Технологія годівлі та утримання тільних і сухостійних корів

3. Власні дослідження

3.1 Тривалість сухостійного періоду (період з початку до отелення) прийнята в господарстві

Тривалість сухостійного періоду залежить від багатьох чинників, але в першу чергу від віку, вгодованості, продуктивності, рівня і повноцінності годівлі тільних корів.
Процеси, що відбуваються в організмі в порівняно короткий предотельний (сухостійний) період, в значній мірі впливають на стан здоров'я корів, на життєздатність приплоду, кількості і якості молозива. При тривалості сухостійного періоду 2 місяців і повноцінному годівлі корів концентрація білків у молозиві досягає 15-20%. При скороченні сухостійного періоду до 1 місяця їх вміст знижується в 1,5-2 рази. При доїнні корів до самого отелення вміст білків в молозиві першого надою не відрізняється від звичайного молока - 3,0-3,2% і воно не придатне для випоювання телят.
При скороченні сухостійного періоду на 15-20 днів (з 64 до 47 днів) жива маса новонароджених може бути однаковою, але в перші три місяці життя телята, отримані від корів з більш тривалим сухостійним періодом менше хворіли і у них був більш короткий термін шлунково- кишкових і респіраторних захворювань. За перші три місяці після народження середньодобовий приріст у них був на 15% вище, а витрата кормів на 1 кг приросту на 18% нижче, ніж у телят отриманих з більш коротким сухостійним періодом. Особливо істотні відмінності за цими показниками були в перший місяць після отелення.
Для добре вгодованих повновікових корів і при повноцінному харчуванні їх сухостійний період може бути 45-50 днів, для молодих, які ростуть, високопродуктивних і середньої вгодованості - 50-60 і навіть 70 днів.
Сухостійний період має великий вплив на величину надоїв. Для відновлення живої маси і запасу поживних речовин, необхідних для наступної лактації, а так само для формування залозистої тканини вимені корову запускають і переводять на сухостій. Його тривалість залежить від очікуваної продуктивності в наступну лактацію, стану вгодованості тільності корови і тих умов годівлі й утримання, які є в господарстві. Нормальним для корів вважається сухостійний період тривалістю 45-60 днів.
У господарстві прийнята тривалість сухостійного періоду у кількості 50-60 днів. Тривалість сухостійного періоду залежить від фізіологічного стану тварини.
Цей період дозволяє нормально розвиватися корові і плоду, набрати резерв для подальшого продукування молока.

3.2 Запуск дійних корів

Для отримання високої молочної продуктивності і народження здорового теляти важливе значення має підготовка корів і нетелей до наступної лактації. У сухостійний період в організмі має накопичитися певну кількість поживних речовин, макро - і мікроелементів, а також вітамінів, витрата яких під час лактірованія корів дуже великий. Вкрай важливо вчасно і правильно запустити корову. Високоудійних корів у господарстві запускають поступово протягом 6-10 днів, корів з низьким удоєм протягом 2-4 днів.
З цією метою за 10-12 днів до запуску змінюють кратність годівлі та доїння. Якщо ці прийоми не допомагають - скорочують рівень годівлі на 15-20%. З раціону виключаються соковиті корми і концентрати, обмежується напування. У літній час, поряд зі скороченням доек, іноді вдаються до припинення пасіння і переводять тварин на сухі корми.
Запуск вважається закінченим, коли утворення молока у вимені припиняється, і воно зменшується в об'ємі, але залишається м'яким, еластичним.
3.3 Раціони сухостійних корів, порядок і черговість згодовування окремих видів кормів.
Однією з найважливіших причин народження гіпотрофіков є несприятливі умови годівлі та утримання тільних корів і нетелів, які не відповідають біологічним особливостям росту ембріона і плоду по окремих періодах розвитку. Не можна економити корму на сухостійних коровах, так як це призводить до отримання телят, непридатних як для племінного використання, так і для подальшої відгодівлі, хоча деякі автори пропонують за 20 днів перед отеленням знижувати середню норму годівлі на 30-40%. Це неправильно, тому що в цей період відбувається дуже активний ріст плода. Можна міняти структуру раціону, але не знижувати загальний рівень годівлі. Годівля сухостійних корів має забезпечити нормальне фізіологічне перебіг тільності, розвиток плоду, високу життєздатність новонародженого теляти, гарна якість молозива, високі показники продуктивності в наступній лактації та високі відтворювальні здібності. За існуючими правилами, в перші 10 днів після запуску коровам згодовують 80% від середньої норми поживних речовин для сухостійних корів, які наведені у таблиці. На початку другої декади поживність раціону доводять до повної норми, у третій-п'ятий декадах сухостійного періоду вона становить 120% від норми. У шостій декаді потреба в енергії підвищують за рахунок концентратів, яких дають по 3-4 кг на голову на добу. Тільки за 2-3 дні до отелення поживність раціону можна дещо знизити.
Збільшення концентратів до 3-4 кг на голову на добу в останні 20 днів тільності, особливо при недостатній кількості і якості інших кормів, сприяє зміцненню резистентності телят, здоров'я та поліпшення якості молозива.
Поява набряку вимені корів - природне явище і його не слід побоюватися.
Підбір кормів для тільних сухостійних корів має виключно важливе значення. Наприклад, при годівлі корів збалансованими силосної-концентратні раціонами без сіна телята народжуються з високою живою масою, але майже всі вони хворіють на тяжку форму шлунково-кишкових захворювань.
При систематичному згодовуванні коровам і нетелів значної кількості навіть доброякісного силосу в організм надходить велика кількість молочної кислоти, яка зрушує реакцію вмісту рубця в кислу сторону. При цьому порушуються процеси травлення в рубці, пригнічується розвиток у ньому мікрофлори, яка служить для жуйних важливим джерелом повноцінного білка і вітамінів групи В. Для нейтралізації надлишкових кислот витрачається велика кількість солей натрію і калію, порушується фосфорно-кальцієвий обмін, настає ацидоз у корів, а у плода, що розвивається порушується обмін речовин. Телята народжуються слабкими, хворіють і гинуть від диспепсії в перші дні життя. Якщо силос невисокої якості, то його взагалі виключають з раціону.
Основними кормами для великої рогатої худоби в СВК "Промінь" є: грубі - злаково-бобове сіно та сінаж, ячмінна і вівсяна солома; соковиті силос; зелені корми; додатково згодовують і концентровані корми. Залежно від забезпеченості господарства кормами та рівня продуктивності тварин формується тип годівлі, що визначається процентним співвідношенням окремих кормів у раціоні. Тип годівлі повинен відповідати фізіологічним потребам тварин і сприяти отриманню продукції з меншими витратами. У зимовий період у раціонах найбільша частка припадає на грубі й соковиті, а влітку - на зелені корми.
Раціони тварин складаються згідно їх фізіологічного стану (раздой, доїння, запуск, сухостійний період, предотельний період, після готельний період).
Годівля сухостійних корів і нетелей.
У зимовий період для сухостійних корів може бути наступна приблизна структура раціонів (за поживністю): у I-II декадах після запуску - сіна - 24%, соломи ярої - 6, сінажу - 23, силосу - 22, концентратів - 20%, в III -IV декадах - сіна - 25%, сінажу - 23, силосу - 20, концентратів - 26, у V декаді - сіна - 30%, сінажу - 23, силосу - 8, концентратів - 32%. У шостій декаді з раціону виключають силос і частина сінажу, а замінюють сіном і концентратами. За 10 днів до отелення структура раціонів повинна відповідати набору кормів в раціонах після отелення і в період роздоювання.
У першій-четвертій декадах сухостійного періоду зимовий раціон корів включає: сіна - 4-5 кг, сінажу злаково-бобового - 7-8, силосу - 9-11, концентратів від 1,5 кг в перші дві декади, до 2,5 - 3 кг у наступні дві декади. У раціон включають кухонної солі 50-60 г, кормового фосфату - 100 г, сірчанокислої міді - 120 мг і йодистого калію - 5 мг.
Для одержання здорових телят в раціони тільних корів рекомендується вводити різні премікси (на голову на добу): йодистий калій - 25 мг, хлористий кобальт - 50, сірчанокислий цинк - 800, сірчанокислий марганець - 600, сірчанокисла мідь - 600 мг. Можна згодовувати сухостійним коровам при вільному доступі премікс, що складається з 50 г кухонної солі, 50 г Діамонійфосфат, 2,3 мг селеніту натрію, 90 мг стабілізованого йоду і 0,3 г вітаміну А (ретинол). Недолік заліза, міді, кобальту в раціонах призводить до зниження лізоцимної функції крові, утримання захисних глобулінів і активності фагоцитозу.
Особливу увагу приділяють забезпеченню корів вітамінами А, Д, Е, так як від вітамінного харчування в значній мірі залежить життєздатність новонароджених телят і нормальний прояв відтворної функції після отелення. Нестача вітамінів А і Д викликає розлади кальцієвого і фосфорного обмінів у матері та плоду. Недостатня кількість каротину в раціонах сухостійних корів знижує вміст гама-глобулінів у молозиві, що є важливою причиною захворювань і падежу телят, їх поганого росту і розвитку. При нестачі каротину можуть бути викидні, патологічні пологи, затримка посліду. Добова норма каротину становить 600 мг, вітаміну Д - 7-8 тис. МО.
З метою профілактики авітамінозів Тільним коровам у зимовий період за 1,5-1 міс. до отелення кожні 7-10 днів необхідно вводити препарати вітамінів А, Д, Е або тривитамин. Взимку в раціон тільних тварин вводять борошно з хвої або сосни, в якій окрім великої кількості каротину, містяться вітаміни С, В, провітамін Д, а також кальцій, залізо, фосфор, цинк, кобальт. Але велика кількість хвойної муки давати не можна, оскільки в ній містяться смолисті речовини. Нетелів та первістки дають її по 0,7 кг, дорослим коровам - 0,7-1,2 кг на голову на добу.
У літній період основу раціону складають зелені корми і 1,5-2 кг концентратів.
У раціонах корів має міститися 2-4% жиру від сухої речовини, 22-26% клітковини, цукрово-протеїнове співвідношення дорівнює 0,8-1,0; на 1 к. од. повинно доводиться не менше 110 кг перетравного протеїну. При незбалансованому годівлі порушується обмін речовин, утворюються недоокислені продукції обміну, які токсично діють на плід, потомство народжується слабким і нежиттєздатним.
В останні два місяці тільності збільшується інтенсивність енергетичного обміну на 20-40%, зростають також білковий і мінеральний обмін. У вагітних корів посилюється функція гіпофіза, надниркових залоз, щитовидної залози, спостерігається гіпертрофія серцевого м'яза, судин. Обмін речовин у корів може порушиться при тривалому і рясному згодовуванні навіть доброякісного силосу, в якому не більше 0,2% масляної кислоти, жому, барди, пивної дробини, картопляної мезги, загнили кормів, мерзлих коренеплодів, прілого сіна, а також кормів, що містять нітрати і нітрити вище допустимої концентрації. Дача цих кормів може викликати важкі захворювання, аборти, викидні, важкі пологи і бути причиною народження ослаблених телят. Для напування тільних корів не можна використовувати холодну воду температурою нижче 6%, інакше можуть бути аборти й викидні.
Порушення в годівлі тільних сухостійних корів і укорочений сухостійний період негативно позначаються не тільки на розвитку плоду, але і на складі молозива. Кількість імуноглобулінів у ньому при порушенні годівлі може зменшуватися в два, вітамінів у 1,5-2 рази, погіршується сичужний згортання молозива. Якщо годівля сухостійних корів убоге і неповноцінне, то молозиво від таких корів взагалі не придатне для випоювання телят.
Для оцінки повноцінності годівлі корів поряд із загальним їх станом досліджується артеріальна кров. У її сироватці має бути, мг: кальцію - 11-12, неорганічного фосфору - 6,5, загального білка - 7,8-8,9, цукру - 48-60, каротину - ,06-1, 0, кетонових тіл - 1-6. Кислотна ємність повинна бути від 450 до 580 мг%.
Годувати тварин в сухостійний період необхідно 3 рази на добу.
Норми годівлі тільних сухостійних корів і нетелей.
Норми годівлі тільних сухостійних корів живою масою від 400 до 700 кг при плановому удое від 3000 до 5500 кг молока наведені в таблиці 1 розраховані на тварин середньої вгодованості. Якщо тварини мають нижесреднего вгодованість, до вказаних норм додають 1-2 Еке і відповідно збільшують кількість поживних і біологічно активних речовин. Цукрово-протеїнове відношення слід підтримувати на рівні 0,8-1,0, а ставлення крохмалю і цукру - 1,1-1,3. Норми годівлі нетелей наведені в таблиці 1.
Середньодобовий приріст живої маси нетелей за період тільності повинен становити не менше 500-550 р. Молодим коровам (до 2 - 3 отелення включно) і нетелів додатково до норм згодовують корми з розрахунку 4-5 Еке і 500 г перетравного протеїну на 1 кг додаткового приросту живої маси.
Залежно від рівня планованого молочної продуктивності в раціонах корів вміст поживних речовин, макро - і мікроелементів, вітамінів і амінокислот мусить відповідати рекомендованим нормативам.
У розрахунку на 100 кг живої маси стельних сухостійні корови споживають на добу від 2,1 до 2,4 кг сухої речовини.
Таблиця 1.
Норми годівлі тільних сухостійних корів, на голову на добу.

При годівлі тільних сухостійних корів і нетелей, поряд з рівнем годівлі і збалансованістю раціонів, важливе значення має якість використовуваних кормів. Найкращими кормами для них є злаково-бобове сіно, сінаж, силос, комбікорм. Сіно можна згодовувати без обмежень (до 7-10 кг).
У розрахунку на 100 кг живої маси сухостійним корів і нетелів рекомендується вводити в раціон: силосу - 2-2,5 кг, сінажу - 1, 2 кг,. Концентрати - у кількості 1,5-3 кг на голову на добу. Бажано, щоб у раціоні сухостійних корів була частка лужних кормів (сіно, трав'яні брикети і трав'яне борошно)
Таблиця 2.
Раціони для тільних сухостійних корів стійловий період, на голову на добу.

Годують сухостійних корів 3 рази на добу при вільному доступі до води з автонапувалок.
Небажано згодовувати сухостійним корів і нетелів пивну дробину, барду, кислі жом і мезгу; не можна використовувати макухи та шроти. У літній час основу раціонів становлять зелені корми, 1,5-2 кг концентратів. Тварини в цей час знаходяться на пасовищі не менше 8 годин. При нестачі пасовищної трави слід давати досхочу зелені корми у відкритих загонах.
У раціони також включаються мінеральні підгодівлі (крейда, сіль). В якості білкової вітамінної підгодівлі використовують трав'яне борошно (1,5 - 2 кг на голову на добу). Після запуску корів годують за нормами, а за 10 днів до отелення рівень годівлі знижують на 10 - 20%. У цей час треба постійно стежити за станом вимені. Неприпустимо включати в раціон недоброякісні корми - запліснявілі сіно, морожений силос, які можуть викликати аборт. Основу раціонів сухостійних корів у літній період становлять високоякісні зелені корми з добавкою необхідної кількості концентратів. Перебування корів на пасовищі доброму робить винятково благотворний вплив на організм тварин, сприяє кращому розвитку плоду і полегшує пологи. В останні 2-3 міс тільності розвиток плоду кілька прискорюється, так що до годівлі корови потрібно ставитися особливо уважно. У цей час не можна допускати ні недокорме, ні перегодовування тварин. Прагнення зменшити до отелу масу телят і полегшити отелення зниженням рівня годівлі корів не приводить звичайно до бажаних результатів. Більше того, недостатня годівля негативно відбивається на обміні речовин і здоров'я корови, а також на стані народжується приплоду. Слабкі телята, не накопичили до народження резервних поживних речовин, схильні до різних захворювань.
У більшості випадків вирощені з них тварини в зрілому віці високої продуктивності не проявляють. У той же час надмірно рясне, але незбалансоване годування в останній період сухостою призводить до ожиріння корів і важким отелам.
Таблиця 3.
Раціони для тільних сухостійних корів у стійловий період, на голову на добу.

Годують сухостійних корів 2 рази на добу при вільному доступі до води з автонапувалок.
Раціон відповідає нормам ВИЖ і не перевищує потреб тварини і дозволяє нормально розвиватися тварині, плоду.
У період сухостою корови користуються моционом. Проте слід дотримуватися запобіжних заходів від травм. За 10-15 днів до отелення корів переводять у пологове відділення.
В умовах інтенсифікації тваринництва і виробництва продукції на промисловій основі особливо важливе значення має організація правильного повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин.
Організація повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин визначається якістю корму. Потреба тварин в енергії, поживних і біологічно активних речовинах виражають у нормах годівлі.
Нормованим годуванням називається таке годування, при якому тварина отримує потрібні поживні речовини відповідно до його фізіологічними потребами.
Нормою годівлі називається кількість поживних речовин, необхідне для задоволення потреби тварини для підтримки життєдіяльності організму та отримання наміченої продукції гарної якості. Норми годівлі періодично переглядаються. При недотриманні норм годівлі в раціоні може виявитися надлишок речовин і брак інших. Практика показує, що дотриманням нових норм годівлі дозволяє підвищити продуктивність тварин на 8 ... 12% й знизити витрати корму на виробництв одиниці продукції.
У деталізованих нормах для тварин різних видів з урахуванням їх фізіологічного стану, віку і продуктивності вказані наступні показники: кількість енергії (у кормових одиницях, енергетичних кормових одиницях), суху речовину, сирої протеїн, перетравного протеїну, лізин, метионит, цистин, цукру, крохмаль , сира клітковина, сирий жир, кальцій, фосфор, калій, натрій, хлор, магній, сірка, залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт, йод, каротин, вітаміни: A, D, E, B1, B2, B3, B4 , B5, B6, B12, в ряді випадків вітаміни С і К.
На основі норм годівлі складають добовий раціон. Раціон - це необхідна кількість і якість кормів, яке відповідає нормі потреби тварини в енергії, поживних і біологічно активних речовинах при заданому рівні продуктивності, забезпечує збереження здоров'я та отримання продукції високої якості.
Раціон складають на певний проміжок часу (доба, декада і. Т.д.) для кожної статевозрілої групи тварин. Їх систематично переглядають і коректують залежно від наявності кормових засобів. Якщо раціон за основними показниками поживності відповідає потреби тварини, то його називають збалансованим. Процентним раціон повинен бути збалансований за всіма нормативними показниками і забезпечувати при повному його згодовуванні запланованого рівня продуктивності. При складанні повноцінного раціону слід підібрати корму і різні мінеральні та вітамінні підгодівлі. Для цього поряд з нормами годівлі і поживністю кормів треба знати особливості кожного корму, тобто його поедаемость, смакові якості, наявність органічних кислот, дію корму на здоров'я, продуктивність і якість продукції. Велика увага при складанні раціону приділяють обліку його собівартості.
Важливе значення при годівлі тварин має структура раціону, тобто співвідношення окремих видів або груп кормів (грубих, соковитих і концентрованих), виражене у відсотках від загальної поживності. Дотримання оптимальної структури раціону дуже важливо для нормального процесу травлення і необхідного співвідношення поживних речовин у раціоні.
Сухостійних корів не можна годувати недоброякісними кормами, так як це може призвести до абортів. За 10-15 днів до отелення тварин переводять до пологового відділення. У пологовому відділенні за твариною необхідно ретельне спостереження. При появі у корови (нетелі) ознак запору їй зменшують дачу сіна і кілька збільшують в раціоні кількість соковитих і зелених кормів або виключають солому, залишивши тільки хороше сіно. Необхідно ретельно стежити за станом вимені, щоб у разі появи будь-яких небажаних ознак своєчасно прийняти потрібні заходи. Тільних корів у зимовий час містять в теплих (6 - 8 ° С), світлих, сухих, добре провітрюваних (без протягів) приміщеннях. У якості підстилки краще використовувати чисту суху солому. Годувати корів слід 3-4 рази на добу і стільки ж разів поїти (якщо в господарстві немає автонапувалок), причому вода повинна мати температуру корівника.

Таблиця 4.
Таблиця поживності кормів і підгодівель