Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

Дата добавления: 21 Марта 2012 в 11:39
Автор: n************@mail.ru
Тип работы: курсовая работа
Скачать полностью (111.72 Кб)
Работа содержит 1 файл
Скачать  Открыть 

Курсовая.docx

  —  117.65 Кб

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4. Основні показники,  що характеризують ліквідність  та платоспроможність

 

Коефіцієнти (показники) це співвідношення одних статей (груп статей) балансу до інших. Співвідношення груп активів та пасивів балансу ліквідності утворюють два коефіцієнта ліквідності та один платоспроможності (саме так на думку автора даної роботи найдоцільніше їх класифікувати), які зручно представити у вигляді таблиці:                              Показники ліквідності та платоспроможності.

                                                                                                            Таблиця 1.4.1

Показник

Порядок розрахунку

Економічний зміст  показника

Коефіцієнт платоспроможності (абсолютної ліквідності)

Показує яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити відразу або на протязі двох-трьох  днів (реалізація цінних паперів)

Коефіцієнт проміжної  ліквідності (швидкої, суворої)

Виражає здатність підприємства розраховуватись з кредиторами  в найближчому майбутньому –  близько 1 місяця (повернення дебіторської заборгованості або її реалізація)

Коефіцієнт покриття (загальної  ліквідності)

Відображає здатність  підприємства розраховуватись зі своїми кредиторами шляхом перетворення в  грошову форму усіх оборотних  активів


Коефіцієнт платоспроможності (а не коефіцієнт абсолютної ліквідності, що є також досить вдалою назвою) названий так тому що саме він відображає здатність підприємства оплачувати свої зобов’язання реальними грошовими коштами, тобто здатність платити. Доречно зауважити, що саме тут виявляється важливість правильного розбиття на групи активів підприємства. Мається на увазі цінні папери – якщо це, наприклад, акції збиткового та фінансово нестійкого підприємства, то реалізувати їх практично неможливо і в групу А1 відносити недоцільно. Інші два показники виражають потенційну платоспроможність, тобто ліквідність, тому і названі коефіцієнтами ліквідності.              [15,c.217]                                                                                                     Усім цим показникам надаються так звані нормативні значення які свідчать про те що у підприємства ліквідність та платоспроможність перебувають у задовільному стані. Дані нормативи суттєво відрізняються у різних авторів (див. табл.).

Нормативи показників ліквідності та платоспроможності                                                                                                 

                                                                                                   Таблиця 1.4.2

Показник

Нормативне значення

Коефіцієнт платоспроможності (абсолютної ліквідності)

0,2 – 0,25

Коефіцієнт швидкої ліквідності (проміжної, суворої)

0,7 – 0,8

Коефіцієнт покриття (загальної  ліквідності)

2 – 2,5




 

Вважається, що якщо грошові  кошти покривають 20% поточних зобов’язань (причому ця цифра ніяк не обґрунтовується), то підприємство здатне провадити поточні розрахунки (тобто в межах кількох днів). Зрозуміло, що ймовірність пред’явлення вимог негайної оплати усіма кредиторами відразу малоймовірна (при умові проведення прогнозованої та виваженої політики).  Важливо зазначити, що до показника платоспроможності (абсолютної ліквідності) необхідно ставитися з обережністю. Справа в тому, що грошові засоби мають найменші строки обороту які можуть обчислюватися навіть не днями, а годинами і, відповідно, баланс, як моментальний знімок на початок і кінець року, не відображає реального стану справ. В цьому випадку, можна розраховувати усереднені показники залишку грошових коштів в межах, скажімо, одного місяця (на початок і кінець року), що дозволить отримати реальну картину забезпеченості підприємства найбільш ліквідними засобами. Високі нормативи коефіцієнту швидкої ліквідності зумовлені природою дебіторської заборгованості – уся вона ніколи не повертається на підприємство. Ця проблема особливо актуальна для України та інших країн СНД.                    [15,c.221]                                                                                                 Коефіцієнт покриття вказує на раціональне співвідношення між поточними активами та пасивами. А оскільки запаси дуже часто важко перетворити в абсолютно ліквідні активи, то норматив сягає 2.                                       Мінімальною умовою ліквідності підприємства є наявність власного оборотний капіталу:

                                                 ВОК =ВК – НА

де, ВОК – власний оборотний  капітал;

 ВК – власний капітал  (Ф.1, р.380+430+630);

 НА – необоротні  активи (Ф.1, р.080);

Існують різні підходи до визначення нормативу власного оборотного капіталу. У західній практиці  величина мінімально необхідного власного оборотного капіталу визначаться різницею між строками погашення кредиторської та дебіторської заборгованості . Інший підхід вимагає щоб власний оборотний капітал покривав все що необхідно виробництву (нормативні запаси), неліквідні (неякісні) оборотні засоби (тобто такі, реалізація яких неможлива) а також різницю між балансовою та ринковою вартістю ліквідних оборотних засобів (зрозуміло що балансова та ринкова вартість можуть суттєво відрізнятись). Решта оборотних активів покривається за рахунок поточних зобов’язань. В даному випадку забезпечується рівновага між ліквідними оборотними активами та поточними пасивами, тобто підприємство ліквідне та фінансово стійке. [11,c.238]                            Крім окремих показників ліквідності та платоспроможності  вітчизняні автори наводять також методики розрахунків узагальнюючих (інтегральних) показників ліквідності, що є доволі суперечливими.                                                   За даними балансу ліквідності можна розрахувати узагальнюючий показник (коефіцієнт) ліквідності (Кл):

 

                     Кл=  а1А1+а2А2+а3А3,      

                               а1П1+а2П2+а3П3                                                                                                                                                                                 

де а1, а2, а3 – вагові коефіцієнти; А1, А2, А3; П1, П2, П3 – підсумки за першою, другою та третьою групами відповідно активів та пасивів. Узагальнюючий коефіцієнт ліквідності відносний; він показує, скільки ліквідних активів припадає на зобов’язання з урахуванням вагових коефіцієнтів за групами активів і пасивів. Ці коефіцієнти відображають значущість тієї чи іншої групи; задаються аналітиком з огляду на конкретні обставини. Наприклад, при видачі товарного кредиту увага акцентується на першій та другій групі активів та пасивів; за умов довгострокового кредитування більші вагові коефіцієнти надаються третій групі.                    Залежно від конкретних обставин, під час проведення аналізу ліквідності та платоспроможності можливе залучення таких показників як оборотність дебіторської та кредиторської заборгованості, співвідношення короткострокової кредиторської та дебіторської заборгованості та інші які з різних точок зору характеризують фінансовий стан підприємства.                 Загалом кількість показників ліквідності та платоспроможності (а також інших, що характеризують фінансовий стан та фінансові результати) на сьогоднішній день є надмірною (наприклад, у підручнику Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств показників ліквідності та платоспроможності нараховується )  і нераціональне їх використання може приховати основні фактори за другорядними деталями. У разі необхідності комплексної та всебічної оцінки фінансового стану підприємства та результатів діяльності доцільніше використовувати матричні моделі.                                                      Таким чином, використовуючи основні показники, а також, залучаючи, у разі необхідності, додаткові, фінансовий аналітик може всебічно охарактеризувати  ліквідність та платоспроможність підприємства, задовольняючи інформаційні запити зовнішніх та внутрішніх користувачів.  [18,c.237]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.5. Причини, що  впливають на зміну показників  ліквідності та платоспроможності

 

  Безумовно, розрахунок  показників ліквідності та платоспроможності  (при цьому можуть використовуватися  різні методики – не тільки наведені вище) невід’ємна та важлива складова аналізу фінансового стану підприємства. Але справжній аналіз має на меті виявлення причин, що призвели до тих чи інших наслідків. Без цього фінансовий аналіз перетворюється на статистичну  обробку інформації. І тому після того як отримані необхідні показники, необхідно виявляти причини (фактори) впливу. Найважливішим серед показників фінансового стану є коефіцієнт покриття (загальної ліквідності). Дуже часто, при зниженні коефіцієнта покриття  як можливі заходи по виправленню становища наводяться рекомендації, які передбачають, з одного боку, зменшення кредиторської заборгованості (поточних зобов’язань загалом), а з іншого збільшення оборотних активів. Механічне виконання цих рекомендацій означає відмову від авансів покупців, якнайшвидший розрахунок з кредиторами, надмірну закупівлю запасів,  затоварення складу готовою продукцією і т. д. Очевидно, що подібні заходи є просто абсурдними. Причини зниження ліквідності можна виявити змінивши формулу коефіцієнта покриття:[7,c.446]

                                                              Оборотні активи                         Активи  - Необоротні активи

Коефіцієнт покриття=  Короткострокові зобовязання   =    Короткостроков зобовязання      =

  

         Власний капітал + Довгострокові кредити – Необоротні активи

= 1 +                      Короткострокові зобовязання

 

Таким чином,  зниження коефіцієнта покриття полягає в нестачі власних засобів (накопичений прибуток), недостатніх об’ємах залучених довгострокових кредитів (за рахунок яких фінансуються капітальні вкладення), надмірних капітальних вкладеннях та невигідних умовах взаєморозрахунків.                                                                                                           Причини збитковості виявляються у ході подальшого аналізу (розкладання), але ця  тема виходить за рамки даної роботи.                                                               Після виявлення причин здійснюється розробка комплексу заходів, спрямованих на зміцнення фінансового становища (в даному випадку – ліквідності) підприємства, що  може включати наступні складові: досягнення прибутковості діяльності, залучення довгострокових кредитів, скорочення капітальних вкладень та надмірних виробничих фондів підприємства, пошук постачальників, що пропонують вигідніші умови поставок сировини та матеріалів. Загалом,  перелік можна продовжити – все залежить від конкретних умов та обставин в яких здійснює свою діяльність підприємство. Важливо наголосити, що оптимізація оборотного капіталу, скорочення капітальних вкладень  є ефективним, але тимчасовим заходом, який сприяє зміцненню фінансового становища підприємства. В довгостроковій перспективі необхідне досягнення прибутковості, адже саме прибуток є тією основою, що забезпечує стійкий фінансовий стан та стабільний, динамічний  розвиток.        [20,c.163]                                                                                                                Отже, причини, що впливають на зміну показників ліквідності та платоспроможності в кожному конкретному випадку різні і їх виявлення не є простою справою. Застосування поверхових, формальних прийомів може не просто викривити реальний стан справ, а й призвести до негативних наслідків. Виявлення реальних, глибинних причин потребує знання суті економічних процесів, що відбуваються на підприємстві та вміння відсіювати другорядні деталі. [9,c.139]

 

 

 

 

 

 

    РОЗДІЛ 2. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства

2.1 Інформаційне  забезпечення аналізу ліквідності  та платоспроможності підприємства

Сучасні економічні умови  господарювання вимагають від керівництва  нових підходів щодо управління підприємством, в тому числі аналізу показників діяльності як невід'ємної частини цього процесу.                                               Важливе місце у системі аналізу і, як наслідок, у роботі підприємства посідає аналіз платоспроможності підприємства - його здатності вчасно та в повному обсязі виконувати планові платежі і термінові зобов'язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм господарської діяльності. Значення платоспроможності підприємства неможливо переоцінити. Так, згідно з положеннями французької економічної школи, платоспроможність - це одна з підвалин концепції фінансової рівноваги.   [13,c.88]                                                        Існують різноманітні визначення платоспроможності. Так, наприклад, платоспроможність підприємства - це його готовність постійно (щоденно) виконувати свої фінансові зобов’язання з платежів, строк сплати яких настав. Це здатність підприємства розраховуватися з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність у нього в необхідних розмірах платіжних засобів або активів, які можуть негайно бути перетвореними у платіжні засоби (наприклад, швидколіквідні цінні папери). Коли підприємство має добрий фінансовий стан, то воно стійко платоспроможне. У разі поганого фінансового стану - воно періодично або постійно є неплатоспроможним.                                                                                            У процесі фінансового аналізу вивчається статична і динамічна платоспроможність.                                                                                                      При дослідженні статичної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства з строковими зобов'язаннями.                                         Щодо визначення суми платіжних засобів є різні точки зору. Правильніше до платіжних засобів відносити грошові кошти, короткострокові цінні папери (вони можуть бути швидко реалізовані й перетворені в гроші) та частину дебіторської заборгованості щодо якої є впевненість у надходженні.                    До строкових зобов'язань доцільно включати поточні пасиви: короткострокові кредити банків, кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, бюджету тощо.                                                                   Динамічна платоспроможність – наявність платоспроможності протягом усього періоду, що досліджується.                                                          Перевищення платіжних засобів над строковими зобов'язаннями свідчить про платоспроможність підприємства. Для проведення такого розрахунку використовується бухгалтерський баланс. Неплатоспроможність підприємства можна визначити і візуально (відсутність грошей на розрахунковому та інших рахунках в банку, наявність прострочених кредитів банку, позик, заборгованості фінансовим органам, тривале порушення термінів виплати заробітної плати тощо).   [14,c.341]                                            Показниками низької платоспроможності підприємства є наявність:

Описание работы
Процес ринкової трансформації, започаткований в Україні зі здобуттям незалежності, зумовив появу різних форм власності та суб’єктів господарювання. Незважаючи на суттєві труднощі та перешкоди поступово впроваджуються такі ринкові механізми як конкуренція, вільне підприємництво, ринкове ціноутворення. Це в свою чергу, змушує суб’єктів господарювання здійснювати свою діяльність максимально ефективно. Сучасне підприємство не може дозволити собі нераціонально використовувати власні та залучені ресурси.
Содержание
ЗМІСТ
Реферат ……………………………………………………………………………3
Вступ ………………………………………………………………………………4
Розділ 1. Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства
1.1. Інформаційна база аналізу фінансового стану підприємства …………….6
1.2. Поняття ліквідності та платоспроможності………………………………8
1.3. Класифікація активів за ознакою ліквідності і пасивів за ознакою терміновості погашення………………………………………………………..10
1.4. Основні показники, що характеризують ліквідність та платоспроможність…………………………………………………………….14
1.5. Причини, що впливають на зміну показників ліквідності та платоспроможності……………………………………………………………...19
Розділ 2. Аналіз ліквідності і платоспроможністю підприємства
2.1 Інформаційне забезпечення аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства……………………………………………………………………..21 2.2 Методика аналізу платоспроможності та ліквідності……………………24
2.3 Фактори, що визначають платоспроможність підприємства…………..36
Розділ 3. Шляхи підвищення ліквідності та платоспроможності підприємства……………………………………………………………………..39
Висновки…………………………………………………………………………43
Список використанних джерел………………………………………………..45