Туристичні ресурси Вінницької області

     Крім  того в області стрімко розвивається активний туризм. З метою популяризації  та підтримки цього виду туризму  Вінницьким туристично-спортивним союзом розроблено 37 нових маршрутів - 10 водних , 6 пішохідних, 6 велосипедних, 8 маршрутів  вихідного дня та 1 лижний.

     Вирішуються питання щодо розроблення підземних  ходів під м.Вінниця, як туристичного продукту та об’єкту показу.

     На  даний час, спільно з товариством  «Коло-Ра», опрацьовується питання  щодо включення Вінницької області до туристичного маршруту «Трипільська Україна».

     В області під охорону держави  взято біля 3,5 тис пам’яток. Це унікальні  аpхеологiчнi пам’ятки тpипiльської культури, що існувала на теренах краю 5 тис. pокiв тому;

     Визначною духовною пам’яткою pаннього сеpедньовiччя (1 тис. нашої еpи) є скельний монастир, що в с. Буша Ямпiльського pайону; 
Музей-садиба та єдиний в Україні мавзолей Миколи Івановича Пирогова (м.Вінниця, 1886 р.)

     Пріоритетними напрямками інвестування туристичної  галузі Вінницької області є: розширення туристичних маршрутів для внутрішніх та зовнішніх туристів, розширення готельного бізнесу та сфери послуг, широка популяризація та розвиток “зеленого” й “екологічного” туризму.

     У 2009 році Вінниччину відвідало 1887 іноземних  туристів. 
Внутрішнім туризмом охоплено 23 369 туристів.  
  
 

ХАРАКТЕРИСТИКА  ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ

Природні  туристські ресурси

        Одне з красивих міст України, розташоване в центральній частині України, на обох берегах р. Південний Буг. Уперше згадується як литовська фортеця (1363 р.). У XVI ст. Вінниччина, за Люблінською унією підпадає під владу шляхетської Польщі. Вся територія Вінниччини стала входити до складу однієї держави повністю – до Речі Посполитої. На Вінниччині діяли загони, якими керували найближчі сподвижники Богдана Хмельницького – Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай. У 1672–1699 роках. Поділля знемагало під гнітом турецького султана, після чого знову перейшло під владу польської шляхти. У 1793 р.Вінниця увійшла до складу Російської імперії. У лютому 1796 р. центром Брацлавського намісництва стало місто Вінниця.

     Великою подією в економічному житті Вінниччини стала побудова залізниці Київ – Одеса, яка почала діяти з 70-х років 19 ст. Адміністративний поділ, що визначив кордони Вінницької області був прийнятий 27 лютого 1932 року. Неймовірно важкий іспит війни випав на жителів Вінниччини. Окупована фашистами територія (в липні 1941 р.) стала краєм партизанської боротьби. 26 березня 1944 року був звільнений від німецько-фашистських загарбників останній населений пункт області.

     Героїчними  зусиллями вінничан наприкінці 1948 року майже повністю була відбудована  промисловість області, а у подальші роки тут потужно розвивались  електронна, радіотехнічна, металообробна  та інші галузі виробництва.  
 
Кліматичні ресурси 

     Клімат  області помірно-континентальний, з  м’якою зимою і теплим літом. Пересічна температура січня –4°С - –6°С; липня +18,6°С, +20,5°С. Період температури понад +10°С становить 155–180 днів, вегетаційний період – близько 200 днів. Річна кількість опадів 440–590 мм. Максимум опадів припадає на травень - липень (130-170 мм). Найменш вологими є зимові місяці. В грудні - лютому випадає від 65 до 80 мм.У кліматичному відношенні Вінницька область належить до областей із найсприятливішим співвідношенням тепла і вологи, що звичайно сприяє розвитку різних видів рекреаційної діяльності.

Гідрологічні  ресурси

     У Вінницькій області – густа мережа річок, що належить до басейнів трьох  великих рік – Південного Буга (приблизно 62% території), Дністра (28%) та Дніпра (10%). Вони мають переважно снігове й дощове живлення і належать до типу рівнинних. Взагалі у області протікає 241 річка. Найбільшою річкою, що на значному протязі (317 км) протікає по території області і ділить її на дві майже рівні частини, є Південний Буг, який у межах області приймає 14 приток з лівого боку і стільки ж з правого. Найбільші притоки: Згар, Рів, Дохна, Соб, Снивода, Постолова, Десна.  
На південному заході, на межі з Чернівецькою областю і Молдовою, протікає друга за розмірами річка України – Дністер. Притоки: Мурафа, Немиця, Лядова. До басейну Дніпра належать річки крайнього північного сходу області. Вони тільки частково протікають по території області: Рось, Оріхова і Роставиця.

     До  внутрішніх вод області належать численні ставки та водосховища. Тут  налічується більше 2500 ставків, загальна площа їх перевищує 20 тис. га. У області розташовано 60 водосховищ. Найбільші водосховища – Ладижинське, Сандрацьке, Сутиське і Дмитренківське.  
Болота на території Вінниччини розташовані по долинах річок. Найбільше боліт у північній і середній частинах області. Найбільші площі боліт є вздовж Згару, Рову, Рівця, Собі, Соврані, Постолової, Десни.

     На  території області відкриті джерела  мінеральних вод — в Хмільнику (радонові води), с.Житники, поблизу  м.Козятин і в с.Липовці. Таким  чином, мінерально-сировинні ресурси  Вінницької області створюють хорошу базу для швидкого розвитку її промисловості.

Рекреаційні і курортні ресурси

          Область має сприятливі природно-климатичні умови для розвитку коротко- та довгострокового відпочинку населення, необхідність якого обумовлена високоінтенсивним промисловим виробництвом. М’який клімат, наявність джерел мінеральних вод і лікувальних грязей, водосховищ сприяють розвитку курортно-рекраційної мережі області.

       Завдяки вигідному географічному розташуванню область має сприятливі кліматичні умови, багату культурну спадщину і  загалом значний рекреаційний потенціал.

1. Курорт Хмельник – 2049 га. Расположен на берегу реки Южный Буг в живописной холмистой местности, окруженный лесными массивами, с умеренно-континентальным, мягким климатом, без значительных колебаний температуры, влажности, с большим количеством солнечных дней. 
   Основными лечебными факторами курорта Хмельник являются минеральные воды, которые принадлежат к радоновым, гидрокарбонатно-хлоридно-натриевым водам. Вода источников используется для ванн, орошений, ингаляций и электрофореза. 
   Кроме источников радоновых минеральных вод в Хмельнике было выявлено багатое Вийтивецкое месторождение лечебной торфяной грязи. Тривалий відпочинок.
2. Район с. Ободівка- 4,35 км²  . В межах Тростяне́цького района на  
   берегах річки Бережанка. Тривалий та короткочасний відпочинок. 
   

Ресурси об’єктів природно-заповідного  фонду

        У Вінницькій області проводиться планомірна діяльність щодо розвитку і розширення заповідних територій, заповідна справа розглядається як головний засіб для комплексного вирішення важливих екологічних проблем, таких як збереження біорізноманіття, відновлення і підтримка екологічного балансу в біосфері в умовах техногенного забруднення тощо.

     У Вінницькій області під охороною знаходиться 338 територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), які займають площу 23841,3 га. Це становить 0,89 % від загальної площі області.

     Нині  в області відсутні вищі категорії  об'єктів ПЗФ: природні та біосферні  заповідники, національні природні парки та регіональні ландшафтні парки.  

     Об'єктами найвищої категорії природно-заповідного  фонду на Вінниччині є заказники, пам'ятки природи та парки пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Серед них:  21 заказник загальнодержавного значення площею 13550.7 га., з яких 14 ботанічних (7956 га), 4 ландшафтних (1208 га), 1 лісові (295 га), 2 загально-зоологічні (4091,7 га); 10 пам'яток природи загальнодержавного значення площею 322 га, з яких 4 геологічні (97,5 га), 2 комплексні (143 га), 2 ботанічні (12,5 га), 2 загально-зоологічні (69 га); 11 парків пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення площею 393,57 га.

     Всього  на території області знаходиться 42 об'єкти природно-заповідного фонду  загальнодержавного значення площею 14266,27 га.

     296 об'єктів ПЗФ  площею 9575,03 га відносяться до об'єктів місцевого значення. Це 69 заказників місцевого значення (8147,25 га), 172 пам'ятки природи місцевого значення (323,38 га), 25 парків пам'яток садово-паркового мистецтва (369,2 га), 30 заповідних урочища (735,2 га).

     Нині  на Вінниччині працює "Регіональна  програма екологічної мережі Вінницької області на 2004-2015 рр". ЇЇ завданням  є комплексне вирішення питань збереження ландшафтного та біологічного розмаїття.

     Створення нових об'єктів природно-заповідного  фонду забезпечить збереження, відтворення  і ефективне використання природних  комплексів та окремих об'єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, освітню, естетичну та оздоровчу  цінність

     Території та об’єкти загальнодержавного значення

Території та об'єкти місцевого  значення