Історія Cофійської площі

Міністерство освіти і науки України

Федерація профспілок України

Інститут туризму

Пішохідна екскурсія

«Історія Cофійської  площі»

Автор

Вєшкіна Наталія

2012

ЗАТВЕРДЖУЮ

Керівник туристичного

підприємства

__________________ 

П.І.Б., дата, печатка

Технологічна карта екскурсії

Тема екскурсії: «Історія Cофійської  площі»

Тривалість: 45хв

Автор-розробник: Вєшкіна Н. Ю.

Мета екскурсії: Просвіта екскурсантів про памятки Соломянської площі

Завдання екскурсії: ознайомлення екскурсантів зі зразками архітектури, відтворити хід історичних подій повязаних з цими зразками, змалювати первісний вигляд площі.

Маршрут екскурсії: Cофійська площа.

Картка об’єкта екскурсії

Вид пам’ятки: пам’ятник-монумент

Назва пам’ятки: Пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому

Історичні події пов’язані з пам’яткою: Богдан Хмельницький (27 грудня 1595 (6 січня 1596) — 27 липня (6 серпня) 1657) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Наддніпрянській Україні (1648 — 1657). Шляхтич, реєстровий козак, військовий писар, з 1648 року — гетьман Війська Запорозького . Організатор повстання проти панування шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави на теренах Центральної України — Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. Через ненадійність кримських союзників та важку війну з Річчю Посполитою, у 1654 році в Переяславі уклав військовий союз з Московським царством. Наприкінці свого життя намагався переорієнтуватися на союз зі Швецією та Османською Портою, вбачаючи в амбіціях Москви небезпеку козацькому суверенітету.

Місцезнаходження пам’ятки: Софійська площа у м. Києві.

На чиїй території знаходиться пам’ятка: у Шевченківському районі м. Києва.

Загальний вид пам’ятки:

Опис пам’ятки: У зображенні моменту різкої зупинки вершником розпашілого коня закладено символ: мужній полководець наче перериває стрімкий рух, щоб указати народові, який зібрався на площі, на північний схід (саме на Софійському майдані, 23 грудня 1648 року кияни зустрічали Богдана Хмельницького та козацькі полки після перемоги під Пилявцями). У владному приборканні коня, рішуче піднесеній правій руці з булавою, зверненому до народу обличчі відчувається незламна воля сильної особистості.

Відмінно пристосована до кругового огляду скульптура відзначається різноманітністю і красою контурів, ретельним опрацюванням численних деталей, які добре проглядаються завдяки невисокому постаментові, що за своєю формою нагадує степовий курган. Надзвичайно виразними є силует коня, вигин його ніг і голови, що подалася назад. Складки одягу вершника трактовані експресивно, що посилює складну світлотіньову градацію усієї композиції. Моделюючи обличчя вершника, автор широко використав іконографію Богдана Хмельницького, наділивши його портретними рисами та передавши характер рішучої вольової

Джерела відомостей про пам’ятку: «Пам'ятки Києва. Путівник» (За матеріалами «Зводу пам'яток історії та культури м. Києва»); Київська міська державна адміністрація, 1998 р., Історія Києва в документах: Пам'ятник Богдану Хмельницькому, Сайт історії Києва: Пам'ятник Богдану Хмельницькому.

Стан пам’ятки: пам’ятник знаходиться у належному стані.

Охорона пам’ятки: перебуває під охороною держави, як екземпляр культурної спадщини.

У яких екскурсіях використовується інформація: в оглядових екскурсіях по місту Києву, у екскурсіях до Софійського собору.

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ЕКСКУРСІЇ

Тема екскурсії _оглядово-тематична пішохідна екскурсія «Серце Києва»

Тривалість (хв.)____________45__________________________________

Протяжність (км.)___________1,8___________________________________

Колектив авторів_________Вешкіна Наталія Юріївна                                                                                

Зміст екскурсії_огляд Софіївської площі, пам’ятника Богдану__________ Хмельницькому, огляд зовнішньої частини Софійського собору, знайомство та огляд історико-архітектурних будівель на вул.. Алли Тарасовї та на вул. Софійській.________________________________________________________

Маршрут екскурсії___ Пам'ятник Богдану Хмельницькому - Присутственниє места - Софіївська площа, Софіївський собор, Дзвінниця -____ Брама Заборовського,монастирський мур _-  Південна в'їздна башта -_______ Будинок по вул. Софійській, 16_______________________________________

у т.ч. варіанти маршруту (літній\зимовий)___екскурсія підходить_як для____ літньої пори року так і для зимової____________________________________

Контрольний текст

екскурсії

Зміст

Вступ......................................................................................................... 6

Софійська площа..................................................................................... 7

Пямятник Богдану Хмельницькому...................................................... 9

Присутственниє места............................................................................ 12

Дзвіниця софіївського собору................................................................ 13

Софіївський собор................................................................................... 16

Висновки ..................................................................................................

Список використаної літератури............................................................

Вступ

               Доброгодня, шановні кияни та гості нашого міста!

              Запрошуємо Вас на екскурсію, що має назву «Історія Софійської площі» тривалістю 45 хв. Екскурсія пройде на Софійській площі яка має таку назву завдяки Софійському собору,  котрий був збудований тут в 1037 році по наказу князя Ярослава Мудрого. Протягом нашої екскурсії ми ознайомимось з дзвіницею Софійського собору, Батиєвими воротами, памятником Богдану Хмельницькому. Ці архітектурні памятки знаходяться саме на цій площі.

              Будемо раді відповісти на всі Ваші питання після закінчення розповіді по кожному об’єкту.

Перед початком екскурсії нагадаю Вам про правила безпеки: не відставати від групи, аби не заблукати, при самостійному огляді памяток повертатися вчасно; а також дотримуватись правил дорожнього руху.

              Софіївська площа зачаровує своєю просторістю, стриманим, але вишуканим оздобленням. Особливо казкової вона стає в погожі київські вечори, коли собор і пам'ятник Богдану Хмельницькому огортає світла димка ліхтарів, створюючи особливе умиротворення на душі. Уявному погляду є картини давно минулих років: князі, віче, гетьмани, тріумфи, повстання, ходи

              Але оглядаючись навколо, черпаєш поглядом лише неспішний крок прогулюються киян чи гостей міста. Хочеться примкнути до цієї неспішної суєті славного міста, і відчувати затаєну гордість за все те, що відбувалося тут, на цій площі, що ще, можливо, має статися. Але це вже історія прийдешнього дня, вона попереду від нас на крок. Крок, який можна зробити прямо зараз - у Києві, на Софіївській площі.

              Бажаємо приємної екскурсії та незабутніх вражень!

Софійська площа.

              Починаючи  з періоду князювання Ярослава мудрого (1019-1054 рр.) й упродовж багатьох століть Софійський майдан мав значення одного  з громадських і торгівельно-економічних центрів міста. Саме тут у 1036р. Ярослав ущент розгромив дикі  орди кочівників-печенігів , які понад 100 років тривожили Русь і Київ своїми набігами . « Повість минулих літ» свідчить: «...було печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. І поставив він варягів посередині, а на правій стороні киян, а на лівім крилі- новгородців... А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на тім місці, де ото є нині свята Софія, Митрополія руська; бо тоді це було поле за городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони куди тікати ... І так погинули вони, а решта їх десь розбіглась і до сьогодні» .

              За доби Київської Русі тут вирували віча-народні зібрання з приводу найважливіших подій , у XVI-XIX ст відбувалися ярмарки. На цій площі кияни зустрічали урочисті вїзди князів, царів, митрополитів, іноземних послів, у 1648р. – гетьмана Б. Хмельницького після перемоги над польсько-шляхетським військом. Софійська площа неодноразово ставала місцем проведення народних зібрань і демонстрацій, повязаних з національно-визвольними змаганнями українського народу, його багатовіковим виборюванням незалежності, державності , соборності, прав на існування національної культури. 9березня 1914р. Кияни прийшли сюди на знак протесту проти заборони російським царатом урочистостей з нагоди 100 річчя від дня народження Т. Шевченка; у березні 1917р. Тут проходила загальна маніфестація і мітинг на підтримку Української Центральної Ради, народні збори на яких було проголошено Універсали УЦР; у грудні 1918р.-молебен і парад військ Директорії. У серпні 1991р. на площі відбулося народне віче на підтримку незалежності України. У липні 1995р. біля головного входу до Софійського собору було поховано митрополита Володимира – предстоятеля Української Правосланої Церкви Київського патріархату. Патріарха Київського і всієї Русі – України .

1998р. площу  ( разом з Володимирським проїздом і Михайлівською площею) реконструйовано, зроблено нове брукування з клінкерної цегли та темно сірого граніту.

              По периметру площу забудовано рівновисокими багатоповерховими будівлями, в центрі здіймається знаменитий кінний монумент Б. Хмельницькому

              Пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому є найвідомішим пам'ятником Києва, своєрідним символом міста. Встановлений він на честь гетьмана Богдана Хмельницького, який увійшов в історію України як видатний полководець, державний діяч, що очолив повстання українського народу проти влади польської шляхти. Також відомий Богдан Хмельницький завдяки Переяславській Раді, яка зробила союзниками Московію та Україну.

              У середині 19 століття в українських діячів культури виникла думка встановити пам'ятник Богдану Хмельницькому в Києві або Переяславі. Однозначної відповіді на запитання, кому першому спала на думку ця ідея, немає. Авторство ділять між собою два професори: Михайло Максимович та Микола Костомаров. Здійснення задуманого стало можливе завдяки Михайлу Юзефовичу, теж професорові, що був головою Київської археографічної комісії. Проект майбутнього монумента повинен був розробити дуже відомий у той час живописець і скульптор Михайло Микешин.

              Перший проект пам'ятника Богдану Хмельницькому був виконаний із грандіозним розмахом. На гранітному постаменті, за формою схожому на курган, на гарцюючому коні сидів гетьман. Під копитами коня передбачалося зобразити розпластане тіло ксьондза-єзуїта, покрите розірваним польським прапором, поруч лежали ланки розірваних ланцюгів. Збиті конем, що скакає, летіли зі скелі фігури польського пана-шляхтича, та еврейського орендаря. Унизу, перед скелею розташовувалися ще 4 фігури - сліпий кобзар і його слухачі: білорус, малорус, великорос і червоноросс. Барельєфи повинні були зображувати епізоди Битви під Збаражем і В'їзд війська Хмельницького в Київ.

              Кошти на пам'ятник передбачалося зібрати по благодійній підписці, але пожертвування надходили погано. Політичні мотиви й недолік засобів привели до того, що композиція затвердженого пам'ятника стала набагато скромніше. Були відкинуті потоптаний польський прапор і антисемітський тематика, заодно зникли з пам'ятника фігури кобзаря, його слухачів, а також барельєфи.

              Морське відомство пожертвувало на будівництво пам'ятника 1600 пудів (25,6 т.) старої корабельної міді. В 1877 році, нарешті, була виготовлена гіпсова модель, а в 1879 році в Санкт-Петербургу, на ливарно-механічному заводі Берда, при участі скульпторів Пия Адамовича Велионского й Артемія Лаврентійовича Обера, композицію відлили з металу.