Туристичні ресурси Київської області

 

Яготинський державний історичний музей розташований у центрі міста. Це великий музейний комплекс, що складається  з об’єднаних в єдине ціле темою  історії рідного краю окремих  відділів – музеїв, широко відомих  не лише на Київщині.

 

Місто Яготин – одне з найстародавніших міст Київщини. Історія сягає в  глибоку давнину. Життя території  Яготинщини зародилася в добу палеоліту.

 

Музейна експозиція розміщена в 14 зала і висвітлює історію Яготинщини з найдавніших часів до сьогодення нерозривному зв’язку з історією України.

 

Музей має 7 філіалів: «Картинна галерея», музей «Флігель Тараса Шевченка», «Музей етнографії», археологічний музей  «Добронічівська стоянка», меморіальний музей – народної художниці України  Катерини Білокур, краєзнавчий музей  ім.. двічі Героя Радянського Cоюзу А. Г. Кравченка та краєзнавчий музей  С. Капусниці.

 

Також, на території Київщини проходить  значна кількість фестивалів. Які  під час проведення допомагають  по-перше розвитку в економічній  сфері області, по-друге в туристичній. А саме 13 Ювілейний Фестиваль  Всеукраїнської авторської лісової  пісні «Лісова Фієста» у м. Боярка, фестиваль культури та історії  «Парк Київська Русь» с. Копачев  Обухівського району Київської області  тощо.

 

Отже, на території Київської області  знаходиться чимала кількість пам’яток історії, архітектури та мистецтва. Нинішня Київщина налічує біля 6000 пам’яток культурної спадщини, зокрема, 1194 пам'ятки різних епох-давніх поселень , городищ , могильників , курганів, змійових валів, місць битв та історичних подій, що входять до значних прошарків  історії, які впродовж тисячоліть створювали підвалини сучасної цивілізації  на території області. 2010 археологічних  пам'яток області занесена до Реєстру  нерухомих пам'яток, вісім міст області  віднесено до міст Всеукраїнського  історичного значення.

 

 

IV.СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ  РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОРІЇ  ДОСЛІДЖУВАНОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

У результаті дослідження туристичних  ресурсів Київської області автор  констатує, що вони є надзвичайно  сприятливими для розвитку туризму.

 

Проблемами розвитку туристичної  галузі на території Київської області  опікується обласна державна адміністрація, у складі якої створено спеціальний  підрозділ - Управління культури і туризму. Головними функціями управлінської  структури є:

 

-   забезпечення реалізації  на території Київської області  державної політики у сфері  культури і мистецтв, охорони  культурної спадщини, , туризму і  курортів, розвитку туристичної  та курортно-рекреаційної індустрії;

 

-   організація в межах  своїх повноважень охорони, реставрації,  використання пам’яток історії,  археології, мистецтва, архітектури  та містобудування, палацово-паркових, паркових та історико-культурних  ландшафтів;

 

-   створення умов для розвитку  соціальної та ринкової інфраструктури  у сфері туризму, розбудови  їх матеріально-технічної бази;

 

-   розроблення та виконання  обласних комплексних і цільових  програм розвитку туризму і  ринку туристичних послуг, забезпечення  захисту і безпеки туристів;

 

-   пропагування серед населення  ефективного використання вільного  часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною  спадщиною, природним середовищем; 

 

-   організація відпочинку  та оздоровлення населення, створення  рекреаційних зон з відповідним  оснащенням і сервісом, насамперед, для короткотривалого відпочинку  населення великих міст;

 

-   забезпечення раціонального  використання та збереження туристичних  ресурсів, природного та історико-культурного  середовища.

 

-   координація діяльності  місцевих органів виконавчої  влади з питань реалізації  державної політики у галузі  культури і туризму на території  області.

 

Одна з найпомітніших і довгострокових тенденцій , що супроводжує формування і розвиток світового господарства, - неухильне зростання сфери туристичних  послуг як у світовій економіці в  цілому, так і в економіці України  регіонів.1

 

Рекреаційно-туристична галузь при  порівняно невеликих затратах може дати великий прибуток, поповнити  державний і місцевий бюджет, адже оборотність капіталу у цій галузі у 4 рази вища, ніж у середньому в  інших розвинутих галузях світового  господарства. Тому, варто надати особливу увагу дослідженню і розвитку туристичної галузі в Україні  і, зокрема, у Київській області.

 

Туризм в цілому є галуззю  економіки, що дозволяє при порівняно  невеликих капіталовкладеннях забезпечити  економічно рентабельне використання «місцевих ресурсів» - історико-культурної спадщини, традицій, природи. Тому, для  Київщини правомірним є вибір  туризму як приорітетного напряму  розвитку народногосподарського комплексу.

 

Рівень організації туристичної  діяльності значною мірою визначається розвитком найбільш значимих з соціально-економічної  точки зору видів туризму, забезпеченням  належних умов перебування і проживання гостей міста та її інфраструктури. Туристична галузь області у продовж  п’яти років характеризується позитивною та сталою динамікою.

 

Неухильне зростання туристів та обсягів  наданих їм послуг комплексний підхід до розвитку туризму та курортів на місцевому рівні, підтримка розвитку малого та середнього бізнесу у туристичній  сфері створили новий імідж українського продукту, конкурентоспроможного в  нашій державі та за кордоном.1

 

У результаті поступального розвитку міжнародного співробітництва у  сфері туризму відсоток іноземних  туристів щороку зростає. У 2005 р. їх чисельність  становила 194 172 осіб, приріст становив 80,3%. У 2006 р. – 315 784 осіб, 2007 р. – 149 879 осіб, на 2008 р. – 2 742 720 осіб.

 

Чисельність екскурсоводів згідно з формою статистичної звітності  І-ТУР зросла в 60 907 осіб у 2001 р. до 196 912 осіб у 2006 р. З урахуванням музейних екскурсій їх кількість на сьогодні становить понад 3,5 млн. осіб.

 

Обсяг послуг, наданих підприємствами туристичної галузі у 2006 р. становив 1 млрд. 353 млн. 525 тис., що майже в 4 рази більше, ніж у 2001 р.

 

Станом на 1 березня 2008 р. у м. Києві  зареєстровано 1478підприємства: 845 туроператора, 64 з яких займаються в’їздним та внутрішнім тризмом, та 633 турагентів. Безпосередньо  в туристичних підприємствах  працює близько 6000 осіб.

 

Враховуючи міжнародний досвід та наявний туристичний потенціал  Києва, одним із основних напрямів розвитку туристичної діяльності протягом останніх років орієнтації туристичного сектора  столиці на розвиток ділового, культурно-пізнавального  та рекреаційного видів туризму.

 

Збільшення кількості виставок і ярмарків, проведення міжнародних  конкурсів, розширення кола їх учасників  позитивно впливає на розвиток ділового та культурно - пізнавального туризму  в місті.

 

Спортивно-оздоровчий, зелений (соціальний) та інсентів - туризм не є провідними для Київщини, але в комплексі  з основними видами дають певний економічний і, особливо, соціальний ефект.

 

За прогнозами, найбільший розвиток у найближче десятиріччя матимуть такі види туризму: діловий туризм, включаючи конгресивний та інсентів-туризм; культурно-пізнавальний туризм; туризм за інтересами; релігійний туризм.1

 

Одним з перспективних і високоприбуткових  сегментів ринку вважається конгресивний туризм. Так, біля 20% ділових людей  у світі подорожують з метою  взяти участь у різноманітних  конгресах і конференціях. Київщина за свої розташуванням має зайняти  відповідне місце серед міст, що приймають туристів на конгреси, симпозіуми та інші заходи.

 

Також, провідним напрямом для Київщини є екологічний туризм. Головна  мета екотуризму - збереження навколишнього  середовища та забезпечення мінімального згубного впливу людини на природу. Можна  організовувати як тематичні пізнавальні  тури для любителів екотуризму, так  і тури для відпочиваючих на курортах, з відвідуванням національних заповідників.

 

         З метою  комплексного планування та оздоровлення  розвитку туризму на території  Київської області у новій  редакції Закону України "Про  туризм" від 18.11.2003р. в залежності  від категорій осіб, які здійснюють  туристичні подорожі, виділені такі  види туризму: дитячий, молодіжний, сімейний, для осіб похилого віку, для інвалідів, лікувально-оздоровчий  та ін. Різноманітні регіональні  (обласні, районні) програми приділяють  увагу вирішенню дитячих та молодіжних проблем на місцях. Серед них Київська обласна комплексна програма «здоров’я нації ” на 2003 - 2011 роки, Обласна програма відпочинку та оздоровлення дітей на період до 2008 року, Програма розвитку туризму в Київській області до 2010 року та ін.

 

Державна програма розвитку туризму 2010 року одним із важливих завдань  ставить розробку заходів щодо державної  підтримки організації туристично-оздоровчої та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків та молоді.

 

За даними Держкомстату України  у Київській області в 2008 р. оздоровлено 107651 дитину, що становить 47,4% від загальної  кількості дітей шкільного віку. З них: дітей сиріт та дітей, позбавлених  батьківського піклування – 2454 (79%), дітей-інвалідів – 1766 (32,0 %).

 

Найкращі показники оздоровлення дітей у таких містах Київській  області: Ржищів (71,4% до загальної кількості  дітей), Бровари, (64,6%), Славутич (62,4%), Біла Церква (54,8%), Переяслав-Хмельницький (52,3%),Бориспіль (43,9) та Фастів (43,4%), а також в Іванківському (55,6%), Васильківському (52,4%), Макарівському (48,3%), Миронівському (47,2%), Києво-Святошинському (47,0%) та Бориспільському (45,2%) районах.

 

Упродовж літа 2008 р. в області  було організовано роботу 338 оздоровчих таборів (що на 202 більше чим у 2003 році) із забезпеченням харчування, в яких відпочило 41,5 тис. дітей що становить  всього 2% від загальної кількості  оздоровлених.

 

Основними чинниками покращення ситуації в напрямку соціального оздоровлення дітей та молоді стало: прийняття  розпорядження від 30.04.2004 року №251 "Про  заходи щодо організації літнього відпочинку та оздоровлення дітей Київської  області у 2004 році"; проведення співбесід  з відповідальними працівниками місцевих органів виконавчої влади стосовно фінансового забезпечення та стану підготовки закладів відпочинку до літнього оздоровчого періоду, збільшення кількості дітей, охоплених оздоровчими заходами, а також надання пільг дитячим оздоровчим закладам зі сплати місцевих податків і зборів; проведення семінарів-тренінгів для організаторів літнього відпочинку та оздоровлення дітей.1

 

В Україні до кінця 2008 року в державі  з’явиться стратегія розвитку туризму: внутрішнього та «зеленого», до того ж, поточний рік оголошено Роком  туризму та курортів. Наразі ж зелений, або сільський туризм розвивається лише завдяки ентузіазму селян-підприємців: в Україні нині немає ні відповідного закону, ні пільгових кредитів від  державних чи комерційних фінансових установ. Натомість у країнах  Європи зелений туризм всіляко підтримується  та заохочується владою, що допомагає  боротися з бідністю на селі.

 

Наразі в Україні зеленим  туризмом займається понад 600 сільських  господарів.

 

Розвиток туризму в Україні  суттєво впливає на такі сектори  економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво  товарів народного споживання, і  є одним із найбільш перспективних  напрямків структурної перебудови економіки.

 

Основними видовими сегментами ринку  й надалі залишаться рекреаційний з  метою відпочинку, курортно-лікувальний, культурно-пізнавальний (екскурсійний), спортивно-оздоровчий, релігійний туризм. Традиційним національним турпродуктом на ринку міжнародного туризму є  відпочинок, курортно-лікувальний, культурний та екскурсійний туризм. Зокрема, за програмою  «Намисто Славутича» розроблено понад 250 екскурсійних маршрутів, діють понад 100 курортів на основі мінеральних вод  та грязей.1

 

Маркетингові зусилля спрямовані саме на просування даного традиційного продукту, а також нового, представленого екологічними напрямами та сільським  туризмом, шляхом поліпшення інформаційного забезпечення, участі в міжнародних  регіональних заходах та проведення національних туристичних виставок, координації з ВТО та іншими міжнародними структурами.

 

Урізноманітнення і розвиток пропозиції України можливі на напрямах культурно-пізнавального  і екскурсійного, екологічного, спортивного, а також сільського туризму. Потребує маркетингових зусиль ринок курортно-лікувального туризму, підтримки та відновлення  — ринок круїзного та спортивного  туризму, розбудови — ринок гірськолижного туризму. Відносно сегментів споживчого ринку, то основні маркетингові зусилля  повинні бути спрямовані на розвиток дитячого відпочинку та оздоровлення, сімейного відпочинку, відновлення  та розбудову автотуризму (особливо це актуально стосовно статусу транзитної держави та створення трансєвропейських  транспортних коридорів), релігійного  туризму.

 

Основним споживчим ринком залишається  ринок масового попиту з превалюючою  мотивацію «відпочинок+екскурсії». На ринках нестандартного та елітарного попиту домінуючими можуть бути позиції  спортивного та екологічного туризму. Пріоритетним напрямом розвитку є внутрішній туризм. Його активізація передбачає диверсифікацію видових субринків  та ускладнення територіальної структури  внутрішнього ринку за рахунок формування місцевих територіальних ринків на основі інтенсифікації ресурсної бази туризму  і розбудови туристичної інфраструктури. Основним регулятором повинно стати  проведення регіональної туристичної  політики стимулювання малого та середнього підприємництва у внутрішньому туризмі  та організації екскурсійної діяльності.