Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2012 в 23:59, курсовая работа
Рекреаційний комплекс є одним із найважливіших секторів господарства Одеської області. У найбільш узагальненому вигляді рекреаційний комплекс являє собою систему різноманітних об’єктів – санаторіїв, будинків та баз відпочинку, туристичних закладів, пляжів, які забезпечують оздоровлення та масовий (організований та неорганізований) відпочинок населення. Одеська область і , в першу чергу, її приморська смуга має високий рекреаційний природно-ресурсний потенціал: теплий клімат, морські пляжі, лікувальні грязі, джерела мінеральних вод, лиманів та озер, унікальні природні комплекси, привабливі краєвиди, мисливські та рибальські угіддя, акваторія лиманів, озер, моря.
ВСТУП……………………………………………......................................................3
РОЗДІЛ 1 ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ……………………………………………………………...6
1.1. Характеристика географічного положення……………........................6
1.2. Сучасний рівень розвитку туризму.........................................................8
РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ
2.1. Природні туристські ресурси.................................................................11
2.2. Історико-культурні туристські ресурси……………............................18
2.3. Інфраструктурні туристські ресурси…….............................................26
РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ………………………………………………………………28
3.1. Проблеми і перспективи використання туристських ресурсів області/регіону...........................................................................................................28
3.2. Розробка пропозицій по раціоналізації використання туристських ресурсів.......................................................................................................................29
3.3. Розробка програми туру «Стежинками Одещини»......................................................................................................................32
ВИСНОВКИ……………………………………….....................................................36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………
6
КУРСОВА РОБОТА
на тему: Туристичні ресурси Одеської області
Житомир – 2011
ЗМІСТ
|
ВСТУП……………………………………………........ |
РОЗДІЛ 1 ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ…………………………………………………………… |
1.1. Характеристика географічного положення……………................ |
1.2. Сучасний рівень розвитку туризму....................... |
РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ |
2.1. Природні туристські ресурси....................... |
2.2. Історико-культурні туристські ресурси…………….................. |
2.3. Інфраструктурні туристські ресурси……..................... |
РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ…………………………………………………………… |
3.1. Проблеми і перспективи використання туристських ресурсів області/регіону............... |
3.2. Розробка пропозицій по раціоналізації використання туристських ресурсів...................... |
3.3. Розробка програми туру «Стежинками Одещини»...................... |
ВИСНОВКИ………………………………………....... |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………….................. |
|
ВСТУП
Особливість економіко-географічного розташування області,сприятливі природно-кліматичні умови, різноманітні природні лікувальні ресурси, наявність піщаних пляжів, розвинута мережа водних, залізничних та автомобільних магістралей обумовлюють розвиток в області сфери туризму і рекреації.
Рекреаційний комплекс є одним із найважливіших секторів господарства Одеської області. У найбільш узагальненому вигляді рекреаційний комплекс являє собою систему різноманітних об’єктів – санаторіїв, будинків та баз відпочинку, туристичних закладів, пляжів, які забезпечують оздоровлення та масовий (організований та неорганізований) відпочинок населення. Одеська область і , в першу чергу, її приморська смуга має високий рекреаційний природно-ресурсний потенціал: теплий клімат, морські пляжі, лікувальні грязі, джерела мінеральних вод, лиманів та озер, унікальні природні комплекси, привабливі краєвиди, мисливські та рибальські угіддя, акваторія лиманів, озер, моря. Поєднання всіх цих факторів і умов визначає рекреаційну цінність території області, формує її рекреаційний потенціал.
Одним з основних рекреаційних ресурсів є Чорне море.
У пониззі великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані високо цінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне, глобальне значення.
Серед природних багатств, які активно використовуються у курортно-рекреаційному господарстві області, важливе місце посідають лікувальні грязі та ропа Куяльницького, Хаджибейського, Шаболотського лиманів, сірчано-водневі, гідрокарбонатні, йодо-бромні та натрієві мінеральні води, які дають можливість ефективно лікувати захворювання органів кровообігу, нервової системи, органів дихання не туберкульозного характеру, органів травлення, порушення обміну речовин тощо.
Актуальність теми.
Розвиток туризму в Одеській області є дуже актуальною темою в наш час. Адже, Одеська область має потужний рекреаційний потенціал. Підвищення ефективності використання курортного потенціалу за рахунок реконструкції старих курортних закладів та будівництво нових, на базі сьогоднішніх можливостей, може дати значні економічні та соціальні результати розвитку туристичної бази Одещини.
Мета і завдання дослідження. Мета курсової роботи полягає у детальній характеристиці туристичних ресурсів Одеської області.
Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі вирішувалися такі завдання:
1. Виявлення та детальна характеристика окремих видів туристичних ресурсів.
2. Дослідження сучасного розвитку туризму в Одеській області.
3. Формування подальших перспектив розвитку туризму в Одеській області .
Об’єктом дослідження в курсовій роботі є туристичні ресурси Одеської області.
Предметом дослідження є особливості їх структури,потенційні запаси,сучасний та перспективний рівень використання.
Методи дослідження. В роботі було використано такі методи: спостереження,аналіз,синтез.
Аналіз джерел: в ході роботи було знайдено, проаналізовано і класифіковано за певними розділами 29 літературних джерела, які відповідали об'єкту вивчення.
Для опису сучасного стану було використано статистичні дані з Одеського сайту статистичних даних та літературні джерела.
Більшість джерел висвітлюють питання класифікації та характеристики рекреаційно-туристичних ресурсів України і окремих її регіонів, дані про суб'єкти господарювання, проблеми розвитку туризму в даному регіоні, зокрема екологічні, висвітлюють деякі перспективи та пропозиції щодо раціонального використання туристичних ресурсів. Основними джерелами написання даної роботи були ресурси Інтернету, зокрема сторінки статистичних даних, обласних державних адміністрацій Одеської області, офіційні сайтів Одещини тощо. Найважливішим джерелом інформації були законодавчі акти, книжкові видання, туристичні путівники. Значну частину матеріалу для даної курсової роботи було взято із книг Стафійчук В.І., Хорошевського А., Костіна С.
Структура курсової роботи. Робота складається із змісту,вступу,трьох розділів,висновків,списку використаних джерел і додатків. Перший розділ присвячений характеристиці географічного положення та сучасному розвитку туризму в Одеській області. У другому розділі подається детальна характеристика туристичних ресурсів досліджуваної області. У третьому розділі викладено проблеми та перспективи розвитку туризму в Одеській області.
\
РОЗДІЛ 1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ
1.1.Географічне положення Одеської області
Розташована на південному заході України. На півночі Одеська область межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході — з Миколаївською областями, на заході — з Молдовою , на південному заході — частина державного кордону України з Румунією.
На півдні омивається водами Чорного моря. Площа 33,3 тис. км. квадратних. Головні річки: Дунай, Дністер з притокою Кучурган, Південний Буг з притоками Савранкою і Кодимою. В заплавах Дунаю та Дністра багато озер: Кагул, Ялпуг, Катлабуг, Китай, Кугурлуй. Багато лиманів.
Північна частина області розташована в лісостеповій, а південна – в степовій зоні. Щодо кліматичної зони,то Одещина розташована в помірно-кліматична зона.
Більшу частину займає Причорноморська низовина, на півночі заходять відроги Придніпровської і Подільської височин, на південному заході – Центрально-молдовської рівнини. На узбережжі Чорного моря - коси,лимани.
Клімат помірно континентальний. Зима мяка, малосніжна, з відлигами. Літо жарке і сухе. Середня температура січня -1,8 - 5,0 градусів Цельсія, липня +21,0 +22,9 градусів Цельсія. Опадів 380-500 мм на рік, переважно в теплий період року. Бувають посухи, суховії, пилові бурі.
Область бідна на корисні копалини. Є невеликі поклади бурого вугілля, калійна сіль, графіти, будівельні матеріали (пісок, глина, вапняки, граніти), а також мінеральні джерела і лікувальні грязі. Останнім часом виявлено золото (Майське родовище).
Переважають чорноземні грунти: типові, звичайні і південні,а також темно-каштанові солонцюваті. Область лежить у лісостеповій і степовій зонах. Лісів дуже мало.
Розвинуті всі види транспорту. Морські порти: Одеса, Іллічівськ, Южне, Рені, Ізмаїл, Кілія. Діють міжнародні поромні переправи Іллічівськ –Варна (Болгарія), Іллічівськ – Поті (Грузія). Головні залізничні вузли: Застава І, Сортувальна, Роздільна, Котовськ. Працює газопровід Шебелинка – Одеса. В Одесі є три аеропорти.
Кількість населення 2403,4 тис. осіб, густота 72 особи/км ,частка міського населення 65,90%. Українці становлять майже 63%, росіян – 719 тис. (27,4 %), майже 430 тис. представників інших національностей (18 %): болгар – 166 тис. (6,3 %), молдаван – 144 тис. (5,5 %), євреїв – 69 тис. (2,6 %), гагаузів – 27 тис. (1,0 %), білорусів – 21 тис. (0,8 %)..
Екологія є важливим аспектом кожного регіону, адже саме від цього залежить «здоров'я» не тільки нашої планети, але й здоров'я всього людства, а отже і наше майбутнє. Також екологія значною мірою впливає на туристські ресурси, призводячи до їх руйнування, а можливо, навіть, знищення. Тож давайте розглянемо, які ж екологічні проблеми спіткали Одеську область.
Серед екологічних проблем Одещини найбільш гострими є:
1. Очищення зворотних вод;
2. Стан атмосферного повітря;
3. Водопостачання області питною водою;
4. Зберігання, обробка та утилізація відходів;
Одеська область має вигідне економіко -географічного розташування області, сприятливі природно-кліматичні умови, різноманітні природні лікувальні ресурси, наявність піщаних пляжів, розвинута мережа водних, залізничних та автомобільних магістралей, які обумовлюють розвиток туризму і рекреації в області.
У пониззі великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані високо цінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне, глобальне значення.
Серед природних багатств, які активно використовуються у курортно-рекреаційному господарстві області, важливе місце посідають лікувальні грязі та ропа Куяльницького, Хаджибейського, Шаболотського лиманів, сірчано-водневі, гідрокарбонатні, йодо-бромні та натрієві мінеральні води, які дають можливість ефективно лікувати різні захворювання.
1.2. Сучасний рівень розвитку туризму в Одеській області
Туристичний бізнес в Україні розвивається з переважною орієнтацією на виїзд. Переважну більшість діючих у нас туристичних фірм вважають за краще займатися напрямом своїх співвітчизників за рубіж, і лише невелика їх частина працює на залучення гостей в Україну - тобто все робиться так, що капітал від тур. бізнесу попливе за рубіж. Яка ж картина міжнародного ринку тур. послуг зараз, як він в перспективі змінюється? В умовах, що створилися, ці питання представляються актуальними.
Для того, щоб іноземний турист мав істотний позитивний вплив на економіку України необхідно значно збільшити валютні надходження. У зв’язку з цим, потребує значного розширення обсяг капіталовкладень у туризм. До будівництва об’єктів іноземного туризму (готелів, пансіонатів, баз відпочинку тощо) доцільно залучити капітал зарубіжних країн.
Одним із дійових засобів прискорення розвитку туризму в Україні є розвиток туристичної інфраструктури в мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК). За оцінками експертів, вона має найвищий в Європі коефіцієнт транзитності (з 13 тис. км. автомобільних шляхів державного значення понад 9 тис. км. є магістральними, зв’язаними з МТК ). З потужним туристичним потенціалом нашої країни, цей чинник може стати важливим фактором розвитку вітчизняної економіки.