Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

 

                                                          ЗМІСТ

Реферат ……………………………………………………………………………3

Вступ ………………………………………………………………………………4

Розділ 1. Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства

1.1. Інформаційна база  аналізу фінансового стану підприємства …………….6

1.2. Поняття ліквідності та платоспроможності………………………………8

1.3. Класифікація активів за ознакою ліквідності і пасивів за ознакою терміновості погашення………………………………………………………..10

1.4. Основні показники,  що характеризують ліквідність  та платоспроможність…………………………………………………………….14

1.5. Причини, що впливають  на зміну показників ліквідності та платоспроможності……………………………………………………………...19

Розділ 2. Аналіз ліквідності  і платоспроможністю підприємства

2.1 Інформаційне забезпечення  аналізу ліквідності та платоспроможності  підприємства……………………………………………………………………..21                                                                                                          2.2 Методика аналізу платоспроможності та ліквідності……………………24

2.3 Фактори, що визначають  платоспроможність підприємства…………..36

Розділ 3. Шляхи підвищення ліквідності та платоспроможності              підприємства……………………………………………………………………..39

Висновки…………………………………………………………………………43

Список використанних  джерел………………………………………………..45

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             РЕФЕРАТ

                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              ВСТУП

 

Процес ринкової трансформації, започаткований в Україні зі здобуттям  незалежності, зумовив появу різних форм власності та суб’єктів господарювання. Незважаючи на суттєві труднощі та перешкоди поступово впроваджуються такі ринкові механізми як конкуренція, вільне підприємництво, ринкове ціноутворення. Це в свою чергу, змушує суб’єктів господарювання здійснювати свою діяльність максимально ефективно. Сучасне підприємство не може дозволити собі нераціонально використовувати власні та залучені ресурси.  В складних умовах жорсткої конкуренції економічний аналіз, і зокрема фінансовий аналіз, надають можливість правильної, точної та оперативної оцінки реального стану підприємства та орієнтують на прийняття оптимальних і ефективних рішень у сфері операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. На сьогоднішній день розроблено та відпрацьовано достатньо методів проведення аналізу фінансового стану підприємства. Цей розвиток проходив в основному (зі зрозумілих причин) в країнах з розвинутою ринковою економікою.    Водночас, вітчизняна наука вносить свій вклад в дану область, пристосовуючи інструменти фінансового аналізу до вітчизняних умов, що характеризуються досить високими темпами інфляції, нестабільністю податкового законодавства та ін.    Підприємство, в умовах ринкової економіки, діє на засадах комерційного розрахунку, один з принципів якого є самофінансування.  Достатність забезпеченості підприємства власними та залученими фінансовими ресурсами зумовлюють його здатність здійснювати ефективну господарську діяльність та розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Зовнішнім проявом фінансового стійкості є ліквідність та платоспроможність. Неефективна діяльність підприємства, насамперед збиткова діяльність, призводить до зниження ліквідності та платоспроможності. З іншого боку, низька ліквідність та платоспроможність не дають можливості забезпечити безперебійне постачання ресурсів, що тягне за собою простої виробництва з усіма негативними наслідками. Крім того низька ліквідність та платоспроможність підривають довіру до підприємства з боку банків, потенційних покупців та інших контрагентів, що значно знижує можливості залучення додаткових ресурсів та виходу з кризи. Тобто, низька ліквідність та платоспроможність, на фоні збиткової діяльності та недостатньої фінансової стійкості, становлять реальну загрозу існуванню підприємства. З цієї точки зору є зрозумілим актуальність та важливість теми. 

  Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ та практичних методик розрахунку ліквідності та платоспроможності,досліджується теоретичні аспекти: даються визначення ліквідності та платоспроможності,  обґрунтовується важливість раціонального розбиття активів та пасивів на групи, наводяться методики розрахунку основних показників ліквідності та платоспроможності, характеризується інформаційна база фінансового аналізу,  виявляються причини, що впливають на ліквідність та платоспроможність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.  Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства

 

     1.1. Інформаційна база аналізу фінансового стану підприємства

 

Під фінансовим станом підприємства розуміють ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. Фінансовий стан у вартісній формі відображає  загальні результати роботи підприємства.                    Інформаційною базою аналізу фінансового стану підприємства є, в першу чергу, фінансова звітність.                                                                                 Фінансова звітність являє собою систему показників, що відображають інформацію про фінансовий стан організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період. [12,c.10]                                                                        З 1 січня 2000 р. на підприємствах України незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) запроваджені перелічені далі форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам:

·        Форма 1 „Баланс” – звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов’язання і капітал підприємства на встановлену дату.

·        Форма 2 „Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати  і фінансові результати діяльності підприємства за звітний та попередній період.

·      Форма 3 „Звіт про рух грошових коштів”, що відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства.

·        Форма 4 „Звіт про власний капітал”, що відбиває зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.

„Примітки до звітів” –  сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів, розкривають іншу інформацію. [12,c.10]                                                                                                                   Мета складання фінансової звітності – надати користувачам повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства для прийняття рішень.                                              Основними джерелами даних є бухгалтерський баланс – форма №1 (саме тому аналіз фінансового стану часто називають аналізом балансу). Використовується також решта форм бухгалтерської звітності.                            Також придатними до використання є  дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку; дані з первинної облікової документації (вибіркові дані); експертні оцінки. Крім того, цілком можливе залучення інформації з засобів масової інформації, загальнодоступні статистичні дані щодо галузі, в межах якої здійснює свою діяльність підприємство-об’єкт дослідження і т. п.                                                               Отже, в процесі аналізу фінансового стану підприємства використовується фінансова звітність (насамперед бухгалтерський баланс), а також дані з інших доступних джерел. Реальне дослідження фінансового стану підприємства, а тим більше виявлення причин, що призвели то тих чи інших наслідків, потребує залучення максимально можливих обсягів відомостей, що стосуються роботи підприємства. В подальшому відбувається поступовий відбір та відсіювання другорядних деталей. Важливо усвідомлювати, що лише достовірні початкові дані є запорукою успішної роботи фінансового аналітика.[8,c.130]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                   1.2. Поняття ліквідності та платоспроможності

Серед авторів підручників по економічному аналізу немає єдиного підходу до визначення понять ліквідності та платоспроможності. Багато дефініцій навіть суперечать одна одній. На думку автора даної роботи поняття ліквідності і платоспроможності є близькими, але не тотожними. Загалом, під ліквідністю підприємства розуміється його здатність розраховуватися за своїми фінансовими зобов’язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів. Такі активи називаються ліквідними засобами. В свою чергу, платоспроможність це здатність підприємства сплачувати кошти за своїми зобов’язаннями, що вже настали і потребують негайного погашення, за рахунок наявних грошей на банківських рахунках або у готівці. Отже, ліквідність поняття більш широке ніж платоспроможність. Ліквідність – це потенційна платоспроможність. Ліквідність підприємства визначається через співвідношення різних частин активу та пасиву його балансу. Платоспроможність характеризується наявними грошовими коштами. Водночас, необхідно відрізняти від ліквідності балансу ліквідність активів. Рівень  ліквідності активів пов’язаний із часом, необхідним для перетворення їх у грошові засоби. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активів у гроші, тим вища його ліквідність. Присутня обернена залежність.[9,c.126]                                              В умовах ринкової економіки, коли можлива ліквідація підприємств унаслідок їхнього банкрутства, платоспроможність та ліквідність є одними з головними  критеріями для визначення фінансового стану підприємства. Якщо стан розміщення підприємством власних та залучених фінансових ресурсів відповідає умовам ліквідності, таке підприємство гарантоване від банкрутства. Водночас для підтримання підприємства у платоспроможному стані, необхідна відповідність чисто грошових активів потребам щоденних платежів. Наявність залишку коштів на  кінець операційного дня на поточному рахунку а також відсутність прострочених боргових зобов’язань є доброю ознакою з точки зору визначення платоспроможності підприємства. З іншого боку, надмірна концентрація грошових коштів на поточному рахунку свідчить про нераціональне використання фінансових ресурсів. Цілком достатнім є покриття різниці між кредиторською заборгованістю усіх видів, строки оплати якої настають протягом певного найближчого періоду, та поточною дебіторською заборгованістю, платежі за якою очікуються у той же період. Незадовільна платіжна готовність підприємства тягне за собою великі непродуктивні витрати підприємства у вигляді пені за прострочку платежів.               [9,c.126]                                                                                 Визначаючи ліквідність та платоспроможність підприємства різні користувачі даної інформації мають різні інтереси. Банківсько-кредитні установи цікавить можливість вкладення коштів та отримання їх назад з певним відсотком. Держава вбачає в кожному підприємстві, насамперед, надійного платника податків. Працівники розраховують на своєчасне отримання заробітної плати та перспективи у майбутньому. Аудитори, консультанти або фінансові директори мають на меті вироблення раціональних рекомендацій по покращенню фінансового стану об’єкту, що аналізується.                                                                                                           Низька ліквідність, а отже і платоспроможність підприємства, спричинюється збитковою діяльністю або низьким рівнем рентабельності, оскільки прибуток є головним джерелом збільшення обсягу фінансових ресурсів, а також нераціональним розміщенням фінансових ресурсів. Все це може призвести до банкрутства та ліквідації підприємства.                          Таким чином, будучи дуже близькими, поняття ліквідності та платоспроможності не є ідентичними. Відображаючи потенційну платоспроможність ліквідність зорієнтована на перспективу, в той час як платоспроможність характеризує поточний стан підприємства. Чітка визначеність надає можливість різним контрагентам та зацікавленим суб’єктам зосередити свою увагу на тих явищах та процесах, що найбільшою мірою відповідають їхнім інформаційним запитам та надають можливість прийняття раціональних та правильних рішень. [10,c.370]   

1.3. Класифікація активів за ознакою ліквідності і пасивів за ознакою терміновості погашення

 

 Для визначення ліквідності  підприємства провадиться аналіз ліквідності балансу, згідно якого усі активи та пасиви розбиваються на групи залежно від ліквідності (тобто здатності перетворюватись у грошову форму) і терміновості. Дані групи мають наступний вигляд:                                         Класифікація активів та пасивів для визначення ліквідності балансу

                                                                                                       Таблиця 1.3.1

Актив			Пасив
Високо-ліквідні	А1	Грошові кошти	Найбільш термінові	П1	Кредиторська Заборгованість
Швидко-ліквідні	А2	Дебіторська заборгованість*	Короткострокові	П2	Короткострокові кредити  та позикові кошти*
Повільно-ліквідні	А3	Матеріальні цінності	Довгострокові	П3	Довгострокові кредити та позикові кошти
Важко-ліквідні	А4	Необоротні активи	Постійні	П4	Власний капітал

            

*Примітка: строк погашення протягом 12 місяців або протягом операційного циклу[16,c.368]

                                                                                                                                                        На основі розбиття, порівняння та вивчення динаміки будується аналітична таблиця:

 

 

                                                                                                   Таблиця 1.3.2

Актив	На початок періоду	На кінець Періоду	Пасив	На початок періоду	На кінець періоду	Платіжний надлишок (+) або  нестаток(-)		У % до величини групи пасиву
						На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
А1			П1
А2			П2
А3			П3
А4			П4
Баланс			Баланс			0	0	*	*

 

                                                                                                                                                                      Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.     [16,c.370]                                                                                   Для визначення ліквідності балансу варто зіставити результати по кожній групі активів і пасивів.                                                                                              Баланс вважається  абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А1 > П1

А2 > П2

А3 > П3

А4 < П4

Якщо виконуються перші  три нерівності, тобто поточні  активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність, що має глибокий економічний зміст і свідчить про наявність у підприємства власних оборотних активів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості. [24,c.95]                                                                        Надзвичайно важливим моментом при проведенні аналізу ліквідності балансу є віднесення тих чи інших активів та пасивів до конкретної групи. Методи, що пропонуються у навчальній літературі з економічного аналізу є суто формальними. Групування повинно проводитись при максимально можливій кількості залученої інформації з різноманітних джерел (про що було сказано вище) та враховуючи  особливості, притаманні кожному підприємству. Наприклад, незавершене будівництво попадає в групу А4, але якщо це якийсь недобудований торговельний заклад, при будівництві якого використовувались якісні матеріали та сучасні технології, розташований в центрі столичного міста, то продати його не складе суттєвих проблем. Тобто, подібні активи можна відносити до групи А3. З іншого боку, матеріальні цінності (запаси) що не користуються попитом реалізувати практично неможливо і, відповідно, вони попадають у групу А4. До того ж, варто враховувати, що при необхідності реалізації активу його вартість зменшується пропорційно його реалізації – чим скоріше тим дешевше. Дебіторська заборгованість, особливо в умовах кризи, не сплачується в повних обсягах (іноді втрати набувають загрозливих масштабів) і тому значну її частину можна заздалегідь відносити до резерву сумнівних боргів. Доречно також провести аналіз платоспроможності окремих дебіторів. Подібним чином потрібно розподіляти по групам усі активи підприємства.   Отже,  першим кроком у визначенні здатності підприємства покривати свої зобов’язання є класифікація активів за ознакою ліквідності і пасивів за ознакою терміновості погашення. Віднесення того чи іншого активу до відповідної групи не повинно бути суто формальним. У разі нестачі інформації можливе залучення додаткових відомостей внутрішньогалузевого обліку, загальнодоступної інформації щодо специфіки галузі, у якій працює підприємство і т. д. Класифікація активів та пасивів, їх порівняння, дає загальну характеристику фінансового стану підприємства.                                   Далі, на основі проведеного розподілу, здійснюється розрахунок показників ліквідності та платоспроможності, що уточнюють та  деталізують попередні висновки.[21,c.492]