Шпаргалка по "Звітність лісгосп"

1. Сутністно-змістова  еволюція терміну потенціал (Загальнонаукова сутність терміну “потенціал”, еволюція його використання в економічних дослідженнях).

В даний час слово  “потенціал” застосовують для позначення засобів, запасів і джерел, що маються  в наявності і можуть бути використанні для досягнення визначеної мети, рішення якої-небудь задачі, а також можливостей окремої особи, суспільства, держави в якій-небудь області (був запропонований у 1983 році академіком Архангельським). В вітчизняній економічній літературі “потенціал” в широкому розумінні бачиться як можливості, наявні сили, запаси, засоби які можуть бути використанні або рівень потужності в будь-якому відношенні, сукупність засобів необхідних для чого-небудь. В іноземній літературі під цим терміном також розуміють “ступінь потужності (скриті можливості) у якому-небудь відношенні. Таким чином термін “потенціал” означає наявність у кого-небудь скритих можливостей, що ще не проявилися або хисту до діяльності у відповідних сферах. Еволюція терміну “потенціал”. У працях професорів Вейца і Воблого 1924 року знайшли обгрунтування ідеї щодо потенціалу виробничих сил, як потенційної можливості країни виробляти матеріальні блага для задоволення потреб населення. Пізніше у 1954 році академік Струмілін ввів поняття “економічний потенціал” під яким розумів сукупну виробничу силу праці всіх працездатних членів суспільства. У 1967 році академік Немчимов досліджував “потенціал розширеного виробництва” який характеризує ресурсні можливості національної економіки у здійсненні економічного росту. У 1973 році Анчишкін визначає виробничий потенціал, а у 1981 академік Балкін висунув нову трактовку терміну потенціал – як узагальнена збірна характеристика ресурсів прив’язаних до місця і часу. У розвитку сучасного уявлення про потенціал можливо виділити 3 напрямки: 1. (Білов, Черніков) – стверджують, що потенціал це сукупність необхідних для функціонування і розвитку системи різних видів ресурсів. 2. (Іванов, Андреєв) – потенціал це система матеріальних і трудових факторів, що забезпечує досягнення мети виробництва. 3. Потенціал – це здатність комплексу ресурсів економічної системи вирішувати, поставлені перед нею задачі.

2.Класифікація  видових проявів потенціалу.

За рівнем абстрагованості: 1) потенціал людства, 2) природній потенціал; 3) економічний потенціал; 4) соціокультурний потенціал; 5) психо-фізіологічний потенціал. Залежно від рівня абстрагованості оцінки: 1) потенціал світового господарства; 2) потенціал національної економіки; 3) галузевий потенціал; 4) регіональний потенціал; 5) територіальний потенціал; 6) потенціал добровільних об’єднань; 7) потенціал підприємства; 8) потенціал структурних підрозділів; 9) потенціал виробничих дільниць; 10) потенціал робочого місця. За галузевою ознакою: промисловий; науковий; с/г … потенціал.  За елементним складом: 1) потенціал основних виробничих фондів; 2) потенціал оборотних фондів; 3) потенціал землі; 4) інформаційний, інноваційний, інвестиційний; 5) кадровий та технологічний потенціал. За спектром врахованих можливостей: 1) внутрішньосистемний; 2) зовнішній (ринковий) потенціал. За функціональною сферою виникнення: виробничий; маркетинговий; інфраструктурний; науково-технічний.  З огляду на спрямованість діяльності підприємства: експортний чи імпортний потенціал. Залежно від міри реалізації потенціалу: 1) фактичний (досягнутий); 2) перспективний (вектор розвитку).

3.Загальна  характеристика потенціалу підприємства: поняття, характерні риси, модель.

Підприємницький потенціал – це сукупність ресурсів (трудових, технічних, фінансових), навичок і можливостей керівників, спеціалістів та інших категорій персоналу, щодо виробу товарів (послуг) отримання максимального доходу і забезпечення і функціонування розвитку підприємства. Потенціал підприємства – це складна, динамічна, поліструктурна система, що характеризується чотирма основними рисами: 1) потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері економічної діяльності; 2) можливості будь якого підприємства в більшій ступені залежить від наявності ресурсів і резервів не залучених у виробництво; 3) потенціал підприємства визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, а ще й навичками різних категорій персоналу; 4) рівень і результати реалізації потенціалу підприємства визначається формою підприємства і адекватною до неї організаційною структурою підприємства.

Модель потенціалу підприємства включає: 1) ресурсні можливості; 2) можливості і здібності кадрів підприємства; 3) інноваційні, інвестиційні, інформаційні можливості, що формують фінансові можливості які разом з інвестиційними можливостями трансформуються в четверту складову моделі потенціалу підприємства, що має назву потенціал відтворення.

4. Поняття структури  потенціалу підприємства та концепції  її побудови (різновиди структуризації  елементів, що формують потенціал підприємства).

До структури потенціалу підприємства в ек. є різні підходи. Більшість дослідників розглядають ресурсну структуру потенціалу підприємства однак рекомендують врахувати в ньому різну кількість складових елементів. В одному випадку в його склад рекомендується включати тільки засоби праці, в іншому – засоби праці і робочу силу, в третьому – засоби праці, робочу силу і природні ресурси, які застосовуються в процесі виробництва, в четвертому – засоби праці, робочу силу і предмети праці. Є більш розширені тлумачення структури потенціалу підприємства з доповненням у вигляді системи збору, оброблення і споживання інформації, досвіду господарювання, енергія. Ознаки елементів потенціалу: елементи повинні функціонувати одночасно і в сукупності; елементи повинні бути об’єктивно пов’язані з функціонуванням і розвитком підприємства; складові елементи потенціалу підприємства повинні бути взаємозамінними і адекватними характеристикам продукції і послуг, що виробляються. Найбільш вдала класифікація елементів потенціалу підприємства представлена Єфімовим, який поділив всі елементи потенціалу підприємства на ті, що управляють та на елементи якими управляють або споживчі елементи. Елементи, що управляють пов’язані з суспільною формою їх виявлення, а елементи якими управляють – з матеріально-речовиною та особовою. Елементи, що управляють не споживаються, а виступають як чинники більш економічного споживання ресурсів. Елементи, що управляють (менеджмент, маркетинг, організаційна структура, інформація). Елементи, якими управляють (робітники, виробничий потенціал, фінансовий потенціал).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.* Поняття структури  потенціалу підприємства та концепції  її побудови.

Виділяють дві головні  складові потенціалу підприємства : Об’єктивні складові: виробничий потенціал, потенціал землі, основні і оборотні фонди, технологічний потенціал, персонал, фінансовий потенціал з якого випливає ще один потенціал відтворення, вони пов’язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства. Споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі в процесі функціонування інноваційного, виробничого, фінансового потенціалу та потенціалу відтворення

Суб’єктивні складові: логістичний потенціал, управлінський потенціал, маркетинговий потенціал, потенціал організаційної структури науково технічний потенціал., пов’язані із суспільною формою їх виявлення. Вони не споживаються, а виступають як передумова, як загальноекономічний, загальногосподарський, соціальний чинник раціонального споживання об’єктивних складових потенціалу підприємства.

5. Змістова характеристика  суб’єктивних складових в структурі  потенціалу підприємства.

ССПП: 1) науково технічний  потенціал; 2) управлінський потенціал; 3) потенціал організаційної структури управління; 4) маркетинговий потенціал.

Науково-технічний  потенціал – узагальнююча хар-ка рівня наукового забезпечення вир-ва, а саме науки, техніки, технології, інженерної справи, вир. досвіду, можливостей і ресурсів, наук.-тех. кадрів які є у розпорядженні підприємства для вирішення наук.-тех. проблем. Управлінський потенціал –навички та здібності керівників усіх рівнів упр-ня, щодо формування, організації, створення належних умов для функ-я і розвитку соц.-ек. сист. під-ва. Потенціал ОСУ - загальнокорпоративний, управлінський (формальний чи неформальний) механізм функціонування підприємства який включає в себе рівень організацій функц. елементів системи та характер взаємозв’язків між ними. Маркетинговий потенціал – max можливість під-ва щодо систематичного і планомірного спрямування всіх його функцій (визначення обсягу, попиту, організації виробництва, продажу, післяпродажний сервіс) на задоволення потреб споживачів і використання потенціалу ринків збуту. Маркетинговий потенціал включає логістичний потенціал.

Логістичний потенціал – max продуктивність, а саме функціональна спроможність системно інтегрованих підрозділів, які охоплюють всі види діяльності, щодо переміщення в просторі та руху в часі персоналу, матеріалів, готових виробів, енергії та інформаційних потоків.

Трудовий потенціал – це персоніфікована робоча сила яка розглядається в сукупності своїх якісних характеристик. Інфраструктурний потенціал –збалансований з вимогами вир-ва можливості цехів, господарств які забезпечують необхідні умови для діяльності основних підрозділів під-ва та задовольняють соц. потреби його персоналу. Інформаційний потенціал – єдність орг.-тех. та інфо можливостей, що забезпечують підготовку і прийняття упр. рішень і впливають на характер і специфіку вир-ва через збір, зберігання (накопичення), обробку та розповсюдження інфо ресурсів.

Інформаційно-обчислюваний потенціал (є головною складовою інформаційного потенціалу) - комплекс тех, програмно-математичних, орг.-ек. заходів і спеціальних кадрів призначених для автоматизації процесу вирішення задач управління підприємств у різних галузях людської діяльності.

6. Змістова характеристика  об’єктивних складових в структурі  потенціалу підприємства.

Інноваційний потенціал - сукупні можливості під-ва щодо генерації сприйняття та впровадження нових радикальних і модифікаційних ідей для його системного, технічного, орг. та упр. оновлення.

Виробничий  потенціал – наявні і приховані можливості під-ва щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску max можливого обсягу продукції (послуг). Виробничий потенціал підприємства включає: потенціал землі і природньо-кліматичні умови, потенціал основних фондів, потенціал оборотних фондів, потенціал нематеріальних активів, потенціал технологічного переліку. Потенціал землі і природньо-кліматичні умови –можливості під-ва щодо використання сукупних природних багатств в господарській діяльності.

Потенціал основних фондів – це наявні і скриті можливості основних фондів, що формулюють техніко-технологічний базис виробничої потужності під-ва. Потенціал оборотних фондів – це частина виробничого капіталу під-ва у вигляді певної сукупності предметів праці, що перебувають в виробничих запасах, НЗВ, напівфабрикатах власного використання, витрати майбутніх періодів.

Потенціал нематеріальних активів –сукупність можливостей під-ва використовувати права на нові чи існуючі продукти інтелектуальної праці у госп. процесі з метою реалізації корпоративних інтересів на основі задоволення суспільних потреб.

Потенціал технологічного потенціалу – це здатність робітників виробляти різні продукти (послуги).

Фінансовий  потенціал – це обсяг власних, позичкових та залучених фінансових ресурсів під-ва, що знаходиться у його розпорядженні для здійснення поточних і перспективних витрат. І

Інвестиційний потенціал – являє собою наявні приховані можливості підприємства щодо простого і розширеного відтворення і є головною складовою фінансового потенціалу підприємства.

Потенціал відтворення – сукупність матеріальних, технічних, нематеріальних, фінансових та інших ресурсів капіталу, які знаходяться у розпорядженні під-ва, можуть бути вигідно залучені та використанні для простого і розширеного відтворення факторів виробництва та інших складових потенціалу підприємства.

7.Особливе місце і значення трудового, інформаційного та інфраструктурного потенціалів в структурі потенціалу підприємства.

Використання  саме цих різновидів потенціалу значною  мірою визначає ефективність господарювання під-ва. Це насамперед продиктовано умовами, що ставить перед підприємством  зовнішнє середовище: бурхливий розвиток інфо технологій, збільшення значущості людського фактору в ефективності господарювання під-ва.

Трудовий  потенціал – це персоніфікована робоча сила яка розглядається в сукупності своїх якісних характеристик. Інфраструктурний потенціал – це збалансований з вимогами вир-ва можливості цехів, господарств які забезпечують необхідні умови для діяльності основних підрозділів підприємства та задовольняють соціальні потреби його персоналу.

Інфо потенціал – це єдність орг.-тех. та інфо можливостей, що забезпечують підготовку і прийняття управлінських рішень і впливають на характер і специфіку вир-ва через збір, зберігання (накопичення), обробку та розповсюдження інформаційних ресурсів.

 

 

 

8. Потенціал підприємства  як інтегрована економічна система.  Особливості економічних систем.

Серед різноманітних  проявів потенціалу під-ва особливе місце займає такий різновид  його прояву - потенціалу підприємства як інтегрована економічна система.

Риси потенціалу підприємства як інтегрованої ек.системи:

1)цілісність системи – це цілісність, властивості якої проявляються лише при взаємодії її елементів;

2)компонентність  - система склад-я із певної кількості частин, які називаються елементами;

3)складність – ек. система визначається неоднорідністю складових елементів, різнохарактерними та ієрархічними взаємозв’язками між ними;

4) нестаціонарність - система містить постійно змінюючі параметри та характеризується стохастичністю поведінки; 5) унікальність - у кожному окремому випадку система змінює свою ресурсну і організаційну структури;

6) адаптивність - передбачає адаптацію параметрів системи до умов, що постійно змінюються.

7) синергічність - цілеспрямованість дії елементів системи посилює ефективність її функціонування;

8) мультиплікативність - проявляється у геометричній залежності позитивних і негативних ефектів функціонування елементів системи.

9) граничність - елементи економічні системи мають граничний характер, що обумовлюється її формою;

10) протиентропійність - можливість протидіяти руйнуючим тенденціям.

9. Формування потенціалу підприємства: сутністна характеристика, постулати та загальнотеоретична модель здійснення.

Формування  потенціалу п-ва – процес створення потенціалу п-ва, надання йому певної структури, організації і форми шляхом залучення ресурсів для досягнення цілей п-ва.

Загальні підходи  щодо формування потенціалу п-ва: Потенціал п-ва не можливо сформувати на базі механічного додавання складових елементів, тому як це динамічне угрупування; При формуванні потенціалу п-ва діє закон синергії його елементів; Потенціал п-ва у більш вищих  фомах свогопрояву може самостійно трансформуватися з появою нових складовихелементів; Елементи потенціалу п-ва повинні ф-ти одночасно і в сукупності, так як закономірності розвитку можливостей п-ва не можуть бути розкриті окремо, а тільки в поєднанні їх, що потребує досягнення збалансованого оптимального співвідношення між елементами; Всі елементи потенціалу об'єктивно пов’язані з  функціонуванням і розвитком п-ва, тобто з одного боку підлягають фізичному та моральному старінню, а з іншого вони чутливі до досягнень науковатехнічного прогресу. Складові елементи потенціалу п-ва повинні бути адекватними хар-м продукції і послуг, що виробляються на п-ві.