Аналіз депозитного портфелю ПАТ АБ «Укргазбанк»

Гарантією успішного управління депозитними операціями є взаємовигідні відносини між банком і клієнтом. Щоб збільшити депозитні залучення, банк повинен ретельно і постійно вивчати інтереси і запити вкладників. Важливо, щоб банк надавав вкладникам найзручніші форми депозитного обслуговування, які б зводили до мінімуму витрачений ними час.

Вміле використання досвіду західної банківської практики з урахуванням  специфіки вітчизняної економіки  і ментальності населення має  суттєве значення для поліпшення роботи комерційних банків в Україні.

Метою управління зобов'язаннями ПАТ АБ «Укргазбанк» є залучення достатнього обсягу коштів із найменшими витратами для фінансування тих активних операцій, які має намір здійснити банк. Отже, у процесі формування цих ресурсів керівництво банку враховувє два основні параметри управління - вартість депозитних коштів та їх обсяг.

Для забезпечення бажаної  структури, обсягів та рівня витрат за депозитними зобов'язаннями банки  використовують різні методи залучення  коштів.(рис. 3.3.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.3. Методи залучення коштів

 

ПАТ АБ «Укргазбанк» в умовах загострення конкурентної боротьби в банківській сфері велику увагу приділяє саме неціновим методам управління, оскільки підвищення депозитних ставок має обмеження, і не завжди ціновий метод управління можна застосовувати.

Нецінова політика банку  базується на таких принципах:

• якісна реклама;
• поліпшений рівень обслуговування;
• розширення спектра пропонованих банком рахунків та послуг;
• комплексне обслуговування;
• додаткові види безкоштовних послуг;
• розташування філій у місцях, максимально наближених до клієнтів;
• пристосування графіка роботи до потреб клієнтів тощо.

Оскільки ПАТ АБ «Укргазбанк» основну увагу приділяє фізичним особам, а нецінові методи управління базуються на маркетингових дослідженнях того сектора ринку, який обслуговується , підрозділами банку проводиться вивчення потреб клієнтури, розроблення нових фінансових інструментів та операцій, що пропонуються клієнтам.

Загалом застосування нецінових методів  потребує деяких (іноді й значних) витрат. Тому, обираючи метод управління залученими коштами, менеджмент банку має порівнювати витрати пов’язані з підвищенням депозитної ставки, та витрати, які супроводжуватимуть упровадження нецінових прийомів. На практиці ці методи слід застосовувати паралельно.

Малі та середні Українські банки надають перевагу ціновим  методам управління оскільки депозитні  ставки не підлягають регулюванню і  встановлюються банком самостійно, залежно  від потреби в залучених коштах. Нецінові методи управління ще не досить популярні у вітчизняній банківські практиці, але загострення конкурентної боротьби та зниження загального рівня дохідності спонукає банки до пошуків нових прийомів заохочення клієнтів.

При залученні коштів право вибору залишається за клієнтом, а банк змушений вести нерідко тверду конкуренцію за вкладника, втратити якого досить легко. Обмеженість ресурсів, пов'язана з розвитком банківської конкуренції, веде до тісної прив'язки до певних клієнтів. Якщо коло цих клієнтів вузьке, то залежність від них банка дуже висока. У частині пасивних операцій вибір банку звичайно обмежений певною групою клієнтури, до якої він прив'язаний набагато сильніше, ніж до позичальників. Внаслідок цього в сформованій ситуації для рішення проблеми формування ресурсної бази банку необхідно підсилити роботу з розширення кола вкладників. Тому банку потрібна грамотна депозитна політика, в основу якої ставиться підтримка необхідного рівня диверсифікованості, забезпечення можливості залучення грошових ресурсів з інших джерел і підтримка збалансованості з активами по строках, обсягах і процентних ставках.

З метою розширення свого  кредитного потенціалу банкам необхідно  активізувати свою депозитну політику. Цього можна досягти декількома способами, у тому числі за допомогою  розширення переліку внесків. Так, можна припустити, що для клієнтів будуть вигідні цільові вклади, виплата яких буде присвячена до періоду відпусток, дням народжень або інших свят. Їхні строки коротше традиційних, а відсоток - вище. Прикладом цільового вкладу можуть стати так називані «новорічні внески», «різдвяні внески», тобто протягом року банк приймає невеликі внески на святкування Нового року й Різдва, а наприкінці року банк видає гроші вкладникам, що бажають, а інші можуть продовжувати нагромадження грошей до наступного нового року.

Для клієнтів з різним рівнем доходу ПАТ АБ «Укргазбанк» міг би  запропонувати принципово нові фінансові послуги, наприклад, з'єднання традиційного депозитного внеску із цілим набором небанківських послуг - страхових, туристичних або по придбанню споживчих товарів із знижкою.

Для найбільшої зацікавленості клієнтів ПАТ АБ «Укргазбанк» може запропонувати виплату відсотків по розміщених вкладах наперед з метою компенсації інфляційних втрат. У цьому випадку вкладник при вкладенні коштів на певний строк відразу ж одержує належний йому доход. Однак у тому випадку, якщо договір буде розірваний достроково, банк перерахує відсотки по внеску й зайво виплачені суми будуть утримані із суми внеску.

З метою підтримки  стійкого положення й динамічного  розвитку на ринку депозитних послуг в ПАТ АБ «Укргазбанк» доцільно створити систему страхування депозитів. Це питання є актуальним у наш час. Дана система буде вигідна й для банку й для його клієнтів. Для клієнтів система страхування депозитів буде приваблива з погляду схоронності їхніх внесків при можливому банкрутстві банку, що забезпечить даному банку переваги в порівнянні з іншими банками, де така система відсутня. Ця система дасть банку додатковий приплив тимчасово вільних коштів населення і юридичних осіб у внески, тому що клієнт буде впевнений, що його внесок захищений у кризових ситуаціях. Приплив коштів відповідно дозволить банку розширити свою базу для кредитування реального сектора економіки. Об'єктами страхування в першочерговому порядку (через недолік джерел фінансування) повинні стати депозити фізичних осіб, а в перспективі й депозити юридичних осіб.

У рамках даного питання  необхідно відзначити й той факт, що з метою підвищення ефективності керування ризиком ліквідності  даної кредитної організації  виникає необхідність вжити заходів по мінімізації негативного впливу непередбаченого вилучення населенням строкових вкладів на фінансовий стан банку. Тільки у випадку захисту від дострокового вилучення банк повною мірою зможе використати депозити населення для розширення середньо- і довгострокового кредитування, настільки необхідного економіці.

Для проведення ефективного  керування депозитами необхідно  визначити оптимальний обсяг  періоду зберігання строкових вкладів  як фізичних, так і юридичних осіб. При цьому ПАТ АБ «Укргазбанк» особливу увагу варто приділити тому, що строки депозитів повинні бути пов'язані зі строками оборотності кредитів, на видачу яких можуть бути спрямовані термінові депозити.

Слід зазначити, що кожен банк розробляє свою депозитну політику, визначаючи види депозитів, їхні строки й відсотки по них, умови проведення депозитних операцій опираючись при цьому на специфіку своєї діяльності й з огляду на фактор конкуренції з боку інших банків й інфляційні процеси, що протікають в економіці.

Також дуже важливим фактором, що впливає на ефективність депозитних операцій в масштабах держави  є саме депозитна політика держави. Депозитна політика на рівні держави – це сукупність заходів, які здійснюються Центральним банком і спрясовані на регламентування правил формування депозитів (вкладів) у комерційних і ощадних банках, а також у небанківських грошово-кредитних установах. Необхідність такої регламентації зумовлена тим, що, по-перше, вклади (депозити) самі є специфічним видом грошей (безготівкові або депозитні гроші); по-друге, на основі депозитів формуються кредитні гроші у кратному співвідношенні відповідно до величини грошового мультиплікатора. За відсутності такого державного регламентування правил формування й руху депозитних і кредитних грошей процес творення нових грошей у національній економічній системі був би безконтрольним і міг би непередбачено "розкручувати" маховик інфляції й знецінювати національні грошові одиниці. [30, с.2]

Є два типи депозитної політики на макрорівні. Перший представляє  консервативна політика або політика сильного державного регулювання депозитних установ. Вона здійснюється за сильної інфляції, або стагфляції, коли зростання рівня сукупних цін супроводжується значним спадом обсягів сукупного виробництва. Основна її мета - посилення депозитної дисципліни та обмеження грошово-кредитних установ, які мають право відкривати поточні безстрокові рахунки (чекові вклади). Другий тип депозитної політики — ліберальна депозитна політика, що передбачає послаблення депозитної дисципліни та значне збільшення грошово-кредитних установ, які мають право відкривати поточні безстрокові рахунки (чекові вклади). Здійснюється з тим, щоб збільшити кількість депозитних кредитних грошей у національній економічній системі, таким чином стимулювати підвищення економічно активності й вихід економіки з фази кризи. Ліберальна політика особливо ефективна за незначного рівня інфляції. За високого рівня інфляції вона недоцільна, оскільки розкручує маховик інфляції.

Окремою складовою депозитної політики, що впливає на поведінку суб’єктів грошово-кредитного ринку, є депозитна політика комерційних банків. Кожен комерційний банк, як суб’єкт депозитного ринку намагається реалізувати свої інтереси за умови врахування впливу депозитної політики центрального банку та базуючись на конкретних умовах функціонування депозитного ринку. Депозитна політика комерційного банку спрямована на оптимізацію витрат по залученню коштів на депозитному ринку за умови їх ефективного використання. Такий механізм реалізації інтересів всіх суб’єктів депозитного ринку формує ціну на депозитні кошти. Безпосередній вплив на процентні витрати мають середні залишки по оплачуваних депозитах, середня процентна ставка по них. На  середню процентну ставку по депозитах впливають наступні чинники:

1) ринковий рівень процентної ставки по депозитах, який залежить від кон’юнктури грошового ринку;

2) структура депозитної  бази, управління якою має важливе  значення для регулювання прибутковості  та зниження очікуваних витрат.

Так, зростання частки дорогих депозитних інструментів, призводить до зростання процентних витрат, з іншого боку, висока питома вага низькооплачуваних ресурсів сприяє підвищенню рентабельності, але призводить до зниження рівня ліквідності балансу банку. Для комерційного банку найбільш привабливими є строкові депозити, що є найбільш стабільною частиною залучених ресурсів, вони дозволяють здійснювати кредитування на більш тривалі строки і відповідно під більш високий процент. Рекомендований їх рівень у ресурсній базі – не менше 50% [10, с.15].

Як перспективний напрям удосконалення депозитних операцій може бути мотод розширення кола депозитних рахунків клієнтів з різноманітним режимом функціонування, що може надати вкладникам додаткові можливості з використання своїх коштів при одночасному отриманні прийнятого рівня доходів [40, с.32].

З метою оптимізації  депозитного портфеля та для забезпечення більшого надходження коштів на строкові та ощадні депозити можна рекомендувати  спрощення режиму функціонування відповідних  рахунків, тобто порядку зарахування коштів на вклади, видачі готівки та перерахування з депозитних рахунків. Варто більш широко застосовувати строкові вклади з додатковими внесками, а також скоротити обмеження на здійснення розрахунків із використанням коштів, що містяться на строкових депозитах. У перспективі чітке розмежування різних видів депозитів - до запитання, строкових, - буде поступово зникати, що підтверджується досвідом комерційних банків розвинених країн, де щораз більше розширюється сфера застосування змішаних типів рахунків [39, с.207].

На закінчення можна  сказати, що ефективним методом додаткового залучення комерційними банками коштів на депозити може стати застосування комплексного обслуговування клієнтів. Крім традиційного кредитно-розрахункового та касового обслуговування, комерційні банки надаватимуть своїм клієнтам низку послуг. Постійне розширення діапазону послуг, зниження їх вартості, покращення якості кредитно-розрахункового та касового обслуговування, надання різноманітних консультацій сприятимуть збільшенню обсягів кредитних ресурсів банку, забезпечуючи йому належний рівень прибутковості при здійсненні активних операцій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3 Шляхи вдосконалення залучення заощаджень населення до банківської системи України

 

В останні роки банківська система нашої країни (БС) переживає бурхливий розвиток. Не зважаючи на існуючі недоліки українського законодавства, що регулює діяльність банків, ситуація неухильно змінюється на краще. Пройшли часи, коли можна було легко заробляти на спекулятивних операціях з валютою. Сьогодні все більше банків роблять ставку на професійність своїх співробітників і нові технології.

Але, на мою думку, слабко виражена маркетингова орієнтація призводить до втрати конкурентоспроможності, а незначна операційна орієнтація небезпечна втратою контролю якості і зниженням прибутковості. У реальній ситуації треба прагнути до балансу цих орієнтацій, максимізуючи ту чи іншу, залежно від ситуації, що складається, у середньо- і довгостроковому плані.