Розвиток туристичної індустрії у Франції

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України 

Національний  педагогічний університет імені  М.П. Драгоманова 

 

 

Кафедра туризму

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Розвиток туристичної індустрії у Франції»

 

 

 

Виконала:

студентка 39-Т групи

Інституту природничо-географічної

освіти та екології

Бєєр Ольга Олегівна

 

Викладач:

доцент, кандидат економічних наук

Головко Лілія  Василівна

 

 

 

Київ 2011

ЗМІСТ

 

Вступ …………………………………………………………………………………3

1. Загальні відомості про туризм і рекреацію Франції …………………………..4
2. Соціально-економічні передумови туризму …………………………………...6
3. Державна політика у сфері туризму. Організація туристської діяльності …..9
4. Модель туризму у Франції …………...………………………………………..14

Висновки  …………………………………………………………………………....15

Список використаних джерел …………………………………………………….16

Додатки …………………………………………………………………………….17

 

ВСТУП

 

Франція є однією з найбільш високорозвинених країн світу. Потужна індустрія  і високотехнологічне виробництво  дозволяють Франції створювати туристські проекти будь-якої складності і капіталоємності.

Також ця країна протягом багатьох століть привертає весь світ своєю неповторною історією та культурою. У всьому світі відомі імена державних діячів, літераторів, філософів, вчених, діячів мистецтва.

Франція – найбільш відвідувана країна у світі і Європі. Це цілком виправдано, тому що країна багата на різноманітні історико-культурні пам'ятники і пам'ятки, а також природні ресурси.

У Франції  зосереджена величезна кількість  культурних цінностей, практично кожне  місто, а іноді і невеликі села, є справжні музей історії та культури. Крім незліченних пам'ятників культури і стародавніх цивілізацій, країна володіє прекрасними природними умовами – білосніжними схилами альпійських гір, прекрасними пляжами атлантичного і середземноморського побережжя, середньовічними замками, обширними виноградниками і чарівними старими винокурнями, а також безліччю місць, пов'язаних з життям і діяльністю різних історичних діячів. Ця країна має величезні можливості для розвитку майже всіх видів туризму.

Подання про багатство культурно-історичного  потенціалу країни дає перелік об'єктів, занесених до Списку всесвітньої  спадщини ЮНЕСКО.

Але наявності в країні ресурсного потенціалу, навіть найбагатшого, недостатньо для розвитку туризму. Поряд з природним та історико-цивілізаційними факторами, важливою передумовою туристської діяльності є високий рівень соціально-економічного розвитку країни.

 

 

 

 

1. Загальні відомості про туризм і рекреацію Франції

 

У цій  країні більше 20 тисяч готелів, близько 4 тисяч музеїв, приблизно 1,5 тисячі замків, 40 тисяч історичних пам'ятників.

Морські береги, що простягнулися на 3120 км, омиваються Північним і Середньоземним морями, протоками Па-де-Кале, Ла-Манш і Біскайською затокою. Західний і північний райони Франції рівнинні, у центрі й на сході - гори Центрального Французького масиву, Вогезов і Юри (Додаток 1) [1]. Південно-західну границю утворять високі Піренеї, а на південно-сході - Альпи, найвищі гори Західної Європи. Загальна площа країни (з островами) становить 551,6 тис. км².

Клімат - помірний морський, на сході перехідний до континентального, на Середземномор'я - субтропічний. Літо досить печеня (у  липні-серпні від +20 °°С до +25 С), зима м'яка (у січні від 0 °С до +3 °С) і  досить сира, хоча сніг іде рідко. Найбільш сприятливий час для відвідування Парижа – травень і вересень-жовтень, Рив'єри – вересень. Гірські райони мають свій мікроклімат, властивим районам висотної поясності.

Види  туризму, які найбільш розвинені  у Франції: екскурсійний, пляжний, гірськолижний, лікувально-оздоровчий, спортивний і  ін. [4, c. 73].

До найбільш популярних визначних пам'яток Парижа ставляться Ейфелева вежа (близько 6 млн. відвідувачів у рік), Центр Помпиду (5 млн.), Лувр (5 млн.), музей Д'орсе (2 млн.), Тріумфальна арка (1 млн.). Париж входить до числа самих відвідуваних міст світу (25 млн. туристів торік) і є найбільш затребуваним туристичним напрямком на російському та українському ринках (більше 70% росіян туристів, що прибувають у Францію, обмежують знайомство із цією країною винятково Парижем).

Серед інших  популярних екскурсійних об'єктів можна  виділити Євродіснейленд, Собор Паризької богоматері, замки Луари, пригороди Парижа (Версаль, Фонтенбло, Шартр), Бургундія, Прованс, Марсель, Бордоіль.

Французькі  Альпи - найвищі гори Західної Європи, найбільший у світі центр зимового спорту. Популярні курорти регіону - Шамони й Куршевель, Валь д'ізер і Тинь у Валь-Торансе, Ле-Дез-Альп, Ля-Плань, Межев, Мерібель і ін. [5].

Морські береги Франції простягнулися на 3120 км. Похмурі скелі Бретані, довгі гряди дюн Атлантики, чудесні пляжі й бухти Середземномор'я, прекрасне узбережжя Корсики й південно-східний Блакитний берег ("Рив'єра"), залучають до себе мільйони туристів. Тут виділяються такі курорти, як Канни, Ніцца, Ментона, Антіб, Сен-Тропе й інші.

У Франції  також розвинений лікувально-оздоровчий туризм. Популярними є такі курорти, як Ля Біль, Віші, Витель, Йер, Кеброн, Сен Гадан, Дарс [3].

 

2. Соціально-економічні передумови туризму

 

Франція одна з найбільш високорозвинених країн світу. У Франції налічується близько 40 тис. культурних пам'яток. Але не тільки вони притягують величезну кількість туристів. Національні традиції та обряди, ремесла, гастрономічне мистецтво, а також різні культурні події - ось що, як правило, залучає велику кількість відвідувачів. Це різні карнавали і фестивалі, свята та інші події.

Франція є лідером за кількістю прийнятих  туристів - в 2007 році країну відвідало  більше 80 млн. чоловік. Крім того, щорічно  приймається не менша кількість  екскурсантів [7].

Після Другої світової війни Франція відразу  ж стала докладати зусиль до залучення  іноземних туристів. Для цієї мети був розроблений і здійснений цілий ряд заходів. Франція стала  першою країною в Європі, яка проголосила  політику «відкритих дверей». Для туристів із низки країн були скасовані  в'їзні візи. Активно відновлювалася готельне господарство. Був введений «туристський курс» обміну іноземної  валюти. При проїзді по залізниці  іноземним туристам надавалася знижка. Але, незважаючи на пільги, Франція  була однією з найбільш «дорогих»  країн для туристів. Саме з цієї причини з 60-х років намітилася тенденція скорочення тривалості перебування  іноземних туристів у Франції. Одночасно  з цим значно більше французів  стало від'їжджати за кордон, зростання  туристичних витрат було вище, ніж приріст доходів від міжнародного туризму.

Погіршення  економічних показників туризму  стало викликати серйозне занепокоєння уряду та ділових кіл Франції. Тому в програмі економічного і соціального  розвитку на 1966-1970 рр. був відведений спеціальний розділ заходам із заборони зростання дефіциту туристського балансу. Розроблено ряд заходів на залучення  іноземних туристів і скорочення виїзду французьких туристів за кордон. Відкрилися нові навчальні заклади  з підготовки кадрів для індустрії  туризму, багато уваги і засобів  приділялася поліпшенню автомобільних доріг. В кінці 60-х років був прийнятий і реалізований план розвитку прибережного та сільського туризму на південно-західному узбережжі Франції. У 1967 р. в Парижі було засновано «Товариство з розвитку національного туризму» з метою відволікання французьких туристів від поїздок за кордон.

У 70-80-і  рр. в'їзний туризм у Франції розвивався досить швидкими темпами. У 1985-1994 рр. середньорічний приріст туристських прибуттів  становив 4,7%, а доходів - 13,1% [7].

В даний  час Франція має позитивне  туристичне сальдо. Потужна індустрія, і високотехнологічне виробництво дозволяє Франції створювати туристські проекти будь-якої складності і капіталоємності. В історичному плані це доводить спорудження Ейфелевої вежі, а з сучасних туристських комплексів - це Євродіснейленд і парк «Футороскоп». «Футуроскоп» називають парком XXI століття. Він був відкритий в 1987 р., знаходиться в околицях м. Пуатьє в 1,5 годинах їзди від Парижа. На території парку зібрані атракціони, присвячені новітнім телевізійним і комп'ютерним технологіям – гігантські екрани (до 720 кв. м), тривимірне, кругове кіно, проектоване не тільки на всі боки, але навіть на підлогу. Численні атракціони присвячені комп'ютерним іграм і віртуальній реальності [4, c.80].

Високі досягнення в науці, техніці, виробництві промислових  товарів є основою проведення конгресів і виставок. Найбільш відомі центри подієвого туризму – Париж і Страсбург. Великою міжнародною подією є виставки аерокосмічних досягнень в авіасалоні в місті Бурж.

Франція повністю забезпечує себе сільськогосподарською продукцією. Одна з традиційних галузей – виноробство. Французьке вино своєю вишуканістю славиться у всьому світі. Не випадково саме у Франції отримав найбільший розвиток такий нетрадиційний вид туризму як «винний» - тур по центрах виробництва вин, ознайомлення з технологією, дегустація. Не тільки вина, але і вся французька кухня, що відрізняється ніжністю і аристократичністю, приваблює мільйони туристів. Гастрономічні тури - ще один цікавий різновид туристських маршрутів Франції. З сільським господарством пов'язані численні свята. Наприклад, на Лазурному березі в приморському курорті Ментона, який називають «столицею лимонного краю», щорічно організовують Свято Лимона - одне з найяскравіших і найбільш відвідуваних подій у Європі. Місто готується до свята більше 6 місяців [2, с.80].

Французи – високозабезпечена нація, яка входить до групи країн лідерів з виїзного туризму. Однак чудові внутрішні рекреаційні ресурси дозволяють стримувати темпи розвитку виїзного туризму. У Франції традиційно основна маса населення відпочиває в липні-серпні. У цей час виробниче життя в країні в значній мірі завмирає [6].

Виїжджають французи переважно  в сусідні країни. У географії  далеких поїздок відбивається історія  французького колоніалізму. У країнах, які були в минулому французькими колоніями (Алжир, Туніс, Заїр, В'єтнам), частка французьких туристів значно вище, ніж з інших країн. І навпаки туристи з колишніх французьких колоній вважають за краще відвідувати серед європейських держав Францію. До складу Франції входять заморські департаменти, які є відомими туристичними центрами – о. Реюньйон в Індійському океані, о-ви Мартініка та Гваделупа в Карибському басейні [2, с.80].

У країні створена сучасна індустрія туризму. Після прийняття Шенгенської  угоди та скасування візового режиму між країнами Об'єднаної Європи все  більше туристів воліє відвідувати  Францію в уїк-енд, а тривалі  відпустки проводити в інших  країнах [7].

 

 

3. Державна політика у сфері туризму. Організація туристської діяльності

 

Система державного регулювання туристської  діяльності у Франції має складну  організаційну структуру. Її очолює міністр туризму, наділений аудиторськими  та контрольними повноваженнями. Йому підпорядковується Генеральна інспекція  з туризму. Вона виконує представницькі функції, контролює роботу іноземних  туристських офісів у Франції  та французьких - за кордоном, здійснює нагляд за діяльністю інших туристських  організацій, а також відстежує  ситуацію на французькій і зарубіжних туристських ринках.

При міністрі туризму утворена Національна рада з туризму у складі 200 членів. Цей консультативний орган об'єднує представників галузі, граючи важливу консолідуючу роль. Він виконує наглядову, дорадчу та погоджувальну функції. Національна рада бере участь у розробці державної політики, обговоренні проектів, законодавчих актів та інших питань у галузі туризму [8].

Неодноразові  управлінські реформи у Франції  увінчалися поділом функцій контролю та виконання в області туризму. Для втілення в життя основних напрямів розвитку туризму у Франції, визначених міністром туризму, створено національну туристська адміністрацію - Управління туризму і його підрозділи на місцях. Управління розробляє та проводить державну політику в галузі туризму. Воно, зокрема, регламентує туристську діяльність на основі спеціальних нормативних документів (положення про класифікацію туристських об'єктів та ін.), здійснює збір, систематизацію та поширення статистичної інформації про туризм, реалізує соціальні програми із забезпечення відпочинку населення, зайнятості у сфері туризму та підготовки кадрів для туристичної індустрії, координує діяльність різних туристських організацій.

Серед організацій, що вносять великий внесок у розвиток національного туризму, важливе  місце займає "Дім Франції". Він був створений в 1987 р. під  керівництвом міністра туризму. Особлива форма його організації - об'єднання  з економічною метою - обрана не випадково. Держава, приватні підприємства та асоціації туристської індустрії та інших галузей – всі вони керуються загальним економічним інтересом у розширенні внутрішніх і в'їзних туристичних потоків і, як наслідок, збільшення доходів від туризму. Для цього вони сконцентрували сили і засоби в "Будинку Франції" на принципах державно-приватного партнерства. "Дім Франції" має головний офіс у Парижі і 33 регіональних бюро в 28 країнах світу, в тому числі в Росії. Вони формують привабливий образ Франції і просувають країну як туристський напрям у світі [7].