до єдиної узагальнюючої таблиці (табл. 1.1)[25].

 

Таблиця 1.1

Класифікація банківських  депозитів

Класифікаційна ознака	Види депозитів
Тип клієнта	депозити фізичних осіб, депозити юридичних осіб, міжбанківські депозити
Вид валюти	депозити в національній валюті, депозити в іноземній валюті, мультивалютні депозити
Форма користування	депозити до запитання, строкові депозити, депозитні (ощадні) сертифікати
Строк депозиту	депозити «Овернайт», короткострокові, довгострокові
Рівень стабільності	найбільш стабільні, стабільні, нестабільні
Форма оформлення	депозити, оформлені вкладною книжкою; депозити, оформлені платіжною карткою; депозити, оформлені договором; депозити, оформлені сертифікатом
Метод нарахування процентів	депозити з фіксованою ставкою, депозити з плаваючою ставкою, депозити з «простими» процентами, депозити зі «складними» процентами.
Терміни нарахування  процентів	депозити із щомісячним нарахуванням процентів, депозити зі щоквартальним нарахуванням процентів, депозити зі щорічним нарахуванням процентів, «авансові депозити»
Режим функціонування	з правом поповнення, без права поповнення
Регіональна ознака	депозити у вітчизняних банках, депозити у зарубіжних банках
Економічна сутність	активні, пасивні
Величина депозиту	великі, середні, малі
Форма депозиту	грошові, металеві
Вид депозиту	будівельні депозити, інвестиційні депозити, трастові депозити, пенсійні депозити, депозити на дітей, інші депозити