Договір роздрібної купівлі-продажу

Договір роздрібної купівлі-продажу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН 
 
ВСТУП 
 
 
1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ 
 
2. ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ 
 
2.1. ІСТОТНІ, ЗВИЧАЙНІ ТА ВИПАДКОВІ УМОВИ ДОГОВОРУ  
 
2.2.  Права та обов'язки сторін за договором роздрібної купівлі-продажу

 

2.4Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості

 
2.5. Припинення договору  роздрібної купівлі-продажу та  відповідальність сторін за його  порушення 
 
ВИСНОВОК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Функціонування економічного механізму будь-якого суспільства, в якому продукти виробництва  виступають товаром, а взаємний обмін  ними здійснюється за законом вартості, потребує використання відповідних  правових форм організації обігу  товарів, переходу їх від виробників до споживачів.

Договір купівлі-продажу  – це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно  у власність покупцеві (друга  сторона), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього  певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу, безумовно, є одним з найефективніших засобів взаємозв'язку виробництва і споживання, регулятором нормального функціонування господарського комплексу країни. Він може укладатися між громадянами, між організаціями (підприємствами, установами), а також між організаціями і громадянами, що свідчить про його універсальність.

За договором купівлі-продажу  продавець зобов'язується передати покупцеві майно у власність  або повне господарське відання  чи оперативне управління, а останній зобов'язується прийняти це майно і сплатити за нього обумовлену угодою грошову суму. Це оплатний, двосторонній і консенсуальний продавцем майна і перехід його у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупця і, отже, є юридичною підставою виникнення таких зобов'язальних правовідносин, які зумовлюють появу у покупця абсолютного речового права.

       Враховуючи специфіку українського товарного ринку, де провідну роль відіграють мале та середнє підприємництво, значну роль у становленні та функціонуванні вітчизняної економіки відіграють договори роздрібної купівлі продажу. Їхня специфіка обумовлює необхідність окремого їх аналізу та дослідження норм чинного законодавства щодо особливостей договір. Він спрямований на безповоротне відчуження правового регулювання, змісту, умов укладення та розірвання та інших обставин.

 

 

 

 

 

1.Поняття та види договору купівлі продажу    

   Договір купівлі-продажу — це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (друга сторона)., а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму(ст.224ЦКУкраїни).  
        Договір купівлі-продажу є одним з найефективніших засобів взаємозв'язку виробництва і споживання, регулятором нормального функціонування господарського комплексу країни. Він може укладатися між громадянами, між організаціями (підприємствами, установами), а також між організаціями та громадянами, що свідчить про його універсальність.        

          Правове регулювання відносин купівлі-продажу здійснюється ЦК України, законами України "Про захист прав споживачів", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про товарну біржу", "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", іншими законами та численними нормативно-правовими актами.

Договір купівлі-продажу  традиційно є найрозповсюдженішим  договором цивільного обігу. Переміщення  матеріальних благ у товарній формі, що складають основу будь-якого зобов'язання, є безпосереднім змістом договору купівлі-продажу. Особливе значення цього інституту у сучасному праві обумовлене великою гнучкістю, широтою сфери застосування, оскільки по-суті купівля-продаж - найбільш універсальна форма товарно-грошового обміну. Прогрес техніки и науки, ускладнення економічного життя суспільства не тільки веде до виникнення нових правових форм, але також виявляється у розвитку таких традиційних інститутів, як купівля-продаж. Передача цінних паперів, відчуження повітряних суден та космічних апаратів - всі ці дії набувають форми договорів купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу відіграє провідну роль в опосередкуванні міжнародних економічних відносин, у сфері зовнішньої торгівлі.

Договір купівлі-продажу, як правило, має одноразовий характер і укладається переважно на те майно, що є в наявності і підготовлене для відчуження. Новим ЦК України прямо передбачена можливість укладення договору купівлі-продажу щодо майна, створеного (придбаного, набутого) продавцем у майбутньому (ст. 658). При цьому продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна лише у грошовому вираженні. У деяких випадках для покупця становить інтерес не саме придбане майно як матеріальний об'єкт, а зафіксоване в ньому те чи інше право вимоги, наприклад у разі купівлі цінних паперів. Оплата придбаного майна має здійснюватися у національній валюті України, за винятком випадків, передбачених законом.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов'язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі і водночас набуває права вимагати від покупця її передачі. Іншими словами, у договорі купівлі-продажу відповідним правам та обов'язкам продавця кореспондуються відповідні обов'язки та права покупця і навпаки.

Договір купівлі-продажу є консенсуальним, оскільки права та обов'язки сторін виникають у момент досягнення ними згоди щодо всіх істотних умов. Настання цього моменту може мати ряд особливостей, зумовлених тим, що для окремих видів договорів купівлі-продажу законодавець передбачає спеціальні вимоги до їх оформлення, без додержання яких укладена угода не може вважатися дійсною.

Предметом договору купівлі-продажу  може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або  буде створений (придбаний, набутий) продавцем  у майбутньому.

Практика свідчить про  те, що найпоширенішим предметом договору купівлі-продажу є майно. Відповідно до ст. 190 ЦК майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. При цьому майнові права законодавець відносить до неспоживних речей. Важливою характеристикою предмету договору купівлі-продажу є те, що на момент укладення договору він повинен бути наявним у продавця або бути створеним (набутим) продавцем у майбутньому. В останньому випадку про це повинно бути зазначено у договорі. Судова практика свідчить про те, що договір купівлі-продажу об'єкта, якого на момент укладення договору не існує і щодо якого немає зобов'язання продавця створити (набути) його у майбутньому, визначається судом недійсним на підставі ст. 215 ЦК.

Договори купівлі-продажу  можуть також укладатися на конкурсі або аукціоні. Аналіз чинного законодавства України свідчить про те, що вказані види договорів купівлі-продажу мають певні особливості.

Конкурс - спосіб реалізації майна, за яким його покупцем (власником) стає учасник, який запропонував за нього найвищу ціну і взяв зобов'язання виконати всі фіксовані умови конкурсу.

Аукціон - спосіб реалізації майна, за яким його покупцем (власником) стає учасник, який під час проведення торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Предметом договору купівлі-продажу  може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Залежно від особливостей організаційно-правових форм торгівлі, що використовуються на території перебування сторін договору купівлі-продажу, особливостей відчужуваних об'єктів, особливостей способу укладення та виконання договору розрізняють кілька видів договору купівлі-продажу, зокрема:

а) договори купівлі-продажу  в оптовій та роздрібній торгівлі; договори, що їх укладають на біржах та аукціонах;

б) договори купівлі-продажу, які укладаються у внутрішньому та зовнішньоекономічному обігу;

в) договори купівлі-продажу  земельних ділянок, валютних цінностей, жилих будинків, квартир, автомашин;

г) договори купівлі-продажу  на умовах комісії, консигнації та поставки;

д) договори купівлі-продажу  об'єктів приватизації;

е) форвардні  та ф'ючерсні угоди купівлі-продажу.

Кожен з них має  певні особливості щодо умов укладення  та виконання, визначення прав та обов'язків сторін і правових наслідків невиконання (неналежного виконання) договору.

Значну роль у становленні  та функціонуванні ринкової економіки  відіграють товарні і фондові  біржі (об'єкт діяльності останніх –  операції з цінними паперами), правове становище яких визначається відповідно законами України "Про товарну біржу" і "Про цінні папери і фондову біржу".

На біржі  укладають різні угоди (біржові  операції), у тому числі й купівлі-продажу. Біржовим угодам притаманні всі юридичні ознаки цивільно-правових (позабіржових) угод, і водночас вони мають свої характерні особливості.

Угоди, зареєстровані  на біржі, не потребують нотаріального  посвідчення і вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам. Порядок та умови здійснення біржових операцій регламентуються Правилами біржової торгівлі, які розробляють відповідно до чинного законодавства і затверджують загальні збори членів товарної біржі або уповноважений ними орган.

Нині поширюється  аукціонна торгівля. Аукціони можуть проводитися на власний розсуд продавця (за встановленими ним правилами), на підставі актів законодавства (наприклад, щодо об'єктів приватизації) та у примусовому порядку (наприклад, за судовими рішеннями про продаж майна боржника).

Можливий також  продаж майна на конкурсних умовах. Таку форму купівлі-продажу застосовують переважно щодо об'єктів приватизації державного майна, порядок здійснення її визначено Положенням про застосування способів приватизації майна державних підприємств.

Відповідно до цивільного законодавства сторонами в договорі купівлі-продажу виступають продавець  і покупець. Ними можуть бути будь-які суб'єкти цивільних правовідносин: громадяни, юридичні особи, держава. Однак умови участі кожного з цих суб'єктів у договорі купівлі-продажу не завжди однакові, що залежить від обсягу правоздатності і дієздатності конкретного суб'єкта цивільних правовідносин, форми власності відчужуваного майка, його правового режиму та інших обставин.  

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу  та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець  товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має  права вимагати його повернення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Договір купівлі- продажу в роздрібній торгівлі      

    Товарообіг у роздрібній торгівлі забезпечується за допомогою договору роздрібної купівлі-продажу, укладення якого відбувається на підставі загальних правил про купівлю-продаж та спеціальних правил про захист прав споживачів, застосування яких має значні особливості.

Відповідно до Закону України "Про  захист прав споживачів" продавцем  виступають підприємство, установа, організація  або громадянин-підприємець, які  реалізують товари за договором купівлі-продажу, а покупцем (споживачем) — громадянин, який придбаває ці товари. Можна припустити, що під продавцями закон має на увазі ті підприємства та громадян-підприємців, для яких продаж товарів є їх професійною діяльністю, тобто торговельною діяльністю (торговельним обслуговуванням).

Зміст поняття  торгівлі досить широкий, адже її можна  розуміти і як систему (мережу) всіх торговельних підприємств (у тому числі  роздрібних) та їх інфраструктуру, і  як процес товарообігу.

Таким чином, під роздрібною торгівлею слід розуміти торгівлю товарами, яку здійснюють професійні продавці – торговельні підприємства (громадяни-підприємці) для задоволення, як правило, побутових потреб громадян переважно за готівку через спеціально створені пункти продажу (універмаги, універсами, магазини, кіоски, автомагазини, палатки тощо).

Укладення договорів  купівлі-продажу в роздрібній торговельній мережі має певні особливості  порівняно із загальними правилами  цивільного законодавства, які необхідно  чітко встановлювати, оскільки від правильного укладення договору купівлі-продажу, визначення сторонами його змісту може залежати можливість реалізації споживачами захисту своїх порушених прав.