Порівняльна оцінка ефективності різних схем лікування демодекозу собак в Магдалинiвськiй районнi лiкарнi ветеринарноi медицини

МIНIСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ

ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

IНСТИТУТ БIОТЕХНОЛОГIЇ ТА ЗДОРОВ’Я ТВАРИН

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Спецiальнiсть 7.130.501 „Ветеринарна медицина” 

Кафедра паразитологiї та

iнвазiйних хвороб тварин  

Ф.І.П.__________________________________

Студент групи ВМ-3-00 VI курсу 

ДИПЛОМНА  РОБОТА 

      ПОРIВНЯЛЬНА ОЦIНКА ЕФЕКТИВНОСТI IВОМЕКУ ТА ДЕКТОМАКСУ ПРИ ЛIКУВАННI ДЕМОДЕКОЗУ СОБАК В МАГДАЛИНIВСЬКIЙ РАЙОННIЙ ЛIКАРНI ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ДНIПРОПЕТРОВСЬКОI ОБЛАСТI 
 

Керiвник дипломної роботи

                                          Ст.викладач________ 

         Допущена до захисту:

Зав. кафедри паразитологii та

  iнвазiйних хвороб тварин

                                                                 к.б.н., професор _______ 
 

Днiпропетровськ 2006

ЗМIСТ 

РЕФЕРАТ.................................................................................................................3

ВСТУП......................................................................................................................4

1. ОГЛЯД ЛIТЕРАТУРИ........................................................................................5

2. ВЛАСНI ДОСЛIДЖЕННЯ...............................................................................22

2.1. Природно-економічна характеристика Магдалинівської районної лікарні ветеринарної медицини.........................................................................................21

2.2. Мета і завдання...............................................................................................22

2.3. Матеріал і методи досліджень.......................................................................23

2.4. Результати власних досліджень та їх аналіз................................................24

2.5. Розрахунок економічної ефективності.........................................................34

3. ОХОРОНА ПРАЦІ.............................................................................................31

4. ЦІВІЛЬНА ОБОРОНА......................................................................................33

5. ВИСНОВКИ I ПРОПОЗИЦIЇ...........................................................................35

6.СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛIТEРАТУРИ....................................................37

7. ДОДАТКИ..........................................................................................................39 
 
 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ 

      Дипломна  робота студента Сухойвана В.О. на тему: «Порівняльна оцінка ефективності івомеку та дектомаксу при лікуванні демодекозу собак в Магдаліновському районі Дніпропетровської області» викладена на 55 друкованих сторінках. Вона ілюстрована (містить) 3-ма фотографіями, 9 таблицями.

      Метою роботи було: порiвняти оцiнку ефективностi iвомеку та дектомаксу при лiкуваннi демодекозу собак.

      Для досягнення мети був використаний метод дослiдження, в якому брали участь 18 тварин у вiцi до 2,5 років.

      Для порiвняльної оцiнки iвомеку та дектомаксу використовували 2 схеми лiкування. Було сформовано 2 дослідні групи по 9 тварин в кожній. Тваринам першої групи при лiкуваннi призначали препарат iвомек, стомазан, гамавіт, ессенціале, лорінден-С та катозал. Тваринам другої групи – дектомакс, стомазан, гамавіт, ессенціале, лорінден-С. Так як дектомакс є біостимулятором, то при лікуванні другої групи не використовували катозал. Для лiкування тварин першої групи було витрачено 201.00 грн. на 1 тварину, для другої групи - 216 грн. на 1 тварину.

      Пiсля проведенного лiкування було з’ясовано, що загальний стан у другiй групi кращий, нiж у першiй. Отже, бiльш ефективним виявився метод лiкування другої групи, де використовувався препарат дектамокс. 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

      Собаківництво - галузь тваринництва, що передбачає розведення собак культурних порід для використання в різних галузях господарства, спорті, армії. Жодна домашня тварина не використовується так усебічно, як собака. Чудові чуття і слух, витривалість, швидкість, своєрідний "розум", відданість, самовіддане служіння людині - якості, властиві собаці. Союз собаки з людиною виник давно, продовжується сьогодні і буде існувати доти поки на землі існує людство [21].

      Тому  не дивно, що усе більше людей, вирішуючи  кого з тварин придбати, зупиняють свій вибір саме на собаці. Природно, що перед власником відразу виникають проблеми правильної годівлі, утримання і надання необхідної лікувальної допомоги.

      Проте повальне захоплення собаківництвом у  містах приводить до скупчення великої кількості собак на обмеженій території, а сумісний вигул собак призводить до поширення інфекційних та інвазійних захворювань. Одним з таких захворювань є демодекоз собак. Збудник демодекозу разом із племінними тваринами проникає в різні регіони країни, раніше благополучні щодо цього захворювання . Demodex canis поряд з економічним збитком, заподіюваним службовому і мисливському собаківництву, має соціальне значення, оскільки мільйони собак знаходяться в безпосередній близькості до людини.

      Розробка  ефективних способів боротьби з демодекозом  тварин ведеться з моменту відкриття  захворювання. Слабке вивчення самого збудника, і хазяїнно - паразитарних відносин, є основною причиною гальмуючою розробку ефективних засобів боротьби з демодекозом [21].

      Оскільки  існує величезна кількість собак, а демодекоз - одна з важливих паразитарних проблем, яку слід вирішувати, то нашу роботу присвятили саме вивченню демодекозу, та заходам боротьби з ним. 

1. _{ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ}

 

      Демодекоз - інвазійне захворювання тварин, іноді  людей, яке спричинюється ендопаразитними кліщами роду Demodeх, що паразитують у сальних і потових залозах, волосяних сумках шкіри. Клінічно хвороба характеризується почервонінням шкіри, випаданням волосся, відсутністю сверблячки, проявом дерматитів, гіперкератозом і прогресуючим виснаженням [2,26,].

      Демодекоз називають також паразитарними  вуграми, оскільки на морді молодих собак спостерігаються білі гнійнички. Ці терміни неточні, тому що залозниця не є збудником корости, а сама хвороба незаразна і не супроводжується свербіжем.

      Демодекоз розповсюджений повсюдно і на сьогоднішній залишається серйозною проблемою, особливо в кінології. Захворівші демодекозом собаки не повинні брати участі у відтворенні потомства.

      У домашніх тварин усіх видів паразитують  специфічні кліщі родини Demodecidае роду Demodех. За винятком D.рhуllоіdes у свиней і

      D. folliculorum у людини. Усі види називаються відповідно видові тварини, які є їхними хазяями. Хвороба найбільше важко перебігає в собак, рогатої худоби і свиней. [26,27,7]

      У кліщів роду Demodex тіло довгасте, конусоподібне. Довжина самки - до

0,3 мм, самця - 0,2 мм, максимальна ширина - 0,06 мм. Колір тіла світло-сірий. Кутикула розкреслена поперек, шипики спрямовані вістрям назад. Головогруди (протосома) і черевце (опістосома) не розчленовані. Хоботок добре розвинутий, ліроподібної форми. Ноги короткі, тричленисті, закінчуються кігтиками.

      Демодекозні кліщі є коменсалами для ссавців більшості видів, живуть тільки у волосяних фолікулах і сальних залозах .У кожному волосяному фолікулі міститься  велика кількість кліщів у характерному положенні – головним кінцем униз, глибоко занурені в шкіру.

      Завдяки такій особливості розташування кліщі практично не передаються від тварини тварині, за винятком тих випадків, коли вони контактують тривалий час. Самки відкладають яйця веретеноподібної (D. canis, D ovis) або овальної форми (D. bovis). Подальший розвиток відбувається таким чином, що з яйця через 4-6 днів виходить личинка, з якої через 6-9 діб формується протонімфа; з неї через 5-8 діб - телеонімфа; з останньої через 8-10 діб утворюється імаго. Таким чином цикл розвитку кліщів триває 25-30 діб. Збудники розвиваються інтенсивно, утворюючи колонії різних фаз розвитку.

Кліщі D. canis проводять свій повний життєвий цикл на хазяїні, і як тільки з'вляються поза хазяїном або навіть на поверхні шкіри, вони швидко гинуть в наслідок висихання [3].

      До  демодекозу чутливі собаки будь-яких порід, але, схоже деякі з них мають велику схильність до цього захворювання [5]. Вважають, що близько 50% дорослих собак є носіями демодекоза. Для постановки діагнозу необхідні додаткові обстеження, зокрема виявлення паразитів у зіскрібках шкіри.

      Профілактики майже не існує, оскільки цей паразитоз має багатофакторну етіологію і спадкову схильність у сполученні з факторами, що викликають початок хвороби . Демодекоз є акариозом, який рідко зустрічається в собак молодше 3 місяців і старше 3 років. Зазвичай він виникає у віці до одного року. Занедужати можуть і дорослі собаки, але в цьому випадку потрібно установити фактори, що привертають, і супутні хвороби.

      Здорове носійство Demodex canis – звичайне явище серед собак, а виникнення або не виникнення хвороби в деяких з них залежать від певних  факторів. Отже, мова йде про паразитоз з багатофакторною етіологією, оскільки паразит не є збудником хвороби, він необов’язково спричинює хворобу, у той час як його патогенна здатність стимулюється іншими факторами, такими як породна або спадкова схильність [5].

      Клінічно  демодекоз у собак частіше  проявляється в лускатій формі (30% випадків) і змішаній (40%випадків) формі захворювання, рідше в пустульозній (20%) і генералізованой (10%). Переважно демодекоз реєструється в короткошерстих порід собак.

      За  даними закордонних дослідників 10-50% дорослих собак є прихованими носіями кліща D.саnіs. У 80% випадках демодекоз зустрічається в чистопородних собак. Демодекоз, що починається, у вогнищевій формі, як правило, - у 80% випадків має тенденцію до самовидужання, а в 20% випадків при генералізації процесу і приєднанні вторинної бактеріальної інфекції набуває важкий, затяжний перебіг, відповідно, неблагоприємний прогноз і вимагає посиленої терапії. При виникненні демодекоза в собак старше 3-х років і особливо в старих необхідно поглиблене клінічне обстеження на предмет виявлення супутніх хвороб. Хвороба має й економічне значення: лікування обходиться дорого (особливо при тривалому або рецидивуючому перебігу); деякі виробники передаючи в спадщину генетичну схильність до демодекозу, дають заражене потомство „ефект уповільненої бомби”, у такий спосіб сприяють поширенню паразитоносійства у популяції, а також прямо знижується цінність такого потомства [9,4].

      За  даними дослідників [8,6,24] з України і країн СНД мають місце такі закономірності в епізоотології демодекоза. Питома вага демодекоза в структурі шкірної патології коливається в межах від 18% [39] до21,26% [37], при цьому ураження носили, як правило, асоційований характер з бактеріальною інфекцією (у 17,3 %) і умовно патогенними грибами (у 0,34 %) і їхньому одночасному сполученні (у 2,4%) випадків, а в чистому виді демодекоз зустрічався лише в 1,2 % [37]. Частка паразитарних уражень шкіри в собак у цілому складає: до 12% [36], а диференційовано за породами від1,3%до19,5%[31].

      Захворюваність  демодекозом безпородних собак  склала - 4,2%, а чистопородних, зокрема німецьких вівчарок, - 25%.

      Захворюваність  собак має сезонність перебігу, який переважає в зимово-весняний період і складає - 58 % по відношенню до всіх випадків зареєстрованих протягом року [31].

      Як  повідомляють Шустрова М.В. (1996), Фірсов М.Ф., Каратунов Т.О., (1996-1997) та інші, фактори, сприяючі розвиткові демодекозу можна об'єднати в дві групи: внутрішні та зовнішні, як показано у таблиці 1

Таблиця №1

Фактори які сприяють розвитку демодекозу (за М.В.Шустровою, 1996)