Засоби розміщення готельного типу

Готелі-казино функціонують у діловій частині  великих міст у будівлях з виразною архітектурою, часто у відомих  пам'ятках історії та культури. Наприклад, у Лас-Вегасі готелі-казино відтворюють архітектурні шедеври Парижа, Рима, Венеції, Нью-Йорка й інших визначних історичних міст світу. Послуги проживання та харчування у готелях-казино забезпечують на особливо високому рівні: у готелях фешенебельні номери, ресторани, в меню яких — екзотична кухня, дорогі напої. Тут організовують чартерні рейси на замовлення клієнтів, часто — безплатний трансфер. З метою залучення клієнтів та збільшення доходів готелі цієї категорії організовують кінофестивалі, конференції, музичні фестивалі й інші масові публічні заходи.

Значне  використання у туризмі транспортних засобів сприяло розвитку системи  закладів розміщення мобільного туризму. До цієї категорії належать стаціонарні  заклади розміщення — мотелі й  кемпінги, розташовані біля автомобільних  шляхів, — у приміській, міській  або міжселитебній зоні, та мобільні транспортні засоби — ротель (пересувний готель), кемпер (житловий автомобіль), караван (прицеп-дача), що організовують  трейлерні парки і караванінги.

Молодіжний  готель, хостел — це заклади розміщення готельного типу, для осіб студентського  й учнівського віку, котрі подорожують, перебувають на навчанні, роботі. Основна  відмінність хостелів від звичайних  готелів полягає у поєднанні економічності та регламентованих умов проживання згідно з вартістю.

Молодіжні готелі розташовані у будівлях з  коридорною системою планування і складаються  з номерів першої категорії та нижчого класу, часто обладнаних двоповерховими ліжками. Хостелі надають мінімальні послуги (кухня, санвузол, розташовані на поверсі, передбачені спеціальні кімнати для спілкування — common rooms). Сніданок здебільшого входить у вартість проживання і забезпечується у кафе, їдальнях, буфетах, які працюють у структурі закладу розміщення. Передбачені також розважальні послуги (спортивні майданчики, дискотеки, тренажерні зали), побутові послуги (зв'язок, камера схову, телебачення).

Основна частка хостелів у світі перебуває  сьогодні у приватній власності, близько У3 належить університетам  і різним організаціям. З метою  координування світовою мережею  хостелів створена Міжнародна федерація  молодіжних хостелів (International Youth Hostels Federation, IYHF). Вона об'єднує понад 6 тис. молодіжних хостелів у різних країнах.

Агроготель  — засоби розміщення готельного типу, розташовані у сільській місцевості й надають туристам послуги під  час відпочинку, оздоровлення, забезпечують умови для сільськогосподарської  діяльності в процесі відпочинку. Ці готелі розраховані на гостей, котрі подорожують сім'ями та потребують умов проживання, близьких до сільської місцевості. Агроготелі за місткістю — малі підприємства, які надають до послуг кімнати або окремі будинки, а також організовують харчування і дозвілля агротуристів.

Готельно-офісний  центр — готелі, що складаються  з житлових приміщень — номерів, і нежитлових, спеціально обладнаних для використання під офіси. Розташовані  в центрі ділової частини великих  міст, біля важливих комерційних об'єктів. Інколи вони утворюють чималі за розмірами  готельні комерційно-розважальні комплекси  значної місткості з розвинутою інфраструктурою різних функціональних структурних ланок (ресторан, кафе, фітнес-клуб, заклади торгівлі та ін.).

Мотель  — заклад розміщення готельного типу цілорічного функціонування для  автотуристів, розрахований на тривале  проживання з повним комплексом послуг культурно-побутового та технічного обслуговування. За розмірами мотелі — невеликі або середні, мають 20—30 номерів, близько 400 місць, одно-, декількаповерхові підприємства для різних категорій туристів, котрі  подорожують автомобілями, насамперед із пізнавальною метою. Мотелі, порівняно  з готелями, надають менший обсяг  послуг за нижчими цінами. Найчастіше вони пропонують послуги харчування у ресторані, барі, послуги конференц-залу, перегляд кіно- і відеофільмів, тренажерні й ігрові приміщення, басейн, відкриті спортивні майданчики, обов'язково майданчики (гараж) для паркування автотранспорту з охороною, здебільшого з повним або частковим його технічним  обслуговуванням, бензозаправними  колонками.

Архітектурно-планувальна  організація мотелю аналогічна готельній  будівлі. Однак, якщо для готелю основним елементом є номер, то у мотелях  — номер з майданчиком для  стоянки автомобіля. Залежно від  архітектурно-планувальних особливостей мотелю і кількості поверхів розрізняють  два підходи у розташуванні номера й стоянки автомобіля: відособлене (стоянка розташована окремо) і  суміщене (стоянка і номер розташовані  поруч). В одноповерхових мотелях  доцільно використовувати суміщення  номера й автомобільної стоянки. Багатоповерхові мотелі (до 16 поверхів, згідно зі сучасними будівельними нормами) з суміщеними номерами та стоянкою автомобіля називають мотор готелі. Наприклад, у 18-поверховому мотор-готелі "Hilton Hotel" у Сан-Франциско (США) автомобілі розташовують біля номерів  на поверхах. Одночасно в структурі  будинку виділяють загальну стоянку.

Окрім поодиноких мотелів централізованої забудови, для декіль-каповерхових установ  у планувальній забудові автотуристського комплексу застосовують блочне та павільйонне планування. У блочній забудові згруповані в одному будинку житлові й громадські приміщення мотелю. Зблоковані у довільній формі (попарно, по два, по чотири) житлові номери утворюють павільйони.

Кемпінг — автотуристський засіб сезонного  використання з обмеженим набором  послуг культурно-побутового і технічного характеру, призначений для короткотермінового проживання у стаціонарних невеликих  будинках або наметах та паркування автотранспортних засобів. Перші кемпінги, що застосовували як засоби розміщення, виникли у 30-х роках XX ст. у США.

Кемпінги  розташовують уздовж шосе вузлових пунктів  — при в'їзді-виїзді з населеного пункту, перехрещуванні шляхів або  привабливих природних, історико-культурних, рекреаційно-туристських пунктах  — біля гідрооб'єктів, на гірському  перевалі та ін. За місткістю кемпінги розраховані на проживання 20—200 осіб різних категорій туристів. Кемпінги значних розмірів найчастіше входять до структури автотуристських комплексів, які охоплюють інші категорії закладів розміщення та розвинуту природно-рекреаційну базу. Наприклад, мотель-кемпінг "Ольгино", розташований між Приморським шосе і Фінською затокою, має цілорічну місткість на 444 особи і сезонну — 1100 осіб (кемпінг 200, наметове містечко — 250, котеджі — 200 осіб тощо).

Кемпінги  пропонують обмежений обсяг послуг, головно зі самообслуговуванням. Проживання надають у літніх без опалення будинках з легких матеріалів (найчастіше — дерев'яних). Діють санвузол загального типу, майданчик для паркування автомобілів, можуть надаватись послуги перегляду  теле-, відеофільмів, міні-бару. В окремих  випадках біля кемпінгу є автозаправна станція, майстерня нескладного  ремонту автомобілів.

Ротель  — пересувний засіб розміщення у  вигляді вагона-трейлера з одно-, двомісними номерами — спальними  відсіками, який, подібно до причепу, рухається з автомобілем. Трейлери широко використовували з кінця 50-х років XX ст. у США, Великій Британії, Франції з метою проведення літнього відпочинку. Особливо популярний відпочинок на трейлерах у США, де розроблені різні види трейлерів — від простих вагонів-причепів до пересувних обладнаних квартир. Наприклад, популярний тип трейлерів "Пентхауз" складається з двох відсіків з п'ятьма спальними місцями, обладнаними санвузлом, газовою плитою, меблями.

Кемпер  — спеціально спроектований мобільний  готель на автомобільному шасі для  літнього відпочинку. Мобільні споруди  збірного типу з легких матеріалів (пластмаса, фанера), традиційних матеріалів, що транспортуються на спеціальних  засобах на підготовлений майданчик, найактивніше проектують із 70-х років XX ст. у США, Німеччині, Швеції, Франції. Наприклад, запропонований у Німеччині  мобільний готель — це п'ятивісний  автокран, який становить основу споруди  з десяти ярусів. На кожному поверсі  розташовано чотири спальних приміщення, на вершині готелю передбачена тераса з баром. Загальна місткість цього  кемпера — 80 осіб.

З метою  обслуговування автотуристів, котрі  подорожують на мобільних автотранспортних засобах — ротелях, кемперах, караванах, застосовують спеціальні трейлерні  парки з відповідною інфраструктурою  для паркування та ремонту транспортних туристських засобів, санітарно-технічне обладнання стоянок, електромережу, пункти прокату, заклади харчування. Актуальна  проблема функціонування трейлерних парків особливо пов'язана зі збереженням  довкілля.

Поява на початку 60-х років XX ст. легких недорогих  суден із пластичних матеріалів індивідуального  використання, подальше вдосконалення  водних транспортних засобів спричинили широке залучення туристів до водного  туризму, виникнення прибережної туристської  інфраструктури — спеціалізованих  портів та паркінгів для човнів. У США, Канаді, Франції з цією метою  прокладали канали-лагуни — марини (передбачалась мінімальна площа  акваторії до 100 га). На узбережжі створювали інфраструктуру, яка поєднувала сезонне житло і причали для паркування та ремонту прогулянкових суден. Так, у порту Сент-Максіме біля курорту Сен-Тропе і Довіль-сюр-Мер (Ла-Манш, Франція) у центрі водної поверхні на півострові розташовані будинки для проживання, а навколо них — причали для організації активного водного відпочинку.

У 70-х  роках XX ст. виникли плавучі туристичні засоби розміщення, розташовувані на баржах, дебаркадерах, а також флотелі, флото-кемпінги, ботелі, ботокемпінги.

Флотель — це плаваючий готель значних  розмірів, розташований на спеціально обладнаному судні для обслуговування туристів, котрі подорожують водою. Флотелі складаються з плавучих корпусів різного функціонального  призначення. За обсягом послуг їх інколи називають "курортом на воді".

Місткість флотелів коливається в межах 100—3000 осіб. Конструкція зручна у використанні, її можна розміщувати на дебаркадері. Флотелі функціонують у цілорічному  режимі або сезонно.

Флотелі розташовані у вузлових пунктах  туристського водного маршруту зі сприятливим  природним ландшафтом для організації  занять водним спортом, мисливством, рибалкою та ін. Флотелі цілорічного функціонування можуть змінювати розташування залежно  від сезону: влітку перебувають у  місцях масового відпочинку, взимку —  в межах міста. їх використовують як стаціонарний готель.

У флотелях туристам пропонують комфортабельні номери, значний обсяг додаткових послуг активного відпочинку: басейн, тренажерні зали, водні лижі, засоби рибної ловлі, оснащення для підводного плавання та полювання, зали для проведення конгресів  і концертів, ресторан, бібліотека, приміщення для тимчасових офісів, засоби оперативного зв'язку тощо. Сучасні готелі на воді часто застосовують для організації спеціалізованих подорожей і круїзів, зокрема бізнес-турів, конгрес-турів, турів з навчанням та ін. Норма житлової площі у флотелях, порівняно з готелями, нижча і становить для одномісного номера 7 м2, двомісного — 9 м2, тримісного — 14 м2.

Флотонемпінги — заклади розміщення туристів у  наплавних засобах, розташованих у  проміжних пунктах через 20—25 км туристського водного маршруту. Вони забезпечують туристів, котрі подорожують  індивідуальним водним транспортом (яхтою, катером, човном) або круїзним судном — житлом, водними видами спорту, стоянкою та технічним обслуговуванням  прогулянкових суден.

У структурі  функціональної зони флотокемпінга  вирізняють надводну частину — корпус для обслуговування туристів. їдальню, пункт технічного обслуговування суден, причал для плавальних засобів і  суходільну — пляж, будинки, намети для проживання, окремі споруди для  побутового обслуговування та розваг.

Ботель  — стаціонарний заклад розміщення туристів цілорічного використання, розташований на березі у початковому  або кін новому пункті водного  туристського маршруту, в приміській відпочииковій зоні на відстані 150—200 км один від одного.

Засоби  розміщення на зразок "ботель" - це значні за обсягом прибережні території  зі системою житлових корпусів готельного типу, будівель культурно-побутового обслуговування, стаціонарних споруд і засобів технічного обслуговування плавзасобів. Місткість ботелів залежить від їхнього розташування, особливостей водного простору, зв'язку житлових приміщень на узбережжі з водним простором і може становити 500—5000 осіб.

Ботелі  надають чималий обсяг послуг. Окрім розміщення, харчування, технічного обслуговування плавзасобів, туристи  можуть отримати послуги зі заняття  спортом, відкритих басейнів, конференц-залів  та ін.

Ботокемпінг — стаціонарні підприємства сезонного  функціонування (влітку) для обслуговування туристів, котрі подорожують водним туристським маршрутом. Розташовані  в транзитній зоні маршруту на відстані 20—25 км. За розміром — це невеликі туристичні установи на 50—100 осіб та із 10—25 суднами. Ботокемпінги пропонують розміщення у невеликих будинках і технічне обслуговування плавзасобів.

Флайтелі  — засоби розміщення готельного типу, розраховані на короткий термін перебування  власників літаків. Ці заклади використовують у місцях з недостатнім розвитком  інших типів інфраструктури гостинності. Флайтелі разом з аеродромами, ангарами, ремонтними майстернями, ресторанами, концертними залами й іншими закладами  утворюють туристські комплекси  для ночівлі, заняття спортом  зі стрибків на парашуті, прогулянки на повітряній кулі, проведення концертів, конференцій тощо. Перший флайтель виник у США в штаті Оклахома поблизу м. Таласа.

Туристські  табори — засоби сезонного функціонування, призначені для масового відпочинку молоді. Сучасні норми організації  туристських таборів регламентують  використання від 20 до 40 % їхньої загальної  місткості цілорічно. Найчастіше туристські табори розташовані в приміській зоні відпочинку і туризму. Вони в  окремих вузлових туристських пунктах  зі сприятливими природними умовами  утворюють комплекси туристських  молодіжних таборів міжселитебної  зони, а згідно з призначенням можуть виконувати оздоровчо-туристські, спортивно-туристські функції, бути спеціалізованими (студентські, учнівські, міжнародні молодіжні табори). Оздоровчо-туристські табори, окрім  оздоровлення, надають туристсько-екскурсійні  послуги, спортивно-туристські — забезпечують спортивні тренування і формують туристські прикладні навички проживання в таборі й перебування у поході.