Сучасний стан та перспективи розвитку туристичної галузі Індії

    вечеря  з національними танцями (доп оплата 30 дол), туристичний ринок Діллі Хатт (відкритий до 21.00), де продаються сувеніри зі всієї Індії (покривала, штори, одяг, національне взуття, сумки, сувеніри)  торгову галерею Емпоріум (ювелірка, дорогі сувеніри) 
Найкращі шопінг моли Делі, де продається сучасний одяг (сорочки з короткими рукавами, туніки), взуття, сумки.  
День 11  
Виліт до Києва  
Ранній трансфер в аеропорт. 05.35 - Виліт на Батьківщину.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІІ. Сучасний стан і перспективи розвитку Індії

Аналіз  туристичної галузі Індії 

        На долю Індії приходиться  близько 45% усіх туристичних прибуттів  у країни Південної Азії і  більш 70% валютних надходжень  від туризму регіону. Найбільших  успіхів національна туриндустрия  досягла в середині 1990-х рр., коли  щорічний приріст числа іноземних  туристів досягав 7,7%. Починаючи  з 1998 р. кількість прибуваючих  мандрівників тут залишається  фактично незмінним і складає,  за даними ВТО, близько 2,4 млн  чел. у рік [28].

    Доходи  від туризму Індії перевищують $3,1 млрд. Як визнаються туристичні влади  країни, сьогодні індійська туриндустрия, зосереджена в основному в  приватному секторі, має потребу  в додаткових фінансових уливаннях  у розвиток інфраструктури. У 2001 р. туризм був включений у п'ятилітню програму державних інвестицій. Уже сьогодні в Індії будуються 35 тис. нових  готельних номерів на додаток  до 60 тис. існуючих. На відміну від  Росії, на індійському ринку засобів  розміщення сильні позиції займають регіональні готельні групи, такі як Oberoi, Taj, Welcome Group, готові вкладати гроші  в розвиток власного бізнесу.

    Основними донорами індійського туризму залишаються  Об’єднане Королівство, США, Німеччина  й Іспанія. Українці та росіяни в  турпотоці країни складають тільки 0,7% [29].

    Сама  популярна в іноземних туристів індійська туристична дистинація - так званий “Золотий трикутник”, кути якого утворюють міста Делі, Агра і Джайпур. Близько 40% мандрівників в 2004 році вибрали класику. Ще до 25% туристів віддали перевагу турам по північних  штатах Індії. 15% туристів зробили поїздки  по західній Індії, у тому числі відпочивали  на узбережжі Гоа і Кералі. Західна  Бенгалія і Сиккім акумулювали ще близько 5% туристичного попиту.

Туристичний сезон  в Індії триває з вересня по березень, у найбільш м'який кліматичний  період. Пік попиту на індійський турпродукт на міжнародному ринку приходиться  на вересень, квітень і різдвяні свята. За спостереженнями “Індійського клуба”, на міжнародному ринку зростає  популярність літніх напрямків. Так, у  літні місяці 2004 р. було зроблено 25% усіх туристичних поїздок в Індію[37].

    Великі  відстані між туристичними центрами Індії обумовлюють дорожнечу  внутрішніх трансферів. У цій країні передбачені 7 спеціальних програм  внутрішніх перельотів для іноземних  громадян. Найбільш популярна з них Indian Wonderfares. Квиток вартістю $300 надає  право на необмежене число перельотів між різними містами країни протягом 7 днів. Аналогічні програми існують  для залізничного транспорту. Тижневий абонемент на проїзд у кондиціонованих  вагонах обійдеться туристам у $300, а  у вагонах другого класу $80.

    Особливий турпродукт пропонують спеціалізовані залізничні “готелі” – “Палац на Колесах” і “Роял Орієнт”, які  роблять тижневі подорожі по штатах Раджастхан і Гуджарат відповідно. Вартість таких програм з розміщенням, харчуванням і екскурсіями складає $200-300 у день на людину.

    Завдяки наявності прямих рейсів у Делі, столиця країни стає відправною точкою багатьох подорожей – як по “Золотому  трикутнику”, так і по північних  штатах Індії. Програма відвідування Делі, як правило, розбивається на два дні. Перша частина охоплює визначні пам'ятки Старого Міста – Червоний Форт, мечеть Джама Масджид, місце  кремації Махатмі Ганді та комплекс Кутуб Мінар. В другий день туристи  оглядають Новий Делі – храм Лотоса, храм Лакшмі-Нараяна, Ворота Індії, Президентський палац, будинки Парламенту і міністерств [26].

    Головні туристичні об'єкти Агри, розташованої в 200 км південніше Делі, – знаменитий Тадж Махал, форт Агра і майстерні  різьбярів по мармуру. У 40 км від  міста знаходиться інший обов'язковий  об'єкт турів по “Золотому трикутнику”  – столиця імперії Великих  Моголів XVI ст. Це “мертве місто” Фатехпур Сікрі, покинутий жителями через 10 років  після завершення будівництва, палаци і мечеті якого прекрасно збереглися до наших днів. Мекка паломницького  туризму - місто Матхура в околицях Агрі, де по переказу народився Кришна. По дорогу з Делі в Агру туристи  нерідко заїжджають у Кхаджурахо, знаменитий своїми храмами.

    Раджастхан  зі столицею в Джайпурі, по офіційній  статистиці, випереджає всі інші штати  країни по числу туристичних прибуттів. У чималому ступені цьому сприяють незліченні збережені пам'ятники минулого – форти і палаци колишніх правителів. У “рожевому місті”, як ще називають  Джайпур, зупиняються на один, частіше  два дні. Відвідують Міський Палац, частина якого дотепер займає резиденція магараджі Джайпура, Палац  Вітрів і середньовічна обсерваторія Джантар Мантар. Попитом у європейських туристів користаються “королівські”  бранчі, які влаштовуються 2-3 рази на місяць у резиденції магараджі. Вартість такого заходу в розрахунку на одну людину (мінімум 15 персон) складає від $30. За $5000 для груп може бути організований  барвистий хід – королівська  процесія, традиції якого строго дотримуються сторіччями. До королівських обідів і  святкового ходу нерідко приєднуються самі представники королівської родини.

    У 11 км від Джайпура на вершині пагорба  розташувався форт Амбер XVI ст. – один із самих популярних пунктів “Золотого  Трикутника”. За 400 рупій із групи (менш $10) верхи на слоні, максимальна місткість  якого складає 4 чоловік, туристів піднімуть  до воріт у форт і спустять назад  на джипах. На території форту збереглися палаци XVI століття, у тому числі  Зал Дзеркал, стіни якого виложени традиційної для Раджастхана  дзеркальною інкрустацією. Набагато рідше в тури включається інший  форт в околицях Джайпура – Джайгарх, де зберігається найбільша в Індії  середньовічна гармата [18].

    Нерідко програма по “Золотому Трикутнику”  передбачає відвідування національного  парку Саріска в 200 км від Делі і 160 км від Джайпура. Парк займає територію 800 кв. км. Відправляючись на сафарі на джипах, туристи можуть спостерігати в природному середовищі проживання самого великого з індійських оленів – самбара, індійську антилопу, чорного  оленя, леопарда і тигра. На території  парку знаходиться кілька готелів.

    Вхідні  квитки в індійські музеї досить дорогі. Бажаючим відвідати Тадж Махал, наприклад, прийдеться викласти 750 рупій (біля $16). У великих туристичних  центрах передбачені знижки при  відвідуванні декількох музеїв і  пам'ятників.

Ціна програм  по “Золотому Трикутнику” з розміщенням  у готелях категорії 4-5 зірок з  харчуванням напівпансіон, включаючи  вартість екскурсій і деяких вхідних  квитків, починається від $1000. Та ж  програма з тижневим відпочинком  у Гоа обійдеться в $1800 і вище.

    Все більшу популярність на туристичному ринку завойовує штат Керала –  столиця аюрведичної медицини. Однак  комбінованих турів, що сполучать екскурсійну  програму з відпочинком на узбережжя  Кералі, туроператори поки ще не дуже пропонують.

    Нещодавно індійські туроператори звернулися до Далай-лами з метою підтримати кампанію по просуванню нового напрямку туризму, так називаному «духовному туризму». Як передає інформаційне агентство France Presse, на відкритті міжнародної  конференції з питань буддизму міністр  туризму Індії заявив про необхідність популяризації будистських монастирів, що раніше не були доступні широкої  громадськості. «Більшість будистських  монастирів в Індії побудовані на священних місцях, по яких ступав Будда. У наших силах забезпечити  прочанам вільний доступ до цих «воріт раю», — підкреслив під час виступу  президент Індії Абдул Калам. Присутній на конференції Далай-лама заявив, що найбільш важливим аспектом кампанії є не тільки приступність священних місць, але і забезпечення прочанам вільного доступу до всієї  інформації, що стосується монастирів.

    У найближчі 8 років міністерство по туризму  Індії має намір об'єднати найбільш шановані в буддистів монастирі  в єдиний туристичний маршрут. Приблизна  вартість проекту складає 7 млн. доларів.

    Міністерство  по туризму Індії опублікувало дані про кількість зайнятих у туристичній  галузі - близько 18 млн. чоловік. Очікується, що до 2010 року ця цифра зросте до 25 млн. чоловік і складе 6,8 відсотків  від загальної кількості робочих  місць [16].  
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

    Туризм  і подорожі є невід'ємною частиною індустрії гостинності. 
Подорожі - основна частина туризму. Час, відстані, місця проживання, 
мети й тривалість перебування - усе це відмітні елементи туризму. У цілому туризм - багатоцільовий феномен, що одночасно поєднує в собі елементи пригод, романтиковідалеких мандрівок, деяку таємницю, відвідування екзотичних місць і земні турботи підприємництва, питанняздоров'я, особистоїбезпеки й схоронності майна громадян. 
Проаналізувавши туристичний ринок Індії, ми дійшли таких висновків:

• доходи від туризму Індії перевищують $3,1 млрд. Як визнаються туристичні влади країни, сьогодні індійська тур. індустрія, зосереджена в основному в приватному секторі, має потребу в додаткових фінансових уливаннях у розвиток інфраструктури. У 2001 р. туризм був включений у п'ятилітню програму державних інвестицій. Уже сьогодні в Індії будуються 35 тис. нових готельних номерів на додаток до 60 тис. існуючих. На відміну від України, Росії,на індійському ринку засобів розміщення сильні позиції займають регіональні готельні групи, такі як Oberoi, Taj, Welcome Group, готові вкладати гроші в розвиток власного бізнесу.
• основними донорами індійського туризму залишаються Об’єднане Королівство, США, Німеччина й Іспанія. Українці та росіяни в турпотоці країни складають тільки 0,7%.
• сама популярна в іноземних туристів індійська туристична дистинація - так званий “Золотий трикутник”, кути якого утворюють міста Делі, Агра і Джайпур. Близько 40% мандрівників в 2004 році вибрали класику. Ще до 25% туристів віддали перевагу турам по північних штатах Індії. 15% туристів зробили поїздки по західній Індії, у тому числі відпочивали на узбережжі Гоа і Кералі. Західна Бенгалія і Сиккім акумулювали ще близько 5% туристичного попиту.
• туристичний сезон в Індії триває з вересня по березень, у найбільш м'який кліматичний період. Пік попиту на індійський турпродукт на міжнародному ринку приходиться на вересень, квітень і різдвяні свята. За спостереженнями “Індійського клуба”, на міжнародному ринку зростає популярність літніх напрямків. Так, у літні місяці 2004 р. було зроблено 25% усіх туристичних поїздок в Індію.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

1. Александрова А.Ю. География мировой индустрии туризма. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 278 с.
2. Александрова A.Ю. Международный туризм: Учеб. пособ. для вузов. – M.: Аспект Пресс, 2001. – 420 с.
3. Аюрведа. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://www.kotour.com.ua/exot-tour.html>.
4. Аюрведа и йога-центры. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://eurosport.travel/health/ayurveda?-gclid=CKzWvv-bp6UCFZQK3>.
5. Бренева А. Барометр туризма. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://www.birzhaplus.ru/birzha/?51320>.
6. Бурлуцкая Л.А., Гальперина Г.А., Зыкина О.В. Все столицы мира: Энциклопедический справочник. – М.: Вече, 2004. – 592 с.
7. Воскресенский В.Ю. Международный туризм: Уч. пос. – 2-е изд. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 463 с.
8. Все об Индии. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://www.india-tour.ru/>.
9. Гаврилишин И.П. Рекреационный рынок мира // Посредник. – № 40. – 1995. – С. 12 – 13.
10. Громов С.Н. 108 дней, практикуя Йогу (Раджа-йога для всех). − М.: Учитель, 2009. – 944 с.
11. Дмитриевский Ю.Д. Туристские районы мира. – Смоленск, 2000. – 212 с.
12. Драчева E.Л., Забаев Ю.B., Исмаев Д.K. Экономика и организация туризма. Международный туризм. – M.: КНОРУС, 2005. – 368 с.
13. Журнал Всесвітньої туристичної організації «Туристичний барометр». – 2009. – № 3. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://www.unwto.org/facts/eng/barometer.htm>.
14. Заблоцька Р.О. Світовий ринок послуг: Підручник. – К.: Знання України, 2004. – 280 с.
15. Загальна характеристика близькосхідного регіону міжнародного туризму. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту:<http://refsmarket.com.ua/viewfree.php?diplomID=8683&pageid=1>.
16. Звіт Всесвітньої Туристичної Організації за 2009 рік. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://tourlib.net/wto.htm>.
17. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма: Справочное издание. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 368 c.
18. Зорина Г.И., Ильина Е.Н., Мошняга Е.В. Основы туристской деятельности: Учебник. – М., 2002. – 380 c.
19. Индия. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://www.otkrytie.ru/india.htm>.
20. Квартальнов В.А. Туризм. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 320 с.
21. Коцан Н.Н., Мазурець Р.Р. Сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2008. – № 4. – С. 10 – 16.
22. Ліманський А., Ружковський Я. Міжнародний туризм в епоху глобалізації // Журнал європейської економіки. – 2009. – № 3. – С. 295 – 306.
23. Любіцева O.O. Методика розробки тура. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Альтерпрес, 2003. – 436 c.
24. Максаковский, В.П. Географическая картина мира. – М.: Дрофа, 2003. – 495с.
25. Малиновська О.Ю., Стафійчук В.І. Туристичне країнознавство: туристичні ресурси світу. – К.: Альтерпрес, 2009. – 348 с.
26. Мальська М.П., Антонюк Н.А., Ганич Н.М. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник. – К.: Знання, 2008. – 661 с.
27. Масляк П.О. Країнознавство: Підручник. – К.: Знання, 2008. – 292 с.
28. Мироненко Н.С. Страноведение. – М., СПб., 2001. – 218 с.
29. Москалюк Е. Маркетинг туристских центров в условиях глобализации. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://tourism-school.ru/archive/A33.php>.
30. Отдых в Индии. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://www.intergid.ru/country/26/>.
31. Путеводитель по Индии. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://www.travelindia.ru/tour/>.
32. Румянцев А.П., Коваленко Ю.О. Міжнародна торгівля послугами. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 109 с.
33. Самойленко А.А. География туризма: Введение в дисциплину: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. – 368 с.
34. Сапожникова Е.Н. Страноведение: Теория и методика туристского изучения стран: Учеб. пос. для студ. высш. учеб. заведений. – 2-е изд., испр. – М.: Академия, 2004. – 240 с.
35. Смаль І.В. Глобалізація у світовій індустрії туризму // Вісник КНУКіМ: Зб. наук. праць. – Вип. 12. Ч. 1 / Київський нац. ун. культури і мистецтв. Серія «Педагогіка». – К.: КНУКіМ, 2007. – С. 268 – 280.
36. Смаль І.В. Глобальний і регіональний вектори розвитку туризму // Географія в інформаційному суспільстві. Зб. наук. Праць: У 4 т. – К.: ВГЛ Обрії, 2008. – Т. 4. – С. 139 – 152.
37. Туризм. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://ru.wikipedia.org/wiki/Туризм>.
38. Туристичні новини. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://diaspora.ukrinform.ua/news-206.html>.
39. Туры в Индию. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://www.deotravel.ru/india/>.
40. Уникальные путешествия в Индию. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://www.ganga-tour.ru/>.
41. Экономика и организация туризма: Международный туризм: Уч. пос. / Рябова. – 2-е изд. – М.: КноРус, 2006. – 576 с.
42. Tourism Vision 2020. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до сайту: <http://unwto.org/facts/eng/vision.htm>.