Биоценоз ласточки береговой

                                        Зміст 

ВСТУП                                                                             3

Розділ  1. Огляд літератури                                              5

Розділ 2. Характеристика району дослідження           10

Розділ 3. Матеріали та методи дослідження               12            

     3.1.Характеристика ластівки берегової                12

        3.2. Методи дослідження                                       14

Розділ 4.Результати досліджень                                      15

      4.1.Характеристика  берегового схилу                    15

      4.2.Кількість  нір та їх розташування                      16

      4.3. Причини руйнування нір                               17

Розділ 5. Адаптивні ознаки, переваги і недоліки          20

                 колоніального    гніздування

ВИСНОВКИ                                                                       22

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                    
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

        Актуальність теми. Вплив людини на природні і штучні біоценози не вичерпується забрудненням, вилученням частини продукції, винищуванням окремих видів тощо. Вплив на природу нерідко викликає глибокі зміни в природних співтовариствах, порушення їх сталості, що призводить до спалахів чисельності одних видів і зникнення інших, виникнення небезпечних у медичному відношенні ситуацій, зниження продуктивності біоценозів. Вивчення біології окремих видів і їх взаємозв'язків у природних системах  на сучасному рівні надає актуальності і вагомості питанню про зберігання видової різноманітності тваринного і рослинного світу

     Берегова  ластівка є одним із найбільш численних  колоніальних видів птахів  на Україні. Її чисельність у світі ще дуже висока і не викликає побоювань. Але  в багатьох регіонах Західної Європи кількість гніздових колоній і їх чисельність настільки незначні, що вид оголошений рідкісним, а в деяких країнах навіть занесений у національні Червоні книги. Звичайно питання про зберігання або відновлення чисельності виникають лише тоді, коли виду погрожує реальне зникнення. У даному випадку, висока чисельність берегової ластівки на Україні дозволяє широко експериментувати з метою вивчення гніздової біології, демографічних параметрів, характеру зв'язку з територією тощо. Отримані результати можуть бути використані для розробки конкретних рекомендацій щодо збільшення чисельності, а також контролю розташування колоній. Соціальність виду, як у репродуктивний період, так і поза ним, сприяє розробці теоретичних питань колоніальності.

    Мета дослідження - зясувати  структуру і динаміку чисельності колоніальних поселень берегової ластівки в репродуктивний період. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: 
 
 

1. Оцінити  чисельність і характер розміщення нір ластівки берегової на досліджуваній території     в репродуктивний період.

2. Виявити вплив антропогенного фактору на чисельність ластівки берегової.

3. Проаналізувати адаптивні ознаки, переваги та недоліки колоніального      гніздування.

Об’єкт  дослідження – представники ряду горобцеподібні (Passeriformes),

 родини  Ластівкові (Hirundinidae).

Предмет дослідження – гніздовий період ластівки берегової (Riparia riparia).

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1

Огляд літератури

     Птахи - норники надзвичайно різноманітна  систематична і екологічна група птахів. Їх об’єднує потреба в норах для успішного розмноження. Оскільки  число місць для будівництва нір і кількість вільних нір обмежена, то така потреба проявляється як лімітуючий екологічний фактор, що змушує взаємодіяти різні види птахів. У місцях спільного гніздування виникають різноманітні за поведіною   й екологією зв'язки, що призводять до утворення комплексів видів, що залежать друг від друга, з складними міжвидовими взаєминами. Птахи - норники  географічно поширені дуже широко, практично по всій території Землі, а берегова ластівка гніздиться в Північній Америці повсюдно до південних тундр включно, уникаючи лише крайньої півночі материка,. Зимують береговушки в Екваторіальній і Південній Америці, на території Бразилії, Перу, Болівії і в Африці. Свої гнізда влаштовують в основному в крутих ярах, але іноді і в інших незадернованних обривах антропогенного походження (Б.Д. Злобін. В.А. Михайлов).

     Екологічні особливості, властиві  птахам - норникам, проявляються на тлі конкретних умов регіону. Ретельний аналіз і зіставлення екологічних і морфологічних адаптацій у різних таксонах птахів до гніздування в укриттях і в норах, дозволили оцінити екологічні передумови, відносний час виникнення й можливі етапи становлення норництва. Особливо важливим у науковому плані виявився вибір місць розташування нір, поводження, особливості шлюбних відношень, характер вигодовування потомства. Багато публікацій по приватної екології й біології птахів - норників належать Н. А. Зарудному 1896, Дж. Хатсону (Hutson, 1947), по морфології яєць і пристосуванню пташенят -  О.Хейнроту, (1933; 1947). Л.Кеніг (Koenig, 1951). Відомо, що ластівки служили об'єктом багатьох досліджень. Їхній репродуктивний період, активність та інші дані  були опубліковані в окремих повідомленнях, статтях і монографіях.  Праці по ластівках другої половини XIX в. треба  відмітити в роботах відомих учених: К.Ф. Рульє (1850); В.А. Вагнера,  із закордонних Шаркай К. Уайтта  (Sharpe, Wyatt, 1885- 1894), пізніше ласточок досліджували А.Г.Банніков (1954), Т.П. Шеварєва   й Н.Т. Бровкіна (1954), Д.С. Люлєєва (1967; 1971; 1974), А.С. Мальчевский і Ю.Б. Пукінський (1983), М.В. Колоярцев (1989).

   За кордоном цікаві дослідження проводили А. Петерсен (Petersen, 1955) по екологічній фізіології   і етології ластівки берегової в США, Е. Лінд (Lind, 1960; 1962; 1963; 1964) - по екології і поведінці городської ластівки в Прибалтиці, О. Зибер (Sieber, 1980) - по ластівці береговій в Швейцарії, А. Тернер (Turner, 1982) - по екології трьох видів ластівок в Великобританії.

  Особливості раннього онтогенеза, важливі відомості описані в работах пермскої орнітологічної школи A.M. Болотнікова (1983, 1985), А.І. Шуракова (1978, 1982, 1986), А.А. Литвинова (1983, 1990), Н.Ю. Сугробової (1997), але відомі далеко не всі сторони цієї специфічної групи птахів - норників.  Звичайно вивчалися окремі види або деякі сторони їх біології. Ні в одній з  вітчизняних і зарубіжних работах yорники не розглядалися в цілому як  ціла еэкологічна группа. Навіть термін "норник" в спеціальній літературі не   отримав чікого визначення. Це мало великий вплив на вибір основних направлень  дослідження птахів  які гніздуються в норах. Характерною рисою берегової ластівки як виду, є колоніальний тип гніздування. Дослідження феномену колоніальності викликають значний інтерес із загальнобіологічних позицій, оскільки вони прямо змикаються з основними проблемами еволюційної теорії, тісно пов'язані з популяційною екологією, біоценологією та іншими фундаментальними підрозділами біологічної науки.

  Більшість досліджень із теоретичних питань колоніальності проведено на негоробцеподібних птахах. Це  і не дивно, тому що серед горобцеподібних колоніальність притаманна лише 6% видів. Водночас, розвиток колоніальності у горобцеподібних має ряд особливостей, які вивчалися на прикладі берегової ластівки. За підрахунками вчених, у родині Hirundinidae, що нараховує близько 74-76 видів, поданий весь спектр просторових структур: від гіпертрофованої колоніальності з гранично щільним розташуванням гнізд і колосальною чисельністю поселень до виключно дисперсного гніздування відособлених пар. Аналіз показав, що 74% ластівок є власне колоніальними, 16% - одиночно-групові, лише 10% - власне територіальні види (Р.Н Черничко).

  Тестуючи  берегову ластівку за ознаками колоніальності, її треба віднести до монодомінантного колоніального виду, якому притаманні спільні з іншими колоніальними видами ознаки. А саме: успіх розмноження значною мірою визначається інтегрованим характером поселення (взаємна стимуляція пар, спільний захист від неспеціалізованих пернатих хижаків тощо); гніздова територія, що охороняється, не використовується для живлення; відстань між гніздами порівнювана з їхнім діаметром або перевершує його не більш ніж на два порядки (Р. Н. Черничко. Р.Н. Юрчук.).

     Велика  роль виду у переносі енергії. Якщо взяти до уваги, що на облічених водоймах степової і лісостепової зон України гніздиться не менше 250000 пар птахів, середня успішність гніздування в регіоні складає 47%, а кожна "успішна пара" виводить не менше 3 пташенят, то загальне число птахів до осені зросте до 587500. Їхня біомаса складатиме 8225 кг при середній масі одного птаха 14.0 гр. Таким чином, у період осінніх і весняних міграцій відбувається перенесення значної кількості енергії (у вигляді біомаси) на великі відстані. Чимало органіки залишається і на місцях гніздування в районі колонії: послід дорослих птахів і пташенят, шкарлупа яєць, залишки рослин і пуху, що перегнивають у гніздових  камерах ( Р. Н. Черничко).

     Колонії ластівки берегової можуть бути мікроосередками інфекцій, збудниками яких є членистоногі нір. Д.К.Львов (1972) називає ластівку берегову серед основних, найбільш важливих у медичному відношенні видів. Однак дослідження, проведені Одеською протичумною станцією на території Одеської і Миколаївської областей щодо виявлення кліщового енцефаліту, східного і західного енцефаломієліту коней, японського енцефаліту, лихоманки, грипу, дали негативні результати.

     Ластівка берегова є масовим видом птахів, небезпечним для літаків, і фігурує серед 25 найбільш важливих, із якими зафіксовані зіткнення літаків.

Оцінюючи  практичне значення виду для людини, є безсумнівний позитивний ефект, що створюючи колонії ластівки берегові, знищують шкідливих для людей та сільського господарства комах (Р.Н Черничко. В.В. Березовський ).

     Колоніальність ластівки берегової має ряд позитивних наслідків: ефективний захист від неспеціалізованих хижаків; більш надійна захищеність центральних гнізд із збільшенням периферійного буферу; присутність внутрішньоколоніальної синхронізації розмноження; збільшення успішності розмноження зі зростанням розмірів колонії і підвищенням територіального консерватизму. Серед негативних наслідків - наступні: зростання конкуренції за гніздові нори і гніздовий матеріал; підвищення  конкуренції при утворенні пар, що спостерігається до і протягом відкладання яєць; збільшення трансмісії эктопаразитів; можливість швидкого поширення інфекцій, збільшення ефективності в нападі хижака у зв'язку зі збільшенням розмірів колонії.

   У місцевості, де птахи не знаходять обриви, на яких вони могли б улаштувати нори, орнітологи пропонують щорічно до прильоту птахів відновлювати крутість обривів, що зруйнувалися, наприклад стінок закинутих кар'єрів. О. Зібер вважає, що обрив, призначений для утворення ластівками береговими колонії, повинен у верхній частині мати шари м'якого (наприклад, піщаного) ґрунту, бути висотою не менш трьох метрів і не нижче інших сусідніх обривів, бути зверненим на південь або захід, мати перед собою відкритий простір.

    Потрібно також подбати й про те, щоб обрив мав карнизи й виступи. Однак роботи по відбудові крутості стінок кар'єру приводять до збільшення  його розмірів і поступовому руйнуванню навколишньої місцевості, тобто використовуваних у господарстві або заповідних землях, тому зараз рекомендують створювати для ластівки берегової штучні стіни з міцних матеріалів з готовими норами (М. В. Колоярцев.).

    Залучають до гніздування у штучні гніздові спорудження, їх виготовляють із матеріалів, які повільно руйнуються під дією вологи й які мають шорсткувату внутрішню поверхню. Розміри цих споруджень повинні бути такими ж, як і у природних будівель птахів. Швейцарський орнітолог О.Зибер споруджував штучні тунелі із дренажних труб довжиною 80—93 сантиметра й з еліптичним поперечним перерізом  6X8 сантиметрів. Їхня внутрішня поверхня була покрита сумішшю з особливого клею й піску. Штучні гнізда  можна розміщати в обривах і спеціальних стінах у місцевостях,  придатних для гніздування цього виду ластівок.

   Відкриття кар’єрів щебня, піска, глини, які займають незначні площі, але широко розповсюдженні, являються близькими аналогами природних  корінних порід, за звичай швидко заселяются специфічними птахами склерофілами. Антропогенний  вплив на природні ландшафти призводить до виникнення карєрів, штучних обривів,  траншей, дамб, силосних ям, що значно розширює можливість гніздування птахів -норників і сприяє збільшенню їх популяцій. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 2

Характеристика  району дослідження

Природні  особливості Коломацького району

Найменший за площею та чисельністю населення  на Харківщині, створений у 1995 році з частин Богодухівського та Валківського районів у західній частині області. Площа – 329,54 км². Населення – 9,0 тис. осіб в тому числі міське – 3,9 тис. осіб. Щільність населення – 12 осіб/км².

Розташований  в межах Полтавської рівнини. Поверхня являє собою плато утворюючу полого хвилясту  лесову рівнину,  розчленовану  балками та ярами. Абсолютні відмітки – від 80 до 150 м.

Територія району входить до Лівобережно-Дніпровської лісостепової  фізико-географічної провінції, у недостатньо вологій, теплій агрокліматичній зоні.

Найбільша річка -  Коломак  ( притока Ворскли, басейн Дніпра).  Загальна довжина річки – 102км., в межах області – 37км.