Биоценоз ласточки береговой

На даній  території переважають чорноземи  типові глибокі ( 59% площі району) та чорноземи опідзолені. Значні площі темно - сірих опідзолених ґрунтів розташовані на південь р. Коломак.

Лісові  насадження займають близько 4,5 тис. га. Загальними типами рослинності є широколистяні мішані ліси, лучні степи і різнотравно –типчаково- ковилові степи. Переважають деревні породи:  дуб звичайний, види клена, липа серце листа, береза повисла, сосна звичайна.

Відсоток  природних та напівприродних  територій  становить 27,20.

У лісах  живе лось, кабан, козуля та хижаки лисиця, ласка. З дрібних гризунів – підземні полівки, лісові миші. Повсюди розповсюджений заєць, різні види комишовок, водяні курочки, 2-3 види качок, жовті плиски, польові жайворонки, деркачі. Зустрічаються видра, бобри. Також є колонії бабаків, сліпаки та ховрахи.

У водоймах більше 30 видів риб це головним чином  коропові :червоноперка, плітка, карась.

В районі існують дві території ПЗФ місцевого значення: один ботанічний заказник  і одна ботанічна пам’ятка  природи на площі 32,0 га (0,01 % від загальної  площі району).

                   Природні перлини

           Ботанічна пам’ятка природи «  Гуртовівка»

В заплаві  р. Коломак біля с. Гуртовівка   розташоване низинне торфовище,

що частково заростає вільхою клейкою. В трав’яному покриві  поширені пухівка піхвова – релікт льодовикового періоду, і інші бо реальні та  рідкісні види: зозулинець болотний, шолудивник болотний, оман високий, калина звичайна тощо.

Існують території природно-заповідного  фонду

Ботанічний  заказник місцевого значення «Гришково» , площа 30,0 га, місце розташування біля с. Гришково . На території зростають рідкісні види рослин, деякі занесені до Червоної книги України та види із Червоних списків  Харківщини .  
 
 
 
 
 
 
 

                                                   
 
 
 
 
 

                                               РОЗДІЛ  3

Матеріал  і методи дослідження

3.1.Ластівка берегова

     Ластівка берегова відноситься до сімейства ластівкових (Hirundinidae), до якого відноситься ще 20 родів, що включають 79 видів. Ластівки - прекрасні літуни і можуть розвивати швидкість до 27,5 м / с; чудову частину життя вони проводять у повітрі. Навіть п'ють вони на льоту, стрімко проносячись з піднятими крилами і витягнутою шиєю над самою поверхнею води і черпаючи її піддзьобка. На землю вони спускаються неохоче, вважаючи за краще сідати на гілки дерев, дахи будівель, дроти. Спів ластівок - приємне неголосне щебетання. 

     Riparia riparia за формою тіла мало, чим відрізняється від інших ластівок. Спинна сторона у самки і у самця бура, черевце брудно-біле, з широкою сірувато-білою поперечною смугою на зобі і грудях.  Пташенята і дорослі птахи мають подібне забарвлення, статевого диморфізму теж немає. За розмірами ластівка берегова менше за інших ластівок: її довжина зазвичай не досягає 140 мм, а маса - 14 г. Хвіст вирізаний неглибоко. Гніздиться ластівка берегова в Північній Америці повсюдно до південних тундр включно, уникаючи лише крайньої півночі материка. Зимує цей вид ластівок в Екваторіальній і Південній Америці, на території Бразилії, Перу, Болівії і в Африці. Свої гнізда влаштовують в основному в крутих ярах, але іноді і в інших незадернованних обривах антропогенного походження.

     Живляться виключно комахами, ловлять їх у повітрі, найчастіше – біля води або над водою. Але можуть збирати комах з води, з рослин, з землі як схоплюючи їх на льоту, так і сідаючи. При похолоданнях і затяжних дощах, коли комахи не літають, ластівки відсиджуються в нірках, можуть збиратися по кілька птахів, притискатися один до одного, впадати в заціпеніння з пониженням температури тіла.

     Тримається ластівка берегова по обривистих берегах різних водойм, переважно річок. Поселяються колоніями, іноді - багатотисячними, де норка від норки відстоїть всього на 20-50 см. Тут у вертикальних обривах, у місцях

з досить м'якими грунтами, самець і самка, поперемінно змінюючись, кігтями  і дзьобом риють нори. Готова нора має вхідний отвір діаметром 5-9 см, глибину частіше близько 50 см, але в окремих випадках і до 1,5 м. Нора розташована горизонтально і закінчується невеликим розширенням - печеркою, на дні якої і розташовує власне гніздо, складене з сухих травинок, з льотком, висланим м'якими, часто досить великим пірям і пухом різних водоплавних птахів.  Кладка у ластівок раз на рік, складається частіше з 4-6 яєць. Вони білі, без будь-якої пігментації, розміром 15-22 х 10-14 мм. Насиджують, починаючи з відкладання останнього яйця, 12-16 днів самець і самка. Разом вигодовують пташенят, які вилітають у віці 19-20 днів.

   У перші дні після вильоту  пташенята тримаються у колонії  і часто повертаються в нірки.  Пізніше вони об'єднуються в зграї і кочують уздовж річок, відпочивають на дротах, зупиняються на ночівлю в колоніях або в очеретах. Осінній відліт починається в кінці липня, закінчується у вересні. Летять  групами і зграями, нерідко великими, з тисяч птахів. Багато хто з птахів, що дожили до наступної весни, прилітає гніздитися до своїх колишніх колоній. Прилітають і деякі з народжених тут молодих птахів, але більшість розселяється дуже широко. Максимально відомий вік 9 років.

  Літаюча їжа ластівок складається з мух, комарів і інших дрібних комах. Ці комахи, що захоплюються струмами теплого пориву, в ясну сонячну погоду піднімаються досить високо вгору. У цей час ластівки, зайняті полюванням, літають високо в небі. Коли ж, особливо перед грозою, повітря буває, насичений водяними парами і обважнілих комах прибиває до землі, ластівки переміщаються ближче до водойм. Тут, пролітаючи над поверхнею води, вони ловлять продовжують літати і в дощову погоду комах: бабок, навколоводних

жуків, метеликів і інших. Невипадково поведінка ластівок здавна служить індикатором погоди.

     Ластівки берегові полюють колоніями, часто в групі з іншими видами. Під час полювання ця ластівка часто супроводжує  людей, собак, коней та різні зграї тварин, ловлячи злетівших з трави комах. 
 
 
 

3.2. Методи дослідження

Спостереження - систематичне, цілеспрямоване дослідження  тварин та явищ в

тому  вигляді, в якому воно існує в  природі, чи в процесі господарської діяльності. Воно дозволяє отримати первинний матеріал для вивчення.

 Візуальний метод спостереження з використанням фотографування. 
 
 
 
 
 

                                 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 4

Результати  досліджень

      4.1. Характеристика кар’єру

   Піщаний  кар’єр утворився в 2010 році  в результаті забору піска, який розташувався в ( 10 м.) від ставка смт Коломак. Площа кар’єру складає приблизно120 м ².

     З цього кар’єру вивозили пісок в невеликих кількостях, тому на обривах кар’єру  розташувалося  поселення колоній ластівки берегової . Обриви кар’єра  досягають в висоту до чотирьох метрів, в деяких місцях до п’яти  метрів. Обриви, які  заселили ластівки берегові, у верхній частині мають шар м'якого  піщаного ґрунту, а в нижній частині обриву переважає суглинок,  до трьох метрів. Схили обриву заселені ластівками береговими мають, південну, та південно – західну експозицію, та мають перед собою відкритий простір. Переважна більшість рослин, які зростають поблизу кар’єра це рослини з родин злакових, айстрових і бобових. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.1. Загальний вигляд кар’єра  

4.2.Кількість  нір та їх розташування

      Нами  був проведений облік нір в  дослідженій колонії і зареєстровано 300 нір. Нору птахи риють по черзі клювом та кігтями. Риття нір розпочинається з того, що ластівка зависає в повітрі біля вибраного нею місця гніздування та ніби зшкрібає кігтями пісок, потім чіпляється за якийсь виступ і клювом викидає грунт.

Перші ластівки були зареєстровані біля кар’єру  22-25 квітня 2010 року. Масовий приліт ластівок спостерігали з кінця квітня до початку червня. Риття нір спостерігалося з останнього тижня квітня  до середини червня, відкладання яєць – з травня місяця до початку липня, вилуплення пташенят – з кінця травня. Перших птаенят, що вилетіли з нори, спостерігали вже з кінця червня, найпізніше – наприкінці серпня.

       Спочатку зявилося лише декілька пар берегової ластівки , але вже за тиждень там оселилась колонія берегових ластівок.. Найбільша кількість нір розташована на північно – західній єкспозиції.

Загально відомо, що основу живлення берегової ластівки складають комахи, яких вона ловить у повітрі. За моїми спостереженнями  самець і самка протягом дня приносять корм своїм пташенятам від 180 до 200  разів. Ластівки активні протягом всього світлового часу доби. Нами було поміряно десять нір і отримані такі результати: діаметр льотка коливався від 6 сантиметрів до  8,5  сантиметрів, глибина нори : найменша - п’ятдесят сантиметрів, найбільша – 110 сантиметрів. 
 
 
 
 
 

  4.3.Причини руйнування нір

     Однією  із причин руйнування нір берегової  ластівки була діяльність лисиці. Лисиці руйнують нори, розоряють кладку яєць, ловлять пташенят та дорослих ластівок. За результатами наших спостережень в колонії було нараховано 63 розорених гнізда (рис. 2;рис 3). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис. 2.Розорені нори лисицею А 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис.3.Розорені нори лисицею Б 

     До  природних чинників, які сприяють руйнуванню гнізд можна віднести великі потоки води під час злив, які в першу чергу руйнують нижню частину кар’єру (рис. 4;рис. 5). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис.4.  Вплив злив на схили (зсуви грунту) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Рис.5. Вплив злив на схили

     Вплив антропогенного фактору наносить великі пошкодження гніздуванню берегової ластівки в кар’єрах, так як в них продовжується активна робота по вивезенню піску (рис.6). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис.6. Антропогенний  вплив  на руйнування нір.

                                                 РОЗДІЛ 5

Адаптивні ознаки, переваги та недоліки колоніального  гніздування 

     Як  відомо, гнізда птахів надзвичайно  різноманітні. Особливу групу гнізд  представляє ластівка берегова. Гніздовою норою вважають видовжену порожнину в ґрунті, призначена для гніздування птахів. Такі нори мають свої особливості і відмінності від дупел та щілин в скелях, а птахи , які гніздяться в норах, за звичай мешкають на відкритих ландшафтах – степах, напівпустинях, в долинах річок.

     В птахів норників нора є  необхідним елементом успішного розмноження. Відсутність нори призводить до скорочення чисельності птахів або до повного зникнення популяції. За володіння норами нерідко виникає жорстока  внутрішня – і  міжвидова конкуренція. Найбільша адаптація до поселення в норах – самостійне риття нір.  Гніздування в норах дуже давня особливість птахів. Спочатку  птахи відкладали яйця в певних укриттях, неглибоких примітивних норах, але навіть це сприяло кращому зберіганню кладок та потомства.

     Гніздування в замкненому просторі пов’язано з рядом негативних моментів. По – перше,єдиний вихід із гнізда  в негативний момент може бути блокований. З літературних джерел відомі випадки, коли нори ластівки берегової були захоплені горобцями домашніми, нерідко  горобці застають ластівок в норі і вбивають їх. По – друге, гнізда надзвичайно масивні по відношенню до самих птахів, що збільшує помітність  для хижаків і потребує значних затрат часу та енергії на будування нори (Иваницкий, 1997). Таким чином, за цілим рядом позицій масивні, добре помітні та погано провітрювані  гнізда норників безумовно  поступаються за екологічною ефективністю легко побудованим, маленьким чашечко видним гніздам.

     Переваги, нерідко ластівки  збираються в колонії навіть в період гніздування. В цей період ластівки берегові разом добувають їжу, відпочивають на проводах або на виступах обривів, разом ночують. При появі ворога поблизу колонії або групи ластівки берегові  видають тривожні звуки «тсріє», які відлякують ворога і змушують його покинути колонію.