Розвиток анімації в рекреаційному туризмі

  Узагальнюючи  все вищесказане, можна вивести  формулу анімації в туризмі: використання зацікавленості + оживлення експозиції + залучення туристів до дійства + різноманітність  розваг (проф. Коллер: Австрійська школа туризму).

  Виходячи  з цього, можна сформувати методичні  основи анімаційного туроперейтингу: тісна взаємодія оператора з центрами відпочинку й розваг, організаторами фестивалів і карнавалів тощо, а також активне введене даних заходів до програми обслуговування; складання сценаріїв відпочинку, враховуючи тематику й особистісно-психологічне сприйняття того, що відбувається; реалізація повного комплексу обслуговування на основі розробленого сценарію, який уже передбачає всі можливі потреби туриста на маршруті, взаємоузгодження послуг і дійства; робота аніматорів з туристами по внесенню змін до сценарію у відповідності з погодою або іншими обставинами.

  В цілому ж анімаційний туроперейтинг  варто розуміти як тісну взаємодію  відпочинково-розважального і сервісного комплексів з особистісним підходом до обслуговування кожного туриста. Головне завдання  – створити туристу комфорт, зацікавити його, щоб він почував себе учасником програми.

  Види  та функції анімації.

  Визначимо основні функції анімації, які необхідно враховувати в цільовій розробці анімаційних програм: адаптаційна функція – дозволяє перейти від щоденного оточення до вільного, відпочинкового; компенсаційна функція – дозволяє звільнити людину від фізичної і психологічної втоми повсякденного життя; стабілізуюча функція – створює позитивні емоції та стимулюючу психічну рівновагу; оздоровча функція – спрямована на відновлення і розвиток фізичних сил людини, ослаблених у повсякденному трудовому житті.

  Правильно розроблені анімаційні програми дозволяють не тільки підняти настрій і тонус відпочиваючих, створити позитивну настанову на позитивний результат лікування (санаторії, пансіонати) і відпочинку, але і в комфортних умовах відпочинку привабити людину до здорового способу життя в ігровій, не примусовій атмосфері, до прикладу, за допомогою не хитрої гімнастики звільнятися від болі у хребті.

  Враховуючи  всі вищевказані функції, а також  інформаційне, освітне, удосконалююче  і рекламне завдання  анімаційної діяльності, можна говорити про багатогранність її видів, великі різновиди анімаційних програм і заходів.

  Розглядаючи анімаційний процес з погляду  системного підходу як процес задоволення  специфічних потреб людини у спілкуванні, русі, культурі, творчості, розвагах і  приємному проведенні вільного часу, виділяють декілька видів анімації: анімація в русі – задовольняє потребу людини в русі в поєднанні з приємним хвилюванням; анімація через хвилювання – задовольняє потребу людини у відчутті нового, невідомого, неочікуваного при спілкуванні, відкриттях, а також при подоланні труднощів; анімація через спілкування – задовольняє потребу у спілкуванні з новими цікавими людьми, обміні життєвим досвідом, у відкритті внутрішнього світу людей і пізнанні себе через спілкування; анімація через заспокоєння – задовольняє  потребу людей упсихологічній розрядці від повсякденної втоми через заспокоєння, усамітнення, контакт з природою; культурна анімація – задовольняє потребу людей у духовному розвитку особистості через залучення до культурно-історичних пам`ятки і сучасних зразків культури країни, регіону, народу, нації; творча анімація – задовольняє потребу людини в творчості, показі своїх здібностей і встановлення контактів з близькими за думкою людьми, через спільну творчість.

  Уявіть  собі анімаційну програму готелю, санаторію, туристичної бази та ін., яка поєднує в собі всі ці види анімації, яку втілюють у життя енергійні, привітні, практичні та висококваліфіковані творчі працівники анімаційної команди, програму, розроблену з урахуванням вікових особливостей та курортної специфіки, і неодмінно відчуватиметься різниця між традиційним розважальним сервісом і анімацією нового покоління, яка допомагає як збільшити прямі економічні показники роботи підприємства гостинності, так і досягти найбільшого відновлюючо-оздоровчого ефекту від діяльності всього комплексу в цілому. Це і поліпшення іміджу закладу, і конкурентні переваги, і гарантоване повернення клієнтів.

  Теорія  анімаційних программ

  Підготовка  і розробка анімаційних програм  – особлива діяльність туристичної  галузі. Вони включають спортивні ігри і змагання, танцювальні вечори, карнавали, ігри, заняття, що входять до сфери духовних інтересів, тощо.

  Програма  відпочинку – це об`єднаний спільною метою чи ідеєю план проведення туристських, спортивно-оздоровчих, культурно-масових, пізнавальних і любительських занять.

  Функції анімаційних програм – організація  і керівництво культурними, оздоровчими  та спортивними заходами, їх подальше розповсюдження серед туристів.

  У період формування анімаційної програми її організаторам належить відповісти на питання:

  1. для кого складається програма, де визначається: вік і стать майбутніх туристів (якщо це сімейний готель, який його контингент, чи будуть дивитись нашу програму діти, люди старшого віку тощо); соціальне положення і професійна приналежність (чи є наш готель закритим клубом для аристократів і бізнесменів, чи це молодіжний табір для студентів), національність (особливості культури і традицій); стиль життя відпочиваючих у готелі людей (класичний, екстремальний тощо); стан здоров`я (особливо це важливо в розробці спортивно-оздоровчих програм).

  2. що закладено в основу анімаційної  програми (головна ідея та мета  її досягнення)

  3. як побудувати анімаційне дійство.

  Як  правило, на початку нового сезону головний менеджер аніматорів при взаємодії з командою розробляє і затверджує програму на весь сезон. На кожен день тижня (по годинах) складається точний розклад заходів, і на кожного члена команди накладають певні обов`язки з їх проведення.

  Загальна  програма анімації готується так, щоб  розважальні та спортивні елементи були різноманітні за своєю формою, цікаві туристам і щоб у цих дійствах брали участь якомога більше відпочиваючих.

  Вечірні шоу повинні повторюватись не частіше одного разу в два тижні, із розрахунку, зазвичай, двотижневого відпочинку туристів у готелі. Сценарій, музика, світло, хореографія, костюми – все чітко продумується й організовується членами команди і керівником, який часто сам бере  участь у шоу-програмах.

  Під час обіду і перед вечерею  аніматори зустрічають гостей біля входу до ресторану, бажають гарного апетиту, знайомляться з новими туристами, спілкуються з тими, з ким сьогодні грали, підсідають за столики і, намагаючись не допустити паузи в розмові, розважають гостей і запрошують узятий  участь в іграх і розважальних шоу після обіду, а зайняті у вечірньому шоу аніматори, проводять репетиції вечірнього спектаклю. Всі аніматори, не зайняті у вечірньому дійстві, беруть участь у їх підготовці: готують декорації, костюми та ін. реквізит, гримують акторів і допомагають їм одягатися.

  Робота  міні-клубу

  Одним з важливих напрямів анімаційної  діяльності в готелях є анімація для дітей. На території п`яти-, чотирьохзіркових готелів діють спеціальні дитячі клуби: „міні” – для дітей 3-12 років, і „юніор” – для молоді 12-15 років  де батьки можуть залишити своїх дітей на цілий день під наглядом кваліфікованих аніматорів (як правило, з педагогічною освітою), щоб поїздити в своє задоволення на екскурсії чи спокійно відпочити.

  Про наявність міні-клубу в готелі повідомляє великий яскравий стенд, установлений у холі готелю, біля входу до ресторану чи на пляж, на якому розписаний графік роботи і чергові заходи для дітей, щоб уже при в`їзді до готелю гості могли швидко зорієнтуватись і віддати туди свою дитину.

  План  роботи, як і загальний план анімаційної діяльності в готелі, (виходячи, в середньому, із двотижневого перебування туристів), складається заздалегідь і, можливо, коректується в ході проведення занять, у залежності від присутнього контингенту дітей та інших умов. У цьому плані вони повинні добре взаємодоповнюватись і мати оптимальну кількість спортивних і культурних заходів, необхідних для розвитку дитини.

  Робота  в міні-клубі аніматором – важка  праця, бо ця людина повинна враховувати  великий  ряд фізіологічних і психологічних особливостей дітей різного віку, створити такі умови, щоб кожній дитині в них було цікаво і вона змогла проявити і реалізувати себе як особистість.

  Для організації ефективної роботи з  дітьми треба мати необхідні приміщення для перебування дітей у літні  місяці і в непогоду, обладнані різноманітним інвентарем для малювання, ліпки, рухливих ігор тощо. Кожний день у таких міні-клубах починається із знайомства (діти стають у коло, називають своє ім`я, повторюють і запам`ятовують імена інших) і має свою тему, яка розповідається в ході спортивних і пізнавальних занять і змагань разом із поставленими маленькими спектаклями, концертами і святами.

  Культурно-розважальні  заходи

  Основами  культурно-розважальної анімації туристського обслуговування в готелях є: комплексний підхід до організації заходів; свобода вибору цих заходів; театралізація: використання різноманітних прийомів (образність, символічність, метафоричність, стилізація) і всіх видів мистецтва (живопис, музика, література), при цьому хід дійства визначається сценарієм; персоніфікація.

  До  традиційних форм організації таких  заходів відносять: карнавал (народне гуляння у вигляді вуличного дійства, параду, маскараду); раут (збір людей, що не передбачає танці); банкет (масовий збір людей, в основі якого – частування); містерія (театралізована постановка п`єси релігійного характеру); раус (заходи по скликанню глядачів перед презентаціями, культурно-розважальними програмами); церемонія (культовий (державний) акт, який проводиться в строгому порядку); шоу-представлення, масове дійство.

  Щоби  вдало скласти розважальну програму для готелю, необхідно визначитись  з рядом критеріїв, а саме з: жанром, при якому складається особлива атмосфера і відчуття для глядачів (драма, клоунада, мюзикл тощо). При цьому номери і фрагменти повинні чергуватися так, щоб склалась єдина картина й об`єднана структура елементів даного дійства; назвою даного show, яка створює настрій і розкриває його зміст; сценарним планом, в якому зазначений перелік елементів, фрагментів, персонажів, їх відношення і рух. Особливо тут важлива наявність зав`язки, кульмінації та розв`язки; сценарієм, тобто деталізація пунктів сценарного плану, а також робота над літературною частиною – розробкою монологів і діалогів, вивчення мовного стилю; режисерським планом – переклад літератури на мову дійства (якщо це постановка за мотивами літературного твору), створення і координація неперервного діючого ланцюга і робота з технікою, світлом і звуком.

  Крім  цього, важливо, де буде розгортатись дане дійство (на літній площадці, в барі, біля басейну), визначитись з темпом, ритмом, включенням ефектних моментів і репетиційним періодом.

  Вечірні шоу є головною частиною розважальної програми готелю. Вони повинні бути досить різноманітними за змістом, постановкою, костюмами і цікаві всім відпочиваючим. Як правило, в них беруть участь всі аніматори. Організатори прагнуть зробити кожне дійство яскравим і незабутнім. За видами вечірні шоу також різні: це і невелика побутова сценка, розіграна аніматорами, і серйозні театралізовані дійства, в яких можуть узяти  участь і гості, заздалегідь запрошені на ту чи іншу роль.

  Крім  шоу, у вечірню розважальну програму входять також різноманітні конкурси, вікторини, розіграші. Як правило, на території  готелю організовано велике вечірнє  кафе, куди після вечері збирається значна частина відпочиваючих туристів. Для них проводяться різного роду вікторини з тематикою пізнавального характеру, конкурси, coffee-games лотереї із врученням простих і оригінальних призів за рахунок готелю.

ФОРМИ ДОЗВІЛЛЯ В АНТИЧНОСТІ

  Сфера дозвілля, органічно взаємодіючи із усіма галузями життє¬діяльності античного суспільства, була цілісною, динамічною, регенеруючою структурою. Аксіологічні принципи дозвілля античного соціуму базувались на політичній та особистій свободі учасників дозвілля, пріоритеті полі¬теїстичної релігії та державної ідеології, активному розвитку образотворчої, літературної, драматичної творчості. 
 
Серед головних передумов, щощ сприяли розвитку дозвілля як культурного явища, необхідно назвати такі: ранній розвиток традицій гармонійного поєднання фізичного та духовного удосконалення людини; визначальна антична ідея первинності світських соціальних інститутів над релігійними; активна участь суб’єктів античного полісу в соціальному та культурному житті суспільства; значимість релігії в античному суспільстві, релігійне світорозуміння, оформлене у культові свята та агональні види дозвіллєвої діяльності.

  На  думку вчених, саме релігія політеїзму стала вихідним соціально-культурним базисом генези дозвілля Стародавньої Греції та Риму, де антропоморфний політеїзм було представлено стародавніми календарними святами, взаємопов’язаними із соціально-економічними особливостями життєдіяльності соціуму періоду ранньої античності.

  Праці давньогрецьких філософів (Платона, Арістотеля, Епікура, Цицерона, Плутарха, Сенеки та інших) переконують нас у тому, що проблема дозвілля за доби античності не була лише теоретичною. Ціннісну структуру дозвілля античного суспільства адекватно відображають форми дозвіллєвої діяльності. Невід’ємною частиною дозвіллєвої практики Античного світу стають стадіони, гімназії, палестри, терми, амфітеатри, театри, іподроми, цирки. Серед населення популярністю користуються майданчики для ділових зустрічей, альтанки для відпочинку, площі для зібрань (грецькі агора та римські форуми).