Історія розвитку туризму в країнах Західноєвропейського регіону

      Марк  Твен продовжував традиції європейських письменників, таких як Лоренц Стерн, який написав «Сентиментальну подорож до Франції та Італії», — книгу, що зіграла значну роль у зміні мотивації щодо подорожей. Також відомі літературні твори — описи подорожей: «Подорож із Парижа в Єрусалим» Шатобріана, «Прогулянки Римом» Ф. Стендаля, «Подорож на Схід» Ламартіна, «Подорож в Єгипет» О. Дюма (1839); «Подорож в Росію» Т. Готьє; «Книга подорожей» Г. Флобера (1845). Наприклад, італійські записки Г. Флобера являли собою своєрідний каталог картин, скульптур та інших творів мистецтва, які письменник побачив в музеях і художніх галереях, а також опис архітектурних пам'яток Помпеї, Риму, Ватикану, Флоренції. Флобер описував етнографічні та історико-культурні аспекти розвитку країн, які відвідував.

      Дуже  цікавими та докладними були описи  подорожей О. Дюма, який, на відміну  від Флобера, підмічав усілякі пікантні подробиці в традиціях та звичаях  певних територій і цим привертав  увагу туристів до описаних країн.

      В грудні 1868 р. фірма запропонувала англійцям послуги в організації подорожі до Святої землі. Вперше християни могли здійснити подорож до своїх головних святинь настільки комфортно та безпечно. 60 чоловік перетнули пустелю з караваном: 65 верхових коней везли туристів, 87 коней разом з великою кількістю мулів та віслюків були завантажені всім необхідним, пілігримів супроводжували 77 співробітників фірми, серед яких були озброєні карабінами охоронці з вартовими собаками. Прочани були у захваті від такого обслуговування. Представники знаменитих європейських родин буквально завалили Кука проханнями про організацію для них аналогічних поїздок. Після повернення з Палестини короля Сербії і кількох російських князів до Кука звернувся спадкоємець англійської корони принц Уельський (майбутній король Едуард VII), побажавши відправити на прощу до Гробу Господа своїх синів, Альберта та Георга (майбутнього короля Георга V). [12]

      Прем'єр-міністр  Великобританії Гладстон дав Куку спеціальне завдання: освоїти для багатих англійців екскурсійні маршрути по Індії, а для багатих індійців – по Англії. Гладстон вірив, що туризм допоможе налагодити дружні відносини між жителями колонії і метрополії. В індійському офісі Кука не було відбою від клієнтів. У 1878 р. генерал-губернатор Індії граф Дафферін звернувся до Кука з проханням організувати для мусульманського населення регіону хадж (ходіння на прощу) до Мекки.

      У 1872 році Кук організував перший навколосвітній круїз, в ньому взяли участь 10 чоловік. Для того, щоб об'їхати земну кулю запланованим маршрутом, групі знадобилось 222 дня. В наш час цей шлях можна подолати за тиждень.

      У 1890-і роки сім'я Куків першою організувала поїздки через усю Європу в  Азію на поїзді по Транссибірській  магістралі.

      Після смерті Т. Кука у 1893 р. власниками його компанії стали його три сини. Бізнес компанії розрісся і включав наприкінці XIX ст. три основні напрями: туризм, банківську справу і перевезення вантажів морськими суднами.

      Пізніше, у 1931 р. компанія «Thomas Cook and Son» злилася з компанією «Wagon Lit Company», яка займалась перевезенням пасажирів у спальних вагонах експрес-потягом по Європі.

      Після закінчення другої світової війни уряд Великобританії придбав основні права на компанію «Thomas Cook and Son». За станом на початок XXI ст. її співвласниками були «Thrust Houses Forte Automobile» (найбільша компанія в індустрії гостинності Великобританії) та асоціація «Аutomobile Association of Britain». Компанія «Тhomas Cooc and Son» мала на межі XX і XXI ст. 5 відносно незалежних основних підрозділів, більше 625 офісів, в ній було зайнято близько 10 тис. співробітників по всьому світу. Вона вважається однією з найбільших в галузі туризму, хоча діяльність цієї знаменитої компанії не обмежується наданням туристичних послуг. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.   Історія розвитку транспорту та його вплив на туризм

         Транспортні компанії і організації - одна з п'яти головних рушійних сил туристського ринку.

         Основними видами транспорту в туризмі є: авіація, автобуси і  автомобілі, теплоходи морські і  річкові, залізничні поїзди.

         Найранішими видами транспорту були: упряжки, човни і  колісні вози.

         Автобусний  транспорт. Перші автобуси були винайдені в Англії в 1829 р. коли каретний майстер Джордж Шиллібір з Блумсберрі, побувавши у Франції, представив суспільну карету, запряжену трійкою коней. Вони призначалися для перевезення невеликих груп пасажирів, приводилися в рух паровим двигуном і називалися омнібусами. Коріння цього слова походять з латинської мови, де воно означало "транспорт для всіх".

         У 1885 р. в Германії був споруджений восьмимісний автобус  з одноциліндровим двигуном потужністю 6 кінських сил. До 1915 р. автобус став доступним суспільним міським транспортом  в багатьох містах світу. У післявоєнні роки автобусобудування стало активно розвиватися і перетворилося в потужну самостійну індустрію. У Англії була винайдена конструкція двоповерхового автобуса. До 1980 р. в світі експлуатувалися більше 3 млн. автобусів. З'явилися автобусні фірми-гіганти. Так, компанія "Greyhound" володіла більш ніж 12 тис. однотипних комфортабельних пасажирських і туристських автобусів.

         Водний  транспорт. Початок морського туризму можна віднести до середини XIX ст. Перші повідомлення про спеціально організовані рейси морських пасажирських судів з метою відпочинку відносяться до 1835 р., коли в Англії були оголошені регулярні прогулянкові рейси між північними островами Британії і Ісландії. У 1837 р. була заснована  судновласницька компанія "Р&О".

Поряд з морськими подорожами активно  розвивалися і річкові маршрути. У 1843 р. Томас Кук організував  човнові екскурсії по Темзі.

     Конкуренція, що загострилася на початку XX ст., вимушувала судновласників постійно покращувати умови мешкання на судні, обробку кают і всю систему обслуговування пасажирів в рейсі, що швидко перетворило судна на висококомфортабельні плавучі готелі. У 1907 р. на воду були спущені трансатлантичні лайнери "Сиріус", "Лузітанія", "Мавританія" водотоннажністю по 30 тис. тонн і швидкістю 26 вузлів в годину; у 1912 р. - "Титанік", 52 тис. тонн; у 1914 р. - "Імператор" і "Фатерланд", по 50 тис. тонн, які пересікали океан практично за тиждень.

     Залізничний транспорт. Поява залізниць зробила справжню революцію в подорожах. Обширні мережі залізниць Північної Америки і Європи зробили залізничні станції центрами довколишніх районів. Кінь (як найпоширеніший засіб пересування до 1830 р.) не міг порівнятися з "залізним конем" в швидкості і вартості перевезень. Успіх залізниць був моментальним і поширювався всюди.

     Найбільшою фірмою в світі, що має більш ніж вікову історію і що професійно займається залізничним туризмом донині, є компанія "International Company of Wagons-lit", заснована братами Пульман в 1872 р. в США.

     У 1884 р. була заснована компанія "International Company of Wagon Lit and Grand Express of Europe" для з’єднання  між столицями європейських країн.

З кінця XIX і на початку XX ст. ця компанія побудувала і ввела в експлуатацію практично всі класові іменні маршрути, значна частина яких існує і у наш час: "Orient Express" (1883 р.), "Trans-siberien" (1898 р.), "Train Bleu" (1922 р.), "Golden Arrow" (1926 р.). Це було "золоте століття" для "Вагон-літ". Маршрути поїздів з'єднали Париж із Стамбулом, Москву з Владивостоком і так далі В 1918 р. Росією було націоналізовано більше 160 класових вагонів, що належали компанії.

     Після другої світової війни компанія реорганізувалася і стала називатися "International Company of Wagon Lit & Tourism". Вона знов відновила  свої маршрути і стала створювати свою туристську індустрію, пов'язану  з туристськими залізничними маршрутами, - зайнялася будівництвом готелів, ресторанів, створенням туристських агентств.

   Проте до середини XX ст. інтенсивність залізничних перевезень в світі різко скорочується із-за збільшення числа автомобілів і розвитку авіаперевезень.

         Автомобільний транспорт. Початок XX ст. пов'язаний з виникненням і розвитком принципово нового вигляду транспорту - автомобільного. Так, в 1904 р. в Англії було всього 8465 автомашин, а в 1914 р. їх число досягло 132 315. Автомобілі зійшли на туристську сцену США, коли в 1908 р. Генрі Форд представив свою відому модель "Т". Цей відносно дешевий автомобіль революціонізував подорожі в країні, створив попит на хороші дороги. У 1920 р. мережа доріг стала доступною, що привело до домінування ходових автомобілів в туристській індустрії. Сьогодні автомобіль використовується в 84 % всіх міжнародних поїздок. Автотуристи стали причиною появи перших туристських майданчиків (1920-і роки), які згодом перетворилися на мотелі.

         Авіаційний  транспорт. Про політ людина мріяла ще з глибокої старовини. Одне зі свідоцтв тому - легенда про Дедала і його сина Ікара, що піднялися в небо на крилах з пір'я скріплених воском.

      Невдалість  спроб відірватися від землі  за допомогою штучних крил не зупиняла людину. Люди намагалися здійснити  політ, стрибнувши з висоти. Але кожен  експеримент кінчався каліцтвом  або загибеллю випробувача. Невідомий винахідник зробив політ на крилах із слюди і шкіри (документальне свідоцтво про це відноситься до 1695 р.), але піднятися в повітря він, звичайно, не зміг.

     Науковий  підхід до вирішення проблем польоту  став можливий із становленням в XVIII ст. фабричного виробництва, з інтенсивним розвитком науки і техніки. Розробки великого російського ученого М. В. Ломоносова в області повітряного середовища згодом лягли в основу аеродинаміки.

     Створення літального апарату легше за повітря  сповістило про відкриття ери  повітроплавання. Простота конструкції  повітряних куль сприяла початку  практичних робіт в цій області. Перший політ на повітряній кулі виконаний  в Москві в 1805 р.

     У 1852 р. відбувся перший політ на аеростаті  з паровим двигуном, побудованому французом А. Жіффаром.

     На  початку XIX ст. англійський учений і винахідник Д. Кейлі побудував і випробував модель планера, який до початку XX ст. залишався єдиним типом літального апарату важче за повітря.

     Швидкість, комфорт і відносна безпека зробили  авіа подорожі лідируючим виглядом транспорту в туристських перевезеннях [8].

Висновки

      Початок сучасного туризму в англійській  літературі прийнято датувати 1841 роком. Саме у цей рік Томас Кук організував першу колективну поїздку на поїзді для активістів Товариства тверезості з Лейстера в Лафборо. Потім він стає екскурсійним агентом в Лейстері і відкриває в 1851 році бюро подорожей "Томас Кук і син". У 1851 році в Лондоні відбулася Перша міжнародна промислова виставка, і Томас Кук за час її роботи організував лише з Йоркшира поїздку 165 тисячам відвідувачів. У 1854 році в Англії був виданий перший довідник по готелях, що включав близько восьми тисяч найменувань.

      Почавши з проведення групових екскурсій  по виставках Лондона і містах континентальної Європи, бюро Томаса Кука поступово розширило сферу  діяльності: збільшило кількість  поїздок, освоївши нові туристські ринки. Перша така поїздка була здійснена  в 1855 році у зв'язку з Усесвітньою  виставкою в Парижі. Томас Кук  почав організацію регулярних туристських  поїздок до Єгипту, Палестини і  навіть США. Його бюро зайнялося розміщенням екскурсантів, випуском путівників і періодичної туристської літератури, рекламними кампаніями, банківськими операціями і обміном іноземної валюти.

      На  початку ХIX століття ряд таких  чинників як: промислова революція, розвиток транспорту, збільшення вільного часу сприятливо вплинуло на розвиток туризму. Із-за збільшення кількості мандрівників стало необхідним будівництво готелів, організацій бюро подорожей, розвиваються туристичні послуги комплексного типа.

      Услід за конторою Т. Кука в Англії з'явилися  туристичні бюро Фреймза і сера Генрі Ланна. Виникли туристські клуби і асоціації - Велосипедний туристський клуб, Політехнічна туристська асоціація, Кооперативна асоціація відпочинку та інші.  А пізніше цілий ряд туристських агентств були створені у Франції, а потім і в інших країнах Європи. Так, в 1854 році Карл Різель відкрив в Берліні перше німецьке бюро подорожей.

      З середини 60-х років XIX століття починають  розвиватися регулярні пароплавні подорожі між Лондоном і Нью-Йорком. Першим в 1867 році відправився в морську туристську поїздку пароплав "Квейкер сіті". Вона продовжувалася п'ять місяців. Серед 60 туристів, що зробили цю подорож, був Марк Твен, який описав його потім в книзі "Простаки за кордоном".

      Контора Т. Кука продовжувала лідирувати в світовому  туризмі. Лише на Всесвітню виставку 1878 років до Парижа він направив 75 тисяч екскурсантів. Середні класи  суспільства, на які орієнтувався Т. Кук в середині XIX століття, стали  основними споживачами туристських  послуг лише на початок XX століття. Це були рантьє, що живуть на відсотки від позики грошового капіталу або на дивіденди від коштовних паперів. Не пов'язані з прямою виробничо-діловою активністю, вони мали в своєму розпорядженні вільний час і фінансові кошти, достатні для туристських поїздок. Особливо великою популярністю користувався відпочинок на бальнеологічних і приморських курортах Європи.